розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 р. у справі № 923/821/15 господарського суду Херсонської області за позовом Прокурора міста Херсон в інтересах держави в особі Херсонської міської ради та Управління освіти Херсонської міської ради до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, Управління комунальної власності Херсонської міської ради про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання повернути майно,

за участю представників:

Прокуратури: Насадчук Ж.Д., посв. № 035987 від 13.10.2015 р.,

Позивача 1: не з'явився,

Позивача 2: не з'явився,

Відповідача 1: не з'явився,

Відповідача 2: не з'явився.

Прокурор міста Херсона (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (далі - Херсонська міськрада, Позивач 1) та Управління освіти Херсонської міської ради (далі - Управління освіти, Позивач 2) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, Відповідач 1), Управління комунальної власності Херсонської міської ради (далі - Управління комунальної власності, Відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 1435 від 04.03.2014 р. та про зобов'язання ФОП ОСОБА_3 повернути Управлінню комунальної власності приміщення Херсонського фізико-технічного ліцею при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті Херсонської міськради, загальною площею 8,8 кв.м., вартістю 19390,80 грн., передане за актом приймання-передачі від 18.06.2008 р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 22.06.2015 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 р. у задоволенні позову Прокурора, відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, Заступник прокурора Київської області (далі - Прокурор), посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 207, 215, 759, 760 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст.ст. 18, 61, 63 Закону України "Про освіту" (далі - ЗУ "Про освіту"), ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - ЗУ "Про оренду державного та комунального майна"), ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення Прокурора, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову Прокурора у даній справі, місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з посиланням на положення ст.ст. 203, 215, 759, 760 ЦК України, ст.ст. 14, 26, 61 ЗУ "Про освіту", ст. 4 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", ст. 5 ЗУ "Про приватизацію державного майна", ст. 1 ЗУ "Про місцеве самоврядування", та представлені матеріали справи, встановивши, що ФОП ОСОБА_3 ще з 18.06.2008 р. орендував частину холу площею 8,8 кв.м., що є предметом оспорюваного договору, який являється підсобним приміщенням господарського призначення і не використовується в навчально-виховному процесі, на підставі відповідного договору оренди, строк дії якого продовжувався відповідно до чинного законодавства, не порушуючи при цьому прав та охоронюваних законом інтересів Позивачів, а навпаки сприяючи здійсненню законних прав членів територіальної громади - учнів, батьків Херсонського фізико-технічного ліцею при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті Херсонської міської ради, шляхом торгівлі в орендованій частині приміщення канцтоварами, зошитами та підручниками, тобто - товарами, необхідними для забезпечення учбового процесу, дійшов висновку, про відсутність правових підстави для задоволення позовних вимог Прокурора про визнання недійсним договору оренди комунального майна міської територіальної громади № 1435 від 04.03.2014 р. та про зобов'язання Відповідача 1 повернути Відповідачу 2 приміщення Херсонського фізико-технічного ліцею при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті Херсонської міськради, загальною площею 8,8 кв.м., вартістю 19390,80 грн., передане за актом приймання-передачі від 18.06.2008 р.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Судове рішення вважається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Проте, вказаним вимогам судові рішення попередніх інстанцій у повній мірі не відповідають, у зв'язку з наступним.

Згідно ст. 32 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження: управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забезпечення здобуття неповнолітніми повної загальної середньої освіти; створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів; сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій; створення при загальноосвітніх навчальних закладах комунальної власності фонду загальнообов'язкового навчання за рахунок коштів місцевого бюджету, залучених з цією метою на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також коштів населення, інших джерел; контроль за використанням коштів цього фонду за призначенням; забезпечення регулярного безкоштовного підвезення до місця навчання і додому школярів; вирішення питань про надання професійним творчим працівникам на пільгових умовах у користування приміщень під майстерні, студії та лабораторії, необхідних для їх творчої діяльності; організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм; створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків традиційної народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел; сприяння роботі творчих спілок, національно-культурних товариств, асоціацій, інших громадських та неприбуткових організацій, які діють у сфері охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, роботи з молоддю; створення умов для занять фізичною культурою і спортом за місцем проживання населення та в місцях масового відпочинку.

