головуючого судді: Погребняка В.Я., суддів: Панової І.Ю., Полякова Б.М., розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м. Києва від 14.03.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року у справі № 5011-15/6098-2012 господарського суду м. Києва області за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Приватного підприємства "Регіональний будівельник" про банкрутство за участю представників сторін: арбітражний керуючий Швачка С.В. посвідчення № 23 від 08.02.2013 року, від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - ОСОБА_6 дов. № 36 від 26.01.2016 року,

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.03.2016 року у справі № 5011-15/6098-2012 (суддя - Яковенко А.В.) задоволено заяву арбітражного керуючого Швачки Сергія Васильовича про затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого та стягнення вказаної оплати з ініціюючого кредитора; затверджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) Швачки С.В., які було надано ним у справі № 5011-15/6098-2012 про банкрутство Приватного підприємства "Регіональний Будівельник" (далі - ПП "Регіональний Будівельник" за період з 29.05.2012 року по 26.03.2014 року у сумі 50 336 (п'ятдесят тисяч триста тридцять шість) гривень 83 коп.; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) на користь Швачки С.В. оплату за послуги арбітражного керуючого (ліквідатора), які було надано ним у справі № 5011-15/6098-2012 про банкрутство ПП "Регіональний Будівельник", за період з 29.05.2012 року по 26.03.2014 року у сумі 50 336 (п'ятдесят тисяч триста тридцять шість) гривень 83 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року у справі № 5011-15/6098-2012 (головуючий суддя - Верховець А.А., суддя - Пантелієнко В.О., суддя - Шипко В.В.) апеляційну скаргу ліквідатора - ініціюючого кредитора ФОП ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м. Києва від 14.03.2016 року у справі № 5011-15/6098-2012 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду м. Києва від 14.03.2016 року у справі № 5011-15/6098-2012 залишено без змін.

Не погодившись із ухвалою господарського суду м. Києва від 14.03.2016 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року у справі № 5011-15/6098-2012 ФОП ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить наведені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви арбітражного керуючого Швачки С.В. про затвердження розміру оплати послуг ліквідатора відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги ФОП ОСОБА_4 посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 3-1, 16, 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013 року, далі - Закон про банкрутство).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5011-15/6098-2012 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білошкап О.В., суддя - Панова І.Ю. (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду в матеріалах справи).

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату Вищого господарського суду України Гуменюк І.В. від 30.06.2016 року № 08.03-04/2372 у зв'язку з відпусткою судді Панової І.Ю., відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 5011-15/6098-2012 (розпорядження в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5011-15/6098-2012 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Поляков Б.М., суддя - Білошкап О.В. (протокол повторного автоматизованого розподіл судової справи між суддями в матеріалах справи).

Ухвалою Вищого господарського суду України (у складі головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білошкап О.В., суддя - Поляков Б.М.) касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду м. Києва від 14.03.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року у справі № 5011-15/6098-2012 прийнято до провадження, розгляд касаційної скарги призначено на 12.07.2016 року.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України Пляс Н.П. від 11.07.2016 року № 08.03-04/2575 у зв'язку з відпусткою судді Білошкап О.В., відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 5011-15/6098-2012 (розпорядження в матеріалах справи).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5011-15/6098-2012 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Поляков Б.М., суддя - Панова І.Ю. (протокол повторного автоматизованого розподіл судової справи між суддями в матеріалах справи).

Арбітражним керуючим Швачкою С.В. подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України у названому вище складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з урахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно з абзацом 4 ч. 4 ст. 31 Закону про банкрутство арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом. Отже, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 31 Закону про банкрутство оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Вказаною нормою передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

