розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 року у справі № 916/1689/15 за позовом заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" про внесення змін до договору оренди,

У квітні 2015 року заступник прокурора міста Одеси звернувся в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача про зобов'язання внести зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року, зі змінами та доповненнями, укладеного між ПрАТ "Одеський коньячний завод" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, та:

- викласти пункт 3.2 розділу 3 договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року (зі змінами та доповненнями), в наступній редакції: "Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (786-95-п) (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961 (961-2011-п) ) і становить без урахування ПДВ за місяць 327 689,78 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку визначеному чинним законодавством.";

- розділ 5 "Обов'язки орендаря" договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року (зі змінами та доповненнями) доповнити пунктом 5.8: "Ці зміни діють з 20 вересня 2011 року є невід'ємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992";

- розділ 5 "Обов'язки орендаря" Договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року (зі змінами та доповненнями) доповнити пунктом 5.9: "Протягом місяця з моменту підписання цих змін, Орендар зобов'язується сплатити до Державного бюджету орендну плату, донараховану з 20.09.2011 та за кожний наступний місяць з урахуванням раніше проведених платежів".

Прокурор неодноразово змінював предмет позову та остаточно просив внести зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року, зі змінами та доповненнями, укладеного між ПрАТ "Одеський коньячний завод" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області;

- викласти п. 3.2 розділу 3 договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року (зі змінами та доповненнями), у наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786 (786-95-п) (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 року № 961 (961-2011-п) ) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 327 689,78 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством";

- викласти п. 3.3 розділу 3 договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року (зі змінами та доповненнями), в наступній редакції: "Орендна плата за місяць оренди квітень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за місяць оренди серпень 2011 року на індекси інфляції за вересень 2011 року включно.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції поточний місяць";

- розділ 3 договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року (зі змінами та доповненнями), доповнити пунктом 3.12: "Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід'ємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року".

Позовні вимоги обгрунтовано відсутністю згоди орендаря на внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державної власності в частині зміни орендної плати, які обумовлені законодавчою зміною орендних ставок та можливістю внесення таких змін за законом і договором.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2015 року (судді: Шаратов Ю.А., Гут С.Ф., Степанова Л.В.) позов задоволено частково, внесено зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року, зі змінами та доповненнями, укладеного між ПрАТ "Одеський коньячний завод" та Регіональним відділенням ФДМ України по Одеській області та викладено п. 3.2 розділу 3 договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року (зі змінами та доповненнями), в наступній редакції: "Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (786-95-п) (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 14.09.2011 № 961 (961-2011-п) ) і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2011 року 327 689,78 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством". В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 року (судді: Таран С.В., Будішевська Л.О., Мишкіна М.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі заступник прокурора вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення в частині відмови в позові скасувати, та позов задовольнити повністю.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 22.06.2016 року.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 30.12.1992 року між Фондом державного майна України (орендодавець) та організацією орендарів Одеського коньячного заводу (орендар), правонаступником якого є відповідач, укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець з метою підвищення ефективності використання державного майна та досягнення найбільших результатів господарської діяльності передає, а орендар приймає в оренду майно Одеського коньячного заводу на умовах договору.

Згідно з пунктом 3.2 договору оренди від 30.12.1992 року розмір орендної плати може переглядатись достроково на вимогу однієї із сторін за умови змін, встановлених централізовано, цін та тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

За актом приймання-передачі від 30.12.1992 року орендоване майно було передано від орендодавця орендареві.

До зазначеного договору неодноразово вносилися зміни та укладалися додаткові угоди, а саме: додаткова угода від 28.12.2002 року, якою договір оренди від 30.12.1992 року викладено у новій редакції та внесено зміни в частині розрахунку орендної плати, зокрема, до п. 3.6 договору від 30.12.1992 року, за яким розмір орендної плати може бути переглянутим на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством, а також продовжено термін дії договору до 3 років; договір від 27.01.2006 року про внесення змін до договору оренди в редакції договору від 28.12.2002 року про продовження терміну дії договору до 28.12.2015 року; додаткова угода від 20.02.2008 року про внесення змін до договору оренди в частині розрахунку орендної плати; договір від 23.03.2011 року про внесення зміни до договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року щодо зміни найменування закритого акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" на приватне акціонерне товариство "Одеський коньячний завод".

16.11.2011 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області звернулось до ПрАТ "Одеський коньячний завод" з претензією № 11-05-05254, в якій запропонувало укласти додаткову угоду до договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року про зміну розміру орендної плати з підстав зміни орендних ставок за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств.

Відповідач листом від 09.12.2012 року № 496 для обгрунтованого розгляду претензії та прийняття відповідного рішення просив надати інформацію щодо порядку проведення розрахунку орендної плати та проект відповідної додаткової угоди.

Оскільки сторони не дійшли згоди щодо внесення змін до договору оренди від 30.12.1992 року, заступник прокурора м. Одеси у квітні 2015 року звернувся з даним позовом до суду.

Предметом позову у справі є вимоги прокурора до орендаря про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державної власності щодо зміни розміру орендної плати у зв'язку із зміною орендних ставок та можливістю внесення таких змін з 22.04.2012 року.

Суди обох інстанцій задовольняючи позов в частині внесення змін до договору оренди щодо зміни розміру орендної плати виходили з можливості внесення таких змін до договору оренди у зв'язку з законодавчою зміною розміру орендної ставки орендованого майна та встановленням самим договором можливості перегляду розміру орендної плати, зміни цін і тарифів.

Рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції в цій частині не оскаржується в касаційному порядку жодною із сторін, а тому судом касаційної інстанції не перевіряються.

Відмовляючи в решті позову суди обох інстанцій мотивували свій висновок можливістю визнання договору зміненим лише з дня набрання судовим рішенням, яким договір змінений, законної сили, за відсутності обгрунтування в позові підстав для внесення цих змін саме з 22.04.2012 року, а також недопущенням зміни ціни в договорі після його виконання.

Предметом касаційного оскарження у даній справі є судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про внесення змін до договору оренди шляхом викладення п. 3.3 розділу 3 у зазначеній в позовній заяві редакції та доповнення розділу 3 договору оренди пунктом 3.12: "Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід'ємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року".

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що прокурор не зважаючи на вимоги законодавства просив внести відповідні зміни в договір оренди з 22.04.2012 року, не навівши для цього жодних підстав, натомість позовні вимоги про внесення змін до договору оренди засновані на обов'язковості застосування нової орендної ставки за використання цілісного майнового комплексу державного підприємства з моменту внесення зміни до методики розрахунку орендної плати постановою КМУ від 14.09.2011 року № 961 (961-2011-п) "Про внесення змін до постанови КМУ від 10.08.1995 № 629 (629-95-п) і від 04.10.1995 № 786", яка набрала чинності 20.09.2011 року.

Враховуючи викладене, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли переконливого висновку про необгрунтованість вимог про внесення змін до договору шляхом викладення п. 3.3 розділу 3 договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року (із змінами та доповненнями), в редакції позивача та розділу 3 цього договору шляхом доповнення пунктом 3.12: "Ці зміни діють з 22 квітня 2012 року, є невід'ємною та складовою частиною Договору оренди цілісного майнового комплексу "Одеський коньячний завод" від 30.12.1992 року".

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, суди обох інстанцій дали належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм права дійшли правильного висновку про необгрунтованість позовних вимог в частині внесення змін до договору оренди від 30.12.1992 року з 22.04.2012 року, підставно відмовивши в цій частині позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення в частині відмови в позові є законними й обґрунтованими і тому в цій частині підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 року та рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2015 року в частині відмови в позові - без змін.