головуючого Овечкіна В.Е., суддів Корнілової Ж.О., Чернова Є.В., за участю представників: позивача - Ковальчук О.С., відповідача - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мережна постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 у справі № 908/5936/15 за позовом ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж до ПП "МКЗ Груп" про стягнення коштів

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.2016 (суддя Зінченко Н.Г.) позов задоволено повністю шляхом стягнення з ПП "МКЗ Груп" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 35403,71 грн. боргу за спожиту електричну енергію в січні-лютому 2014 р., 3308,19 грн. пені, 3% річних в розмірі 2036,06 грн., 20837,47 грн. збитків від інфляції.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.05.2016 (судді: Марченко О.А., Зубченко І.В., Радіонова О.О.) рішення скасовано з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі з тих мотивів, що позивач не мав права застосовувати інший порядок визначення обсягів електричної енергії для розрахунків з відповідачем, а умови договору про постачання електричної енергії та Додаток № 4 до нього не мають суперечити приписам Правил користування електричною енергією.

ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізького району електричних мереж у поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 235, 237 ГК України, ст.ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п.п.5.1,6.1,6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (z0417-96) , та ст. 43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що на підставі п.2.3.4 договору про постачання електричної енергії від 04.11.2010 № 760 та п.12 Додатка № 4 до цього договору він мав право самостійно визначати обсяги спожитої електричної енергії за грудень 2013 р. і січень-лютий 2014 р. та надавати споживачу рахунок для сплати виходячи з фактичного середньодобового обсягу споживання електричної енергії за попередній розрахунковий період та за величиною дозволеної потужності струмоприймачів відповідно, оскільки в обумовлений договором термін (до 14 години 2 робочого дня місяця, наступного за розрахунковим) відповідачем протягом грудня 2013р.-лютого 2014р. не надавалися постачальнику акти про спожиту активну електричну енергію. На думку заявника, апеляційний суд змінив встановлений умовами договору порядок розрахунку за спожиту електроенергію, безпідставно надавши відповідачу можливість у період з січня до 13 лютого 2014 р. безоплатно використовувати електроенергію.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в позові повністю, апеляційний господарський суд виходив того, що:

04.11.2010 р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (позивачем) та ПП "МКЗ Груп" (відповідачем) укладено договір № 760 про постачання електричної енергії з відповідними додатками до нього (далі - договір).

За умовами Розділу 1 договору, Постачальник електричної енергії продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (z0417-96) .

Згідно з п.2.2.2 договору позивач здійснює поставку електроенергії, а відповідач згідно пункту 2.3.4 зобов'язаний своєчасно сплачувати за спожиту електроенергію в порядку, визначеному додатками №4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та № 5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

У відповідності до п.п.7.1,7.4,7.5 договору облік електричної енергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ (z0417-96) . У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази при розрахунках за спожиту електроенергію не використовуються, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії розрахунковим шляхом згідно з ПКЕЕ (z0417-96) та умовами цього договору. Розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" з урахуванням умов додатка № 7 "Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку". Розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатком № 6 "Порядок розрахунків за надання посліг з компенсації перетікання реактивної електроенергії". Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та відомості про точки розрахункового обліку Споживача та субспоживачів наведені в додатку № 5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" і в Додатку № 6.1 "Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії".

Додатком № 4 "Порядок розрахунків" до договору визначено наступне.

Розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на рахунок постачальника електричної енергії, вказаний в п. 10 договору. За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника електричної енергії. (пп. 1,2)

Споживач не пізніше 14 годин 2 робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою:

- "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою Додатка № 5.1 ;

- "Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу" за формою Додатка № 5.5" (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу);

- "Акта результатів замірів електричної потужності" за формою додатка № 5.4 постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу. (п.5 додатку № 4 до договору № 760)

За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача. (п.7. Додатку № 4)

Згідно п.11 додатку № 4 до договору № 760 споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів). З урахуванням пробігу по місту Запоріжжю - 3 дні;

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі;

- при направленні нарочним - дата вручення споживачу.

Відповідно до п.12 додатку № 4 до договору якщо споживач не надав "Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" в обумовлений термін, постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати. Сума платежу розраховується виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної електроенергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п.3 Додатку № 5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" без подальшого перерахунку.

Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Як встановлено місцевим судом, у зв'язку з ненаданням відповідачем актів про спожиту електричну енергію, у грудні 2013р. обсяг спожитої електричної енергії визначався за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період, а в січні 2014р. - за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку відбулося після спільного складання акта візуального зняття показів від 13.02.2014 р., в якому зафіксовано показники розрахункових засобів обліку електричної енергії.