У подальшому, відповідно до ч. 14 ст. 31 Закону про банкрутство, розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону про банкрутство у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Отже, провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника здійснюється за спрощеною процедурою без публікації оголошення про порушення справи про банкрутство, без формування реєстру вимог кредиторів за наслідками проведеного публічного конкурсу, без утворення комітету кредиторів та з переходом в підготовчому засіданні суду до ліквідаційної процедури, визначеної з особливостями, передбаченими ст. 52 Закону.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок про те, що кредитори (комітет кредиторів) повинні прийняти рішення про утворення фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за відсутності активів боржника. За відсутності комітету кредиторів звіт арбітражного керуючого про оплату його послуг повинен затверджуватися в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури або в окремому судовому засіданні. При цьому, суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів на зборах кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до ст. 16 Закону про банкрутство, суд вправі застосувати такий принцип до розподілу витрат між кредиторами, пов'язаних з проведенням спрощеної ліквідаційної процедури за відсутності коштів від реалізації майна боржника на проведення ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, постановою господарського суду міста Києва від 29.05.2012 року, зокрема, визнано безспірні кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до ПП "Регіональний будівельник" у сумі 60000,00 грн., боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено Швачку С.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.10.2012 року визнано ДПІ у Подільському районі м. Києва поточним кредитором ПП "Регіональний будівельник" на суму 850,00 грн.

08.10.2015 року до господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Швачки С.В. про затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого за період з 29.05.2012 року по 26.03.2014 року, виходячи з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання відповідних повноважень на загальну суму 50336,83 грн.

З огляду на встановлене та враховуючи обставини відсутності комітету кредиторів, фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора боржника) та відсутності у боржника активів, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою, затвердив оплату послуг арбітражного керуючого Швачки С.В. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним обов'язків ліквідатора боржника, та, взявши до уваги те, що заборгованість перед ДПІ у Подільському районі м. Києва станом на день розгляду справи, відсутня, поклав обов'язок оплати послуг ліквідатора на єдиного кредитора у справі - фізичну особу-підприємця ОСОБА_4

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в апеляційному порядку щодо стягнення оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Швачки С.В., повністю погодився з висновками суду першої інстанції про підставність покладення обов'язку з оплати послуг ліквідатора на ініціюючого кредитора у сумі 50 336, 83 грн. за період роботи з 29.05.2012 року по 26.03.2014 року та не знайшов правових підстав для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 14.03.2016 року.

Суди обох попередніх інстанцій відхилили доводи ОСОБА_4 щодо відсутності права у арбітражного керуючого Швачки С.В. на отримання оплати його послуг, внаслідок невиконання його обов'язків як ліквідатора боржника передбачених ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство, як необґрунтовані та встановили, що у період з 29.05.2012 року по 26.03.2014 року, ліквідатор свої обов'язки виконував належним чином.

Колегія суддів касаційного суду, переглядаючи постанову апеляційного суду та ухвалу суду першої інстанції щодо стягнення оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Швачки С.В., повністю погоджується з висновками судів та не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваних рішень.

Як встановлено судом першої інстанції, належність виконання арбітражним керуючим Швачкою С.В. його повноважень у справі за спірний період підтверджується ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2014 року, якою за результатами дослідження звіту ліквідатора визнано клопотання ліквідатора про продовження процесуальних строків обґрунтованим та продовжено строк ліквідаційної процедури і повноважень ліквідатора на шість місяців. Вказана ухвала залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року у даній справі.

Продовження строку ліквідаційної процедури було обумовлено необхідністю додаткового часу для завершення ліквідаційної процедури, у зв`язку з наявністю судових спорів у справах № 501155/4233-2012, № 5011-55/2010-2012, № 5011-55/8166-2012, № 5011-55/8166-2012, предметом яких був майновий спір стосовно майнового комплексу, який перебував у власності ПП "Регіональний будівельник".

Судами встановлено, що з метою підтвердження або спростування наявності майнових прав ПП "Регіональний будівельник" на нерухоме мано - майновий комплекс ліквідатором Швачкою С.В. направлявся запит до колишнього керівника ПП "Регіональний будівельник" ОСОБА_9, який підписував договори купівлі-продажу, щодо надання відомостей про здійснення ПП "Кратер" та ПП "Верба 2004" у повному обсязі оплати за договорами купівлі-продажу нерухомого майна, належного ПП "Регіональний будівельник", а також щодо надання інформації про передачу ОСОБА_10 (наступному керівнику боржника) статутних, бухгалтерських, інших документів, печаток та штампів ПП "Регіональний будівельник".

