головуючого судді: Удовиченка О.С., суддів: Катеринчук Л.Й., Поліщук В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2016 у справі № 16/5009/8176/11 господарського суду Запорізької області за заявою Приватного підприємства "Протон" про банкрутство ліквідатор Шонія Мака В'ячеславівна в судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" Микитенко О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.12.2011 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Протон" (далі -ПП "Протон") з урахуванням особливостей, визначених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Постановою господарського суду Запорізької області від 11.01.2012 року визнано боржника ПП "Протон" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Дон В.О.

ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") звернулося до господарського суду зі скаргами від 03.07.2015 вих. № КНО-61.9/132, від 27.07.2015 вих. № КНО-61.9/170, від 01.09.2015 вих. № КНО-61.9/199 на дії ліквідатора банкрута та з клопотанням вих. № КНО-61/303 про винесення ухвали щодо діяльності Дон В.О. в порядку ст. 90 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.10.2015 (суддя Ніколаєнко Р.А.) залишено без задоволення скаргу ПАТ "ПУМБ" на дії ліквідатора Дона В.О. вих. № КНО-61.9/132 від 03.07.2015 року; задоволено частково скаргу ПАТ "ПУМБ" вих. № КНО-61.9/170 від 27.07.2015 року на бездіяльність ліквідатора Дона О.В.; визнано незаконною та протиправною бездіяльність ліквідатора, яка полягає у незабезпеченні проведення оцінки майна банкрута - комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2-д (предмета іпотеки), у невжитті заходів щодо організації та проведення аукціону з продажу цього майна; в іншій частині скаргу вих. № КНО-61.9/170 від 27.07.2015 року залишено без задоволення, а саме щодо зобов'язання ліквідатора Дона В.О. надати інформацію про вжиті заходів щодо продажу майна боржника - комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2-д та невідкладно вжити вичерпний комплекс встановлених законодавством процедур щодо продажу цього майна; скаргу ПАТ "ПУМБ" вих.№КНО-61.9/199 від 01.09.2015 задоволено частково; в частині вимоги про усунення Дона В.О. від виконання обов'язків ліквідатора скаргу задоволено; в іншій частині скаргу вих.№ КНО-61.9/199 від 01.09.2015, а саме: визнання незаконними дій ліквідатора Дона В.О. щодо підписання договору відступлення права вимоги (цесії) від 29.07.2015 залишено без задоволення; клопотання ПАТ "ПУМБ" вих.№КНО-61/303 від 21.09.2015 про направлення в порядку ст. 90 ГПК України повідомлення органу досудового розслідування відхилено; задоволено частково звіт ліквідатора Дона В.О. про оплату послуг арбітражного керуючого за період виконання повноважень з 11.01.2012 по 16.02.2015 в сумі 80624,52 грн.; в іншій частині звіт відхилено; звіт ліквідатора Дона В.О. про відшкодування витрат арбітражного керуючого в сумі 397206,69 грн. відхилено; усунено Дона Віктора Олександровича від виконання обов'язків ліквідатора у справі про банкрутство ПП "Протон"; ліквідатором ПП "Протон" призначено арбітражного керуючого Шонію Маку Вячеславівну; зобов'язано Дона В.О. у триденний термін передати ліквідатору арбітражному керуючому Шонії М.В. всі документи щодо здійснення ліквідаційної процедури по справі про банкрутство ПП "Протон".

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2016 (колегія суддів: Мартюхіна Н.О., Дучал Н.М., Агапов О.Л.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2015 в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ "ПУМБ" вих. № КНО-61.9/199 від 01.09.2015 в частині визнання незаконними дій ліквідатора Дона В.О. щодо підписання договору відступлення права вимоги (цесії) від 29.07.2015 скасовано; викладено абзац 5 та 7 резолютивної частини ухвали господарського суду Запорізької області від 12.10.2015 в наступній редакції:

"Скаргу ПАТ "ПУМБ" вих. №КНО-61.9/199 від 01.09.2015 задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії ліквідатора Дона В.О. щодо підписання договору відступлення права вимоги (цесії) від 29.07.15 між ПП "Протон" та ТОВ "Югметалгруп".;

ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2015 в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ "ПУМБ" вих. № КНО-61.9/132 від 03.07.2015 на дії ліквідатора Дона В.О. та задоволення скарги ПАТ "ПУМБ" вих. № КНО-61.9/132 від 03.07.2015 на дії ліквідатора Дона В.О. в повному обсязі залишено без змін; в частині відхилення клопотання ПАТ "ПУМБ" вих. № КНО-61/303 від 21.09.2015 про направлення в порядку ст. 90 ГПК України повідомлення органу досудового розслідування щодо неправомірних дій арбітражного керуючого Дона В.О. залишено без змін; в частині задоволення звіту ліквідатора Дона В.О. про оплату послуг арбітражного керуючого та відмовлення у задоволенні звіту арбітражного керуючого Дона В.О. в повному обсязі залишено без змін.

ПАТ "ПУМБ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2016 в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ "ПУМБ" №КНО-61.9/132 від 03.07.2015 на дії ліквідатора Дона В.О. та задовольнити скаргу ПАТ "ПУМБ" №КНО-61.9/132 від 03.07.2015 на дії ліквідатора Дона В.О. в повному обсязі; скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2016 в частині відхилення клопотання ПАТ "ПУМБ" вих. №КНО-61/303 від 21.09.2015 про направлення в порядку ст. 90 ГПК України повідомлення органу досудового розслідування та задовольнити клопотання ПАТ "ПУМБ" вих. №КНО-61/303 від 21.09.2015: направити в порядку ст. 90 ГПК України повідомлення органу досудового розслідування щодо неправомірних дій арбітражного керуючого Дона В.О.; скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.10.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2016 в частині задоволення звіту ліквідатора Дона В.О. про оплату послуг арбітражного керуючого та відмовити у задоволенні звіту арбітражного керуючого Дона В.О. в повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 3-1, ст. 25, ст. 30, ч.ч.1, 2 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999), ст.ст. 32- 34, 43, 82, 84 ГПК України.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами, кредитор - ПАТ "ПУМБ" звернувся до господарського суду Запорізької області із скаргою на дії ліквідатора у справі про банкрутство ПП "Протон" вих. № КНО-61.9/132 від 03.07.2015, в якій просив: визнати незаконними дії ліквідатора при проведенні ліквідаційної процедури в частині порушення вимог ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 року) щодо черговості погашення вимог кредиторів, а саме розподілу грошових коштів в сумі 104982,66 грн., отриманих від реалізації майна боржника; зобов'язати ліквідатора виконати приписи ст. 31 Закону та вжити заходів з повернення перерахованих на рахунок Бердянської ОДПІ Запорізької області коштів та повторно здійснити їх перерозподіл між кредиторами з урахуванням встановленої Законом черговості; визнати незаконною та протиправною бездіяльність ліквідатора, що полягає в незабезпеченні захисту майна боржника, невиконанні умов продажу майна боржника, встановлених протоколом проведення аукціонних торгів № 3 від 25.12.2012 року, невжиття заходів з витребування коштів за продане майно; зобов'язати ліквідатора надати інформацію про результати продажу майна боржника на торгах, оформлених протоколом № 3 від 25.12.2012, повідомити про місцезнаходження вищезазначеного рухомого майна, про вжиті заходи щодо його повторного продажу, про вжиті заходи з укладення договору купівлі-продажу майна, складення актів приймання-передачі та про заходи, вжиті для витребування коштів з переможця аукціону, оформленого № 3 від 25.12.2012.

Заявник зазначав, що отримані кошти від продажу майна на торгах, що відбулися 25.12.2012, в сумі 104982,66 грн., розподілені та виплачені на користь Бердянської ОДПІ - кредитора третьої черги задоволення вимог кредиторів, тоді як повинні б були виплачені Банку - забезпеченому кредитору першої черги з вимогами в сумі 248680,46 дол. США.

