розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МН-Строй" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 р. у справі № 904/9405/15 господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКФ Іларт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МН Строй" про стягнення заборгованості за договором підряду,

за участю представників:

Позивача: не з'явився,

Відповідача: Зоріна О.М., дов. б/н від 04.01.2016 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКФ Іларт" (далі - ТОВ "СКФ Іларт", Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МН-Строй" (далі - ТОВ "МН-Строй", Відповідач) про стягнення 30000,00 грн. боргу і 11400,00 грн. пені за договором генпідряду № 12/06 від 12.06.2014 р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2015 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 р., позов ТОВ "СКФ Іларт" задоволено частково, а саме: стягнуто з ТОВ "МН-Строй" на користь ТОВ "СКФ Іларт" заборгованість у розмірі 30000,00грн., пеню у розмірі 4766,30 грн. і 1022,83 грн. судового збору.

У поданій касаційній скарзі, ТОВ "МН-Строй", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 610, 611, 837, 853, 875, 882 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст.ст. 230, 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), ст.ст. 33, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "СКФ Іларт" у повному об'ємі.

Заслухавши пояснення представника ТОВ "МН-Строй", вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 12.06.2014 р. між ТОВ "МН-Строй" (Генпідрядник) і ТОВ "СКФ Іларт" (Підрядник) було укладено договір генпідряду № 12/06 (далі -Договір № 12/06), за умовами якого (п. 1.1.) Підрядник взяв на себе зобов'язання своїми силами та засобами, на власний ризик виконати роботи з виготовлення металоконструкцій, а Генпідрядник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1. Договору № 12/06 строк виконання робіт - 30 календарних днів від дати надходження авансового платежу на рахунок Підрядника згідно п. 3.2.1. даного договору, за умови своєчасного отримання усіх необхідних дозволів та погоджень Генпідрядником для виконання робіт, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 3.1. - 3.2.2. Договору № 12/06 загальна вартість робіт та матеріалів складає 120000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 20000,00 грн. Розрахунок з Підрядником здійснюється поетапно, шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок в установі банку у такому порядку: Генпідрядник здійснює авансовий платіж у розмірі 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.; остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 банківських днів після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, згідно виставленого рахунку.

Також, умовами Договору № 12/06 передбачалось (п.п. 4.1. - 4.2.), що роботи вважаються виконаними у повному обсязі згідно договору після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Генпідрядник протягом 10 робочих днів з дня отримання акту здачі-приймання виконаних робіт зобов'язаний повернути Підряднику підписаний акт або надати мотивовану відмову від приймання робіт.

При цьому, згідно п.п. 4.3. - 4.5. Договору № 12/06, якщо Генпідрядник не надасть протягом 10 робочих днів підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт або мотивовану відмову, робота вважається прийнятою Генпідрядником без зауважень. У випадку мотивованої відмови Генпідрядника прийняти виконані роботи сторони складають дефектний акт з переліком претензій Замовника, в якому вказуються строки усунення недоліків у виконаних роботах. У випадку відмови Підрядника усунути недоліки, вказані у дефектному акті, Генпідрядник може залучити до цієї роботи іншого виконавця з відшкодуванням його витрат за рахунок Підрядника, в т.ч. шляхом утримання відповідних сум під час розрахунків за виконані роботи.

Умовами Договору № 12/06 передбачались права та обов'язки сторін Зокрема, Підрядник зобов'язався (п. 5.1.): надати генпідряднику необхідні копії дозволів, ліцензій для виконання робіт, передбачених договором (п. 5.1.1.); наказом призначити свого представника, відповідального за виконання робіт за договором, та вказати, якими він наділений повноваженнями (п. 5.1.2.); наказом, із власного штату співробітників, призначити відповідальну особу за дотримання охорони праці та техніки безпеки під час виконання робіт на об'єкті Генпідрядника (п. 5.1.3.). Генпідрядник зобов'язався (п. 5.3.), зокрема, забезпечити своєчасну передачу Підряднику необхідних для виконання робіт матеріалів та документів (п. 5.3.1.).

Відповідно до п. 7.1. Договору № 12/06 він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє по 31.12.2014 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов Договору № 12/06 Відповідач перерахував Позивачу платіжними дорученнями № 823 від 20.06.2014 р. і № 923 від 15.07.2014 р. авансовий платіж на загальну суму 80000,00 грн.

У свою чергу, Позивач, оформив та надіслав Відповідачу 01.08.2014 р. разом з листом за № 7 від 01.08.2014 р. підписаний Акт № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 110000,00 грн., у якому зазначив, що у випадку неповернення підписаного Акту протягом 10 робочих днів (або мотивованої відмови) роботи будуть вважатись виконаними та прийнятими.

Однак, 05.08.2014 р. Відповідач надіслав Позивачу лист за № 04/08-1 від 04.08.2014 р., в якому повідомив про те, що Акт виконаних робіт не може бути підписаний, через невиконання Позивачем вимог п.п. 5.1.1. - 5.1.3. Договору № 12/06, оскільки через ненадання Відповідачу документів, передбачені цими пунктами, неможливо встановити, як особу, уповноважену на підписання акту виконаних робіт, так і підстави виконання робіт та матеріали, з яких ці роботи виконувались.

Вимогами ТОВ "СКФ Іларт" у даній справі, з посиланням на положення ст.ст. 526, 526, 625 ЦК України, та умови договору генпідряду № 12/06 від 12.06.2014 р., є стягнення з ТОВ "МН-Строй" 30000,00 грн. боргу і 11400,00 грн. пені, через неналежне виконанням останнім умов вказаного договору стосовно здійснення повного розрахунку за виконанні у червні - липні 2014 року підрядні роботи.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з урахуванням вимог ст.ст. 525, 530, 546, 625, 610, 837, 853, 854, 882 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, умов договору генпідряду № 12/06 від 12.06.2014 р., та представлених доказів у справі, встановивши, що Позивачем умови даного договору було виконано вчасно, належно та у повному обсязі, тоді як Відповідач безпідставно відмовився підписувати акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт, що не звільняє його від обов'язку оплачувати такі роботи, здійснивши при цьому перерахунок, заявленої до стягнення суми пені та, водночас, визначивши правильність нарахування такої саме за період з 21.09.2014 р. по 21.03.2015 р., дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "СКФ Іларт" і їх часткове задоволення - про стягнення 30000,00 грн. основного боргу і пені у розмірі 4766,30 грн.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МН-Строй" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.03.2016 р. у справі № 904/9405/15 - без змін.