головуючий суддя: судді: Алєєва І.В. (доповідач), Дроботова Т.Б., Рогач Л.І. за участю представників: від прокуратури: Безкоровайний Б.О., посв. № 036984 від 22.12.2015 р.; від позивача 1: не з'явився; від позивача 2: не з'явився; від відповідача: Кравчик С.М., дов. № 91/2015/11/11-7 від 11.11.2015 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 р. у справі господарського суду № 910/24089/14 міста Києва за позовом В.о. прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1.Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; 2.Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 121 788 036,02 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.04.2015 р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 р. у справі №910/24089/14, припинено провадження в частині позовних вимог про стягнення 50 724 390,24 грн. основного боргу. В іншій частині позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 30 876 544,86 грн. - заборгованості, 3 905 653,34 грн. - пені, 4 927 849,59 грн. - 3% річних та 19 275 807,70 грн. - інфляційних втрат.

Постановою Вищого господарського суду України вищезазначені судові акти скасовані в частині задоволених позовних вимог та в цій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р. у справі № 910/24089/14 - залишено без змін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.12.2015 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 р. у справі №910/24089/14, припинено провадження в частині позовних вимог про стягнення 30 876 544,86 грн. основного боргу, в інший частині позовних вимог відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з прийнятими судовими актами не погодилось та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.05.2016 р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу відповідач просив оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 31.05.2016 р. з'явився прокурор та представник відповідача. Позивачі уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.12.2012 р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (покупець) укладений договір № 13/3410-БО-41 купівлі-продажу природного газу, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до 11.1 договору строк дії договору купівлі-продажу природного газу встановлений з моменту підписання договору сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє в частині реалізації газу з 01.01.2013 р. до 31.12.2013 р. а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання взятих на себе договірних зобов'язань продавець передав покупцю за період з січня по квітень 2013 р. природний газ на загальну суму 147 780 532,15 грн.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.12.2014 р., 16.12.2014 р. та 23.12.2014 р. між сторонами у справі, Головним управлінням державної казначейської служби України у м. Києві, Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Публічним акціонерним товариством "АК "Київводоканал", Державним підприємством "Енергоринок" укладені договори про організацію взаєморозрахунків, предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14 та п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 (30-2014-п) .

Положення ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України застосовуються за порушення стороною договору грошового зобов'язання.

Не підлягають застосуванню санкції за невиконання або неналежне виконання покупцем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого природного газу за договором купівлі-продажу та наслідки за порушення грошового зобов'язання, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України, у випадку, коли сторони уклали договір про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, змінивши у такий спосіб порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу.

Для застосування санкцій, передбачених договором купівлі-продажу природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату вартості природного газу було здійснено з порушенням порядку і строків, визначених договорами про організацію взаєморозрахунків, відповідно до умов яких після виконання договорів вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору.

Як вбачається із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені вищезазначеними договорами про організацію взаєморозрахунків.

За змістом договорів про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору купівлі-продажу природного газу, а також засвідчили, що після виконання договорів сторони не мають одна до одної жодної претензії стосовно їх предмета, а відтак суди дійшли до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача сум річних, інфляційних втрат та пені.

В силу приписів ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 р. у справі № 910/24089/14 відсутні.