розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в місті Тернополі, на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року у справі № 921/730/13-г/3 Господарського суду Тернопільської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ, в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в місті Тернополі, м. Тернопіль, до: 1) Приватного підприємства "Продекспорт", м. Тернопіль, 2) Закритого акціонерного товариства "Агропродукт", Тернопільська обл., про стягнення заборгованості, за скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції України,

за участю представників сторін:

позивача - Лучко Р.М. (дов. № 010-01/336 від 27.01.16);

відповідача-1 - не з'явились;

відповідача-2 - Кубрак Ж.Б. (дов. від 01.07.16);

ДВС - не з'явились,

У грудні 2015 року скаржник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в місті Тернополі, звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

Вказував, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.10.13 у справі № 921/730/13-г/3, яке набрало законної сили, постановлено: стягнути солідарно з ПП "Продекспорт" та ЗАТ "Агропродукт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі, заборгованість за кредитними угодами № 18105К15/2102 від 13.07.05 та № 6605К48 від 13.07.05, договорами поруки № 18105Р1 від 13.07.05 та № 6605Р8 від 13.07.05 41 003 252,65грн. заборгованості за кредитом; 5 426 712,21 грн. заборгованості за несплаченими відсотками; 574 509,51 грн. заборгованості за несплаченими комісіями; 1 353 420,28 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань; стягнути з ПП "Продекспорт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі, заборгованість за кредитними договорами № 6606К35 від 19.07.06, № 6606К38 від 27.07.06, № 6606К44 від 06.09.06, № 6607К23 від 05.11.07, № 6609К5 від 01.06.09, № 6609К9 від 01.07.09 124 807 829,86 грн. заборгованості за кредитом; 16 288 803,93 грн. заборгованості за несплаченими відсотками; 1 476 358,37 грн. заборгованості за несплаченими комісіями; 6 573 707,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань; стягнути солідарно з ПП "Продекспорт" та ЗАТ "Агропродукт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі, 68 820 грн. витрат по сплаті судового збору.

15.11.13 Господарським судом Тернопільської області на виконання вказаного рішення суду від 31.10.13 у справі № 921/730/13-г/3 було видано відповідні накази.

Зазначав, що 20.11.15 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/730/13-г/3 від 15.11.13 з підстав його невідповідності вимогам, встановленим ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в наказі зазначено не одного, а два боржника.

Посилаючись на ту обставину, що вказані дії виконавчої служби не відповідають вимогам ч. 2 ст. 18, ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", заявник просив визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо відмови у відкритті виконавчого провадження ВП № 49430652 з виконання наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/730/13-г/3 від 15.11.13 про солідарне стягнення суми боргу; скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 49430652 від 20.11.15 та зобов'язати виконавчу службу прийняти до виконання зазначений судовий наказ.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15 березня 2016 року (колегія суддів у складі: Стадник М.С. - головуючий, Півторак М.Є., Хома С.О.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року (колегія суддів у складі: Галушко Н.А. - головуючий, Данко Л.С., Орищин Г.В.), в задоволенні скарги відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на відповідність дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вимогам ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

У касаційній скарзі ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в місті Тернополі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ч. 2 ст. 18, ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.ст. 115- 117 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права при розгляді скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.10.13 у справі № 921/730/13-г/3, яке набрало законної сили, постановлено: стягнути солідарно з ПП "Продекспорт" та ЗАТ "Агропродукт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі, заборгованість за кредитними угодами № 18105К15/2102 від 13.07.05 та № 6605К48 від 13.07.05, договорами поруки № 18105Р1 від 13.07.05 та № 6605Р8 від 13.07.05 41 003 252,65 грн. заборгованості за кредитом; 5 426 712,21 грн. заборгованості за несплаченими відсотками; 574 509,51 грн. заборгованості за несплаченими комісіями; 1 353 420,28 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань; стягнути з ПП "Продекспорт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі, заборгованість за кредитними договорами № 6606К35 від 19.07.06, № 6606К38 від 27.07.06, № 6606К44 від 06.09.06, № 6607К23 від 05.11.07, № 6609К5 від 01.06.09, № 6609К9 від 01.07.09 124 807 829,86 грн. заборгованості за кредитом; 16 288 803,93 грн. заборгованості за несплаченими відсотками; 1 476 358,37 грн. заборгованості за несплаченими комісіями; 6 573 707,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань; стягнути солідарно з ПП "Продекспорт" та ЗАТ "Агропродукт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі, 68 820 грн. витрат по сплаті судового збору.

