розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року у справі № 904/9615/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" про стягнення заборгованості,

У жовтні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 227 431,85 грн., пені в сумі 17 132,88 грн., 3% річних у сумі 17 189,63 грн., 7% штрафу в сумі 15 920,23 грн. та 174 357,81 грн. інфляційних сум у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з оплати поставленого в листопаді - грудні 2012 року природного газу на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 28.08.2012 року № 12/498-БО-3.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2016 року (суддя Рудь І.А.) в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року (судді: Науменко І.М., Кощеєв І.М., Кузнецов В.О.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та позов задовольнити.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 28.08.2012 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 12/498-БО-3, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу в 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію ст. 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений природний газ на умовах цього договору.

За п. 1.2 договору газ, що продається за цим правочином, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Пунктом 3.1.1 договору визначено порядок та умови передачі газу, зокрема, покупець зобов'язаний укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з газотранспортними, газодобувними або газорозподільними підприємствами в пунктах приймання - передачі газу.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

В п. 3.4. договору сторони угодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцю та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмові від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з п. 4.1 договору купівлі-продажу природного газу кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця з урахуванням вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 року № 288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів", зареєстрованого в Мінюсті 11.08.2010 року за № 671/17966 (z0671-10) (далі - Методика № 288).

Відповідно до п. 5.1 договору ціна (граничний рівень ціни) на газ та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3 509 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 2%;

- податок на додану вартість за ставкою -20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами 305,60 грн., ПДВ 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ 366,72 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу 3 884,78 грн., крім того ПДВ 20% - 776,96 грн., всього з ПДВ 4 661,74 грн. (п. 5.2 договору).

За умовами п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно з п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

31.08.2012 року на виконання пункту 3.1.1 договору купівлі-продажу природного газу № 12/498-БО-3 між ПАТ "Дніпровський КПК" (замовник) та ПАТ "Дніпропетровськгаз" (виконавець) було укладено Технічну угоду на здійснення контролю за обліком газу, за умовами п. 2.13 якої фактична кількість поданого замовнику газу визначається виконавцем за показами ЗВТ (засоби вимірювальної техніки) вузла обліку газу встановленого у замовника, з додаванням розрахункових технологічних втрат і витрат. При цьому, покази цих приладів і розрахунки є обов'язковими, як для виконавця так і для замовника, і є підставою для складання актів приймання-передачі природного газу.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 28.08.2012 року № 12/498-БО-3, у період з жовтня по грудень 2012 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" здійснило постачання ПАТ "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" природного газу у загальному обсязі 180,772 тис. куб.м на загальну суму 842 711,35 грн., однак, прийнявши газ, відповідач оформлювати акти приймання-передачі природного газу відмовився, розрахунок здійснив несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у останнього виникла основна заборгованість в сумі 227 431,85 грн.

На підтвердження поставки газу у зазначеному обсязі позивачем надані витяг з реєстру споживачів природного газу за жовтень-грудень 2012 року; реєстри обсягів реалізації природного газу через газорозподільчі мережі ПАТ "Дніпропетровськгаз" за жовтень-грудень 2012 року; податкові накладні за відповідними поставками природного газу.

Позивачем надані акти приймання-передачі природного газу за період з жовтня по грудень 2012 року відповідно до договору від 28.08.2012 року № 12/498-БО-3, а саме:

- за жовтень 2012 року обсягом 11,854 тис. куб. м на суму 55 260,22 грн. (підписаний з боку відповідача та узгоджений газорозподільною організацією ПАТ "Дніпропетровськгаз"; з боку позивача підпис відсутній);

- 30.11.2012 року за листопад 2012 року обсягом 50,131 тис. куб. м на суму 233 697,48 грн. (підписаний з боку відповідача та узгоджений газорозподільною організацією ПАТ "Дніпропетровськгаз"; з боку позивача підпис відсутній);

- від 30.11.2012 року за листопад 2012 року обсягом 64,931 тис. куб. м на суму 302 691,18 грн. (підписи відсутні);

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2012 року за грудень 2012 року обсягом 96,460 тис. куб. м на суму 449 671,06 грн. (підписи відсутні);

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2012 року за грудень 2012 року обсягом 66,778 тис. куб. м на суму 311 301,41 грн. (підписаний з боку відповідача та узгоджений газорозподільною організацією ПАТ "Дніпропетровськгаз"; з боку позивача підпис відсутній).

