розглянувши касаційні скарги Сільськогосподарського приватного підприємства "Рать" та розпорядника майна Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2", арбітражного керуючого Михайловського С.В. на ухвалу господарського суду Волинської області від 28.07.2015 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі № 903/123/15 господарського суду Волинської області за заявою Сільськогосподарського приватного підприємства "Рать" до Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" про Банкрутство за участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Онуфрієнко М.В., від Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" - Козій І.П., від Міністерства аграрної політики та продовольства України - Костюченко М.Є., від Державного агентства резерву України - Михайлюк А.З., від Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" - Гранюк В.А., від Підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Грейн Україна"- Лосіцька А.О.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 28.07.2015 у справі №903/123/15 (суддя - Шум М.С.) припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" (далі - ДП "Луцький КХП № 2") та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича; введено процедуру санації ДП "Луцький КХП №2" строком на шість місяців; керуючим санацією ДП "Луцький КХП №2" призначено арбітражного керуючого Михайловського Сергія Володимировича; зобов'язано керуючого санацією Михайловського С.В. в строк до 28.09.2015 подати господарському суду Волинської області на затвердження схвалений комітетом кредиторів план санації боржника, що має відповідати вимогам ст.ст. 29, 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та протокол засідання комітету кредиторів, на якому розглядався план санації.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі № 903/123/15 (головуючий суддя: Демидюк О.О., суддя Дужич С.П., суддя Павлюк І.Ю.) апеляційні скарги ДП "Луцький КХП № 2" та Міністерства аграрної політики та продовольства України задоволено частково.

Скасовано ухвалу господарського суду Волинської області від 28.07.2015 у справі № 903/123/15. Справу № 903/123/15 повернуто до господарського суду Волинської області на стадію розпорядження майном боржника.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, Сільськогосподарське приватне підприємство "Рать" та розпорядник майна ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" арбітражний керуючий Михайловський С.В. звернулись до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами, просили скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 у справі № 903/123/15, а ухвалу господарського суду Волинської області від 28.07.2015 у справі № 903/123/15 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , та не застосування судом ч. 5 ст. 4 Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ухвалою господарського суду Волинської області від 10.03.2015 за заявою СГПП "Рать" порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Луцький КХП №2", на підставі ст.ст. 1, 2, 9, 10, 11, 12, 13, 114 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" (вул. Промислова, 4, с. Рованці, Волинська область, код ЄДРПОУ 00953065).

11.03.2015 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднене оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2".

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.05.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів №2".

06.07.2015 до господарського суду надійшла заява ПАТ "Луцьке АТП 10701" від 03.07.2015 №22/1 про участь у справі про банкрутство ДП "Луцький КХП №2" в якості інвестора.

06.07.2015 до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ "Західторгхліб" від 03.07.2015 №03/15 про участь у справі про банкрутство ДП "Луцький КХП №2" в якості інвестора.

24.07.2015 ТОВ "Зернотрейдинг Груп" подало до господарського суду заяву від 20.07.2015 про участь у справі про банкрутство ДП "Луцький КХП №2" в якості інвестора.

Ухвалою господарського суду від 14.07.2015 продовжено строк процедури розпорядження майном боржника, розгляд справи в підсумковому засіданні призначено на 28.07.2015, зобов'язано розпорядника майна боржника Михайловського С.В. зібрати комітет кредиторів, на якому, з врахуванням заяв ПАТ "Луцьке АТП 10701" та ТОВ "Західторгхліб" про участь у справі в якості інвесторів, вирішити питання щодо відкриття процедури санації, ліквідації боржника чи укладення мирової угоди.

На виконання вимог ухвали господарського суду Волинської області від 14.07.2015 розпорядник майна боржника Михайловський С.В. подав до господарського суду клопотання від 28.07.2015 №02-27/418, в якому просив суд ввести процедуру санації боржника, керуючим санації призначити Михайловського С.В.

До клопотання долучено протокол зборів кредиторів ДП "Луцький КХП №2" та протокол комітету кредиторів боржника від 28.07.2015

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на засіданні комітету кредиторів 28.07.2015 вирішено, зокрема, звернутися до господарського суду із клопотанням про відкриття процедури санації ДП "Луцький КХП №2", відповідне клопотання уповноважити подати до суду розпорядника майна Михайловського С.В., затвердити кандидатуру арбітражного керуючого Михайловського С. В. на призначення керуючим санацією у справі про банкрутство ДП "Луцький КХП №2" та уповноважити його звернутися з відповідним клопотанням до суду.

На відповідному засіданні комітету кредиторів були присутні представник ініціюючого кредитора СГПП "Рать", представник Державного агентства резерву України, які в сукупності володіють 197 021 голосами, загальна кількість голосів: 216 813. Крім того, в засіданні комітету кредиторів 28.07.2015 приймали участь представник Фонду державного майна України, директор ДП "Луцький КХП №2" Гранюк В.А. та уповноважена особа працівників підприємства-боржника.

