головуючого - судді Грека Б.М., - (доповідача у справі), суддів: Бондар С.В., Селіваненка В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Едельвейс" на рішення та постанову Рішення господарського суду Чернігівської області 07.04.16 Київського апеляційного господарського суду від 24.05.16 у справі № 927/104/16 господарського суду Чернігівської області за позовом Селянського фермерського господарства "Світанок" до Селянського фермерського господарства "Едельвейс" про відшкодування збитків за участю представників від: позивача Фесика І. А. (дов. від 10.01.16), відповідача Кіча В.В. (ордер від 06.06.16),

Селянське фермерське господарство "Світанок" звернулося з позовом до Селянського фермерського господарства "Едельвейс" про відшкодування збитків на суму 268 050,18 грн. за розкомплектацію комбайну та 3 600,00 грн. відшкодування збитків, пов'язаних із проведенням експертизи.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 07.04.16 (суддя Шестак В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.16 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.), позов задоволено частково. Стягнуто 268 050,18 грн. збитків. В решті позову відмовлено.

Свою позицію суди мотивували доведенням позивачем розміру завданих збитків за розкомплектацію комбайну, переданого в оренду, при цьому розмір відшкодування обумовлений експертним висновком. При цьому, сума нарахувань за проведення експертизи не підлягає задоволенню, зважаючи на те, що ці витрати не підпадають під категорію збитків в розумінні вимог ст. ст. 244 ГК України, а є лише додатковими витратами позивача, а тому їх компенсація як збитків є безпідставною.

Не погоджуючись із судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просив судові акти скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, з мотивів неповного з'ясування всіх обставин справи, щодо невідповідності технічного стану сільгосптехніки у рамках здійснення примусового виконання судового наказу від 10.07.15 № 927/50/15.

У судовому засіданні скаржник, уточнивши вимоги касаційної скарги, просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.03.15 у справі № 927/50/15 (суддя С.І. Михайлюк), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.15 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Тищенко О.В., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.), відмовлено у задоволенні позовних вимог про витребування з незаконного володіння СФГ "Едельвейс" зернозбирального комбайну марки Class "Мега-208", '95 р.в, серійний номер 09 450 190 разом із зерновою жаткою.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.15 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Малетич М.М., судді: Круглікова К.С., Мамонтова О.М.) вищезазначені судові акти скасовано. Прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги про витребування з незаконного володіння у СФГ "Едельвейс" зернозбирального комбайну марки Class "Мега-208", '95 р.в, серійний номер 09 450 190 разом із зерновою жаткою.

Як вбачається з матеріалів даної справи, у справі № 927/50/15 за позовом СФГ "Світанок" до СФГ "Едельвейс" про витребування майна з чужого незаконного володіння, актом приймання-передачі предмета договору купівлі-продажу від 26.06.13 СФГ "Світанок", передано СФГ "Едельвейс", зернозбиральний комбайн марки Class "Мега-208", '95 р.в, серійний номер 09 450 190 разом із зерновою жаткою. У сторін існувала підстава для прийому-передачі спірного майна як предмета договору купівлі-продажу. Однак у подальшому правова підстава для фактичного володіння СФГ "Едельвейс" зернозбиральним комбайном та зерновою жаткою відпала, оскільки, договір купівлі-продажу не був укладений, кошти за вказане майно не сплачено, СФГ "Едельвейс" фактично володіло майном незаконно.

Власником вказаного майна є СФГ "Світанок".

10.07.15 на виконання постанови Вищого господарського суду України від 23.06.15 по справі № 927/50/15 видано наказ, а 21.07.15 ДВС Прилуцького МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з наказу по справі № 927/50/15.

13.08.15 у виконавчому провадженні, на виконання наказу Господарського суд Чернігівської області № 927/50/15 від 10.07.15 вказане майно вилучено у боржника СФГ "Едельвейс" та передано СФГ "Світанок", про що складено акт.

Позивач стверджував, що при візуальному огляді під час передачі майна встановлено, що вказаний комбайн розкомплектовано.

