Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів: Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову від 08.10.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Харківської області № 922/2807/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юкос" до 1.Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсинг Сервіс Груп" 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК "Юкон" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-МДС" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення коштів у сумі 175338,38 грн та зобов'язання вчинити певні дії, за участю представників: позивача - не з'явились відповідача 1 - відповідача 2 - відповідача 3 - третьої особи 1 - третьої особи 2 -Крупка О.О. не з'явились не з'явились не з'явились Сороколіт Є.М.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.08.2015 у справі №922/2807/15 (суддя Жельне С.Ч.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., судді: Бородіна Л.І., Білоусова Я.О.), частково відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юкос" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсинг Сервіс Груп" (далі - відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК "Юкон" (далі - відповідач-3), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-МДС" (далі - третя особа-1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - третя особа-2), про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 пені за неналежне виконання зобов'язань по договору на зберігання природного газу від 27.04.2012 у сумі 175338,38 грн та зобов'язання відповідача-1 усунути перешкоди в реалізації позивачем права доступу до Єдиної газотранспортної системи України шляхом здійснення закачування позитивного дисбалансу газу видобутку вересня 2012 року в загальному обсязі 549,101 тис м3 до підземних сховищ газу. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" усунути перешкоди у реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юкос" права доступу до Єдиної газотранспортної системи України, шляхом здійснення закачування позитивного дисбалансу газу видобутку вересня 2012 року в загальному обсязі 549,101 тис м3 до підземних сховищ газу.

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" з рішенням та постановою у справі в частині задоволення позову не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення та незастосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 598, 631 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України, ст. ст. 7, 15 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", п. п. 1.6, 2.9.2.1, 5.8.3, 8.5 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою НКРЕ від 19.04.2012 № 420 (z0721-12) , ст. ст. 4-2, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник зазначає, що оскільки позивач не передавав відповідачу-1 природний газ в обсязі 549,101 тис м3 для подальшого зберігання в ПСГ, обов'язок останнього прийняти вказаний обсяг газу на зберігання відсутній. Скаржник також вважає відсутнім у нього зобов'язання перед позивачем на зберігання природного газу видобутку вересня 2012 року, оскільки строк дії договору зберігання природного газу від 27.04.2012 закінчився, відтак фактичний доступ позивача до ЄГТС України шляхом здійснення закачування природного газу без відповідного договірного оформлення буде суперечити приписам чинного законодавства.

Відзив на касаційну скаргу позивач не надав.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у наданих суду касаційної інстанції поясненнях від 12.05.2016 просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представники позивача, відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи-1 не скористались своїми правами на участь в судових засіданнях касаційної інстанції 17.05.2016 та 24.05.2016, про дату і час яких були належним чином повідомлені ухвалами Вищого господарського суду України від 28.04.2016 та від 17.05.2016, що, однак, не перешкоджає розглядові касаційної скарги і про що сторони та треті особи були попереджені ухвалою від 28.04.2016.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні 24.05.2016 представників відповідача-1 та третьої особи-2, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 27.04.2012 між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (виконавець), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юкос" (замовник) було укладено договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1204000862, за умовами якого виконавець зобов'язався протягом строку, визначеного даним договором, зберігати в підземному сховищі газу (далі - ПСГ) природний газ, у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній у цьому договорі, а замовник зобов'язався внести плату за послуги зі зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені договором строки (п.1.1 договору); замовник передає виконавцю газ на зберігання, у тому числі страховий запас газу, в таких обсягах: 1000,000 тис.м3 - обсягу газу, що закачується в ПСГ у поточному сезоні зберігання (період з 16.04.2012 по 15.04.2013), 1000,000 тис.м3 - обсягу газу в ПСГ, на який замовник набуває право власності в ПГС (п.2.1 договору); приймання - передача газу при закачуванні або відборі в/із ПСГ здійснюється сторонами у загальному потоці на газовимірювальних станціях ПСГ (п.2.8 договору); для здійснення закачування або відбору газу в/із ПСГ замовник за п'ять робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ надає виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї три примірники акту приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником замовника та скріплені печаткою замовника, у яких замовник зазначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу (п.2.9 договору); місячні обсяги закачування або відбору газу в/із ПСГ можуть змінюватись за домовленістю сторін (п.2.10 договору); виконавець здійснює облік газу, у тому числі страхового запасу газу, що закачується або відбирається в/із ПСГ. Місячний обсяг газу, у тому числі страхового запасу газу, що передається сторонами при закачуванні або відборі в/із ПСГ у відповідному місяці, підтверджується диспетчерською службою виконавця (п.2.11 договору); обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформляється актом приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу підписуються сторонами та скріплюються печатками сторін до 15-го числа місяця, наступного за звітним. В актах приймання-передачі газу вказується обсяг газу, у тому числі страхового запасу газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ (п.2.12 договору); у випадку купівлі/продажу замовником газу в ПСГ замовник зобов'язується скласти акт приймання-передачі газу з продавцем/покупцем та протягом 10-ти днів з моменту складання погодити цей акт з виконавцем (п.2.13 договору); у випадку, якщо на момент закінчення періоду відбору газу - 15.04.2013 в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу замовника, сторони зобов'язуються до 15.05.2013 скласти акт про обсяг залишку природного газу в ПГС. Замовник зобов'язується оплатити частину вартості послуг по зберіганню залишку газу в ПГС у поточному сезоні зберігання згідно з п. 4.4 даного договору та в строк до 15.07.2013 укласти з виконавцем договір зберігання цього залишку газу в наступному сезоні зберігання (період з 16.04.2013 по 15.04.2014) (п.2.16 договору); замовник сплачує послуги по закачуванню газу в ПГС та його зберігання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем закачування газу (п. 4.1 договору); договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 16.04.2012. Договір діє в частині зберігання газу до 15.04.2013, а в частині проведення розрахунків за надані виконавцем послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за даним договором (п.9 договору).