Судами встановлено, що 25.12.2012 відбувся аукціон з продажу майна банкрута - ПП "Протон", з переможцем аукціону - ПП "Будтехноком-Бердянськ" 27.12.2012 укладено договір б/н купівлі-продажу майна боржника, згідно з яким ПП "Протон" зобов'язалося передати у власність ПП "Будтехноком-Бердянськ" майно на загальну суму 1209085,32 грн., а ПП "Будтехноком-Бердянськ" оплатити вартість майна. Майно, яке було реалізовано на цьому аукціоні не було предметом забезпечення, в тому числі не передавалося в заставу банку. З отриманих коштів суму 104982,66 грн. перераховано на користь Бердянської ОДПІ.

Крім того, судами встановлено, що майно, яке є предметом забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №141/МРL від 24.07.2008 (комплекс будівель та споруд), заставою якої забезпечено вимоги банку в розмірі 248680,46 дол. США ще нереалізовано, а за рахунок реалізації транспортних засобів, які були предметом забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №155/ МРL -ліміт від 31.07.2009 задоволено кредиторські вимоги банку в розмірі 510158,76 грн., які були забезпечені заставою цього майна.

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, залишив зазначену скаргу без задоволення. При цьому суд, посилаючись на ст.30, 31 Закону, зробив висновок, що кошти від реалізації заставного майна мають першочергово задовольняти вимоги банка - забезпеченого кредитора, а вільне від застави майно боржника розподіляється відповідно до черговості, встановленої ст.31 Закону. Оскільки ліквідатором за рахунок вільного від застави майна було повністю погашено вимоги другої черги - УПФУ, то направлення коштів від реалізації такого вільного від застави майна на погашення вимог кредитора третьої черги - Бердянської ОДПІ є правомірним.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до вимог підпункту "а" п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею: у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

При цьому, особливості формування ліквідаційної маси, розпорядження коштами, отриманими від реалізації майна боржника, та порядок задоволення вимог кредиторів, що забезпечені заставою майна боржника, врегульовано положеннями ч. 2 ст. 26 Закону. Згідно з цими положеннями, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Таким чином, першочергове задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, у справі про банкрутство забезпечується виключно за рахунок заставного майна - предмета застави, за рахунок переданого боржником у заставу конкретного майна задовольняються вимоги не всіх кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, а лише того, який є заставодержателем цього конкретного майна.

Отже, якщо у заставу кредитору передано майно боржника, то задоволення вимог такого кредитора здійснюється за рахунок реалізації цього майна.

За таких обставин, ліквідатором не були порушені вимоги ст. 31 Закону щодо черговості погашення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Щодо протиправної бездіяльності ліквідатора банкрута, на яку вказував кредитор у цій же скарзі, а саме невжиття ліквідатором заходів з витребування коштів за продане 25.12.2012 на аукціоні майно, то судами встановлено, що згідно з протоколом проведення аукціонних торгів з продажу майна банкрута № 3 від 25.12.2012 переможець аукціону - ПП "Будтехноком-Бердянськ" зобов'язання щодо оплати вартості майна не виконав. У зв'язку з невиконанням ПП "Будтехноком-Бердянськ" умов укладеного за результатами торгів договору б/н купівлі-продажу майна, ліквідатором вжито заходів до отримання коштів у примусовому порядку та подано відповідний позов із заявленням до того ж, до стягнення, крім суми основного боргу, сум 3% річних, пені та втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.12.2014 у справі №908/4907/14 за результатами розгляду позову вимоги задоволено частково, з ПП "Будтехноком-Бердянськ" на користь ПП "Протон" стягнуто 1088176,79 грн. основного боргу, 54826,22 грн. - 3% річних, 179549,17 грн. втрат від інфляції.

За таких обставин, доводи касаційної скарги відносно того, що судами при розгляді скарги банку від 03.07.2015 №КНО-61.9/132 невірно застосовано норми ст.ст. 31, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є необґрунтованими, судами правомірно відмовлено у задоволенні цієї скарги, оскільки, заявлені кредитором підстави для визнання дій ліквідатора неправомірними, відсутні.

