Товариство звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Підприємства 83 080,36 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію та 1 350,59 грн. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, а всього 84 430,95 грн., що мотивувало неналежним виконанням відповідачем зобов'язань із своєчасної оплати одержаної електричної енергії за договором від 14.10.2013 № 4869 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.12.2015 (суддя Нікітенко С.В.) позов задоволено. Рішення місцевого суду з посиланням на приписи статей 525, 526, 530, 599, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), статті 141 Закону України 02.12.1997 № 671/97-ВР "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі - Закон № 671/97), пункти 1.3, 6.11, 7.8, 10.2, 10.10, 10.15 Правил користування електричною енергією (далі - Правила), затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (z0417-96) (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 № 10) і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за 17/1442, обґрунтовано неналежністю виконання відповідачем договірних зобов'язань з оплати одержаної за Договором електричної енергії та відсутністю в даному випадку належних доказів наявності форс-мажорних обставин.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 (колегія суддів у складі: Колоколов С.І. - головуючий суддя, судді Разюк Г.П., Петров М.С.) зазначене рішення місцевого суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства. Постанову апеляційного господарського суду з посиланням, зокрема, на приписи статей 509, 510, 526, 525, 617, 625 ЦК України, статей 173, 193, 198, 199, 218, 275, 275, 276, 277 ГК України, статті 26 Закону України "Про електроенергетику", статей 14, 141 Закону № 671/97, пункти 7.7, 7.8 Правил та статтю 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) обґрунтовано тим, що: захоплення частини території Чонгарської міської ради Генічеського району Херсонської області в лютому-грудні 2014 року є загальновідомим та не потребує доказування; наявність форс-мажорних обставин підтверджується висновком торгово-промислової палати; відповідачем в порушення приписів Правил та за відсутності акта про недопуск його представників на територію Підприємства не було відключено відповідача від електричної мережі як за власним повідомленням позивача про відключення Підприємства від електромережі, так і за відповідною заявою відповідача.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Підприємство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим господарським судом у справі встановлено, що:

- Товариством (постачальник) і Підприємством (споживач) укладено Договір, за предметом якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 175.00 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору;

- відповідно до пункту 2.1 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами;

- пунктом 4.2.4 Договору встановлено, що споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили;

- згідно з пунктами 1 та 3 додатку № 2 до Договору споживач знімає показання електролічильників о 00-00 год. 21 числа у місяці з 31 днем, 20 числа у місяці з 30 днями, 19 числа у місяці з 29 днями та 18 числа у місяці з 28 днями. Споживач зобов'язаний протягом 0,5 доби з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення до електропостачальної організації у двох примірниках. Будь-які рахунки на оплату електричної енергії мають бути сплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання споживачем рахунку; обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про обсяги споживання електричної енергії" (додаток 2а) згідно показань розрахункових засобів обліку, відповідно до графіка зняття показань або акта про порушення Правил. При відсутності представника постачальника в обумовлену цим додатком дату споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює акт про обсяги споживання електричної енергії та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня;

- згідно з пунктом 12 додатку № 9 до Договору за підсумками розрахункового періоду постачальник виписує споживачу рахунок на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Кошти за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії перераховуються споживачем на поточний рахунок енергопостачальника протягом 5 днів від дати вказаного рахунку;

- на підставі даних засобів обліку про об'єм спожитої електроенергії та відповідного звіту Товариство виставило Підприємству рахунок від 24.04.2014 № 4869 за квітень 2014 року на суму 9 358,50 грн. (в т.ч. ПДВ) за спожиту активну електроенергію та 582,07 грн. (в т.ч. ПДВ) - за реактивну електроенергію, а також рахунок від 29.05.2014 № 4869 за травень 2014 року на суму 83 080,36 грн. (в т.ч. ПДВ) за спожиту активну електроенергію (з яких 9 358,50 грн. - борг за квітень) та 1 350,59 грн. (в т.ч. ПДВ) - за реактивну електроенергію (з яких 582,07 грн. - борг за квітень);

- Підприємство свої зобов'язання за квітень і травень 2014 року з оплати активної та реактивної електроенергії не виконало, внаслідок чого існує відповідна заборгованість;

- відповідачем не доведено наявності форс-мажору, оскільки не подано відповідного сертифіката від Торгово-промислової палати України;

- Товариство не мало можливості відключити електричну енергію на об'єкті Підприємства через незабезпечення останнім доступу до своїх електроустановок.

Апеляційним господарським судом додатково встановлено, що:

- згідно з пунктом 9.4 Договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але не більше ніж до 12.12.2014;

- відповідно до пункту 2.2.2 Договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару: в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 до цього Договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечувати отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії";

- згідно з пунктом 2.3.3 Договору споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації";

- пунктом 2.3.4 Договору передбачений обов`язок споживача здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 9 "Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії";

- відповідно до пункту 4.3 Договору сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать: виняткові погодні умови і стихійні лиха (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту); непередбачені ситуації, викликані діями осіб, що не є стороною даного Договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух); умови, регламентовані відповідними органами виконавчої влади, а також пов'язані з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями, що перешкоджають виконанню договірних зобов'язань у цілому або частково. Термін виконання зобов'язань за цим Договором у такому разі відкладається на строк дії обставин непереборної сили;

- відповідно до пунктів 6.1.2 та 6.1.3 Договору електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за 10 хвилин у разі перевищення