Як зазначив позивач, листом за №796/10-12 від 11.10.2012 він звернувся на адресу 1-го відповідача щодо можливості закачування в ПСГ у вересні 2012 року нереалізованого споживачам в вересні 2012 року газу в обсязі 549,101 тис.м3, додавши до листа на підписання в 3-х примірниках акт приймання-передачі природного газу при закачуванні з ПСГ у вересні 2012 року.

Як вказує позивач, цей природний газ загальним об'ємом 549,101 тис.м3 він придбав на підставі договорів купівлі-продажу природного газу від 28.09.2012 № 11-СД та № 08-Г у ТОВ "ГАЗ-МДС".

Втім, зазначені вище акти приймання-передачі газу відповідачем-1 як виконавцем не були підписані, газ у вказаному обсязі не було закачано в ПСГ, у зв'язку з чим ТОВ "Компанія "Юкос" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення солідарно з ПАТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Аутсорсинг Сервіс Груп", як з поручителя за договором поруки від 01.04.2015, пені за неналежне виконання зобов'язань по договору на зберігання природного газу від 27.04.2012 у сумі 175338,38 грн та зобов'язання ПАТ "Укртрансгаз" усунути перешкоди в реалізації позивачем права доступу до Єдиної газотранспортної системи України шляхом здійснення закачування позитивного дисбалансу газу видобутку вересня 2012 року в загальному обсязі 549,101 тис.м3 до підземних сховищ газу, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами п.1 ст. 15 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 553 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи, відповідач-1 у відзиві на позов заявив про застосування позовної давності до вимог про стягнення солідарно з 1-го та 2-го відповідачів пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 30.09.2012 по 30.12.2012.

Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивач придбав природний газ в обсязі 549,101 тис.м3 і звернувся до відповідача-1 з листом про закачування вказаного обсягу газу до ПСГ, не підписання останнім актів приймання-передачі газу та невиконання відповідних дій є порушенням умов договору, у зв'язку з чим, зазначивши, що закінчення строку дії договору не припинило зобов'язання 1-го відповідача здійснити закачування до ПСГ позитивного дисбалансу природного газу позивача, дійшов висновку про підставність заявленого позову в частині вимоги про зобов'язання вчинити дії.

Щодо вимог позивача про солідарне стягнення з 1-го та 2-го відповідачів пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором зберігання, попередні судові інстанції, враховуючи здійснену відповідачем-1 заяву про застосування позовної давності, встановили, що позовна давність відносно вказаних вимог спливла, в зв'язку з чим відмовили в задоволенні цієї частини заявлених вимог.