15.11.13 Господарським судом Тернопільської області на виконання вказаного рішення суду від 31.10.13 у справі № 921/730/13-г/3 було видано накази:

- на стягнення з ПП "Продекспорт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі, заборгованість за кредитними договорами № 6606К35 від 19.07.06, № 6606К38 від 27.07.06, № 6606К44 від 06.09.06, № 6607К23 від 05.11.07, № 6609К5 від 01.06.09, № 6609К9 від 01.07.09 - 124 807 829,86 грн. заборгованості за кредитом; 16 288 803,93 грн. заборгованості за несплаченими відсотками; 1 476 358,37 грн. заборгованості за несплаченими комісіями; 6 573 707,10 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань;

- на стягнення з ПП "Продекспорт" та ЗАТ "Агропродукт" солідарно на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі, заборгованість за кредитними угодами № 18105К15/2102 від 13.07.05 та № 6605К48 від 13.07.05, договорами поруки № 18105Р1 від 13.07.05 та № 6605Р8 від 13.07.05 - 41 003 252,65 грн. заборгованості за кредитом; 5 426 712,21 грн. заборгованості за несплаченими відсотками; 574 509,51 грн. заборгованості за несплаченими комісіями; 1 353 420,28 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань;

- на стягнення солідарно з ПП "Продекспорт" та ЗАТ "Агропродукт" на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", в особі Філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі, 68 820 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження").

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження").

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема, судових наказів (ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження").

Судами встановлено, що 20.11.15 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/730/13-г/3 від 15.11.13 з підстав його невідповідності вимогам, встановленим ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки в наказі зазначено не одного, а два боржника.

Приписами ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до наведеної норми, на стороні боржників може утворюватись солідарна множинність, і кредитор має право пред'явити вимогу до всіх співборжників разом, до кожного з них повністю або до кожного з них в частині боргу.

У найбільш загальному вигляді солідарність (від латинського solidas - повний, цілий) на боці відповідачів - обов'язок кожного відносно виконання зобов'язання в цілому (неподільність боргу). При цьому, не може відбуватись множення самого предмета зобов'язання, тобто, щоб кожний боржник вчинив виконання в цілому.

Тому, незважаючи на те, що при солідарному стягненні за рішенням суду з кількох боржників разом розмір боргу щодо кожного з них відповідає повній сумі стягнення, зазначеній у виконавчому документі, зобов'язання припиняється по факту отримання кредитором повної суми стягнення, а не внаслідок виплати заборгованості кредитору в повній сумі кожним боржником самостійно.

Згідно ч. 4 ст. 116 ГПК України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним (ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

З правового аналізу вказаних норм слідує, що при солідарному стягнення з кількох боржників виконавчих документів має видаватись по кількості солідарних боржників в яких має бути зазначено резолютивну частину рішення, найменування стягувача, найменування одного із боржників, а також має бути вказано про те, що обов'язок є солідарним.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (v0009600-12) роз'яснено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом на кожного з боржників видається окремий наказ, який має містити застереження про те, що стягнення є солідарним (ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 1 ст. 117 ГПК України встановлено, що наказ господарського суду має відповідати вимогам до виконавчого документу, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом (ч. 2 ст. 117 ГПК України).

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково (ч. 4 ст. 117 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Встановивши невідповідність наказу Господарського суду Тернопільської області № 921/730/13-г/3 від 15.11.13 вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 4 ст. 116 ГПК України, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України відповідають вимогам ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" та обґрунтовано відмовили в задоволенні скарги.

Доводи касаційної скарги про те, що на виконання рішення суду при солідарному стягненні з боржників судом може бути виданий один наказ, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 4 ст. 116 ГПК України.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.