головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач) суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д. за участі представників: позивача: відповідача: Некрасов Д.А. Дмітрієв М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 березня 2016 року у справі № 913/928/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пінта-Кремінський пивоварений завод" про стягнення 36 655,46 грн

У жовтні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 36 254,43 грн вартості послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, а також 256,01 грн 3 % річних, 145,02 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 04.01.2016 (суддя - Зюбанова Н.М.) позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Пінта Кремінський пивоварений завод" на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" 36 254,43 грн вартості послуг з транспортування природного газу, 256,01 грн 3% річних, 145,02 грн інфляційних втрат та 1 218,00 грн судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 (головуючий - Чернота Л.Ф., судді - Бойченко К.І., Стойка О.В.) рішення Господарського суду Луганської області від 04.01.2016 скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з позивача на користь відповідача судовий збір за апеляційну скаргу.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.03.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду Луганської області від 04.01.2016.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

03.01.2012 між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" (газотранспортне підприємство)та ТОВ "Пінта Кремінський пивоварений завод" (замовник) було укладено договір № 1КР12 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, за умовами якого газотранспортне підприємство зобов'язувалося надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення-газорозподільних станцій, а замовник внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

Відповідно до наказів № 77 від 26.02.2015, № 81 від 27.02.2015 було вирішено підпорядкувати з 01.03.2015 філії "УМГ "Харківтрансгаз" структурні підрозділи, промислові майданчики та окремі об'єкти, які належали газотранспортній системі філії "УМГ "Донбантрансгаз", зокрема Краматорське ЛВУМГ, Первомайське ЛВУМГ та Сєвєродонецьке ВУПЗГ.

Договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1КР12 від 03.01.2012 було розірвано за згодою сторін з 01.03.2015 (угода про розірвання договору № 1КР12).

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено місцевим судом, після розірвання договору відповідач не здійснив самостійне відключення від мереж газопостачання і продовжував користуватися послугами з транспортування газу магістральними трубопроводами з березня 2015 р. по липень 2015 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

01.08.2015 між ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (позивач) та ТОВ "Пінта -Кремінський пивоварений завод" (відповідач) було укладено договір № 1КР12 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами у редакції протоколу розбіжностей.

Відмовляючи в задоволенні позову та скасовуючи рішення місцевого господарського суду, апеляційний суд виходив з того, що дія договору у спірний період була припинена, інших договорів між сторонами у цей період укладено не було, позивачем факту споживання відповідачем послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами у період з березня 2015 р. по липень 2015 р. не доведено, а тому підстав для стягнення з відповідача 36 254,43 грн основного боргу, а також 145, 02 грн інфляційних втрат і 256,01 грн 3 % річних, які є похідними від основної вимоги, немає.

Проте, погодитись з такими висновками апеляційного суду неможливо, виходячи з такого.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відсутність договору сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати за фактично спожиті послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами, у повному обсязі.

У зв'язку із тим, що після розірвання договору відповідач фактично продовжував користуватися послугами з транспортування газу магістральними трубопроводами, що підтверджується, зокрема, відомостями споживання природного газу промисловими споживачами з мереж УМГ "Харківтрансгаз" по ПАТ "Луганськгаз" (а.с.35-39,т.1), листами ПАТ по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про обсяги споживання природного газу відповідачем за березень-липень 2015 р. (а.с.32-33,т.1), актами приймання -передачі природного газу по договору на постачання природного газу, за березень - липень 2015 р., підписаними ПАТ "Луганськгаз" та відповідачем (т.1, а.с.131-135), проте за фактично спожиті послуги не розрахувався у спірний період, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, то місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 36 254,43 грн вартості послуг з транспортування природного газу.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати спожитих послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, рішення місцевого суду про стягнення з відповідача 256,01 грн 3% річних є законним.

Однак не можна погодитися з рішенням місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 145,02 грн інфляційних втрат за червень 2015 р., виходячи з такого.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату № 265 від 27.07.2007 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

У позовній заяві ставиться питання про стягнення інфляційних втрат за червень 2015 р., проте прострочення виконання зобов'язання за актами від 30.03.2015 р., 30.04.2015 р., почалося з 25.06.2015 р. і становить менше, ніж місяць, за актами від 30.06.2015 р., 30.07.2015 р. прострочення виконання зобов'язання в червні 2015 р. взагалі не існувало, а тому підстав для стягнення з відповідача 145,02 грн інфляційних втрат за червень 2015 р. немає.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Луганської області від 04.01.2016 в частині стягнення з відповідача - ТОВ "Пінта -Кремінський пивоварений завод" 145,02 грн інфляційних втрат підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, що складаються з суми судового збору, сплаченого ним за подачу касаційної скарг у розмірі 1 455,75 грн, а також підлягає зміні рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача судового збору на користь позивача за подачу позовної заяви, шляхом зменшення його з 1 218,00 грн до 1 209,82 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28 березня 2016 року у справі за № 913/928/15 скасувати.

Рішення Господарського суду Луганської області від 04 січня 2016 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Пінта-Кремінський пивоварений завод" на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" 145,02 грн інфляційних втрат скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

Змінити рішення Господарського суду Луганської області від 04 січня 2016 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Пінта-Кремінський пивоварений завод" на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" судового збору за подання позовної заяви, зменшивши суму судового збору, що підлягає стягненню з відповідача з 1 218,00 грн до 1 209,82 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пінта-Кремінський пивоварений завод" (92900, м. Кремінна, Луганської обл., вул. Дзержинського, 33б, код ЄДРПОУ 32570662) на користь публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, буд. 20 - А, код ЄДРПОУ 25698645) 1 455,75 грн відшкодування судового збору за подання касаційної скарги.