головуючого Гольцової Л.А. (доповідач) суддів Дунаєвської Н.Г., Іванової Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" на рішення та постанову Господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі № 908/2671/15 Господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" про звернення стягнення на майно за участю представників:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: повідомлений, але не з'явився;

третя особа: Костюк С.В., дов. від 05.02.2016;

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 у справі № 908/2671/15 (суддя - Серкіз В.Г.) позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді - Склярук О.І., Ушенко Л.В.) рішення Господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 у справі № 908/2671/15 змінено. Позовні вимоги задоволено частково. Відмовлено в задоволенні вимог про звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Енергоімпекс" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 22.06.2012 № 20-2090/2-1 в сумі 1 809 592,06 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, на майно, що належить на праві власності ТОВ "Істек" та є предметом іпотеки (нерухомість) за іпотечним договором від 22.06.2012 № 20-2091/3-1, предметом застави (транспортні засоби та залізничний транспорт) за договором застави транспортних засобів від 22.06.2012 № 20-2094/3-1, предметом застави (обладнання) за договором застави обладнання від 22.06.2012 № 20-2095/3-1, в кількості 527 одиниць, предметом застави (обладнання) за договором застави обладнання від 22.06.2012 № 20-2152/3-1, в кількості 887 одиниць. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 16.06.2015 у справі № 908/2671/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ТОВ "Енергоімпекс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 22.07.2016, у зв'язку з відпусткою судді Козир Т.П., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 908/2671/15.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.07.2016, у зв'язку з відпусткою судді Козир Т.П., для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Гольцова Л.А. (доповідач), судді - Дунаєвська Н.Г., Іванова Л.Б.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (Банк) та ТОВ "Енергоімпекс" (Позичальник) 22.06.2012 укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1, за умовами якого, Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит шляхом відкриття невідновлюваної кредитної лінії у сумі яка не може перевищувати 9 200 000,00 дол. США (ліміт кредитної лінії), на умовах встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 20.12.2013.

Протягом дії кредитного договору сторонами укладені договори про внесення змін до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1.

Договором № 20/1869/2-1 про внесення змін від 20.06.2013 до кредитного договору розмір кредитної лінії зменшено до 5 600 000,00 дол. США, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 27.02.2015, змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії.

Проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої процентної ставки у розмірі 12,5 відсотків річних. У випадку порушення Позичальником встановленого п. 2.2 цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки 15,5 % процентів річних (п. 3.2, п.3.4 кредитного договору).

За управління кредитом у формі кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду, з 18.02.2013 - комісію за управління кредитом у формі кредитної лінії у розмірі 0,3 % процентів річних від фактичного щоденного залишку заборгованості (п. 3.3 кредитного договору з урахуванням договору про внесення змін № 20-0367/2-1).

У випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно (п. 3.5 кредитного договору).

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит та/або процентів за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно. Розрахунок пені здійснюється у гривневому еквіваленті, з використанням офіційного щоденного курсу іноземних валют, встановленого НБУ (п. 5.3 кредитного договору в редакції договору про внесення змін № 20-0367/2-1).

Цей договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих на себе згідно умов цього договору (п. 6.7 кредитного договору).

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1, між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Істек" (Іпотекодавець) 22.06.2012 укладений іпотечний договір № 20-2091/3-1 із застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1, а також всіх договорів про внесення змін та доповнень, що можуть бути укладені до нього в подальшому, укладеного між Іпотекодержателем та ТОВ "Енергоімпекс" (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 іпотечного договору (у редакції договору про внесення змін № 20-2171/3-1), предметом іпотеки за цим договором є:

1) нерухоме майно - комплекс будівель когенераційної установки, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Горлівка, вулиця Умова (вулиця Старозаводська), будинок № 1, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 574265, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 35761614106(Предмет іпотеки -1). Відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна (Предмет іпотеки -1) згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності викладені в п.1.2 іпотечного договору в редакції договору про внесення змін від 18.07.2013. Предмет іпотеки -1 належить Іпотекодавцю на праві приватної власності.

2) нерухоме майно - комплекс будівель, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Горлівка, вулиця Умова (вулиця Старозаводська) будинок № 1. Номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 577519, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 35966014106 (Предмет іпотеки -2). Відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна (Предмет іпотеки -2) згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності викладені в п.1.2 іпотечного договору в редакції договору про внесення змін від 18.07.2013. Предмет іпотеки -2 належить Іпотекодавцю на праві приватної власності.

Сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у 150 352 000,00 грн, у тому числі: предмет іпотеки 1 - 36 203 000,00 грн, предмет іпотеки 2 - 114 149 000,00 грн (п. 1.4 іпотечного договору в редакції договору про внесення змін від 18.07.2013).

Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію, зокрема, у випадку, якщо у момент настання строку виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.1, п. 2.2 кредитного договору строки суми кредиту (у тому числі відповідно до графіку зменшення кредитної лінії) та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування кредитом, та/або несплаті комісійної винагороди за надання кредиту на умовах передбачених кредитним договором та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором (п. 5.1 іпотечного договору).

Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься в п.5.2.1 цього договору.

22.06.2012 між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (Заставодержатель) та ТОВ "Істек" (Заставодавець) укладений договір № 20-2094/3-1 застави транспортних засобів, до якого сторонами укладено договір про внесення змін № 20-2172/3-1, за умовами якого цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 22.06.2012 № 20-2090/2-1 (а також всіх договорів про внесення змін та доповнень, що укладені та можуть бути укладені до нього в подальшому), укладеного між Заставодержателем та ТОВ "Енергоімпекс".

Згідно з п. 1.2. договору застави транспортних засобів, предметом застави є транспортні засоби та залізничний транспорт, а саме:

1) Камаз 53215, КС 4574А, 2004 р.в., колір - оранжевий, реєстраційний номер АН7264ВЕ, № шасі (кузов, рама) ХТС53215042212978, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - РСА № 422040, видане Горлівським МРЕВ Донецької обл. 07.06.2006, балансовою вартістю 122 514,58 грн;

2) Toyota avensis, легковий сєдан, 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер АН4696СН, шасі (кузов, рама) № SBIBR56L70E207991, свідоцтво про реєстрацію ТЗ - АНС № 109711, видане ВРЕР № 3 м. Донецька УДАІ ГУМВСУ у Донецькій області, 07.11.2007, балансовою вартістю 49 822,74 грн;

3) ЗИЛ-433362 (вантажний, спеціальний), 2004 року випуску, колір червоний, реєстраційний номер АН5697ВК, шасі (кузов, рама) № Y7E63B0206E00001 D (43336243477680), свідоцтво про реєстрацію ТЗ - АНС006311, видане РЕВ 6-го МРВ м.Горлівка УДАІ ГУМВСУ у Донецькій області, 19.12.2006, балансовою вартістю 56 929,12грн;

4) Електровоз ЕК-14 г № 1, 1967 року випуску, інвентарний № 1145, балансовою вартістю 529 764,87 грн;

5) Електровоз ЕК-14 г № 2, 1967 року випуску, інвентарний № 1139, балансовою вартістю 319 975,29грн;

6) Електровоз ЕК-14 г № 3, 1963 року випуску, інвентарний № 1006, балансовою вартістю 409 999,07 грн;

7) Тепловоз ТЭЬ-2УМ, заводський № 338, 1989 року випуску, інвентарний № 282, балансовою вартістю 1 428 150,76 грн;

8) Тепловоз ТГМ, заводський № 2339, 1987 року випуску, інвентарний № 1460, балансовою вартістю 878 777,81 грн.

Транспортні засоби належать Заставодавцю на праві власності та перебувають на балансі Заставодавця.

Також, між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (Заставодержатель) та ТОВ "Істек" (Заставодавець) 22.06.2012 укладений договір застави обладнання № 20-2095/3-1, до якого сторонами укладено договір про внесення змін № 20-2174/3-1, за умовами якого цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 22.06.2012 № 20-2090/2-1 (а також всіх договорів про внесення змін та доповнень, що укладені та можуть бути укладені до нього в подальшому), укладеного між Заставодержателем та ТОВ "Енергоімпекс".

Предметом застави є основні засоби - обладнання, перелік яких викладено у додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору застави обладнання). Згідно додатку № 1 до договору, в заставу передано майно (обладнання) у кількості 527 позицій.

Майно належить Заставодавцю на праві власності.

22.06.2012 між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (Заставодержатель) та ТОВ "Істек" (Заставодавець) укладений договір застави обладнання № 20-2152/3-1, до якого сторонами укладено договір про внесення змін № 20-2173/3-1, за умовами якого цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1 (а також всіх договорів про внесення змін та доповнень, що укладені та можуть бути укладені до нього в подальшому), укладеного між Заставодержателем та ТОВ "Енергоімпекс".

Предметом застави є основні засоби - обладнання, перелік яких викладено в додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Згідно додатку № 1 до договору, в заставу передано майно (обладнання) у кількості 887 позицій.

Майно належить Заставодавцю на праві власності.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію, зокрема, у випадку, якщо у момент настання строку виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у строк та у порядку, передбаченому кредитним договором ліміту кредитної лінії та/або несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування лімітом кредитної лінії та/або при несплаті процентів за неправомірне користування лімітом кредитної лінії, та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором (п. 5.1 договорів застави обладнання).

Звернення стягнення на предмет застави відбувається на підставі рішення господарського суду, виконавчого напису нотаріуса, або в позасудовому порядку (п. 5.2 договорів застави).

Судами встановлено, що Банк належним чином виконав зобов'язання по наданню Позичальнику кредитних коштів, проте Позичальником прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором виконані не були, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 4 175 000,00 дол. США по кредиту, 667 996,88 дол. США по відсотках за користування кредитними коштами, 199 967,05 грн по сплаті комісійної винагороди.