Колегія суддів враховує, що судові акти в частині відмови в позові не є предметом касаційного оскарження.

Висновки попередніх судових інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в частині вимог про зобов'язання відповідача-1 здійснити певні дії, колегія суддів вважає передчасним, тобто, такими, що стали наслідком порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, з огляду на таке.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" зберігання (закачування, відбір) природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким газозберігаюче підприємство зобов'язується зберігати у сховищах природний газ, переданий йому власником такого газу або іншою особою, яка має право на передачу газу для зберігання, і повернути його особі, яка має право на отримання зазначеного газу, у схоронності та у строк, зазначений у договорі, а особа, яка передала газ на зберігання, зобов'язується оплатити вартість послуги із зберігання газу в розмірі та порядку, визначених у договорі.

За умовами пункту 2.9 укладеного між сторонами договору від 27.04.2012 для здійснення закачування або відбору газу в/із ПСГ замовник за п'ять робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ надає виконавцю заявку в письмовій формі щодо здійснення закачування або відбору місячних обсягів газу в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, та додає до неї три примірники акта приймання-передачі газу, підписані уповноваженим представником замовника та скріплені печаткою замовника, у яких замовник зазначає місячний обсяг газу, що планується закачати або відібрати в/із ПСГ, у тому числі страхового запасу газу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав лист № 796/10-12 від 11.10.2012, який, за його твердженням, був зверненням до 1-го відповідача щодо можливості закачування позитивного дисбалансу газу в ПСГ у вересні 2012 року, до якого додано на підписання акт приймання-передачі природного газу при закачуванні з ПСГ у вересні 2012 року, із відомостями про обсяг позитивного дисбалансу газу - 549,101 тис.м3, звіт про надходження і розподілення газу ТОВ "Компанія "Юкос" та документи про фактичне споживання газу із ресурсів ТОВ "Компанія "Юкос".

При цьому, оскільки саме невиконання відповідачем-1 дій, зазначених в листі від 11.10.2012, який, за доводами позивача, являється заявкою на закачування газу, не підписання доданих позивачем актів приймання-передачі газу та неприйняття газу на зберігання, стали підставою для пред'явлення заявленого позову в частині щодо зобов'язання відповідача-1 вчинити певні дії, попередні судові інстанції, на підставі належних та допустимих доказів, мали б встановити факт надання позивачем і отримання відповідачем-1 вказаної заявки, як підстави виникнення у останнього відповідного обов'язку за умовами договору зберігання на підписання актів приймання-передачі газу та фактичного прийняття його на зберігання.

Втім, зазначені вище обставини попередніми судами належним чином не встановлювались, адже доказів надсилання вказаного листа матеріали справи не містять, а факт його отримання відповідачем-1 заперечується. Крім того, суди не звернули увагу, що така заявка у відповідності до п. 2.9 договору мала б бути наданою позивачем за п'ять робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ.

Відповідно до п. 2.9.2 Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19.04.2012 № 420 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2012 за № 721/21034 (z0721-12) (далі - Порядок), головною метою комерційного балансування є встановлення на підставі документально оформлених даних відповідності між фактичними надходженнями і фактичним розподіленням газу за звітний місяць по кожному постачальнику газу. Перевищення розподілення газу над його надходженням є негативним дисбалансом, а перевищення надходження газу над його розподіленням - позитивним дисбалансом. Загальний облік дисбалансів проводить оператор, який інформує постачальника на ГП про наявність дисбалансу за звітний місяць.

Так, функціями оператора ЄГТСУ у відповідності до п. 2.2 Порядку є, зокрема, здійснення балансування між обсягами надходження газу до ЄГТСУ (від ГДП, за міжнародними угодами, за зовнішньоекономічними контрактами та за рахунок відбору газу з ПСГ) та обсягами подачі газу з ЄГТСУ (реалізації споживачам України, транзиту територією України та закачування до ПСГ).