Відносно клопотання ПАТ "ПУМБ" вих. №КНО-61/303 від 21.09.2015 про направлення в порядку ст. 90 ГПК України повідомлення органу досудового розслідування щодо неправомірних дій арбітражного керуючого Дона В.О., що містять ознаки кримінального правопорушення відповідно до ст. 365-2 КК України "Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги".

В обґрунтування клопотання ПАТ "ПУМБ" зазначено, що в порушення прав боржника та кредиторів ліквідатор Дон В.О. уклав договір відступлення права вимоги (цесії) від 29.07.2015, за яким були безоплатно передані права ПП "Протон" вимагати сплати дебіторської заборгованості. На час укладення договору ліквідатор Дон В.О. був позбавлений права здійснювати діяльність арбітражного керуючого в зв'язку з анулюванням свідоцтва про таке право, але протиправно продовжував здійснювати функції ліквідатора в рамках справи про банкрутство ПП "Протон" та не повідомляв кредитора про відсутність прав на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні цього клопотання, виходив з того, що клопотання не містить доказів щодо наявності у діях Дона В.О. ознак кримінального правопорушення, а крім того, в межах справи про банкрутство арбітражного керуючого Дона В.О. усунено від виконання обов'язків ліквідатора.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст. 90 ГПК України, також не задовольнив апеляційну скаргу в цій частині, посилаючись на те, що обґрунтування цього клопотання покладене в основу скарги на дії ліквідатора вих.№КНО-61.9/199 від 01.09.2015, яка розглянута судом по суті та дії ліквідатора визнані незаконними щодо укладення договору відступлення права вимоги (цесії) від 29.07.2015 в межах справи про банкрутство, крім того договір відступлення права вимоги (цесії) від 29.07.2015 у цій справі визнано судом недійсним.

Згідно зі ст. 90 ГПК України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Таким чином, правом суду є надіслання повідомлення до слідчих органів у випадку, якщо при вирішенні спору господарський суд безпосередньо виявить у діяльності конкретних осіб конкретні порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку та цей факт повинний бути виявлений саме судом при розгляді господарської справи.

Суди не скористалися своїм правом та обґрунтували відмову відповідно до вимог процесуального закону. Суд касаційної інстанції, враховуючи межі перегляду справи, встановлені ст. 111-7 ГПК України, не може здійснювати юридичну оцінку обґрунтованості заявленого клопотання та зобов'язувати суди вчинити дії, передбачені ст. 90 ГПК України.

Що стосується вимог касаційної скарги про скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в частині задоволення звіту ліквідатора Дона В.О. про оплату послуг арбітражного керуючого, то колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Загальний порядок оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого врегульований ст.31 Закону.

Відповідно до ч.12 ст.31 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Згідно з ч.14 ст. 31 Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Частиною 16 ст. 31 Закону передбачено, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Таким чином, враховуючи вимоги ст. 31 Закону, суд повинен вирішити питання про затвердження розміру оплати послуг, відшкодування витрат ліквідатору у справі про банкрутство, оскільки арбітражний керуючий має право на оплату своїх послуг та відшкодування понесених ним витрат відповідно до Закону.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, арбітражним керуючим Доном В.О. фактично виконувались повноваження ліквідатора за період з 11.01.2012 по 16.02.2015. Ним було частково погашені вимоги кредиторів, в тому числі й вимоги банку, реалізовано майно боржника, непроданим залишилося лише майно, що знаходиться в іпотеці банку, майно боржника проінвентаризовано, оцінено, збережено, знаходиться під охороною. Суму коштів нараховано, виходячи із подвійного розміру заробітної плати за період з 11.01.2012 по 16.02.2015 в сумі 80624,52 грн. При цьому, період стягнення обумовлений моментом призначення арбітражного керуючого Дона В.О в якості ліквідатора та датою винесення ухвали Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом про скасування ухвали Запорізького адміністративного суду про зупинення дії Наказу Мінюсту від 04.12.2014 № 2058/5, яким було анульовано свідоцтво № 622 від 22.03.2013 арбітражного керуючого Дона В.О.