розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславжитлобуд" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 січня 2016 року у справі № 909/1250/14 Господарського суду Івано-Франківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславжитлобуд", м. Івано-Франківськ, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Передмістя 2000", м. Львів, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників сторін:

позивача - Семеняк В.В. (дов. № 3933 від 28.10.14);

відповідача - Ружицький В.М. (дов. від 28.01.16);

третьої особи - не з'явились,

У листопаді 2014 року позивач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Станіславжитлобуд", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Передмістя 2000", про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказував, що 14.06.07 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) та ТОВ Фірма "Екстім" (правонаступником якого є ТОВ "Передмістя 2000", позичальником) було укладено Генеральну кредитну угоду № 5-К, згідно якої він зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах із загальним розміром позичкової заборгованості позичальника не більше 25 250 000 грн., а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі та в строк, що визначені умовами кредитних договорів.

Зазначав, що в рамках вказаної Генеральної кредитної угоди, 14.06.07 між ним та позичальником був укладений кредитний договір № 012/00-20-07/035 G5-К, згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 2 450 000 дол. США зі сплатою 10 % річних, а позичальник - повернути кредитні кошти в строк до 12.06.12.

13.06.08, в рамках Генеральної кредитної угоди № 5-К від 14.06.07, між ним та позичальником був укладений кредитний договір № 010/09-00/07-034/035 G5-К, згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 12 800 000 грн., а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у строк до 05.06.09.

03.07.09, в забезпечення виконання ТОВ "Екстім" своїх грошових зобов'язань, що виникли з Генеральної кредитної угоди № 5-К від 14.06.07, між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержателем) та ТОВ "Станіславжитлобуд" (іпотекодавцем) був укладений іпотечний договір, згідно якого іпотекодавець передав йому в іпотеку земельну ділянку, загальною площею 2,8996 га, що розташована за адресою: масив "Боднарчик", с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625886801121880756. Вартість земельної ділянки на момент укладення цього договору сторонами погоджено в розмірі 1 394 700 грн.

Також вказував, що 22.12.09 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ Фірма "Екстім" та ТОВ "Торговий центр "Екстім-Престиж" був укладений договір про переведення боргу № 11/09-10/001, згідно якого ТОВ Фірма "Екстім" перевів свій борг перед банком за вказаними кредитними договорами в сумі 902 972,82 дол. США і 2 893 000 грн. на ТОВ "Екстім-Престиж".

22.12.09 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ Фірма "Екстім" (правонаступником якого є ТОВ "Передмістя 2000") було укладено угоду про розірвання Генеральної кредитної угоди № 5-К від 14.06.07.

24.06.11 рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/868/2011-9/37, яке набрало законної сили, договір про переведення боргу № 11/09-10/001 від 22.12.09 визнано недійсним.

Посилаючись на порушення грошових зобов'язань за кредитними договорами № 012/00-20-07/035 G5-К від 14.06.07 та № 010/09-00/07-034/035 G5-К від 13.06.08, а також на те, що на час звернення до суду з даним позовом боржником за вказаними кредитними договорами є ТОВ "Передмістя 2000", позивач просив в рахунок погашення основної заборгованості в сумі 145 633,12 дол. США за кредитним договором № 012/00-20-07/035 G5-К від 14.06.07 звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації на прилюдних торгах за встановленою іпотечним договором від 03.07.09 початковою ціною 1 394 700 грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22 січня 2015 року (суддя Деделюк Б.В.) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що зобов'язання позичальника за Генеральною кредитною угодою № 5-К від 14.06.07 та зобов'язання іпотекодавця за іпотечним договором від 03.07.09 є припиненими на підставі ч. 2 ст. 653 ЦК України та ст.ст. 3, 4 Закону України "Про іпотеку".

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 січня 2016 року (колегія суддів у складі: Дубник О.П. - головуючого, Матущак О.І., Мирутенко О.Л.) рішення скасовано та постановлено нове рішення про задоволення позову.

Постановлено стягнути на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" суму заборгованості згідно кредитного договору № 012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.07 в розмірі 145 633,12 дол. США шляхом звернення стягнення на заставлене майно ТОВ "Станіславжилобуд" згідно іпотечного договору від 03.07.09, посвідченого 03.07.09 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л.А. за реєстровим № 1648, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером 2625886801121880756, загальною площею 2,8996 га, що розташована за адресою: масив "Боднарчик" с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області.

Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 1 394 700 грн., передбаченою іпотечним договором від 03.07.09.

Постанова обґрунтована посиланнями на те, що порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.07 в сумі 145 633,12 дол. США, що встановлено Господарським судом міста Києва у справі № 5011-28/15641-2012, є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, зобов'язання за яким не припинились, як помилково вважав місцевий господарський суд.

У касаційній скарзі ТОВ "Станіславжилобуд", посилаючись на неправильну оцінку судом апеляційної інстанції дійсних обставин справи та порушення приписів ч. 1ст. 593, ч. 1 ст. 604, ч. 2 ст. 653 ЦК України та ч. 2 ст. 3, ст. 4, ст. 17 Закону України "Про іпотеку", просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 14.06.07 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитором) та ТОВ Фірма "Екстім" (правонаступником якого є ТОВ "Передмістя 2000", позичальником) було укладено Генеральну кредитну угоду № 5-К, згідно якої кредитор зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах із загальним розміром позичкової заборгованості позичальника не більше 25 250 000 грн., а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі та в строк, що визначені умовами кредитних договорів.