споживачем граничної величини потужності в години максимуму навантаження протягом 30 хвилин і більше, а також з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні у разі: відсутності у споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок; споживання електричної енергії споживачем після закінчення строку дії цього Договору; недопущення споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов'язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії; несплати споживачем відповідних платежів у терміни, встановлені додатком № 2 до даного Договору "Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації";

- рахунок за квітень 2014 року представник відповідача отримав особисто 30.04.2014, рахунок за травень 2014 року був направлений на адресу споживача поштою, в той же час, у встановлений договором 5-ти денний термін рахунки сплачені не були;

- відповідно до висновку Херсонської торгово-промислової палати від 30.11.2015 № 27.01-04/07-1354 "захоплення території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): з 26 лютого по 26 грудня 2014 року";

- захоплення частини території Чонгарської міської ради Генічеського району Херсонської області підтверджується повідомленнями засобів масової інформації (новини телеканалу ТСН та відомості газети "Українська правда") є загальновідомими та не потребують доказування;

- 30.04.2014 директором Підприємства, представником громади та депутатом Чонгарської сільської ради складено акт, за яким територію Чонгарської сільської ради, де розміщений належний Підприємству трансформатор та засоби обліку електроенергії, захоплено російськими військовими, якими заборонено й доступ до них;

- 24.04.2014 позивач направив відповідачу повідомлення про відключення підприємства від електромережі з 06.05.2014 у зв'язку з виникненням заборгованості, яке в подальшому реалізовано ним не було;

- 05.05.2014 Підприємство направило Товариству листа з проханням тимчасово відключити об'єкт комунального підприємства від енергозабезпечення через неможливість його використання відповідачем;

- у відповідь на згадане звернення Підприємства від 05.05.2014 Товариство 17.05.2014 листом за № 45-1379-08 повідомило, що 16.05.2014 представниками Генічеського РЕЗ і ЕМ знято показники приладів обліку, але вони були недопущені для проведення відключення. При цьому зазначено, що Підприємство повинно забезпечити доступ представників Генічеського РЕЗ і ЕМ для проведення контрольного огляду приладів обліку та відключення об'єкта від електропостачання;

- матеріали справи не містять доказів - відсутній необхідний акт - щодо перешкоджання Підприємством допуску представників Товариства на спірний об'єкт для відключення його від електропостачання.

Причиною виникнення даного судового спору є питання щодо наявності підстав для звільнення Підприємства від відповідальності за неоплату поставленої Товариством електричної енергії.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 275 та частини шостої статті 276 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Згідно з частиною першою статті 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7.5 Правил встановлено, що постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі, зокрема, відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади), а також - недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки.

Згідно з пунктом 7.8 Правил електроустановка може бути відключена електропередавальною організацією (основним споживачем) за заявою власника цієї електроустановки у зазначений заявником термін.

Відповідно до пункту 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників постачальника електричної енергії та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору про постачання електричної енергії.

Підпунктом 16 пункту 8.1 Правил постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Відповідно до пункту 10.10 Правил споживач не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальній організації) або третім особам, та матеріальні збитки, які викликані, зокрема, форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджуються відповідним актом).

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з статтею 141 Закону № 671/97 торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

З огляду на наведене місцевий господарський суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх поданими доказами, правильно застосувавши зазначені ним норми матеріального права, з'ясувавши виконання сторонами зобов'язань за Договором і перевіривши стан розрахунків, за відсутності належних доказів наявності форс-мажорних обставин (сертифіката), беручи до уваги те, що відповідач дізнався про неможливість доступу до трансформатора і засобів обліку лише 30.04.2014 і до того часу не посилався: ні на обмеження його в здійсненні господарської діяльності; ні на позбавлення його можливості використання одержаної за Договором електроенергії; ні на використання цієї електроенергії іншими особами; ні на необхідність відключення об'єкта від енергозабезпечення, - дійшов обґрунтованого висновку щодо неналежного виконання Підприємством договірних зобов'язань з оплати одержаної у квітні 2014 року електроенергії, а тому й правомірно задовольнив позовні вимоги Товариства в частині стягнення з відповідача 9 358,50 грн. боргу за спожиту активну електроенергію та 582,07 грн. - за реактивну електроенергію, а всього 9 940, 57 грн.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, встановивши те, що відповідача в травні 2014 року було позбавлено можливості використовувати електроенергію за призначенням (у своїй господарській діяльності), про що він своєчасно повідомив Товариство, тоді як позивач не виконав власних договірних зобов'язань і попереджень щодо відключення об'єкта Підприємства від енергозабезпечення, залишивши без будь-якого реагування й багаторазове зростання споживання, яке залишалося неконтрольованим сторонами Договору, беручи до уваги зміст договірних зобов'язань та наведені правові підстави звільнення Підприємства від відповідальності, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності в даному випадку належних правових підстав для стягнення з відповідача боргу за травень 2014 року, а тому й правомірно відмовив Товариству в стягненні 74 490,38 грн. (з яких 73 721,86 грн. вартість активної електроенергії та 768,52 грн. - реактивної).

Таким чином касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції зміні на підставі частини першої статті 111-10 ГПК України.

Відповідно перерозподілу підлягають й судові витрати зі справи.

Керуючись статтями 49, 111-5, 111-7 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 зі справи № 923/1639/15 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" щодо стягнення з комунального підприємства "Райсількомунгосп-Партнер" 9 940, 57 грн. боргу та залишити в силі в цій частині рішення господарського суду Херсонської області від 14.12.2015 з даної справи про стягнення з комунального підприємства "Райсількомунгосп-Партнер" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 9 358,50 грн. боргу за спожиту активну електроенергію та 582,07 грн. - за реактивну електроенергію.