За твердженням позивача, у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог п.5 додатку № 4 до договору, а саме неявки до енергопостачальника не пізніше 14 годин 2 робочого дня січня 2014р., що є наступним за розрахунковий, та ненаданням акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію в обумовлений термін, 04.01.2014 р. стосовно відповідача за грудень 2013 р. було проведеного розрахунок за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії, сума якого скала 1969,75 грн., про що споживачу було виставлено та направлено рахунок № 760/12а від 04.01.2014 р. Зазначений рахунок споживачем оплачений, заборгованість за грудень 2013 р. відсутня.

Також у зв'язку з неявкою відповідача у перші 2 робочих дні лютого 2014 р., позивачем визначено обсяг використаної споживачем електричної енергії у січні 2014 р. за величиною дозволеної потужності струймоприймачів та кількістю годин їх використання, визначених згідно п.6 Додатку № 5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" без подальшого перерахунку, внаслідок чого сума проведеного розрахунку за січень 2014 р. склала 26661,95 грн. (з урахуванням часткових оплат у загальній сумі 1303,09 грн.), про що позивачем виставлено та направлено рахунок № 760/1а від 06.02.2014.

Одночасно, 13.02.2014 р. між позивачем та відповідачем складено спільний акт візуального зняття показів розрахункових засобів обліку (п.12 додатка 4 до договору № 760) для відновлення розрахунків за розрахунковим засобом обліку та проведено розрахунок активної електричної енергії за лютий 2014р. наступним чином:

- з 01.02.2014 р. по 12.02.2014 р. по потужності: Р=30 кВт х 12 дн. Х24 год = 8640кВтгод.х 4 грн. = 8919,94 грн. (без ПДВ); - з 13.02.2014 р. по 28.02.2014 р. за показами лічильника згідно акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за лютий 2014р.: початкові покази ел.лічильника 56752 кВтгод - кінцеві 058165 кВтгод = 1413 кВтгод + втрати холостого ходу трансформатора 146 кВтгод = 1559 кВтгод х 1,0324 грн. = 1609,51 грн. (без ПДВ).

Всього за лютий 2014 року нараховані 12635,34 грн. Позивачем було виставлено та направлено рахунок № 760/2а від 05.03.2014р. При цьому, вказаний рахунок відповідачем сплачено частково на загальну суму 3893,58 грн., у зв'язку із чим сума до сплати становить 8741,76 грн.

Таким чином, на думку позивача, залишок заборгованості за спожиту електричну енергію за січень-лютий 2014 р. склав 35403,71 грн., яка підлягає стягненню на підставі договору про постачання електричної енергії № 760 від 04.11.2010 та п.6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (z0417-96) .

Відповідно до п.6.39 Правил користування електричною енергією (z0417-96) у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Стаття 174 ГК України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Апеляційна інстанція визнала помилковим висновок місцевого суду про обґрунтованість позовних вимог з тих мотивів, що позивач мав право нараховувати суму боргу за грудень 2013 р. за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії за попередній розрахунковий період, а за січень-лютий 2014 р. за потужністю, згідно з п.6.39 Правил користування електричною енергією та п.12 додатка № 4 до договору, лише за наявності в матеріалах справи належних та допустимих доказів неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту відповідачем електричну енергію в зазначений термін.

Позивач таких доказів не надав ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції, тому останній зазначив про неправомірність застосовування судом першої інстанції розрахунку обсягу спожитої електроенергії, передбаченого п.6.39 Правил користування електричною енергією (z0417-96) .

Крім того, умови договору про постачання електричної енергії та додатків до нього не мають суперечити приписам Правил користування електричною енергією (z0417-96) .

Водночас, пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією (z0417-96) встановлено, що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору, але обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Таким чином, позивач не мав права застосовувати інший порядок визначення обсягів електричної енергії для розрахунків з відповідачем, а додаток №4 до договору може застосовуватись сторонами з урахуванням приписів Правил користування електричною енергією.