14.06.07, в рамках вказаної Генеральної кредитної угоди № 5-К від 14.06.07, між кредитором та позичальником був укладений кредитний договір № 012/00-20-07/035 G5-К, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 2 450 000 дол. США зі сплатою 10 % річних, а позичальник - повернути кредитні кошти в строк до 12.06.12.

13.06.08, в рамках Генеральної кредитної угоди № 5-К від 14.06.07, між кредитором та позичальником був укладений кредитний договір № 010/09-00/07-034/035 G5-К, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 12 800 000 грн., а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у строк до 05.06.09.

03.07.09, в забезпечення виконання ТОВ "Екстім" своїх грошових зобов'язань, що виникли з Генеральної кредитної угоди № 5-К від 14.06.07, між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержателем) та ТОВ "Станіславжитлобуд" (іпотекодавцем) був укладений іпотечний договір, згідно якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку земельну ділянку, загальною площею 2,8996 га, що розташована за адресою: масив "Боднарчик", с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, кадастровий номер 2625886801121880756. Вартість земельної ділянки на момент укладення цього договору сторонами погоджено в розмірі 1 394 700 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Водночас апеляційним судом встановлено, що 22.12.09 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ Фірма "Екстім" та ТОВ "Торговий центр "Екстім-Престиж" був укладений договір про переведення боргу № 11/09-10/001, згідно якого ТОВ Фірма "Екстім" перевів свій борг перед банком за вказаними кредитними договорами в сумі 902 972,82 дол. США і 2 893 000 грн. на ТОВ "Екстім-Престиж".

30.12.09 приватним нотаріусом було вчинено реєстраційну дію з вилучення з Державного реєстру іпотек запису про реєстрацію іпотеки за договором від 03.07.09, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (т.1, а.с. 124).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.14 року у справі № 5011-28/15641-2012 про банкрутсво ТОВ "Передмістя 2000", яка набрала законної сили, ПАТ "Райффайзен банк Аваль" було визнано кредитором ТОВ "Передмістя 2000" на суму 18 592 691,36 грн., з яких 17 687 803,08 грн. - вимоги четвертої черги, а 904 888,28 грн. - вимоги шостої черги. При винесенні ухвали суд виходив з того, що вимоги ПАТ "Райффайзен банк Аваль" обґрунтовані неналежним виконанням боржником кредитних договорів № 012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.07 та № 010/09-00/07-034 G5-K від 13.06.08.

Згідно ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Апеляційним судом встановлено, що 08.10.14 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" направив іпотекодавцю - ТОВ "Станіславжитлобуд" та позичальнику - ТОВ "Передмістя 2000" вимогу про усунення порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, за кредитними договорами, що укладені в рамках Генеральної кредитної угоди № 5-К від 14.06.07 (т. 1, а.с.70-71), проте, дані вимоги були залишені без відповіді та без задоволення.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає про те, що зобов'язання за Генеральною кредитною угодою № 5-К від 14.06.07 та за іпотечним договором від 03.07.09 є припиненими.

Приписами ст. 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК України).

В силу ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" визначені підстави, за наявності яких припиняється іпотека, а саме: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Встановивши, що сторони Генеральної кредитної угоди № 5-К від 14.06.07 погодили її розірвання шляхом укладення договору про переведення боргу № 11/09-10/001 від 22.12.09, який визнано недійсним в судовому порядку, та врахувавши наявність основної заборгованості за кредитним договором № 012/00-20-07/035 G5-K від 14.06.07 в сумі 145 633,12 дол. США, що було встановлено Господарським судом міста Києва при розгляді справи № 5011-28/15641-2012 про банкрутство ТОВ "Передмістя 2000", суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про те, що зобов'язання сторін за Генеральною кредитною угодою № 5-К від 14.06.07 та за договором іпотеки від 03.07.09 не припинились, що є підставою для стягнення кредитної заборгованості.

Положеннями ст. 589 ЦК України та ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" та п. 7.3.1 іпотечного договору передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

15.04.15 ухвалою суду Львівського апеляційного господарського суду у даній справі, для встановлення ринкової вартості предмета іпотеки, було призначено судову оціночно-земельну експертизу земельної ділянки за кадастровим номером 2625886801121880756 загальною площею 2,8996 га, що розташована за адресою: масив "Боднарчик" с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області та належить іпотекодавцю - ТОВ "Станіславжитлобуд".

07.09.15 Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз надіслав апеляційному суду повідомлення № 1501 про неможливість дати висновок судової оціночно-земельної експертизи у справі № 909/1250/14, у зв'язку з незабезпеченням сторонами доступу до об'єкта дослідження (т. 2 а.с. 139).

За таких обставин, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та постановляючи нове рішення про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що початковою ціною предмета іпотеки для його відчуження на прилюдних торгах, є ціна, що визначена сторонами в іпотечному договорі від 03.07.09.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Натомість, судом першої інстанції всі істотні обставини справи в їх сукупності не встановлювались та належна правова оцінка їм не надавалась, що вплинуло на правильність застосування норм матеріального та процесуального права та вирішення спору по суті.

Посилання касаційної скарги на ту обставину, що у зв'язку з вчиненням приватним нотаріусом 30.12.09 реєстраційної дії з вилучення з Державного реєстру іпотек запису про реєстрацію іпотеки іпотека була припинена, не заслуговують на увагу суду, оскільки вилучення запису з Державного реєстру іпотек не є встановленою законом підставою для припинення іпотеки.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111-7 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.