ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2016 року Справа № 905/1794/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Саранюка В.І. - доповідача суддів Акулової Н.В. Владимиренко С.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "КОРУМ Україна" на ухвалу від Донецького апеляційного господарського суду 02.03.2016 у справі господарського суду № 905/1794/15 Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства "ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНК РОСІЇ" до Приватного акціонерного товариства "ГОРЛІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИК" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "КОРУМ Україна" про стягнення заборгованості у розмірі 1132907651,86 рублів РФ, що еквівалентно 158066792,45 грн. та 84419514,22 грн. за участю представників:
від позивача - не з'явились
від відповідача - не з'явились
від третьої особи - не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі № 905/1794/15 (головуючий суддя Склярук О.І., судді: Геза Т.Д., Дучал Н.М.) відмовлено Приватному акціонерному товариству "Корум Україна" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.02.2016 у справі № 905/1794/15 повернуто заявникові.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "КОРУМ Україна" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі № 905/1794/15 та передати справу до Донецького апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом процесуального права.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.02.2016 повернуто без розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" у справі № 905/1794/15 на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та з клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі № 905/1794/15 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.02.2016 повернуто заявникові на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
В частині 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України закріплено обов'язок скаржника при поданні апеляційної скарги додавати, зокрема, докази сплати судового збору.
Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, скаржник зазначив, що Товариство перебуває в скрутному матеріальному становищі.
Повертаючи на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", апеляційний господарський суд послався на відсутність документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, та відмовив в задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, зазначивши також про відсутність доказів на підтвердження складного майнового стану.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (va007600-13) передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а наведені скаржником обставини не мають характеру виключних, апеляційна інстанція дійшла законного й обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Корум Україна".
За таких обставин, повертаючи без розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна", Донецький апеляційний господарський суд діяв в межах наданих йому повноважень, а тому ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5 - 111-7, 111-9, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі № 905/1794/15 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
В. Саранюк
Н. Акулова
С. Владимиренко