ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2016 року Справа № 926/721/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М., Могил С.К., за участю представників: позивача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідачів 1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), 2) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі № 926/721/14 Господарського суду Чернівецької області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до 1)Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості 40529,71 грн,
У зв'язку з відпусткою судді Мамонтової О.М. протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.07.2016 для розгляду касаційної скарги у справі № 926/721/14 визначено колегію суддів у складі: Кривда Д.С. - головуючий (доповідач), Борденюк Є.М., Могил С.К.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом про стягнення солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 заборгованості в сумі 40529,71 грн.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 15.09.2015 (суддя Гончарук О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 (судді: Галушко Н.А. - головуючий, Кузь В.Л., Орищин Г.В.), позов задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 40529,71 грн заборгованості, 1827 грн судового збору та 2250 грн витрат на оплату послуг адвоката; відмовлено у задоволенні позову до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач-2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі. Скаргу мотивовано доводами про невідповідність висновків суду фактичним обставинам і доказам у справі.
Учасники процесу не скористалися наданим правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановили суди попередніх інстанцій, 05.05.2011 між Приватним підприємцем ОСОБА_5 (замовник) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір про надання послуг (далі - Договір), згідно з умовами п.п.1.1 та 1.2 якого виконавець надає за завданням замовника послуги зі створення програмних продуктів на умовах, передбачених даним договором, а замовник приймає та оплачує ці послуги. Послуги надаються безперервно впродовж дії даного договору шляхом створення програмних продуктів за завданням замовника та у взаємодії з його фахівцями.
Відповідно до п.п.2.3., 2.5 Договору з метою забезпечення взаємодії виконавця з фахівцями замовника, послуги за цим договором надаються в приміщенні замовника, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, протягом робочого графіка замовника. Виконавець надає послуги із затраченням часу не менше 24 години на тиждень протягом робочого графіка замовника з 9.00 год. до 18.00 год., п'ять днів на тиждень (понеділок - п'ятниця включно).
Даний Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 05.05.2014 (п.6.1 Договору).
Згідно з укладеною між сторонами додатковою угодою №1 від 01.01.2012 до Договору основний Договір пролонговано до 05.11.2014.
В п.3.3 Договору сторони передбачили, що оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця в банківській установі або готівкою у термін не пізніше десяти днів з моменту підписання акта приймання-передачі.
Замовник здійснює авансування послуг, що надаються за даним Договором, шляхом перерахування авансових платежів. Авансові платежі виплачуються виконавцю щомісячно не пізніше 10 числа кожного місяця в національній валюті України у розмірі еквівалентному 60 євро за курсом Національного Банку України на день виплати (п.3.4 Договору).
Згідно з п.3.5 Договору, крім оплати за надані послуги, замовник виплачує виконавцю винагороду за своєчасне виконання завдань і якісне надання послуг.
В суді першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційний господарським судом, що згідно з підписаними двома сторонами видатковими касовими ордерами з цільовим призначенням здійснення таких платежів, як "авансування винагороди за своєчасне виконання завдань та якісне надання послуг згідно з п.3.5. договору на надання послуг від 05.05.2011", відповідач-2 одержав грошові кошти на загальну суму 40529,71 грн.
Відповідно до п.3.7 Договору всі авансові виплати та авансова винагорода, вчинені замовником за даним договором до настання підстав для здійснення (підписання акта приймання-передачі), у разі ненастання таких підстав, припинення або розірвання Договору, підлягають поверненню замовнику.
Згідно з п.4.1.8 Договору в редакції додаткової угоди від 05.01.2012 виконавець зобов'язаний в десятиденний термін повернути на вимогу замовника у разі дострокового припинення чи розірвання цього договору, зокрема, винагороду отриману за весь час дії договору, передбачену п.3.5, п.3.5.1 Договору.
Відповідно до п.6.3 Договору зазначений договір може бути достроково розірваний з ініціативи виконавця шляхом попереднього письмового повідомлення замовника не пізніше, як за три місяці.
Договір вважається достроково розірваним з ініціативи виконавця у разі його відмови від надання послуг за завданням замовника, в тому числі у разі неприйняття до виконання та не підписання протягом одного робочого дня отриманого завдання, а також у разі допущення без поважних причин перерви у виконанні завдання (п.6.4 Договору).
Позивач 19.07.2013 звернувся до ФОП ОСОБА_4 з претензією, в якій зазначив, що виконавець з 01.07.2013 по дату надсилання претензії завдання не прийняв, в приміщення замовника не з'являвся, на неодноразові дзвінки замовника не реагував, взяті на себе зобов'язання по договору про надання послуг не виконує, у зв'язку з чим наполягав на невідкладній явці виконавця в приміщення замовника для прийняття завдання про надання послуг або повідомити останнього про розірвання договору від 05.05.2011.
28.08.2013 позивач повторно звертався до ФОП ОСОБА_4 з претензією, в якій окрім вищенаведеного вимагав повернути безпідставно отримані кошти (винагороду) в сумі 41184,03 грн.
У відповіді на претензію 04.10.2013 ФОП ОСОБА_4 зазначив, що твердження позивача не відповідають дійсному положенню речей та усним домовленостям з позивачем. Окрім того, ФОП ОСОБА_4 наголосив, що виконує не тільки умови договору, але і всі усні домовленості та вимоги позивача щодо знаходження нових працівників та надання послуг.
За таких обставин позивач, посилаючись на невиконання відповідачем-2 передбачених Договором послуг, звернувся з позовом у даній справі щодо повернення відповідно до п.7.7 Договору грошової винагороди у розмірі 40529,71 грн.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як було зазначено вище, за умовами Договору (п.3.2) єдиним доказом підтвердження факту виконання послуг є акт приймання-передачі виконаних робіт.
Однак, відповідач, починаючи з 01.07.2013, такі акти не підписував.
За оцінкою судів встановлених у справі обставин, починаючи з 01.07.2013, відповідач фактично відмовився від надання послуг, передбачених умовами Договору.
Водночас позивач на підтвердження своїх позовних вимог про стягнення спірних грошових коштів за Договором надав суду відповідні видаткові касові ордери, претензії, які долучені до матеріалів справи.
Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач-2 доказів, які б підтверджували факт виконання ним послуг на користь позивача, у відповідності до умов договору, починаючи 01.07.2013 не надав, ними зроблено правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача-2 заборгованості з грошової винагороди.
Що стосується позовних вимог до відповідача-1 суди встановили, що 23.03.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (поручитель) укладено договір поруки, згідно з умовами якого останній поручається за виконання обов'язку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо зобов'язань за договором про надання послуг від 05.05.2011.
Як вбачається з умов договору поруки, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту припинення поруки.
Згідно з п.4.2.2 договору поруки від 23.03.2013 вона припиняється після закінчення шестимісячного строку з дня підписання договору.
Отже, термін дії даного договору поруки закінчився 23.09.2013, а тому відсутні підстави для стягнення спірної суми з відповідачів солідарно.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, вищенаведених висновків судів попередніх інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог до відповідача-2 не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, в той час як згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2016 у справі № 926/721/14 залишити без змін.
Головуючий
Судді
Д. Кривда
Є. Борденюк
С. Могил