розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. у справі № 914/4016/15 господарського суду Львівської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" про стягнення 3625782,90 грн.,

за участю представників:

Позивача: Смакота Н.І., дов. № 14-98 від 18.04.2014р.,

Відповідача: не з'явився.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", Позивач) звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства "Дрогобичтеплоенерго" (далі - КП "Дрогобичтеплоенерго", Відповідач) про стягнення 1506947,44 грн. основного боргу, 741830,57 грн. пені, 59837,84 грн. 3% річних і 1317131,05 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/2618-ТЕ-5 від 28.12.2012 р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2016 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 р., позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, а саме: стягнуто з КП "Дрогобичтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1506947,44 грн. заборгованості, 513998,97 грн. пені, 1217269,55 грн. інфляційних втрат, 59751,17 грн. 3% річних і 52773,79 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями в частині відмови у стягненні 220285,27 грн. пені, ПАТ "НАК "Нафтогаз України", у поданій ним касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), ст. 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), ст.ст. 4-2, 43, 83, 84, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі в частині відмови у стягненні пені та прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець) і КП "Дрогобичтеплоенерго" було укладено договір № 1397/14-БО-21 від 19.12.2013 р. купівлі-продажу природного газу (далі - Договір № 1397/14-БО-21), відповідно до умов якого (п. 1.1.) Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України", за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Пунктами 2.1., 3.3., 3.4. Договору № 1397/14-БО-21 передбачалось, що термін поставки газу - з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. обсягом до 7100,00 тис. куб.м. Приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Крім того, пунктами 5.1., 5.2., 5.5. Договору № 1397/14-БО-21 встановлювалось, що ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3459,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 17%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 17% - 50,25 грн., всього ПДВ - 345,85 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3823,78 грн., крім того ПДВ - 17 % - 650,04 грн., всього з ПДВ - 4473,82 грн.

При цьому, згідно п. 6.1. Договору № 1397/14-БО-21, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Також, пунктом 7.2. Договору № 1397/14-БО-21 встановлювалось, що у разі невиконання Покупцем п. 6.1. договору, Покупець у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Строк дії Договору № 1397/14-БО-21сторони погодили в його розділі 11, а саме - з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, і в частині реалізації газу - до 31.12.2014 р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

Судами також встановлено, що на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором № 1397/14-БО-21, за період з січня по грудень 2014 р. Позивач поставив Відповідачу природний газ на загальну суму 10906930,17 грн.

У свою чергу, Відповідач за отриманий природний газ розрахувався тільки частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по оплаті отриманого та спожитого газу у розмірі 1506947,44 грн.

Вимогами ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у даній справі, з посиланням на положення ст.ст. 525, 526, 599, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та умови укладеного Договору № 1397/14-БО-21, є стягнення з КП "Дрогобичтеплоенерго" 1506947,44 грн. основного боргу, 741830,57 грн. пені, 59837,84 грн. 3% річних і 1317131,05 грн. інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору купівлі-продажу природного газу № 13/2618-ТЕ-5 від 28.12.2012 р.

Місцевий господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, з посиланням на ст.ст. 509, 551, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 233 ГК України, умови Договору № 1397/14-БО-21 купівлі-продажу природного газу, та встановлені обставин справи, зокрема, про те, що КП "Дрогобичтеплоенерго", за отриманий ним протягом січня - грудня 2014 року від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" природний газ повністю не розрахувалось, і розмір його заборгованості на час розгляду та вирішення даної справи становить 1506947,44 грн., перевіривши правильність нарахування Позивачем до стягнення розміру 3% річних, інфляційних втрат і пені та врахувавши фінансовий стан Відповідача, а також специфіку його діяльності - забезпечення теплопостачанням населення та соціальної сфери, скориставшись при цьому правом господарського суду на зменшення неустойки (штрафу, пені), передбаченим частиною 3 ст. 83 ГПК України і, водночас, зменшивши таку на 30%, дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" частково, стягнувши з КП "Дрогобичтеплоенерго" 1506947,44 грн. заборгованості, 513998,97 грн. пені, 1217269,55 грн. інфляційних втрат і 59751,17 грн. 3% річних, відмовивши у решті позову.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки судів попередніх інстанцій, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про залишення без змін рішення суду першої інстанції, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. у справі № 914/4016/15 - без змін.