Проте, колегія не може погодитися з передчасними висновками апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст. 14 та ст. 629 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.2.3.4 договору про постачання електричної енергії від 04.11.2010 № 760, укладеного між сторонами, споживач (відповідач) зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та № 5 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

В основу оскаржуваної постанови про відмову в позові покладено виключно висновок суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги ґрунтуються на неправомірному застосуванні позивачем пункту 12 додатка № 4 до договору про постачання електричної енергії від 04.11.2010 № 760, яким (пунктом) встановлено інший порядок визначення обсягів електричної енергії для розрахунків з відповідачем, що суперечить приписам п.6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (z0417-96)

Однак, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, колегія погоджується з доводами скаржника про те, що право на стягнення з відповідача заборгованості за електричну енергію, спожиту в січні-лютому 2014 р., виникло у постачальника на підставі п.2.3.4 договору про постачання електричної енергії від 04.11.2010 № 760 та п.12 додатка № 4 до цього договору, які підлягають виконанню сторонами. Адже, з матеріалів справи не вбачається визнання недійсними вказаних пунктів договору у встановленому порядку.

Разом з тим, згідно з п.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з приписами п.п.7, 8 ч.2 ст. 105 ГПК України у постанові мають бути зазначені обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції.

Як роз'яснено в п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 № 11 (v0011600-13) , якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись п.1 ч.1 ст. 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України). Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК (1798-12) ).

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Наявні висновки апеляційного суду про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин умов п.12 додатка № 4 до договору про постачання електричної енергії від 04.11.2010 № 760 як такого, що суперечить вимогам п.6.1 Правил користування електричною енергією, мають непослідовний характер та не відповідають приписам ст.ст. 6, 203, 204, 215, 627 ЦК України та ст. 83 ГПК України.

Адже, дослідивши факт визначення сторонами в договорі іншого, ніж передбачений п.6.1 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , порядку визначення обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, апеляційний суд не скористався правом на вихід за межі позовних вимог, передбаченим п.1 ст. 83 ГПК України, та не визнав вказаний договір недійсним у відповідній частині, відтак, передчасно дійшов висновку про необґрунтованість задоволення позовних вимог, які наразі ґрунтуються на чинному договорі.

При цьому, зважаючи на відсутність заявлення відповідачем зустрічного позову про визнання недійсними п.2.3.4 договору про постачання електричної енергії від 04.11.2010 № 760 і п.12 додатка № 4 до цього договору та відсутність встановлення їх недійсності за результатами розгляду інших господарських спорів, в силу презумпції правомірності правочину, закріпленої ст. 204 ЦК України, вказані умови договору на даний час є чинними та обов'язковими до виконання його сторонами.

Викладене вище не виключає наявність підстав вважати, що зазначивши про відсутність у позивача права на застосування п.12 додатка № 4 до договору про постачання електричної енергії від 04.11.2010 № 760, як такого, що суперечить приписам п.6.1 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , апеляційний суд змінив встановлений умовами договору порядок розрахунку за спожиту електроенергію, безпідставно надавши відповідачу можливість у період з січня до 13 лютого 2014 р. безоплатно використовувати електроенергію.

Крім того, колегія суддів зауважує, що згідно з п.6.1 Правил користування електричною енергією (z0417-96) розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору, але обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Судом апеляційної інстанції помилково не з'ясовано того, що до таких виняткових випадків може відноситися п.6.39 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , відповідно до якого у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Так, оскаржувана постанова не містить належного обґрунтування того, яким чином п.12 додатка № 4 до договору про постачання електричної енергії від 04.11.2010 № 760 не відповідає приписам п.6.39 Правил користування електричною енергією (z0417-96) , зокрема, з огляду на те, що неможливість своєчасного отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію може обумовлюватися в рівній мірі як невжиттям постачальником заходів для самостійного зняття показників із засобу обліку електроенергії (тобто бездіяльністю його працівників), так і ненаданням споживачем у визначений договором термін відповідних даних з різних причин (поважних чи неповажних).

Таким чином, апеляційна інстанція дійшла передчасного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Отже, наведене вище вимагає від суду касаційної інстанції встановлювати фактичні обставини справи, зокрема, щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості з наданням належної правової оцінки умовам п.2.3.4 договору про постачання електричної енергії від 04.11.2010 № 760 та п.12 додатка № 4 до цього договору, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що безумовно виходить за межі перегляду справи в порядку касації (ч.2 ст. 111-7 ГПК України) та є підставою для скасування оскаржуваної постанови і передачі справи на новий розгляд до апеляційного господарського суду в зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням ним обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до п.3 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Зважаючи на те, вищезгадані порушення норм процесуального права (ст.ст. 43, 83, 101, 105 ГПК України), які унеможливили достеменне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки судом апеляційної інстанції, колегія вбачає достатні правові підстави для часткового задоволення скарги шляхом скасування постанови та передачі справи на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.