Позивачем надані акти приймання-передачі природного газу за договорами від 28.08.2012 року № 12/369-ТЕ-3 та від 28.08.2012 року № 12/498-БО-3, підписані відповідачем та газорозподільним підприємством ПАТ "Дніпропетровськгаз", якими зафіксовані обсяги природного газу, передані позивачем, протранспортовані газорозподільним підприємством та прийняті відповідачем у спірному періоді, відповідно до яких:

- у жовтні 2012 року передано 69,754 тис. куб. м природного газу, з яких 57,900 тис. куб. м для вироблення теплової енергії населенню;

- у листопаді 2012 року передано 163,978 тис. куб. м природного газу, з яких 113,847 тис. куб. м для вироблення теплової енергії населенню;

- у грудні 2012 року передано 295,100 тис. куб. м природного газу, з яких 228,322 тис. куб. м для вироблення теплової енергії населенню.

Предметом даного судового розгляду є вимоги постачальника до покупця про стягнення заборгованості, пені, штрафу, інфляційних сум та 3% річних у зв'язку з порушенням виконання зобов'язання з оплати одержаного природного газу.

Висновки судів попередніх інстанцій про відмову в позові обгрунтовано недоведеністю позовних вимог.

За положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містяться в статі 193 Господарського кодексу України (436-15) .

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

За змістом п. 2 Методики № 288 (z0671-10) , яка була чинною в спірний період, обсяги поставленого теплогенеруючому підприємству газу визначають комерційними засобами вимірювальної техніки (витратомірами).

Згідно з ГОСТ 2939 стандартними умовами для визначення обсягу газу є температура 20° C, тиск 760 мм. рт. ст. (0,1 МПа) та вологість, яка дорівнює 0. Увесь газ, спожитий теплогенеруючим підприємством, підлягає комерційному обліку.

На теплових електростанціях при комбінованому виробництві електричної та теплової енергії у зв'язку з відсутністю національних нормативних документів розрахунок витрат газу на відпущену електричну (Q ел) та теплову (Q г) енергію здійснюють згідно з ГКД 34.09.103-96 та ГКД 34.09.108-98. При цьому витрати газу на виробництво теплової енергії для населення є частиною (Q г).

Обсяги газу (Q), тис.куб.м (приведені до стандартних умов), які газотранспортне підприємство поставило теплогенеруючому підприємству за звітний період (місяць), оформлюють двостороннім Актом приймання-передачі природного газу (додаток 1), який складають протягом п'яти днів місяця, наступного за звітним. Для складання зазначеного акта необхідно виконати розрахунок пропорційного перераховування обсягу теплової енергії, отриманої окремим споживачем, в обсяг газу, використаного на її вироблення, згідно з формулами (1-5) розділу IV цієї Методики за зразком розрахунку за звітний період (додаток 2). Приклад такого розрахунку наведено в додатку 3.

Проте, суди обох інстанцій не дослідили в сукупності умов п.п. 3.3, 3.4, 4.1 договору та положень Методики № 288 (z0671-10) щодо визначення ними порядку встановлення та підтвердження обсягів поставленого газу, а також не перевірили доводів позивача про те, що відповідач оформив акти приймання-передачі природного газу, фактично прийнятого ним у жовтні-грудні 2012 року, всупереч умовам договору та Методики, у зв'язку з чим продавець самостійно визначив такий обсяг, та не навели в прийнятих рішеннях правової оцінки наведеним обставинам.

Крім того, не приймаючи в якості належних доказів подані позивачем на підтвердження фактичних обсягів спожитого відповідачем природного газу у спірному періоді витяги з реєстру споживачів природного газу за жовтень-грудень 2012 року; реєстри обсягів реалізації природного газу через газорозподільчі мережі ПАТ "Дніпропетровськгаз" за жовтень-грудень 2012 року, оскільки вказані документи не встановлюють будь-яких фактичних даних та не підтверджені первинними документами, суди не дослідили їх фактичного змісту і не навели оцінки в сукупності з іншими обставинами справи всупереч вимогам ст. 43 ГПК України.

Зокрема, відхиляючи реєстри обсягів реалізації природного газу через газорозподільчі мережі ПАТ "Дніпропетровськгаз", оскільки вони відображають лише загальні обсяги переданого газу за двома договорами від 28.08.2012 року № 12/369-ТЕ-3 та від 28.08.2012 року № 12/498-БО-3, погоджені відповідачем та газорозподільним підприємством, суди не з'ясували, з урахуванням оцінки всіх доказів в сукупності, в якому обсязі здійснено поставку природного газу в спірний період саме за договором купівлі-продажу від 28.08.2012 року № 12/498-БО-3, що є підставою позову в даній справі.

Отже, висновок судів обох інстанцій про відмову в позові не грунтується на матеріалах справи та вимогах закону, є передчасним та зроблений без дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2016 року скасувати, і справу № 904/9615/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.