При цьому, статтею 18 ЗУ "Про освіту" встановлено, що навчальні заклади створюються органами державної виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, громадянами відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у них за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів. Навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до ст. 29 ЗУ "Про освіту" структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту.

Згідно ч.ч. 1, 4 та 5 ст. 63 вказаного Закону матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Крім того, статтею 4 ЗУ "Про загальну середню освіту" встановлено, що систему загальної середньої освіти становлять: загальноосвітні навчальні заклади всіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, навчально-виробничі комбінати, позашкільні заклади, науково-методичні установи та органи управління системою загальної середньої освіти, а також професійно-технічні та вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації, що надають повну загальну середню освіту.

Водночас, статтею 44 ЗУ "Про загальну середню освіту" передбачено, що матеріально-технічна база загальноосвітніх навчальних закладів включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно загальноосвітніх навчальних закладів належить їм на правах, визначених законодавством України.

При цьому, згідно ст. 4 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до ч. 2 ст. 5 ЗУ "Про приватизацію державного майна".

Згідно зазначеної норми приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Також, згідно п. 3.19. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затв. Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001 р. (v0063588-01) , здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється.

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами попередніх інстанцій, що підтверджується протоколом постійно діючої комісії з питань оренди об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади № 73 від 28.02.2014 р., частину холу будинку АДРЕСА_1, вартістю 19390,80 грн., було вирішено передати в оренду ФОП ОСОБА_3 для розміщення відділу з торгівлі канцелярськими товарами.

На підставі вказаного протоколу, 04.03.2014 р. між Управлінням комунальної власності Херсонської міськради (Орендодавець) і ФОП ОСОБА_3 (Орендар) було укладено договір № 1435 оренди комунального майна міської територіальної громади (далі - Договір № 1435), відповідно до умов якого (п. 1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину холу будинку АДРЕСА_1 вартість яких визначено відповідно до незалежної оцінки, зробленої ПП "Грунт і дім" станом 22.05.2013 р., і становить 19390,80 грн., які необхідні йому для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Для розміщення відділу з торгівлі канцелярськими товарами, згідно з протоколом постійно діючої комісії з питань оренди об'єктів комунальної власності Херсонської міської територіальної громади від 28.02.2014 р. № 73, затв. наказом начальника управління від 28.02.2014 р. № 76.

Згідно п. 11.1. Договору № 1435 він діє з 04.02.2014 р. до 31.12.2016 р.

Відповідно до положень Статуту Херсонського фізико-технічного ліцею при Херсонському національному технічному університеті та Дніпропетровському національному університеті Херсонської міськради (далі - Статут), він є правонаступником фізико-технічного ліцею при Херсонському державному технічному та Дніпропетровському національному університетах, фізико-технічного ліцею та фізико-математичної школи при Херсонському індустріальному інституті. Створений згідно наказу Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР та Міністерства народної освіти УРСР № 162/119 від 22.06.1889 р. Знаходиться у комунальній власності м. Херсона.

Відповідно до п. 1.4. Статуту власником ліцею є територіальна громада міста. Управління освіти Херсонської міської ради сприяє фінансуванню ліцею, її матеріально-технічному забезпеченню.

Згідно п.п. 1.6., 1.9. Статуту головним завданням ліцею є, зокрема, створення умов для оволодіння системою наукових знань, а за безпечні умови освітньої діяльності ліцей несе відповідальність перед особою, суспільством і державою.

