Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Борденюк Є.М.,

Круглікової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 р. у справі № 922/103/16 господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" до Комунального підприємства "Харківводоканал" про зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників:

Позивача: Богдан С.В., дов. № 198 від 13.01.2016 р.,

Відповідача: Токарєв С.В., дов. № 243/810 від 13.11.2014 р.

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" (далі - ПАТ "Харківгаз", Позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал", Відповідач) про визнання заборгованості ПАТ "Харківгаз" у розмірі 7195,06 грн. безнадійною та зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості шляхом виключення даної заборгованості зі складу дебіторської заборгованості.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.03.2016 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 р., у позові ПАТ "Харківгаз" відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Харківгаз", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 11, 13, 15, 16, 251, 256, 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовну заяву у повному обсязі.

КП "Харківводоканал", у поданому до суду письмовому відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог ПАТ "Харківгаз", викладених у його касаційній скарзі, просить залишити судові рішення у даній справі без змін, а вказану скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 19.01.2004р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № ІІ-3922/03-АПК-2 на приймання стічних вод, за яким Відповідач зобов'язався приймати стічні води Позивача, а Позивач зобов'язався сплачувати вартість послуг згідно з цим договором.

Також, як вбачається з представлених матеріалі, на адресу ПАТ "Харківгаз" надійшло повідомлення від КП "Харківводоканал", в якому останнє просило погасити заборгованість у розмірі 7195,06 грн., яка виникла на підставі платіжних вимог-доручень № 637855 від 14.12.2011 р. на суму 3339,63 грн., № 776778 від 20.04.2011 р. на суму 1096,59 грн., № 776779 від 20.04.2011 р. на суму 1327,32 грн. і № 776780 від 20.04.2011 р. на суму 1431,52 грн.

Вимогами ПАТ "Харківгаз" у даній справі, з посиланням на положення ст.ст. 251, 256, 261 ЦК України, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затв. Наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08.10.1999р. (z0725-99) , є визнання заборгованості ПАТ "Харківгаз" перед КП "Харківводоканал" у розмірі 7195,06 грн. безнадійною та зобов'язання останнього здійснити перерахунок такої заборгованості шляхом виключення зі складу дебіторської заборгованості та списання з балансу (на витрати підприємства або за рахунок резерву сумнівних боргів), з посиланням на сплив строку позовної давності за такими зобов'язаннями.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з урахуванням положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 1 ГПК України, посилаючись на те, що заявлена Позивачем вимога про визнання заборгованості перед Відповідачем у розмірі 7195,06 грн. безнадійною та про зобов'язання останнього здійснити перерахунок такої заборгованості шляхом виключення зі складу дебіторської заборгованості та списання з балансу, не відповідає встановленим законом способам захисту прав і законних інтересів, і не призведе до поновлення його права, яке він вважає порушеним, а також не може бути виконана, у випадку її задоволення, у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення, тоді як виключення (списання) будь-яких сум зі складу дебіторської заборгованості є правом тільки кредитора, у зв'язку з чим, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного позову, відмовивши у його задоволенні.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2016 р. у справі № 922/103/16 - без змін.