головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач) суддів Гончарука П.А. Кондратової І.Д. за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Грицькова І.О. не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "DFT - Південь" на рішення та постанову Господарського суду Херсонської області від 29 лютого 2016 року Одеського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2016 року у справі № 923/2005/15 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополідо товариства з обмеженою відповідальністю "DFT - Південь"3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача державне підприємство "Скадовський морський торговельний порт" про розірвання договору, стягнення 1 023,15 грн та зобов'язання повернути майно

У грудні 2015 р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахування заяви про уточнення) до відповідача про розірвання договору оренди державного майна № 928-11-065 від 07.07.2011 та просив зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "DFT - Південь" повернути орендоване майно за актом приймання-передачі та стягнути з відповідача 1 023,15 грн, з яких 854,13 грн - штраф, 169,02 грн - пеня.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.02.2016 (суддя - Ярошенко В.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.04.2016 (головуючий - Поліщук Л.В., судді - Таран С.В., Туренко В.Б.), позов задоволено.

Розірвано укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області та товариством з обмеженою відповідальністю "DFT-Південь" договір оренди державного майна № 928-11-065 від 07.07.2011.

Стягнуто з ТОВ "DFT-Південь" на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 854, 13 грн штрафу та 169,02 грн пені.

Стягнуто з ТОВ "DFT-Південь" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі витрат зі сплати судового збору.

Зобов'язано ТОВ "DFT-Південь" повернути орендоване майно - будівлю колишньої котельні, площею 146,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ вул. Пролетарська 2, солідарно - регіональному відділенню Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі та державному підприємству "Скадовський морський торговельний порт" за актом приймання-передачі.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом залишено без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 07.07.2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області (орендодавець) та ТОВ "DFT-Південь" (орендар) було укладено договір оренди державного майна № 928-11-065, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - будівлю колишньої котельні, площею 146,7 кв.м на території ДП "Скадовський морський торговельний порт", що знаходиться на його балансі, за адресою: Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Пролетарська, 2.

Вартість державного майна станом на 15.03.2011 становить 98 890,00 грн, без урахування ПДВ. Майно передається в оренду з метою розміщення складських приміщень. Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передачі.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.3. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, згідно з Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та за актом приймання-передачі, складеному на момент підписання договору.

Сторонами неодноразово вносилися зміни до п. 3.1. договору, зокрема додатковим договором № 2 від 12.05.2014 погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розділу, затвердженої постановою КМУ № 786 від 04.10.1995 (786-95-п) , і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2014 р. - 1 806,45 грн.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 3.10. договору зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у розмірі орендної плати за один місяць оренди. Завдаток вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць оренди. Для розрахунку суми цього завдатку використовується розмір орендної плати за базовий місяць оренди.

Однією з умов розірвання договору на вимогу орендодавця може бути не здійснення орендарем оплати за оренду протягом трьох місяців (п. 10.7. договору).

Договір укладено строком на два роки 11 місяців, що діє з 07.07.2011 до 07.06.2014 (п. 10.1. договору), а додатковим договором до договору оренди державного майна сторони продовжили строк дії договору оренди державного майна до 08.05.2017.

За актом приймання-передачі від 07.07.2011 орендодавець передав орендарю майно.

У зв'язку із тим, що відповідач орендну плату з травня по липень 2015 р. за договором не сплатив, позивач листом № 11-03-02712 від 02.09.2015 повідомив відповідача про відмову від договору оренди та на підставі п. 3.8. договору нарахував відповідачу 854,13 грн штрафу.

Листом № 11-09-03037 від 01.10.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості та пропонував повернути орендоване майно та підписати відповідні акти приймання-передачі.

Після отримання претензії відповідач частково сплатив заборгованість з орендної плати та звернувся до позивача із запереченням щодо розірвання договору оренди.

Як встановлено апеляційним судом, 09.09.2015 і 29.09.2015 відповідач сплатив заборгованість з орендної плати за травень-липень 2015р.

У зв'язку із тим, що відповідач орендну плату не сплачував впродовж трьох місяців, позивач просить розірвати договір оренди державного майна та стягнути з відповідача 854,13 грн штрафу та 169,02 грн пені.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Аналогічна норма міститься і у ст. 283 ГК України.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, а згідно з ч. 3 ст. 285 ГК України орендар, зокрема, зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтями 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 3.8. договору, з урахуванням додаткового договору № 2 від 12.05.2014, передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 10%, але не менше 500,00 грн.

Відповідно до п. 3.7. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, то суди правомірно стягнули з відповідача 854,13 грн штрафу та 169,02 грн пені.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України (435-15) для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

При цьому повинні враховуватися приписи ч. 2 ст. 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена ст. 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене ч. 1 ст. 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є державним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , згідно з ч. 3 ст. 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України (436-15) та ЦК України (435-15) .

Право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено ст. 785 ЦК України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

При цьому, погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

У зв'язку із тим, що відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, орендну плату впродовж трьох місяців (травень-липень 2015 р.) не сплачував, то місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 291 ГК України, ч. 2 ст. 651, ст. ст. 782, 783 ЦК України та ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", прийшов до правильного висновку про розірвання укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Херсонській області та ТОВ "DFT-Південь" договору оренди державного майна № 928-11-065 від 07.07.2011.

У разі припинення або розірвання договору оренди орендар також зобов'язаний повернути орендодавцю та балансоутримувачу майно в належному стані не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу (п. 5.10. договору).

Місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов'язання ТОВ "DFT-Південь" повернути орендоване майно - будівлю колишньої котельні, площею 146,7 кв. м, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ вул. Пролетарська, 2 позивачу та ДП "Скадовський морський торговельний порт".

Однак, зазначення судом першої інстанції про те, що вказане майно повертається орендодавцю та балансоутримувачу солідарно є помилковим, адже солідарною може бути відповідальність осіб у випадку, передбаченому ст. 1190 ЦК України, а не обов'язок відповідача, повернути майно у випадку розірвання договору оренди, який закріплений в п. 5.10. договору, ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Враховуючи викладене, рішення місцевого господарського суду необхідно змінити, виключивши з абз. 5 його резолютивної частини слово "солідарно", а в решті залишити без змін, як таке, що ґрунтується на зібраних у справі доказах та нормах закону, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи відповідача про те, що 28.05.2015 він сплатив 1 800,00 грн орендної плати за спірний період є безпідставними та були предметом розгляду апеляційного суду, який правильно зазначив, що вказані кошти були сплачені відповідачем за квітень 2015 р.

Щодо посилань відповідача в касаційній скарзі на висновок судового експерта № 56 від 11.03.2016, то як правильно зазначив апеляційний суд він не спростовує факту несплати відповідачем орендної плати протягом 3-х місяців (травень-липень 2015 р.), адже у висновку зазначено про відсутність заборгованості у відповідача станом на 01.08.2015, в той час як строк сплати орендної плати за липень на цю дату ще не настав, а з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "DFT-Південь" сплатило заборгованість за травень-липень 2015 р. лише 09.09.2015 і 29.09.2015.