Крім того, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 48 474,09 грн за період з 22.05.2013 по 13.04.2014, пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 1 817 413,88 грн за період з 05.03.2014 до 24.03.2015, пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в сумі 25 376,91 грн за період з 07.05.2013 по 18.03.2015.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з положень ЦК України (435-15) , ГК України (436-15) , Закону України "Про іпотеку" (898-15) та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При апеляційному перегляді справи, суд, керуючись нормами ЦК України (435-15) , ГК України (436-15) , Законів України "Про іпотеку" (898-15) , "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) дійшов висновку про підставність позовних вимог.

Однак, що стосується заявлених позивачем до стягнення вимог щодо пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, апеляційний господарський суд, врахувавши положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) , дійшов висновку про задоволення зазначених вимог в сумі 7821,82 грн за період з 05.03.2014 по 13.04.2014.

Касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду (ч. 2 ст. 111-5 ГПК України).

Відповідно до абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" (v0006600-12) , рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 (v0006600-12) ).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( ч.1 ст. 575 ЦК України).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку", ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, предмет забезпечувального обтяження, в рішенні суду зазначається, окрім іншого, спосіб реалізації предмета іпотеки/предмета забезпечувального обтяження, початкова ціна предмета іпотеки /предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації. Ціна продажу встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

З метою визначення початкової ціни реалізації Предмета Іпотеки-1, проведено його оцінку суб'єктом оціночної діяльності та станом на 02.03.2015, згідно з висновком з незалежної оцінки майна, ринкова вартість нерухомого майна становить 1 330 556,00 грн; ринкова вартість нерухомого майна, яке є Предметом іпотеки-2 становить 18 725 142,00 грн.

Згідно з висновком з незалежної оцінки майна колісних транспортних засобів, загальна ринкова вартість станом на 02.03.2015, становить 602 331,00 грн; відповідно до висновку про вартість залізничного транспорту в кількості 5 одиниць, ринкова вартість об'єкту оцінки, станом на 02.03.2015, становить 2 985 643,00 грн. без ПДВ.

Висновком з незалежної оцінки рухомого майна основні засоби та обладнання заводу в кількості 527 одиниць згідно договору застави № 20-2095/3-1, визначено ринкову вартість, станом на 02.03.2015 в сумі 45 832 433,00 грн, а майна в кількості 887 одиниць згідно договору застави № 20-2152/3-1, визначено ринкову вартість в сумі 55 415 402,00 грн.

Оскільки відповідачем та третьою особою не надано доказів належного та своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1 стосовно повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, пені і матеріалами справи, як вірно встановили суди попередніх інстанцій, підтверджується порушення ТОВ "Енергоімпекс" зобов'язань за кредитним договором № 20-2090/2-1, тому позивач набув право звернення стягнення на предмети іпотеки згідно Іпотечного договору № 20-2091/3-1 на транспортні засоби та залізничний транспорт згідно договору застави транспортних засобів № 20-2094/3-1, а також на предмет застави за договором застави обладнання № 20-2095/3-1 в кількості 527 одиниць, за договором застави обладнання № 20-2152/3-1 в кількості 887 одиниць для задоволення вимог за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 20-2090/2-1 в сумі 4 842 996,88 дол. США та 281 639,87 грн, з яких заборгованість по кредиту - 4 175 000,00 дол. США, прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами в сумі 667 996,88 дол. США, прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди в сумі 199 967,05 грн, пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 48 474,09 грн, пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 7 821,82 грн, пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в сумі 25 376,91 грн.

Що стосується пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 1 817 413,88 грн, нарахованої позивачем за період з 05.03.2014 по 24.03.2015, то апеляційний господарський суд, врахувавши положення Законів України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) , "Про боротьбу з тероризмом" (638-15) , обґрунтовано скасував рішення суду першої інстанції в частині звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Енергоімпекс" за кредитним договором № 20-2090/2-1 в сумі 1 809 592,06 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом на майно, що належить ТОВ "Істек" та є предметом іпотеки і застави та правомірно визнав нарахованою та включеною до складу заборгованості ТОВ "Енергоімпекс" пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 7 821,82 грн за період з 05.03.2014 до 13.04.2014.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111-7 ГПК України).

Скаржник в касаційній скарзі послався на те, що справу в суді апеляційної інстанції було розглянуто без участі представника ТОВ "Енергоімпекс".

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 16.09.2015, 30.09.2015, 15.10.2015, 02.12.2015, 12.01.2016, 09.02.2016, 16.02.2016 розгляд справи відкладався та було попереджено сторони, що у разі нез'явлення їх представників в судове засідання, апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами у справі. При цьому, в жодне із зазначених судових засідань представник ТОВ "Енергоімпекс" не з'явився.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.02.2016 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Істек" відкладено на 01.03.2016 та знову попереджено сторони, що у разі нез'явлення їх представників в судове засідання, апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (v0018600-11) , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Апеляційний господарський суд, з огляду на такі обставини, в постанові суду зазначив, що ТОВ "Енергоімпекс" не скористалося правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про час і місце судового засідання було повідомлене належним чином. Ухвалами суду сторони та інші учасники судового процесу не зобов'язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Інші доводи ТОВ "Енергоімпекс", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження апеляційного господарського суду, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків. При цьому, в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 111-7 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.