головуючого суддів: Є. Борденюк, Д. Кривди, С.Могил, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш" на постанову від 20.04.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі № 920/1766/15 за позовом Приватного підприємства "Логістик Компані" до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш" про стягнення 79 394,22 грн у судове засідання прибули представники: позивача Жмарьова О.М. (дов. від 13.07.2016 № 8), відповідача Кисіль А.В. (дов. від 04.01.2016 № 04/09-007), заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

Приватне підприємство "Логістик Компані" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш" про (з урахуванням заяв про збільшення та зменшення позовних вимог) стягнення основного боргу у сумі 43 565,92 грн, інфляційних втрат у сумі 4346,68 грн, пені у сумі 29842,95 грн та 3% річних у сумі 1638,67 грн за надання транспортних послуг.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 11.02.2016 (суддя Заєць С.В.), залишеним без зміни постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2016 (колегія суддів: І. Шутенко, О. Пуль, В. Лакіза), позов задоволений частково: присуджено до стягнення 43565,92 основного боргу, 23874,36 грн пені, 1638,67 грн 3% річних, 4346,68 грн інфляційних нарахувань. У частині позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 5968,59 грн у позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані наступним.

05.03.2015 між ПП "Логістік Компані" (виконавець) та ПАТ "Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІкомпресормаш" (замовник) укладений договір № 84 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник, в межах даного договору, надає вантажі для перевезення автомобільним транспортом виконавця, згідно з вимогами чинного законодавства України, Конвенції КДПГ та МДВ, інших конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в міжнародному сполученні.

Пунктом 2.1 Договору закріплено, що з доручення Замовника і у відповідності з цим Договором Виконавець надає одну чи декілька з наступних послуг: організовує перевезення компресорного обладнання автомобільним транспортом в міжнародному сполученні та по території України; розсилає товарно-транспортну документацію; приймає участь в складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством, вирішує з замовником претензійні питання.

Сторони узгодили у п.п. 2.2 Договору, що конкретні умови по кожному окремому замовленню обумовлюються у Заявці, яка є невід'ємною частиною цього Договору. Допускається одержання заявки по факсимільному чи електронному зв'язку.

Згідно з пунктом 4.1 Договору ціни, порядок і термін оплати, що відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень), узгоджуються додатково перед кожним перевезенням (групою перевезень) і фіксуються в заявці на перевезення.

Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили, що оплата послуг виконавця здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі належним чином оформлених рахунка, акта виконаних робіт та договору.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками. Договір містить наступні реквізити сторін: Виконавець ПП "Логістік Компані" код ЄДРПОУ 39284432 Україна Дніпропетровська обл. 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Таллінська 4, телефон +380969323714, банківські реквізити: поточний рахунок 26002300753501 в АКБ "Новий" МФО 305062.

На виконання зазначено договору між сторонами укладено договори - заявки, зокрема:

Договір-Заявка № 543 від 27.07.2015 транспортного експедування вантажів автомобільних транспортом, на загальну суму 8100,00 дол. США (станом на 13.08.2015 еквівалентно 174762,42 грн);

Договір-Заявка № 544 від 27.07.2015 транспортного експедування вантажів автомобільних транспортом на загальну суму 8100,00 дол. США (станом на 03.08.2015 еквівалентно 171126,27 грн);

Договір - Заявка № 786 від 09.09.2015 транспортного експедування вантажів автомобільних транспортом на суму 7400 грн.

Як вбачається з матеріалів справи в договорах-заявках зазначені такі ж самі реквізити виконавця, що і Договорі-перевезення, а саме: Виконавець ПП "Логістік Компані" код ЄДРПОУ 39284432 Україна Дніпропетровська обл. 49006, м. Дніпропетровськ, вул. Таллінська 4, телефон +380969323714, банківські реквізити: поточний рахунок 26002300753501 в АКБ "Новий" МФО 305062.

Позивачем виконані взяті на себе за договором зобов'язання з перевезення вантажів.

У матеріалах справи відсутні будь-які претензії з боку відповідача щодо неналежного виконання позивачем умов договору щодо здійснення перевезень.

Відповідно до заявки № 544 сума фрахту за перевезення з України до Туркменістану складає еквівалент 8100 доларів США за курсом НБУ на день розвантаження. Перевезення виконано відповідно до міжнародної вантажної накладної А № 0000320 вантажним автомобілем, який зафрахтував позивач у ФОП В. Колядюка. Вантаж завантажено 29.07.2015, а отримано 13.08.2015, що засвідчено відміткою в графі 24 накладної.

