суддів: Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" на постанову від 30.03.2016 Харківського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Харківської області № 922/6259/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу національної Академії аграрних наук України" третя особа Національна академія аграрних наук України про стягнення коштів, за участю представників: позивача - Богонос В.А. відповідача - третьої особи - не з'явились не з'явились

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.12.2015 порушено провадження у справі № 922/6259/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" (далі - позивач) до Державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу національної Академії аграрних наук України" (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національної академії аграрних наук України (далі - третя особа), про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № ПТМЦ-01/03/12-17 від 01.03.2012 в сумі 329861,71 грн.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач заявив клопотання про призначення судово-технічної експертизи відтиску печатки на видатковій накладній № 2048 від 30.09.2012, у зв'язку з тим, що, за твердженням останнього, вказана накладна ним не такою печаткою не засвідчувалась, а відтак не може підтверджувати ґрунтовність стягнення боргу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2016 (суддя Аюпова Р.М.), залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.03.2016 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., судді Россолов В.В., Шепітько І.І.), задоволено вказану вище заяву відповідача. Призначено у справі № 922/6259/15 судово-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи нанесено відтиск печатки в наданій ТОВ "Торгова Аграрна Компанія" видатковій накладній печаткою ДП "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, вільні та експериментальні зразки якої надані для порівняльного дослідження?; проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. В.С.Бокаріуса; попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; покладено витрати по оплаті вартості проведення судової експертизи на ДП "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України; зобов'язано Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. проф. М.С.Бокаріуса надіслати копію висновку експерта сторонам відповідно до частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України; провадження у справі № 922/6259/15 зупинено на термін проведення призначеної судової експертизи.

Позивач з зазначеними ухвалою та постановою у справі щодо зупинення провадження не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати і направити справу на розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм ст. ст. 43, 79 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, скаржник зазначає про відсутність у господарських судів попередніх інстанцій дійсної потреби для призначення у справі судової експертизи та, у зв'язку з цим, зупинення провадження, оскільки питання, що були поставлені на вирішення експертної установи, не входять до предмета доказування у справі, а обставини, що мають значення для вирішення спору, можуть бути встановлені господарським судом за наявними у справі доказами.

Представники відповідача та третьої особи не скористались своїми процесуальними правами на надання відзиву на касаційну скаргу та на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, що, однак, не перешкоджає розглядові касаційної скарги і про що сторони та третя особа були попереджені ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2016.

Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (v0004600-12) визначено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Предметом доказування у господарському процесі є сукупність фактів, які мають правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного й обґрунтованого рішення по справі. Факти, які мають правове значення, або юридичні факти - це факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує можливість виникнення, зміни і припинення правовідносин.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заявленого позову Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія", окрім накладної №2048 від 30.09.2012, щодо якої відповідачем висловлено сумніви у її посвідченні належною йому печаткою, надано суду підписані та скріплені печатками сторін акти звіряння взаєморозрахунків, які разом з зазначеною вище накладною, підтверджують підставність заявлених позовних вимог.

Водночас, заперечуючи проти позову та обґрунтовуючи заяву про призначення у справі судово-технічної експертизи, відповідач зазначив про спірність визначення видаткової накладної №2048 від 30.09.2012 в якості доказу, що підтверджує обставини здійснення позивачем поставки товару за договором №ПТМЦ-01/03/12-17 від 01.03.2012 по вказаній накладній, як підстави для виникнення у відповідача зустрічного обов'язку з його оплати, внаслідок наявності у останнього сумнівів, що поставлена на видатковій накладній печатка належить йому, а також сумнівів, що спірна поставка взагалі була здійснена.

При цьому, колегія суддів зазначає, що жодних доказів на підтвердження обставин, що спірна господарська операція не обліковувалась на підприємстві відповідача або доказів звернення до відповідних правоохоронних органів із заявою про підроблення/викрадення або об'явлення ним в засобах масової інформації про втрату печатки останнім не надано.

Натомість, щодо вказаних доводів, позивач долучив до матеріалів справи постанову Харківського апеляційного господарського суду в справі №922/1744/14, за змістом якої під час вирішення вказаної справи судом встановлено наявність у ДП "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України" декількох дійсних печаток.

Відповідно до п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (v0004600-12) питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно з п. 12 цієї ж постанови недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Однак, таке право господарського суду має реалізуватись лише у разі дійсної потреби і об'єктивної неможливості вирішення спору по суті без встановлення фактів, що входять до предмету доказування у справі, якщо суд не володіє необхідними для цього спеціальними знаннями.

Згідно з приписами ст. 86 ГПК України ухвала господарського суду про зупинення провадження у справі має містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Отже, зупиняючи провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарський суд має навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії, що зумовлює викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, які входять до предмета доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а лише виключно судовими експертами через те, що їх встановлення потребує спеціальних знань.

Втім, оскаржувані судові акти у справі вказаних мотивів не містять. Будь-які обґрунтування неможливості самостійного встановлення судом обставин виникнення у відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу №ПТМЦ-01/03/12-17 від 01.03.2012 в сумі 329861,71 грн, в т.ч. за накладною №2048 від 30.09.2012, зокрема, на підставі інших наданих позивачем доказів, відтиск печатки відповідача на яких останнім не оспорюється, а також доцільності призначення судової експертизи для з'ясування обставин відповідності відтиску печатки на вказаній накладній її довільним, наданим відповідачем зразкам, а не зразкам, що містяться на наданих позивачем в обґрунтування позову видаткових накладних, виконання зобов'язань по яким відповідач під сумнів не ставить, враховуючи при цьому, що позивач вказував на наявність у відповідача декількох дійсних печаток, попередні судові інстанції не зазначили.

Отже, оскільки попередніми судовими інстанціями не обґрунтовано ні дійсної необхідності спеціальних знань для встановлення обставин виконання поставки позивачем за договором №ПТМЦ-01/03/12-17 від 01.03.2012 товару та його оплати відповідачем, ані підстав, які позбавляють суд можливості самостійно визначити вказані обставини, та доцільності порівняння відтисків печатки на видатковій накладній з її довільними, наданими відповідачем зразками, а не із зразками такої ж печатки, які містяться на договорі та видаткових накладних, що підтверджують поставку товару, який оплачений відповідачем, за умови, що відповідач в змозі користуватись будь-якою з двох наявних в нього дійсних печаток, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку зупинення провадження у справі порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, у зв'язку з чим ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, з передачею справи на розгляд до господарського суду першої інстанції.