ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2016 року Справа № 923/1787/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддів Васищака І.М., Студенець В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 від позивача: ОСОБА_4; ОСОБА_5 від відповідача: Веріковська Т.А.; Соловйова Л.М.на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року у справі № 923/1787/15 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" про зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся з позовом до Державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство (далі відповідач) про зобов'язання вчинити дії, а саме: виконати умови договору купівлі - продажу лісопродукції № 18 від 15.03.2013 року (далі Договір) та відвантажити позивачу 1900 куб.м. дров паливних хвойних порід та 225,92 куб.м. дров'яної деревини (далі Товар) (див. заяву про уточнення позовних вимог т.1 а.с. 52).
Позовні вимоги позивача ґрунтуються, у тому числі, на тій обставині, що він не отримував спірний Товар, а пред'явлені відповідачем ТТН мають ознаки підроблених.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.01.2016 року позовні вимоги були задоволені.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач не довів факт виконання умов Договору.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року апеляційну скаргу відповідача було задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що зібрані у справі документи в їх сукупності беззаперечно підтверджують факт отримання позивачем Товару.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року прийняту у даній справі та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови апеляційним судом невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.
Позивач звертає увагу на те, що п. 5.1 Договору передбачений відповідний комплект товаро-супровідних документів та вважає, що тільки за наявності товаро-супроводних документів можливо здійснити поставку лісопродукції. Позивач вважає, що факт здійснення господарської операції може бути підтверджений тільки належними ТТН.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
15.03.2013 року між відповідачем ("продавець") та позивачем ("покупець") укладено Договір, за умовами якого продавець продає, а покупець купує лісопродукцію на умовах франко-верхній склад продавця згідно специфікацій до даного договору, що є невід'ємною його частиною.
Відповідно до пунктів 2.1, 3.1, 3.2 Договору кількість товару - згідно заявок покупця; ціна однієї одиниці товару визначається згідно специфікацій до даного договору; загальна сума даного договору складається із окремих грошових сум по кожній поставці згідно товарно-транспортних накладних та специфікацій до даного договору.
Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору приймання товару по кількості та якості здійснюється уповноваженими представниками обох сторін з підписанням товаросупровідних документів, наданих продавцем; товар поставляється продавцем на склад покупця місячними партіями, які становлять пропорційну частину загальної кількості товару, що забезпечує рівномірну його поставку; комплект товаросупровідних документів складається з товарно-транспортної накладної та рахунку-фактури.
Пункт 5.1 Договору передбачає комплект товаро-супровідних документів: товаро-транспортна накладна та рахунок-фактура.
Покупець зобов'язаний здійснювати попередню оплату за партію товару; платіж (передплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за партію товару (пункти 6.1, 7.1 Договору).
У специфікаціях № 1 та № 2 до Договору сторонами узгоджено найменування товару, його об'єм, ціну за 1 куб.м тощо. Згідно з вказаними специфікаціями відповідач зобов'язався відвантажити позивачу на умовах франко-верхній склад продавця товар на загальну суму 561 317грн, а саме:
-ділову деревину хвойних порід в кількості 319,1 куб.м за ціною 270 грн. за 1 куб.м на суму 86 157 грн.,
-дров'яну деревину для технологічних потреб, хвойних порід - в кількості 608 куб.м за ціною 190 грн. за 1 куб.м на суму 115 520 грн.,
-дрова паливні хвойних порід в кількості 2664 куб.м за ціною 135 грн. за 1 куб.м на суму 359 640 грн.
Враховуючи п. 1.1 договору та умови поставки, які викладені у названих вище специфікаціях, сторонами узгоджено поставку спірного товару з урахуванням Правил Інкотерсм.
Відповідно до ч. 4 ст. 265 ГК України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.
Відповідно до Правил Інкотермс (2010 року) під терміном франко -завод розуміють, що продавець вважається таким, який виконав свої зобов'язання по поставці, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві або в іншому названому місці (наприклад на заводі, фабриці, складі і т.п.). Продавець не відповідає за відвантаження товару на транспортний засіб.
Даний термін накладає, таким чином, мінімальні зобов'язання на продавця і покупець повинен нести всі витрати та ризики в зв'язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення.
Умови п. 5.1 Договору щодо комплекту товаро-супровідних документів не впливають, у даному випадку, на розгляд спору, оскільки не покладають на продавця обов'язку доставки Товару покупцю його транспортом.
При розгляді даної справи суди повинні були з'ясувати факт виконання Договору з врахуванням його умов, Правил Інкотермс та зібраних у справі докуменів.
До матеріалів справи (т.1 а.с.97- 104) залучені копії документів, а саме: специфікація - накладна № 845 від 12.07.2013 року на відпуск 225, 92 куб.м дров'яної деревини для техпотреб, акт прийому-передачі від 12.07.2013 року, згідно з яким позивачу було передано 225, 92 куб.м дров'яної деревини, довіреність № 4, яка видана 01.07.2013 року на ім'я позивача на отримання від відповідача дров'яної деревини, специфікація - накладна на відпуск лісоматеріалів № 581 від 31.05.2013 року на відпуск 1900 куб.м. дров паливних хвойних порід, акт прийому -передачі від 27.05.2013 року, згідно до якого позивачу передано 1900 куб.м. дров паливних хвойних порід, довіреність видану позивачем від 03.05.2013 року на отримання від відповідача товару.
Зібрані у справі документи свідчать про те, що відповідач виконав свої зобов'язання з урахуванням умов договору. щодо передачі спірного товару.
В рішенні суду першої інстанції (т.1 а.с. 111) зазначено що позивач в наданих суду поясненнях факт складання і підписання перелічених документів (специфікації -накладні № 581 та № 845 від 31.05.2013 року та від 12.07.2013 року та також двосторонні акти прийому -передачі лісопродукції від 27.05.2013 року та від 12.07.2013 року) не заперечує.
Оскільки, умовами Договору не передбачено обов'язок відповідача завантажити та доставити товар покупцю, залучені до справи копії ТТН не можуть вплинути на розгляд даного спору та спростувати факт належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, виконання яких є предметом розгляду у даній справі.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що Договір укладений між сторонами, в частині передачі спірного Товару був виконаний відповідачем і, відповідно, обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а постанова апеляційної інстанції повинна бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
відмовити.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 року прийняту у справі № 923/1787/15 залишити без змін.
Головуючий
Судді
С.В.Бондар
І.М.Васищак
В.І.Студенець