Згідно заявки № 543 сума фрахту за перевезення з України до Туркменістану складала 8100 доларів США за курсом НБУ на день розвантаження. Перевезення виконано відповідно до міжнародної вантажної накладної А №0002811 вантажним автомобілем, який зафрахтовано позивачем у ФОП ОСОБА_7 Вантаж отримано 03.08.2015, що підтверджується відміткою в графі 24 накладної.

За замовленням № 786 від 09.09.2015, відповідно до вантажної накладної № 291807, виконано перевезення з м. Мінська до м. Суми.

Після виконання перевезення позивачем складено акти здачі-приймання виконаних робіт № 131 від 13.08.2015; № 132 від 13.08.2015; № 154 від 15.09.2015.

Однак, вказані акти підписані лише з боку виконавця. При цьому, замовником акти залишилися не підписаними без зазначення причин відмови від підписання та будь-яких претензій щодо виконання умов договору позивачем.

За надані послуги за договором № 84 від 05.03.2015 позивачем відповідачу виставлені рахунки № 127 від 27.07.2015 на суму 53638,65 грн; № 148 від 13.08.2015 на суму 121254,65 грн; № 131 від 30.07.2015; № 149 від 13.08.2015 на суму 134118,12 грн; № 160 від 10.09.2015 на суму 7400 грн та направлені акти виконаних робіт.

У Договорах - заявках № 543 та № 544 від 27.07.2015 сторони погодили умови оплати, відповідно до яких оплата за надані послуги здійснюється в гривні (30% передоплата в день завантаження, 70% протягом 5-10 днів з дня отримання оригіналу акта виконаних робіт), за договором - заявкою № 786 від 09.09.2015 - 10-14 банківських дня з дня отримання оригіналів документів.

Відповідач з простроченням частково розрахувався за надані послуги, залишок боргу склав 43565,92 грн.

Відповідно до Журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача 15.08.2015 на адресу відповідача (замовника) надіслані рекомендованим листом: заявка № 544, акт № 131, рахунки № 127, 148; заявка № 543, акт 132, рахунки 131, 149. Відповідно до інформації з сайту "Укрпошта" про доставку рекомендованого листа вбачається, що вищенаведені документи отримані представником замовника за довіреністю 19.08.2015.

Також, в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції позивача є запис під номером 43, яка свідчить про направлення на адресу відповідача 19.09.2015 рекомендованим листом: заявки № 786, акту № 154 та рахунки № 160. Зазначені документи відповідно до інформації з сайту "Укрпошта" про доставку рекомендованого листа вищенаведені документи отримані представником замовника за довіреністю 21.09.2015.

Крім того, відповідачу направлено претензію у зв'язку з неповерненням підписаних актів прийому-здачі виконаних робіт та несплатою заборгованості з вимогою негайного розрахунку за надані послуги з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Однак, матеріали справи не містять відповіді відповідача на претензію та доказів сплати заборгованості.

Встановивши наведені вище обставини, суди попередніх інстанцій зазначили наступне.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів сплати за надані послуги за договором перевезення № 84 від 05.03.2015 у повному обсязі, який визначений сторонами у договорі, вимога про стягнення суми основного боргу є обґрунтованою.

У пункті 6.6 Договору сторони погодили, що у випадку протермінування платежу винна сторона оплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування.

Перевіривши розрахунок заявлених 29842,95 грн пені, 1638,37 грн 3 % річних, 4346,68 грн інфляційних втрат, слід дійти висновку, що такий розрахунок є арифметично правильним та відповідає встановленому законом та Договором розміру.

Водночас, враховуючи факт погашення відповідачем значної частини суми основного боргу, відповідно до частини 1 статті 233 Господарського кодексу України, розмір пені підлягає зменшенню на 20%, тобто з 29842,95 грн до 23874,36 грн.

Разом з тим, посилання відповідача на сплату ним заборгованості за договором у розмірі 47000 грн є необгрунтованим, з огляду на таке.

У Договорі № 84 від 05.03.2015, заявках та виставлених рахунках, направлених позивачем на адресу відповідача вказані банківські реквізити позивача: поточний рахунок 26002300753501 в АКБ "Новий" МФО 305062.

Отже, здійснюючи оплату, відповідач мав керуватись реквізитами позивача, що були зазначені у відповідних договорі, заявці, актах виконаних робіт і направлених йому рахунках.

