розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 17.03.16 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.16 р.

у справі № 6/152

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Київ

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Росичі", м. Київ

про повернення вилученого майна

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.16 р. у справі № 6/152 (суддя Курдельчук І.Д.) здійснено заміну боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання ухвали господарського суду міста Києва від 02.12.14 р. та наказу суду від 02.12.14 р. з Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.16 р. (головуючий Дикунська С.Я., судді Коршун Н.М., Алданова С.О.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись із винесеними судовими актами, Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулася з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від 17.03.16 р. та постанову від 19.04.16 р. скасувати. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 104, 107 ЦК України, ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. 25 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Чинною ухвалою господарського суду міста Києва від 02.12.14 р. у даній справі змінено спосіб виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.11.11 р. шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1150058,40 грн. вартості 123 хутряних виробів. Визнано таким, що втратив чинність наказ від 12.12.11 р. На виконання ухвали судом 02.12.14р. видано наказ № 6/152.

22.05.15 р. фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні з примусового виконання ухвали господарського суду міста Києва від 02.12.14 р. та наказу суду від 02.12.14 р. № 6/152 з Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (код 38765858) на її правонаступника - Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код 39468697), оскільки всі рахунки Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві закриті, в зв'язку з приєднанням відповідача до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Згідно передавального акту від 30.09.15р., затвердженого головою комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у м. Києві, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві передало проміжним передавальним актом від 09.02.15 р. своєму правонаступникові - ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві все майно, яке обліковувалось на його балансі, всі майнові права органу відповідно до законодавства та правочинів, права власності та всі інші права і обов'язки перед усіма його боржниками та кредиторами.

01.10.15 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.16 р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.16 р., заяву задоволено.

Частиною п'ятою ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 ЦК України).

За приписами ч. ч. 2- 3 ст. 107 ЦК України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст. 13 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", територіальні органи міністерства утворюються як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і коштів, передбачених на утримання міністерства, ліквідовуються, реорганізовуються за поданням міністра Кабінетом Міністрів України.

Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади. Майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. Орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється ( п. п. 5, 6, 7, 12 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.11 р. № 1074 (1074-2011-п) ).

Передавальний акт або розподільчий баланс центрального органу виконавчої влади повинен бути затверджений головою комісії з реорганізації ( абз.2 ч.4 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"). Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.14 р. № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" (311-2014-п) , реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком додатку 2, зокрема, утворено Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві, до якої приєднано Державну податкову інспекцію в Оболонському районі Головного управління Міндоходів.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами встановлено, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.11 р. № 311 (311-2014-п) відповідача приєднано до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, яка є його правонаступником. Затвердженим передавальним актом від 30.09.15 р. відповідач передав Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві все своє майно, права та обов'язки перед всіма боржниками і кредиторами. Процедура реорганізації ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві завершена, юридичну особу відповідача припинено 01.10.15 р, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.47-48, т. 8), а тому місцевим господарським судом обґрунтовано здійснено заміну відповідача (боржника) у виконавчому провадженні його правонаступником на підставі ст. 25 ГПК України.