розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АГАС" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 у справі № 903/1216/15 господарського суду Волинської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АГАС" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" про розірвання договору оренди нерухомого майна від 23.09.2010

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.02.2016 (суддя Якушева І.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 (колегія у складі суддів: Бучинська Г.Б., Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.) рішення господарського суду Волинської області від 02.02.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2016, товариство з обмеженою відповідальністю "АГАС" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 та рішення господарського суду Волинської області від 02.02.2016 як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В листопаді 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "АГАС" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" про розірвання договору оренди нерухомого майна, укладеного 23.09.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "АГАС" як орендодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" як орендарем, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу - Палінчак Т.В., зареєстрованого в реєстрі за № 3913.

В обґрунтування позову товариство з обмеженою відповідальністю "АГАС" вказало про те, що 23.09.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АГАС" як орендодавцем та товариством з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" як орендарем було укладено договір оренди. На виконання умов вказаного договору 01.10.2010 року позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, загальною площею 833,7 кв.м та об'єкт загальною площею 76,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1. 05.11.2015 позивачем проведено перевірку стану об'єкта оренди, про що складено акт перевірки, згідно з яким виявлено незадовільний стан приміщень, переданих в оренду. Також було виявлено, що частина приміщення, що є об'єктом оренди, було передано відповідачем в суборенду, між тим, відповідно до вимог п.п. 7.1.4 вказаного договору оренди орендар має право здавати об'єкти оренди в суборенду лише після отримання попередньої письмової згоди на це орендодавця. Вказані обставини й стали підставою для звернення з даним позовом про розірвання договору оренди від 23.09.2010.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що у позивача немає підстав для дострокового розірвання договору від 23.09.2010, оскільки "згода орендодавця потрібна лише в тому випадку, коли орендарем в піднайм (суборенду) передається річ (об'єкт оренди) вцілому, а не її частина".

З цим висновком місцевого господарського суду погодився й апеляційний господарський суд.

Вищий господарський суд України з такими висновками не погоджується з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом під час розгляду справи встановлено, що 01.10.2010 позивач передав, а відповідач прийняв: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа об'єкта оренди: 833,7 кв.м, що належить ТОВ "Агас" на підставі договору про поділ нерухомого майна, посвідченого 22.07.2009 ОСОБА_7 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за р.№3858; нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа об'єкта оренди: 76,8 кв.м, що належить ТОВ "Агас" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.09.2007 ОСОБА_7 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за р.№7143.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАККО Холдинг" уклало договори суборенди: № 210413-01/3n від 21.04.2013 із суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_8, 01.06.2014 № 010614-09/3n від 01.06.2014 із суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_9, № 010315-03/3n від 01.03.2015 із суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_10, № 250715-01/3n від 25.07.2015 із товариством з обмеженою відповідальністю "Платьожка", № 011115-12/3n від 01.11.2015 із товариством з обмеженою відповідальністю "Сітібокс", згідно з якими відповідач як орендар здав в оренду частину орендованих у позивача приміщень без його згоди.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Здача майна відповідачем в суборенду без дозволу орендодавця є суттєвим порушенням договору та підставою для дострокового розірвання договору оренди, позов про розірвання договору оренди заявлено, зокрема, з причин здачі орендарем майна в суборенду без згоди орендодавця. Позивач посилається на те, що відповідач не звертався до позивача як власника приміщень у тому числі щодо орендованих за договорами суборенди площ, які є складовою частиною цих приміщень, орендодавець не надавав згоду на передачу орендованих площ в суборенду, тому відповідач безпідставно виступив в якості орендаря за вказаними договорами суборенди, укладеними щодо використання приміщень, які передавались відповідачу в оренду за договором оренди від 23.09.2010.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 та рішення господарського суду Волинської області від 02.02.2016, як таких, що прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду Волинської області, якому під час нового розгляду справи необхідно дослідити, чи виконувались відповідачем договірні зобов'язання із позивачем під час оренди приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а саме щодо використання їх згідно п. 2.1 договору оренди від 23.09.2010; якщо мали місце факти використання окремих частин (площ) орендованих приміщень для розташування третіх сторонніх осіб без згоди орендодавця, то чи було отримано згоду від позивача під час передачі відповідачем частини цих приміщень в суборенду іншим особам.

Керуючись ст. ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "АГАС" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 та рішення господарського суду Волинської області від 02.02.2016 скасувати, справу № 903/1216/15 направити на новий розгляд до господарського суду Волинської області.