Проте, 10.02.2016 відповідачем відповідно до платіжних доручень № 2910 та № 2919 від 14.07.2015 сплачено 47000,00 грн і у призначеннях платежу вказаних платіжних доручень відповідачем вказано "погашення заборгованості за транспортні послуги згідно договору № 74 від 05.08.2014", замість належного договору № 84 від 05.03.2015. Відповідачем неправильно зазначено реквізити отримувача (позивача), оскільки у зазначених платіжних дорученнях вказано розрахунковий рахунок відкритий Фин. "ДРУ "АТ "Банк Фінанси та Кредит".

Отже, вказаний платіж здійснений всупереч п. 4.3 Договору № 84 від 05.03.2015, яким сторони погодили, що оплата послуг виконавця здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця на підставі належних чином оформлених рахунку, акту виконаних робіт та договору, в яких, як зазначалося раніше, банком, обслуговуючим позивача є АКБ "Новий".

Водночас, не приймаються і доводи відповідача про те, що міжнародні вантажні накладні не містять вказівок щодо укладеного між сторонами Договору, а тому не можуть слугувати доказом виконання позивачем послуг саме за договором № 84, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів вантажна накладна повинна містити наступні відомості: дата і місце складання вантажної накладної; ім'я та адреса відправника; ім'я та адреса перевізника; місце і дата прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки; ім'я та адреса одержувача; прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; платежі, пов'язані з перевезенням (провізна плата, додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. У випадку потреби, вантажна накладна повинна також містити наступні дані: заява про те, що перевантаження забороняється; платежі, які відправник зобов'язується сплатити; сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; декларована вартість вантажу і сума додаткової цінності його для відправника; інструкції відправника перевізнику відносно страхування вантажу; погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано перевезення; перелік документів, переданих перевізнику. Сторони можуть внести у вантажну накладну будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають корисною.

Тобто, з викладеної норми вбачається, що Конвенцією (995_234) не передбачено включення до вантажної накладної даних щодо експедитора, який організовує вантажне перевезення, або посилання на договір з ним, незалежно укладений такий договір вантажовідправником, вантажоодержувачем, перевізником тощо.

Відтак, відсутність посилань на спірний Договір, так само, як і на разові заявки у відповідних міжнародних вантажних накладних не може бути доказом наявності або відсутності надання послуг з цих правочинів.

Крім того, між сторонами в момент виконання позивачем спірних вантажоперевезень відсутні інші діючі договори, окрім договору № 84 від 05.03.2015.

З посиланням на вказане, суди попередніх інстанцій, зменшивши на 20 % суму пені, дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить рішення та постанову скасувати у частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову про стягнення заборгованості за Договором, відповідач зазначає, що оплатив таку заборгованість у спосіб перерахування коштів на рахунок позивача у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Позивач, доводи якого підтримані судами попередніх інстанцій, зазначає, що вказаний вище рахунок у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не визначався сторонами, зокрема, у Договорі та рахунках-фактурах, як такий, на який має бути здійснена оплата, з огляду на що, відповідач не виконав зобов'язання з оплати за Договором.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не підтримує вказаний вище висновок.

Відповідачем здійснений платіж не на ті реквізити, які визначені у Договорі та виставлених рахунках-фактурах.

Однак, оплата у розмірі 47 000 грн здійснена відповідачем на рахунок, який належав на момент здійснення платежу позивачу, що сторонами не заперечується.

Враховуючи вказане, такий платіж не може бути оціненим судом як помилковий, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

А тому, присудження до стягнення суми основного боргу у розмірі 43 565,92 грн є необгрунтованим, з огляду на що рішення та постанова у цій частині підлягають до скасування із прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Разом з тим, з розрахунку заявлених позивачем сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних вбачається, що ним нараховуються вказані суми не лише на наявну за його твердженням заборгованість у розмірі 43 565,92 грн, а і у зв'язку із несвоєчасним здійсненням оплати відповідачем іншої частини заборгованості.

Враховуючи вказане, рішення та постанова в частині розгляду позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних підлягають до скасування із направленням справи на новий розгляд, під час якого місцевому господарському суду слід дослідити правомірність здійсненого позивачем розрахунку з урахуванням відмови у даній постанові у стягненні суми основного боргу.

При цьому, з огляду на обставини, на які посилається позивач, як на такі, що ускладнюють або унеможливлюють отримання ним вказаних коштів, зокрема, віднесення ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних банків із відповідними наслідками, позивач не позбавлений права на звернення до суду із позовом про стягнення збитків, у якому останнім мають бути доведені, зокрема, вказані обставини.