ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2016 року Справа № 910/29124/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Грек Б.М. і Селіваненко В.П.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС.НАФТА", м. Запоріжжя,
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016
у справі № 910/29124/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС.НАФТА" (далі - ТОВ "ТРАНС.НАФТА"), м. Запоріжжя,
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМАКС-2000" (далі - ТОВ "ТОМАКС-2000"), м. Київ,
про стягнення 131 885,16 грн. збитків.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Талибов Р.А. предст. (дов. від 05.01.2016)
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ТРАНС.НАФТА" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ТОМАКС-2000" про стягнення 131 885,16 грн. збитків, завданих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.08.2014 № 01/08/2014-св на охорону та супроводження вантажів (з них: 126 558,74 грн. - реальні збитки, 5326,42 грн. - упущена вигода).
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.2015 у справі № 910/29124/14 (суддя Полякова К.В.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 126 558,74 грн. завданих збитків у вигляді вартості втраченого вантажу та 2531,17 грн. судового збору; в іншій частині позову - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 (судді Лобань О.І. - головуючий, Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) рішення місцевого господарського суду зі справи № 910/29124/14 скасовано частково; прийнято нове рішення про часткове задоволення позову: стягнуто з відповідача на користь позивача 1012,48 грн. збитків, 20,31 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, 64,04 грн. витрат за проведення судової експертизи; в іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 1308,69 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції, 8251,96 грн. витрат за проведення судової експертизи.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "ТРАНС.НАФТА" просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваного судового акта з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ТОМАКС-2000" просило залишити судовий акт попередньої інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Сторони відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
У відповідності до зміни складу колегії суддів від 13.06.2016 у зв'язку з перебуванням судді Прокопанич Г.К. на лікарняному визначено такий склад колегії суддів для розгляду справи № 910/29124/14: Палій В.В. - головуючий (доповідач), Грек Б.М. і Селіваненко В.П.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника ТОВ "ТОМАКС-2000", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- 01.08.2014 ТОВ "ТРАНС.НАФТА" як замовником та ТОВ "ТОМАКС-2000" як виконавцем укладено Договір № 01/08/2014-св на охорону та супроводження вантажів (надалі - Договір);
- предметом Договору є зобов'язання виконавця за дорученням замовника надавати йому послуги з охорони та супроводження світлих нафтопродуктів в залізничних вагонах-цистернах (далі - вантаж) по залізниці України до нафтобаз замовника. Під "нафтобазою замовника" сторони розуміють сховища світлих нафтопродуктів, на які відвантажуються (направляються) нафтопродукти замовника або інших вказаних замовником осіб і де ці нафтопродукти зберігаються в подальшому (пункт 1.1 Договору);
- у пункті 2.2 Договору сторони погодили, що пломбування завантажувальних люків, зливних приладів, повітряних клапанів (старого зразка) залізничних вагонів-цистерн проводиться представником вантажовідправника відповідно до вимог чинного законодавства України безпосередньо після визначення кількості (маси) вантажу, що приймається. ЗПП вантажовідправника у присутності представника виконавця з вказівкою номерів і відтиснень пломб вноситься до залізничних накладних і в акти прийому-передачі вантажу, прийнятого під охорону. З моменту підписання акта прийому-передачі вантаж вважається прийнятим під охорону виконавцем. Після пломбування вантажу вантажовідправник забезпечує передачу вантажу залізниці для перевезення до станції призначення;
- пунктом 3.2 Договору передбачено, що виконавець зобов'язаний прийняти під охорону вантаж по акту прийому-передачі, забезпечити його охорону і супровід, забезпечити належне оформлення вказаного вище акта з урахуванням пункту 2.3 і пункту 2.7. Договору, нести відповідальність за втрату або нестачу вантажу з моменту прийому його під охорону і до моменту здачі замовникові, тощо;
- виконавець, відповідно до пункту 4.1 Договору несе повну матеріальну відповідальність перед замовником за втрату (недостачу) вантажів, переданих йому по акту прийому-передачі. Повна матеріальна відповідальність за відповідний вантаж припиняється після надання замовникові акта прийому-передачі вантажу від виконавця до вантажоодержувача;
- за умовами пункту 4.2 Договору виконавець зобов'язаний відшкодувати замовникові вартість втраченого вантажу, якщо таке сталося з його вини по кожній вагоно-цистерні згідно умов, викладених у додатках до Договору. Виконавець відшкодовує замовникові вартість втраченого вантажу з урахуванням перерахунку його надлишків і нестач;
- у додатку від 01.08.2014 № 1 до Договору сторони погодили, що виконавець зобов'язаний відшкодовувати замовникові вартість втраченого вантажу по кожній вагоно-цистерні, яка перевищує 0,8% до 100т та 0,65% вище 100т від маси вантажу, взятого під охорону. Номера вагоно-цистерн та паспорт якості повинні бути надані виконавцю не пізніше ніж за 24 години до відправлення їх зі станції відправлення. У випадку несвоєчасного надання виконавцеві номерів вагоно-цистерн та паспорту якості (не пізніше ніж за 24 години до відправлення їх зі станції відправлення), виконавець має право не відшкодовувати замовнику виявлену нестачу, яка перевищує 0,8% до 100 т та 0,65% вище 100 т;
- ТОВ "ТРАНС.НАФТА" надав ТОВ "ТОМАКС-2000" заявку № 18 про прийняття під охорону та забезпечення супроводу і збереження вантажу - дизельного палива Євро, з/д вагоно-цистерни №№ 50592435, 55306120, 50441666 з масою нетто 67,750 кг, 65,850 кг, 67,800 кг, відповідно; очікувана дата відправки - 13.11.2014; маршрут: ст. Куп'янськ - Сортувальний - ст. Запоріжжя - Вантажне (вітка Мотор Січ) Заявка датована 13.11.2014 та містить підписи представників обох сторін - як замовника, так і виконавця;
- згідно з висновком експерта від 20.10.2015 № 1-20/10, який складений за результатами проведення призначеної судом апеляційної інстанції судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів, точна дата отримання електронного листа на поштову скриньку відповідача від позивача із вкладеним файлом "Заявка № 18 від 13.11.2014 року" - 17.11.2014; точна дата відправлення електронних листів з електронної пошти позивача на скриньку електронної пошти відповідача з вкладеним файлом "Заявка № 18 від 13.11.2014 року" - 13.11.2014 та 17.11.2014;
- після прибуття вантажу на ст. Запоріжжя - Вантажне актом приймання-передачі від 18.11.2014 № 18, підписаним сторонами, зафіксовано нестачу вантажу. Враховуючи граничні похибки, норми природної втрати маси та умови Договору, визначено масу нестачі прибулого вантажу - 6 820 кг.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді вартості втраченого вантажу (126 558,74 грн.) та упущеної вигоди (5326,42 грн.)
