ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2016 року Справа № 922/2290/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого (доповідач)
Алєєвої І.В.
Рогач Л.І.
за участю представників: позивача Прокоф'єва Л.В. за довіреністю від 21.04.2016 р. відповідача Закаблуков А.С. за довіреністю від 05.01.2016 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову від 15.03.2016 р. Харківського апеляційного господарського суду та ухвалу від 04.02.2016 р. господарського суду Харківської області у справі № 922/2290/13 господарського суду Харківської області за заявою Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014 р. за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" про стягнення 23 516 725,75 грн.
В С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочку виконання рішення господарського суду від 17.11.2014 року на строк до 31.12.2016 року, яка ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2016 року (суддя: Присяжнюк О.О.) була задоволена частково.
Відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014 року у справі № 922/2290/13 на шість місяців - до 04.08.2016 року.
За апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Гетьман Р.А., Россолов В.В., Тихий П.В.), переглянувши ухвалу господарського суду Харківського області від 04.02.2016 року в апеляційному порядку, постановою від 15.03.2016 року залишив її без змін з тих же підстав.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 04.02.2016 року. Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури територій" про відстрочку виконання рішення суду від 17.11.2014 року у даній справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року та ухвала господарського суду Харківської області від 04.02.2016 року були прийняті без дослідження всіх істотних обставин справи, а саме судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки доказам та доводам, наданим до матеріалів справи позивачем.
Крім того, за твердженням скаржника, відповідачем не було доведено наявності виняткових обстави, з якими приписи чинного законодавства пов'язують можливість надання розстрочки виконання судового рішення.
Також, позивач у касаційній скарзі послався на залишення поза увагою його доводів щодо фінансового становища ПАТ "НАК "Нафтогаз України", на яке негативно вплине вже четверта розстрочка виконання судового рішення.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України встановлено принцип обов'язковості виконання судових рішень та передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .
Як вбачається з матеріалів справи, Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території" звернулось до господарського суду Харківської області із заявою в порядку частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.11.2014 року, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства.
Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Вказаною нормою визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена за правилами статті 43 цього Кодексу.
Пороте, як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень з приводу надання відстрочки на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України, судами першої та апеляційної інстанції була надана оцінка доводам відповідача, щодо неможливого виконання судового рішення.
Разом з цим, доводи позивача щодо безпідставності застосування до спірних правовідносин приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України, викладені неодноразово в письмових запереченнях та під час чергового звернення відповідача з заявовою про відстрочку виконання рішення (у даному випадку, це четверте звернення з відповідною заявою) були залишені судами поза увагою, без обґрунтування їх неприйняття.
Відповідно до приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Оскільки в силу статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Керуючись статтями 43, 1115, пунктом 6 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року у справі № 922/2290/13 та ухвалу господарського суду Харківської області від 04.02.2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Головуючий суддя
Судді:
Т. Дроботова
І. Алєєва
Л. Рогач