головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів: Грейц К.В., Поляк О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг 1. Заступника військового прокурора Південного регіону України; 2. Міністерства оборони України на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі № 916/1023/13 господарського суду Одеської області за позовом Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України; 2. Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:1. Кабінет Міністрів України; 2. Управління ордена червоного прапора південного оперативного командування треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А"; 2. Одеська обласна державна адміністрація про визнання недійсним та скасування розпорядження

в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: від третіх осіб на боці позивача: від третіх осіб на боці відповідача: від прокуратури: 1. Цицюра В.І. (довіреність № 220/766/д від 25.12.2015), Бард С.Ю. (довіреність № 220/842/д від 30.12.2015) 2. не з'явились не з'явились не з'явились не з'явились Яговдік С.М. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України)

Рішенням Господарського суду Одеської області (головуючий суддя Волков Р.В., судді - Гуляк Г.І., Щавинська Ю.М.) від 21.12.2015 у справі № 916/1023/13 позов задоволено; визнано незаконними та скасовано розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 17/А-2007 від 22.01.2007 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради", стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету 1 218,00 грн судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Савицький Я.Ф., судді - Гладишева Т.Я., Головей В.М.) від 05.04.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2015 по справі №916/1023/13 скасовано; в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Міністерства оборони України в дохід Державного бюджету 609,00 грн судового збору за подання позову; стягнуто з Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району в дохід Державного бюджету 609,00 грн судового збору за подання позову; стягнуто з Міністерства оборони України на користь Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 339,80 грн; стягнуто з Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1339,80 грн.

В касаційній скарзі Заступник військового прокурора Південного регіону України просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016, а рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2015 по справі № 916/1023/13 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст. 34 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст.ст. 4, 82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

В касаційній скарзі та поясненнях Міністерство оборони України просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016, а рішення Господарського суду Одеської області від 21.12.2015 по справі № 916/1023/13 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 19, 92, 121, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 21, 387, 393 ЦК України, ст. 34 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 21 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ), ст.ст. 4, 82 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу сторони не надіслали.

Заслухавши пояснення по касаційних скаргах прокурора відділу Генеральної прокуратури України, представників Міністерства оборони України, які підтримали викладені в них доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Білгород-Дністровський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Кабінету Міністрів України та Управління ордена червоного прапора південного оперативного командування, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А" та Одеської обласної державної адміністрації, про визнання недійсним та скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 17/А-2007 від 22.01.2007 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради". Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких спірним розпорядженням Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А" незаконно відведено на правах оренди земельну ділянку із земель загальновійськового полігону, які були надані військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону. Нормативно позовні вимоги обґрунтовано посиланням на положення ст.ст. 2, 4 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 1, 4 Закону України "Про використання земель оборони", ст.ст. 386, 391 ЦК України, ст.ст. 13, 18, 77, 92, 93, 152 ЗК України.

Судами встановлено таке.

Згідно з постановою Ради народних комісарів Української РСР від 18.12.1945 № 2002/063 "Об отводе 20000 гектаров земли на территории Бородинского, Тарутинского и Саратского районов, Измаильской области для организации окружного артполигона ОДВО" постановлено відвести на території Бородинського, Тарутинського та Саратського районів Ізмаїльської області під окружний артилерійський полігон Одеського військового округу 20000 га землі (в межах визначених у схемі, що додавалась).

12.02.1946 постановою Ізмаїльського обласного виконавчого комітету та бюро обкому № 53/9-ОП затверджено перелік організаційних заходів, необхідних для здійснення в натурі передачі земель Одеському військовому округу та переселення у зв'язку з цим селянських господарств. Рішенням засідання Ізмаїльського обласного виконкому № 7 від 10.06.1946 затверджено акт обласної комісії від 10.06.1946 про передачу земельної ділянки площею 23600га під навчальний артилерійський полігон Одеського військового округу.

Розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області № 17/А-2007 від 22.01.2007 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради", ТОВ ВКФ "Бородіно-А" відведено земельну ділянку із земель загальновійськового полігону, які були надані військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону.

Між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А" укладено договір оренди землі № б/н від 17.12.2007 та від 05.06.2006, загальною площею 807,984 га, із земель загальновійськового полігону на території Веселодолинської сільської ради Тарутинського району, які були надані військовій частині А1366 для організації загальновійськового полігону.

При винесенні постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 адміністративним судом апеляційної інстанції встановлено, що право постійного користування землями Тарутинського загальновійськового полігону залишається за Міністерством оборони України, а тому вони відносяться до земель оборони, належать державі на праві власності та закріплені за відповідними військовими формуваннями на праві постійного користування.

Враховуючи положення ч.3 ст. 35 ГПК України місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у відповідача права розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою без отримання згоди основного землекористувача, оскільки таке розпорядження можливе лише після здійснення вилучення у встановленому діючим законодавством порядку, а надані ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А" та відповідачем документи не свідчать ані про відмову Міністерства оборони України від землекористування у встановленому порядку, ані про закріплення такої відмови відповідними документами відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в позові, правомірно виходила із такого.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (v007p710-09) (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Верховним Судом України у постанові від 11.11.2014 у справі № 21-405а14 зазначено, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність або та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Верховний Суд України у вказаній постанові дійшов висновку, зокрема, що приймаючи до уваги те, що розгляд позову про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу, не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності чи користування земельною ділянкою до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), підстави для задоволення позову про визнання цього рішення незаконним та скасування відсутні.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що прийняте Розпорядження Тарутинської райдержадміністрації Одеської області № 17/А-2007 від 22.01.2007 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А" є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, відтак, скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Таким чином, обраний прокурором спосіб захисту не відновлює порушеного права, оскільки у разі задоволення позову з такими вимогами право користування спірною земельною ділянкою не припиняється. Саме тому позов, предметом якого є лише розпорядження відповідача, не може бути задоволений.

Касаційна інстанція також відзначає, що відповідно до пункту 68 рішення Європейського суду з прав людини (Заява № 29979/04) Страсбург, 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України", дія, яка фактично анулювала юридичну підставу, на якій виникло первісне право заявника на землю (по тексту йдеться про рішення органу місцевого самоврядування), становила втручання в зазначене право.

Враховуючи, що сторони повідомили, що в провадженні компетентного суду є спір про визнання недійсним договору оренди землі № б/н від 17.12.2007 та від 05.06.2006, загальною площею 807,984 га, саме в тому судовому провадженні має здійснюватись перевірка дотримання процедури розпорядження земельною ділянкою, за результатами якої безпосередньо з договору оренди виникло право користування цією земельною ділянкою у третьої особи в даному спорі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Бородіно-А", при тому, що право особи використовувати землі, яке ґрунтувалось на рішенні державного органу, становило "майно", яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.65 вищенаведеного рішення "Рисовський проти України").