У відповідності до пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з приписами статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Статтею 614 ЦК України визначено вину як обов'язкову підставу відповідальності за завдані збитки.
Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу цивільно-правового правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність хоча б однієї з зазначених складових, виключає склад правопорушення взагалі, а з ним відповідно і правові підстави відшкодування збитків.
Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, за умовами Договору, а саме у додатку № 1 до нього сторонами передбачено, що відповідальність відповідача (відшкодування збитків у вигляді вартості втраченого вантажу) обмежується за умови невчасного надання позивачем відповідачу номерів вагоно-цистерн та паспорту якості, а саме пізніше ніж за 24 години до відправлення їх зі станції відправлення.
За наведених обставин, встановивши, що позивачем було порушено зобов'язання за Договором в частині надання відповідачу номерів вагоно-цистерн та паспорту якості в обумовлений Договором строк (не пізніше ніж за 24 години до відправлення їх зі станції відправлення), апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, дійшов заснованого на законі висновку про обмеження відповідальності відповідача щодо відшкодування збитків згідно з умовами Договору, у зв'язку з чим правомірно задовольнив позов частково та стягнув з відповідача на користь позивача 1012,48 грн. завданих збитків у вигляді вартості 54,56 кг (0,8% від 6820 кг) втраченого вантажу (реальні збитки).
Вищий господарський суд України додатково зазначає, що заявка № 18, яка підписана представниками сторін, і яка покладена місцевим господарським судом в основу рішення як підстава для задоволення позову в частині вимоги про стягнення з відповідача 126 558,74 грн. реальних збитків, датована 13.11.2014, тобто інформація, яка у ній міститься (зокрема, номери вагоно-цистерн) також надана позивачем відповідачу поза межами строку, встановленого умовами Договору (не пізніше ніж за 24 години до відправлення їх зі станції відправлення, яке мало місце 13.11.2014), що залишилося поза увагою місцевого господарського суду та вплинуло на правильність прийнятого місцевим господарським судом рішення.
Відсутність підстав для стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 5326,42 грн. у повній мірі встановлена місцевим господарським судом з посиланням на те, що така вимога ґрунтується на розрахунку можливого прибутку позивача з урахуванням середньої роздрібної ціни дизельного палива на АЗС м. Запоріжжя, тобто на теоретичних розрахунках, побудованих на можливих очікуваннях позивача отримання певного доходу та не підтверджена документами, які б свідчили про реальність їх одержання при належному виконанні ТОВ "ТОМАКС-2000" зобов'язання за договором. У зазначеній частині судові акти попередніх інстанцій ТОВ "ТРАНС.НАФТА" не оскаржуються.
Однак, судом апеляційної інстанції допущено помилку у розподілі судових витрат, а саме, помилково стягнуто з відповідача на користь позивача 64,04 грн. витрат за проведення судової експертизи, без урахування того, що саме відповідачем було оплачено покладені на нього ухвалою суду витрати за проведення судової експертизи (8 316,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 10.09.2015 № 1062), відповідно, у зв'язку з частковим задоволенням позову такі витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Проте, оскільки зазначена помилка не вплинула на правильність вирішення спору судом апеляційної інстанції, постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін, однак з виключенням з її резолютивної частини фрази про стягнення з ТОВ "ТОМАКС-2000" на користь ТОВ "ТРАНС.НАФТА" 64,04 грн. витрат за проведення судової експертизи.
Керуючись статтями 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС.НАФТА" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 зі справи № 910/29124/14 - без змін, виключивши з пункту 5 резолютивної частини постанови фразу такого змісту: "64 (шістдесят чотири) гривні 04 коп. витрат за проведення судової експертизи".
Суддя В. Палій Суддя Б. Грек Суддя В. Селіваненко