Загальними зборами кредиторів, які відбулися 28.07.2015 вирішено підтримати рішення, прийняте 28.07.2015 комітетом кредиторів боржника, звернутися до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації ДП "Луцький КХП №2" та призначити керуючим санації арбітражного керуючого Михайловського С.В. (протокол від 28.07.2015).

Ухвала господарського суду Волинської області від 28.07.2015 мотивована тим, що, враховуючи рішення зборів кредиторів про введення процедури санації ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2", а також пріоритет відновлення платоспроможності боржника перед визнанням його банкрутом, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання комітету кредиторів ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" та ввести процедуру санації боржника ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2".

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 14.12.2015 встановив, що відповідно до листа Міністерства аграрної політики та продовольства України № 31-4/203 від 05.03.2015, Статуту державного підприємства, ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (185-16) входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України та є державним підприємством із 100-відсотковою часткою державного майна у статутному фонді. Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2" віднесено до затвердженого законом переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, як об'єкт, що має загальнодержавне значення з критеріями, встановленими частиною другою статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Згідно листа першого заступника міністра Міністерства аграрної політики та продовольства України № 37-27-4-15/8478 від 29.05.2015 ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" передано із сфери управління Державного агентства резерву України до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 696 від 22.04.2013 (696-2013-р) . Після передачі ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, підприємство зберегло функції зберігача державного матеріального резерву.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що згідно переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 (83-2015-п) , боржник відноситься до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно з ст. 96 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів, вказані норми, а також положення ч.3 ст. 214 Господарського кодексу України і Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) , встановлюють обмеження в застосуванні норм Закону про банкрутство ( щодо процедур санації та ліквідації) до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності та які включені до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації. Відтак, до боржника, що є об'єктом права державної власності і не підлягає приватизації та внесеного до переліку відповідно до Закону України " Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) може бути застосовано дві судові процедури банкрутства - процедура розпорядження майном та процедура мирової угоди.

До моменту виведення боржника з переліку підприємств, що не підлягають приватизації, до нього не можуть застосовуватись передбачені законом процедури санації або ліквідації.

За таких обставин, Рівненський апеляційний господарський суд в оскаржуваної постанові дійшов висновку, що висновок господарського суду Волинської області про наявність правових підстав для застосування до боржника процедури санації є передчасним, а тому у суду апеляційної інстанції наявні підстави для часткового задоволення апеляційних скарг, скасування оскарженої ухвали та повернення справи до господарського суду першої інстанції на стадію процедури розпорядження майном боржника.

Згідно з ч. 4 ст. 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, зокрема, у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

Суд апеляційної інстанції, в даному випадку, дійшовши у відсутності правового аналізу в оскаржуваній постанові висновку, що ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" віднесено до затвердженого законом переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, як об'єкт, що має загальнодержавне значення з критеріями, встановленими частиною другою статті 5 Закону України " Про приватизацію державного майна", в порушення вимог ст.ст. 43, 84 ГПК України, таких своїх висновків, з посиланням на відповідні норми законодавства не мотивував, та не зазначив, якими належними і допустимими доказами, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, підтверджується перебування ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" (вул. Промислова, 4, с. Рованці, Волинська область, код ЄДРПОУ 00953065), в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Господарський суд, до введення ухвалою процедури санації боржника, своїм листом від 14.05.2015 витребував у Міністерства аграрної політики та продовольства України підтвердження щодо перебування боржника - ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2" (вул. Промислова, 4, с. Рованці, Волинська область, код ЄДРПОУ 00953065) в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Разом з тим, приймаючи в ухвалі від 28.07.2015 рішення про введення процедури санації ДП "Луцький комбінат хлібопродуктів №2", в порушення вимог ст.ст. 43, 84 ГПК України, суд першої інстанції взагалі не надав вказаним обставинам належної правової оцінки, а також, з посиланням на норми законодавства, статусу даного підприємства, не з'ясував в ухвалі розмір частки державної власності у статутному капіталі боржника не встановив, та аналізу обставинам справи, виходячи з вимог ч.4 ст. 96 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч.3 ст. 214 Господарського кодексу України, Закону України " Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) господарський суд не надав, в зв'язку з чим, невмотивовано застосував щодо боржника процедуру санації.

Отже, як суд апеляційної інстанції, так і суд першої інстанції, прийнявши протилежні рішення щодо процедур банкрутства боржника, припустились порушень приписів ч. 1 ст. 43, ст. 84 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а також щодо належного правового обґрунтування (мотивування) своїх висновків, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 111-10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Суд касаційної інстанції, відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції від 14.12.2015 та ухвала суду першої інстанції від 28.07.2015 у справі № 903/123/15 підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд на стадію розпорядження майном боржника до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційні скарги Сільськогосподарського приватного підприємства "Рать" та розпорядника майна Державного підприємства "Луцький комбінат хлібопродуктів № 2", арбітражного керуючого Михайловського С.В. задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 та ухвалу господарського суду Волинської області від 28.07.2015 у справі № 903/123/15 скасувати. Справу № 903/123/15 передати на новий розгляд на стадію розпорядження майном боржника до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.