У зв`язку з чим, суди погодились з доводами ліквідатора та дійшли висновку, що на момент подання звіту ліквідатора наявна необхідність продовження строків ліквідаційної процедури у справі № 5011-15/6098-2012 про банкрутство ПП "Регіональний будівельник" до вирішення майнового спору з приводу майна.

Як встановлено колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, належне виконання арбітражним керуючим Швачкою С.В. повноважень ліквідатора ПП "Регіональний будівельник" у період з 29.05.2012 року по 26.03.2014 року підтверджується також, ухвалою господарського суду м. Києва від 09.04.2013 року, якою відмовлено ФОП ОСОБА_4 в задоволенні заяви про припинення повноважень арбітражного керуючого Швачки С.В. у якості ПП "Регіональний будівельник" та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гончарова А.О.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 року згадану ухвалу залишено без змін. Зазначені судові рішення обґрунтовані тим, що вмотивованих обґрунтувань щодо причин припинення повноважень ліквідатора ПП "Регіональний будівельник" арбітражного керуючого Швачки С.В. та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Гончарова А.О. ФОП ОСОБА_4 суду не надано.

Крім вищенаведених заходів вжитих ліквідатором щодо підтвердження або спростування наявності майнових прав ПП "Регіональний будівельник" на нерухоме мано - майновий комплекс, суд апеляційної інстанції встановив, що арбітражним керуючим також було здійснено інші необхідні заходи в ході ліквідаційної процедури, а саме: ліквідатором Швачкою С.В. здійснено публікацію в офіційних засобах масової інформації про визнання боржника банкрутом, окремо повідомлено органи, які здійснюють нарахування та контроль за сплатою податків, зборів та інших загальнообов'язкових платежів, вжито заходи щодо розшуку органів управління банкрута з метою отримання документів бухгалтерського, податкового та статичного обліку, печаток та майна боржника. У зв'язку з невиконанням посадовими особами визначеного законом обов'язку щодо передачі ліквідатору документів, печатки та майна банкрута та не встановленням місцезнаходження органів управління боржника, ліквідатором направлено до правоохоронних органів заяву про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 367 Кримінального кодексу України. З метою виявлення активів банкрута направлялися запити до органів, установ та організацій, які здійснюють реєстрацію та/або облік майна та майнових прав. З метою отримання відомостей про обставини відчуження ПП "Регіональний будівельник" майнового комплексу на користь ПП "Верба 2004" та ПП "Кратер", ліквідатором Швачкою С.В. до господарського суду м. Києва було подано ряд клопотань необхідних для вирішення питання щодо наявності майнових прав банкрута.

Також в даному випадку, слід звернути увагу на те, що заявлена ліквідатором до затвердження сума в розмірі 50336,83 грн. складає передбачений та встановлений Законом про банкрутство мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора за відповідний період (ч. 14 ст. 31 Закону про банкрутство)

Матеріали справи не містять доказів повноважного рішення зборів комітету кредиторів щодо порядку розподілу між кредиторами витрат на оплату послуг ліквідатора у справі про банкрутство ПП "Регіональний будівельник" та понесених ним витрат у ліквідаційній процедурі.

Отже, суд першої інстанції, висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, правомірно самостійно встановив порядок оплати послуг арбітражного керуючого, який виконував обов'язки ліквідатора боржника та відшкодування вказаних витрат поклав на ініціюючого кредитора у даній справі.

При цьому, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими доводи та посилання скаржника на те, що ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2014 року у справі 5011-15/6098-2012 повноваження Швачки С.В. було припинено внаслідок неналежного виконання ним своїх обов'язків ліквідатора боржника, з огляду на те, що заявлена останнім сума стосується періоду що передував наведеній ухвалі, а саме, з 29.05.2012 року по 26.03.2014 року, за який дії ліквідатора такими, що порушують вимоги ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство, в судовому порядку не визнано.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111-7 ГПК України).

Доводи ФОП ОСОБА_4 викладені у касаційній скарзі не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.