Як зазначено у Висновку експертного автотоварознавчого дослідження комбайна Мега-208, р/н знак 15 990 ЯО, складеному суб'єктом оціночної (експертної) діяльності ОСОБА_6, за замовленням СФГ "Світанок", комбайн Мега-208, реєстраційний номер 15 990 ЯО, заводський номер 09 450 190 на момент дослідження 13.08.15 до експлуатації по прямому призначенню не пригодний через розкомплектацію. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових зернозбирального комбайна становить 268 050,18 грн. Ринкова вартість комбайну визначена - 934 009,74 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди виходили з того, що наявні збитків, спричинені позивачу, що знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку зі протиправною поведінкою відповідача. Позивач є власником зернозбирального комбайну та зернової жатки. Зернозбиральний комбайн, перебуваючи у користуванні відповідача було розкомплектовано, що підтверджується експертним висновком. Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності вини у виникненні збитків перед позивачем.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження на суму 3 600,00 грн., то у їх задоволенні судами відмовлено, оскільки вони не є складовою частиною фактичного розміру понесених позивачем збитків, в розумінні ст. 244 ГК України. Наразі, вказані витрати - 3 600,00 грн. є додатковими витратами, понесеними позивачем і вони не мають ні якого відношення до судових витрат, визначених ст. 44 ГПК України, а отже підстав для їх компенсації судами попередніх інстанцій не знайдено.

Суд касаційної інстанції вважає висновки попередніх інстанцій передчасними, з приводу чого має зазначити наступне.

Істотне значення у вирішенні питання при вирішенні спору про відшкодування шкоди у рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань має обов'язок, покладений на позивача, довести розмір збитків, завданих відповідачем, факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і збитками, а на відповідача покладений обов'язок довести відсутність своєї вини (ст. 1166 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що передача зернозбиральної техніки відбувалася у рамках виконавчого провадження на виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 10.07.15 № 927/50/15, у ході якого державним виконавцем складено акт про передачу майна від 13.08.15 ВП № 48175893.

Згідно ч.1, 2 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і у повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і у повному обсязі виконання рішення, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб та у порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 1.5.2. Наказу МЮУ від 02.04.12 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" (z0489-12) , передбачено, що у констатуючій частині акта державного виконавця викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У супереч вказаним нормам, судами не взято до уваги і взагалі не досліджувалося питання відсутності в акті передачі майна від 13.08.15 ВП № 48175893, зауважень і відповідних висновків з приводу технічного стану зернозбиральної техніки на предмет технічної несправності і розкомплектованості, належним чином зафіксованих державним виконавцем.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, що у ході виконавчого провадження в якості понятого приймав участь ОСОБА_6, який за фахом є експертом-товарознавцем, проте ніяких зауважень з приводу некомплектності сільгосптехніки на момент складання акта вилучення від 13.08.15 ним надавалося. Наразі, судами обох інстанцій взагалі не досліджувалося питання повноважень суб'єкта, залученого в якості понятого, на стадії примусового виконання наказу суду, і чи має за вказаних обставин дана особа надавати пояснення або робити експерті висновки.

У супереч вимогам ст. 1166 ЦК України, позивачем не надавалося і відповідно не досліджувалося судами, будь-яких доказів як то первісної (заводської) комплектації-специфікації сільгосптехніки, що була об'єктом вилучення, так і комплектації-специфікації бувшої у використанні відповідачем на момент вилучення у ході виконавчого провадження. При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу судів, що акт приймання-передачі предмета договору купівлі-продажу від 26.06.13 не є належним доказом на підтвердження відповідної специфікації вказаного комбайна, оскільки не містить опису складових, властивостей, характеристик і функцій зернозбиральної техніки.

Узагальнюючи зазначене, Вищий господарський суд дійшов висновку, що судами, у супереч зазначеній нормі для визначення складових критеріїв деліктності вказаних правовідносин, не надано обгрунтування причинно-наслідкового зв'язку між винними діями і наслідками по заподіянню збитків, доведеними позивачем, не спростованими відповідачем.

За таких обставин Вищий господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору, так як не всі обставини справи є з'ясованими, а відтак, спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі судові акти підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені у цій постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства "Едельвейс" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Чернігівської області від 07.04.16 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.05.16 по справі № 927/104/16 скасувати. Справу повернути на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.