головуючого Мачульського Г.М. (доповідача), суддів Божок В.С., Костенко Т.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 за заявою Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської радипро рішення перегляд за нововиявленими обставинами Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 у справі № 5015/5457/12 Господарського суду Львівської області за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради третя особа на стороні відповідача Львівська міська рада за участю Прокуратури міста Львова про зобов'язання укласти договірза участю

- позивача: Коляновський Т.М. (довіреність від 20.02.2016) - відповідача: Чернобай С.С. (довіреність від 12.10.2015) - прокурора: Безкоровайний Б.О. (посвідчення від 22.12.2015),

Звернувшись у суд з позовом у даній справі Акціонерне товариство закритого типу "Львівський універмаг "На ринку" (далі - позивач) просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, зобов'язати Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - відповідач) укласти з позивачем договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації способом викупу щодо нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м.Львів, вул.Шевська, 1 загальною площею 1850,4 кв.м, у відповідній редакції.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 (суддя Матвіїв Р.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дубник О.П., суддів Скрипчук О.С., Матущак О.І.), позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2013 зазначена постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.

14.12.2015 відповідач звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою № 2302-вих.-2789 від 11.12.2015 про перегляд вказаного рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.12.2015 вказану заяву відповідача було повернуто йому без розгляду на підставі п.1 ч. 6 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що заявник пропустив встановлений законом місячний строк для звернення до господарського суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а клопотання про відновлення такого строку відповідачем не подано.

13.01.2016 відповідач повторно звернувся до суду першої інстанції із заявою № 2302-вих.-2789 від 11.12.2015 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 21.01.2013, яка обґрунтована тим, що з листа Слідчого управління фінансових розслідувань міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників від 28.10.2015 за вх. № 1242/10/28-10-09-06, який надійшов до "Центру надання адміністративних послуг" Львівської міської ради 11.11.2015, а до відповідача - 12.11.2015, він дізнався про те, що 27.01.2010 на колишнього начальника відповідача ОСОБА_7 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого Законом України "Про боротьбу з корупцією" (356/95-ВР) , згідно з яким він в судовому порядку був визнаний винним у наданні незаконної переваги позивачу під час прийняття рішення про надання останньому в оренду згідно з договором № Г-7308-98 від 20.10.2009 нежитлових приміщень комунальної власності по вул. Шевській, 1 у м. Львові загальною площею 1850,40 кв.м.

Разом з тим, відповідач подав клопотання про поновлення строку на звернення про перегляд цього рішення суду за нововиявленими обставинами, в якому поважними причинами пропуску строку вважає те, що 14.12.2015 згідно з відтиском печатки поштового відділення на конверті, відповідачем було направлено на адресу суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013 у даній справі, яка ухвалою цього ж суду від 22.12.2015 була повернута йому без розгляду. При цьому відповідач вказував на те, що обставина, яка є підставою для перегляду судового рішення, стала йому відома 12.11.2015, а оскільки останній день подання заяви припадав на 12.12.2015, який був вихідним днем (субота), тому кінцевим терміном її подання слід вважати 14.12.2015.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2016 (суддя Гутьєва В.В.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зварич О.В., судді Хабіб М.І., Юрченко Я.О.), у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на звернення про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 21.01.2013 відмовлено. Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного рішення суду повернуто відповідачу без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що заява подана з пропуском місячного строку з дня встановлення обставин, що стали підставою для її подання, оскільки обставини, які в ній викладені були відомі заявнику не 12.11.2015, а ще на початку лютого 2013 року. Також суд вказав на те, що відповідачем до заяви не додано доказів надсилання її копії прокурору, який бере участь у справі.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вищевказані ухвалу та постанову та направити справу до місцевого господарського суду для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права.

Третя особа відповідно до приписів статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялася про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використала наданого законом процесуального права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на звернення про перегляд судового рішення та повернення заяви відповідачу мотивував тим, що відсутні поважні причини для відновлення строку та заявником не додержано вимог частини 4-ої статті 113 ГПК України.

Судові рішення не підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідного статті 113 цього кодексу судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється, зокрема, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.01.2013 прокуратура міста Львова подала апеляційну скаргу за № 37-738-13 від 31.01.2013 на рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2013, на сторінці 3-й якої вказано, що крім цього, прокуратурою м. Львова доведено факт вчинення начальником управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради ОСОБА_7 при укладенні договору оренди № Г-7308-9 від 20.10.2009 корупційного діяння, передбаченого п. "г" ч. 3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією". 27.01.2010 відносно ОСОБА_7 складено протокол про вчинення вказаного адміністративного правопорушення. Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 15.04.2010 ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Рішення суду залишене без змін апеляційним судом Львівської області (т.1 а.с.114).

Копія вказаної апеляційної скарги згідно фіскального чеку від 31.01.2013 була надіслана Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Також із справи вбачається, що представник особи, яка звернулась із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 21.01.2013, приймав участь при розгляді цієї апеляційної скарги (т.1 а.с. 171).

Крім того судом першої інстанції встановлено, що 29.12.2014 Львівське закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Львів" подало до Господарського суду Львівської області заяву про перегляд рішення цього ж суду від 21.01.2013 за нововиявленими обставинами, копія цієї заяви була направлена у тому числі і відповідачу. У заяві на сторінці другій зазначено, що: "Поряд з цим, вказую на те, що постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 15.04.2010 у справі № 3-540 2010 р., залишеною в силі постановою Апеляційного суду Львівської області від 13.07.2010 року у справі № 33-397/10, ОСОБА_7 - начальника управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, було визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого п. "г" ч.3 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", а саме: будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, він надав незаконні переваги позивачу під час прийняття рішення про надання останньому в оренду нежитлових приміщень, що розташовані на вул. Шевській, 1 у м. Львові".

Разом з тим, як вже зазначалось, із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду відповідач звернувся повторно 13.01.2016.

Таким чином, обставина, яку відповідач вважає нововиявленою, могла бути йому відома ще у лютому 2013 року, а не 12.11.2015 - з дати отримання ним листа Слідчого управління фінансових розслідувань міжрегіонального Головного управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників.

Отже доводи, викладені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують.

Висновок суду в частині недотримання відповідачем вимог частини 4-ої статті 113 Господарського процесуального кодексу України при подачі заяви, є законним та обґрунтованим.

Доводи відповідача, з посиланням на додаток до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) (у редакції) від 14.10.2014, про те, що на момент подання заяви до суду в переліку місцевих та військових прокуратур не існувало прокуратури міста Львова, а тому була відсутня необхідність надсилання копії заяви прокурору, є безпідставними та спростовуються положеннями пункту 11 Перехідних положень цього закону, згідно з яким до утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.

Посилання особи, що звернулась із касаційною скаргою, на те, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на обставинах, які мають встановлюватися не на етапі вирішення питання про прийняття заяви до розгляду, а на етапі її розгляду по суті, безпідставні, оскільки у розумінні вказаних норм права до розгляду по суті заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду, суд має з'ясувати чи з поважних причин пропущено строк для її подачі, а вже потім переходить до її розгляду по суті.

Відтак, з урахуванням приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України зазначена відповідачем обставина, щодо якої заявник посилається як на підставу для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, як вбачається із встановлених судами обставин справи, могла бути відома заявнику на час розгляду справи, і доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п.1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,

Касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 у справі Господарського суду Львівської області № 5015/5457/12, залишити без змін.