Також, згідно п.п. 5.1., 5.2. Статуту, матеріально-технічна база ліцею включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі ліцею. Майно ліцею належить йому на правах власності, повного господарського відання або оперативного управління, відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування і Статуту ліцею та укладених ним угод.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги у даній справі, Прокурор, посилаючись на положення ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст.ст. 18, 63 ЗУ "Про освіту", ст.ст. 4 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", п.п. 1.1., 1.5., 1.7., 1.9. Статуту, п. 3.19. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затв. Постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001р. (v0063588-01) , вказував на те, що приміщення загальноосвітнього навчального закладу не може бути об'єктом оренди для використання у підприємницькій діяльності Відповідача, тобто - з метою, не пов'язаною з діяльністю загальноосвітнього навчального закладу, тому договір № 1435 оренди комунального майна міської територіальної громади від 04.03.2014 р., який, крім того, було укладено без згоди на те власника майна та без погодження з Управлінням освіти, повинен бути визнаний недійсним, а орендоване приміщення Херсонського фізико-технічного ліцею - його поверненню Управлінню комунальної власності.

З огляду на таке, приймаючи рішення про відмову в даному позові, суд першої інстанції, в порушення приписів ст. 43 ГПК України, не надав у повній мірі, як належної правової оцінки статусу майна, що передавалось в оренду за відповідним договором, предмету та меті договору оренди, так і вимогам діючого законодавства і, зокрема, згаданим вище Законам України: "Про освіту" (1060-12) , "Про загальну середню освіту" (651-14) , "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та ін., а також Статуту Херсонського фізико-технічного ліцею, в частині, що регламентує можливість, умови та порядок оренди спірного нерухомого майна, у тому числі - з урахуванням напрямку діяльності ФОП ОСОБА_3, визначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в контексті повного, об'єктивного та правильного вирішення даного спору.

Щодо висновків суду про те, що частина холу, яка передана в оренду у приміщенні ліцею, є підсобним приміщенням загальногосподарського призначення та не використовується у навчальному-виховному процесі, то такі не відповідають у повній мірі вимогам Законів України, зокрема: "Про освіту" (1060-12) , "Про загальну середню освіту" (651-14) , Положенню про загальноосвітній навчальний заклад, оскільки згадане законодавство визначає поняття матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів, без будь-яких винятків із правил, у тому числі - щодо визначення частин (и) такого майна та особливостей його правового статусу.

При цьому, вказуючи на відсутність правових підстав для задоволення позову Прокурора, місцевий господарський суд, не проаналізував належним чином і статусу самого орендованого майна, а також не дослідив та не встановив його власника (ів) та, відповідно - про можливість укладення договору оренди спірного майна без такої згоди.

У зв'язку з цим, посилаючись тільки на те, що Договір № 1435 не суперечить чинному законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а навпаки - сприяє здійсненню законних прав членів територіальної громади - учнів і батьків, суд першої інстанції, не з'ясувавши вказаних вище обставин справи, зокрема, щодо статусу орендованого майна, його власника (ів), можливість укладення договору оренди з урахуванням відповідних вимог з цього приводу діючого законодавства, у тому числі - Законів України: "Про освіту" (1060-12) , "Про загальну середню освіту" (651-14) , Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, а також Статуту Херсонського фізико-технічного ліцею, в частині, що регламентує можливість, умови та порядок оренди спірного нерухомого майна, а також - напрямку діяльності ФОП ОСОБА_3, дійшов передчасних та неправильних висновків про відсутність правових підстав для задоволення даного позову Прокурора.

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції, який, відповідно до положень ст.ст. 99 та 101, 111-12 ГПК України, під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 47 ГПК України (1798-12) , щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 ГПК України, стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, також не приділив у повній мірі уваги, як вимогам вищезазначених норм матеріального права та правовому статусу майна, яке передавалось в оренду, так і обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення даного спору і, зокрема, щодо власника спірного майна та напрямку діяльності ФОП ОСОБА_3, у зв'язку з чим, дійшов передчасних та неправильних висновків про залишення рішення суду першої інстанції про відмову в позові Прокурора без змін.