Черкащенка М.М. - головуючого (доповідач), Нєсвєтової Н.М., Стратієнко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову та на рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 року господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 рокуу справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення 63 222 531,27 грн., за участю представників сторін:

позивача: Никеруй Т.М., відповідача: Кравцов О.В.,

У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (далі - ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод") про стягнення 5 087 804,67 грн. - інфляційних втрат, 4 204 217,90 грн. - 3 % річних, 18 851 050,34 грн. - пені та 35 079 458,36 грн. - 7 % штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 2013-ПР/515130007 від 28.12.2012 року в частині своєчасних розрахунків.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року (суддя Юзіков С. Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на користь ПАТ "Нафтогаз України" 4 706 437,64 грн. інфляційних втрат, 4 127 759,59 грн. - 3 % річних, 9 062 162,76 грн. - пені, 17 539 729,18 грн. - штрафу та 72 417,27 грн. - витрат зі сплати судового збору. У решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 року (колегія суддів у складі: Кощеєв І.М. - головуючий, судді Євстигнеєв О.С., Кузнецов В.О.) рішення місцевого господарського суду від 15.03.2016 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 9 425 525,17 грн. та штрафу у сумі 17 539 729,18 грн. скасувати і прийняти нове рішення в цій частині, яким зазначені позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 28.12.2012 року ПАТ НАК "Нафтогаз України" (постачальник) з ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський НТЗ" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2013-ПР/515130007, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати покупцеві природний газ (далі газ), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем для власних потреб.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;

- оплати в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 6.2 Договору при невиконанні Покупцем вимог, передбачених у п. 6.1 цього Договору, Продавець має право обмежити передачу газу Покупцеві або припинити передачу газу до повного погашення заборгованості за переданий газ по цьому договору.

Пунктом 6.3 Договору встановлено, що в платіжних дорученнях Покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у Покупця за цим договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від Покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Згідно з п. 6.4 Договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати неустойки Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Покупця, погашає вимоги Продавця у черговості, незалежно від призначення платежу визначеного Покупцем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати Продавця, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу погашається неустойка;

3) у третю чергу погашається основна сума боргу.

У випадку відсутності простроченої заборгованості та заборгованості зі сплати неустойки за цим Договором сума, яка була сплачена Покупцем понад вартість фактично отриманого газу за розрахунковий місяць, повинна зараховуватись Продавцем як авансовий платіж на наступний розрахунковий місяць.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 цього договору Покупець має право здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем п. 6.1 договору він у безспірному порядку повинен сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивач у період з січня по грудень 2013 року, передав відповідачу природний газ на суму 30 330 079,14 грн., який відповідачем оплачений повністю, проте із порушення строків, встановлених договором.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором стало підставою для звернення позивача з даним позовом, предметом якого є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача 5 087 804,67 грн. - інфляційних втрат, 4 204 217,90 грн. - 3 % річних, 18 851 050,34 грн. - пені, 35 079 458,36 грн. - 7 % штрафу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог, проте дослідивши ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань, врахувавши майновий стан сторін, винятковість обставин, дійшов висновку про зменшення на 50% розміру пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача за порушення ним своїх зобов'язань за договором.

Скаржник не оскаржує судові акти в частині правомірності чи неправомірності стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, а тому в цій частині вони не перевіряються судом касаційної інстанції.

Касаційна скарга стосується лише правомірності зменшення судами попередніх інстанції розміру пені, згідно із ст. 83 ГПК України. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що при розгляді даної справи суд дослідив лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, також, в поданій касаційній скарзі заявник вказує, що в оскаржуваній постанові жодним чином не вмотивовано, не наведено та необґрунтовано в чому саме полягає винятковість обставин у даній справі.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За переконанням колегії суддів, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значних збитків для позивача та несвоєчасне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором є наслідком обставин, які виникли з об'єктивних для нього причин.

Важкий фінансовий стан підприємства, що підтверджується балансами та звітами підприємства за 2015 рік, у яких відображені збитки підприємства. ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" є збитковим підприємством. Згідно балансів сума дебіторської заборгованості підприємства у багато разів перевищує суму кредиторської заборгованості.

У зв'язку з нестабільною та складною політичною ситуацією в країні ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" знаходиться у скрутному становищі через те, що 60 % ринку збуту продукції підприємства відбувалося на території Російської Федерації та на сьогоднішній день споживачі масово відмовляються від своїх замовлень та шукають інших виробників.

Господарські витрати, що понесені ПАТ у вигляді оплати комунальних платежів, заробітної плати із нарахуваннями податків, інших обов'язкових платежів за останній рік по теперішній час сплачувались підприємством не за рахунок доходів, отриманих від реалізації продукції, а із власних резервів, які на сьогоднішній день вичерпано. Підприємство веде переговори з кредитними установами, але отримання додаткових кредитних коштів для погашення боргів зараз неможливо з причин того, що підприємство сплачує раніше отримані кредити та відсотки по ним.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції, встановивши, в даному випадку наявність виключних обставин, дійшов вірного висновку про зменшення розміру пені та штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на 50%.

Доводи скаржника про необґрунтоване зменшення судами попередніх інстанцій розміру пені та штрафу, що підлягає стягненню за порушення строків оплати за природний газ є такими, що не можуть бути прийнятті до уваги колегією суддів, оскільки судами, при вирішенні даного питання було досліджено ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні та інші фактори, які вплинули на можливість своєчасної оплати відповідачем вартості поставленого природного газу.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.04.2016 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2016 року у справі № 904/7231/14 залишити без змін.