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05.11.2010 № 463 (v0463558-10) з листопада 2010 року по листопад 2013 року функції оператора Єдиної газотранспортної системи України було покладено на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Згідно з пп. 2.9.2.1 Порядку при позитивному дисбалансі постачальник (за винятком гарантованого постачальника), який не зберігає газ у ПСГ, зобов'язаний до 7 числа місяця, наступного за звітним, закачати газ до ПСГ в обсязі позитивного дисбалансу та документально оформити ці заходи з ГЗП або документально оформити заміщення газу з іншим постачальником та/або ВГ.

За приписами пп. 2.9.2.3 Порядку у разі невиконання постачальником, що має позитивний або негативний дисбаланс, вимог підпунктів 2.9.2.1 і 2.9.2.2 підпункту 2.9.2 пункту 2.9 цього розділу оператор здійснює такі заходи: при позитивному дисбалансі - проводить у звітному місяці закачування газу в обсязі дисбалансу та оформляє в односторонньому порядку закачування газу до ПСГ для постачальника, що має позитивний дисбаланс, в обсязі дисбалансу, у тому числі шляхом заміщення. При цьому постачальник здійснює розрахунки з ГЗП за закачування, зберігання та відбір газу з ПСГ на загальних умовах.

Отже, за змістом зазначених приписів, спірний обсяг позитивного дисбалансу газу мав би бути закачаний до ПСГ або позивачем до 07.10.2012 за процедурою, визначеною пунктом 2.9.2.1 Порядку, з документальним оформленням цього заходу з відповідачем-1 та з оплатою послуг за закачування і зберігання, або такі заходи в звітному місяці і в односторонньому порядку мав би здійснити оператор - ПАТ НАК "Нафтогаз України" за процедурою, визначеною пунктом 2.9.2.3 Порядку.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які документи і докази дотримання позивачем та/або виконання ПАТ НАК "Нафтогаз України" вказаних вимог Порядку щодо закачування в ПСГ в вересні-жовтні 2012 року зазначеного позивачем обсягу позитивного розбалансування газу. Крім того, вказаний обсяг газу як невикористаний залишок цього періоду мав би бути відповідним чином оформлений з відповідачем-1 в порядку п. 2.16 договору від 27.04.2012 при укладенні договорів зберігання наступних періодів (на 2013, 2014, 2015 роки) з безумовною оплатою послуг по закачуванню і зберіганню газу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач, посилаючись на купівлю 549,101 тис.м3 спірного обсягу газу у ТОВ "ГАЗ-МДС", замість запланованого розподілу цього газу на вересень 2012 року на споживачів ТОВ "Газконсалтинг", не доводить ні підставності здійснення такої операції в межах обсягів 1000,000 тис.м3, визначених укладеним з відповідачем-1 договором зберігання від 27.04.2012, ані фактичного передання спірного обсягу газу до газових мереж відповідача-1, натомість, як вбачається з актів прийому-передачі від 30.09.2012, складених позивачем і ТОВ "ГАЗ-МДС" до договорів купівлі-продажу від 28.09.2012, позивач використав цей обсяг природного газу шляхом подальшої реалізації.

Враховуючи зазначене, позивач мав би довести за допомогою належних і допустимих доказів, а попередні судові інстанції з метою визначення дійсних правовідносин між сторонами за справою встановити як наявність підстав виникнення у відповідача-1 зобов'язання перед позивачем за договором зберігання від 27.04.2012 у вигляді примусового обов'язку закачати (в якому періоді зберігання і в який строк позивач не вказав, а суд не визначив) до ПСГ газ видобутку вересня 2012 року в загальному обсязі 549,101 тис.м3, так і фактичну наявність у позивача спірних обсягів газу на момент звернення до суду, як необхідної умови для визначення обраного позивачем способу захисту ефективним.

Втім, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, позовні вимоги задоволені без встановлення зазначених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у справі.

Наведене свідчить, що в частині позову про зобов'язання відповідача-1 усунути перешкоди в реалізації позивачем права доступу до Єдиної газотранспортної системи України шляхом здійснення закачування позитивного дисбалансу газу видобутку вересня 2012 року в загальному обсязі 549,101 тис м3 до підземних сховищ газу, поза увагою судів залишилися питання, з якими пов'язується законність вирішення спору по суті.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в порушення вимог ст. 85 ГПК України резолютивна частина рішення не містить висновку про задоволення позову та про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог і щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до приписів статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України порушення судами процесуальних норм, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у справі та не з'ясування обставин, від яких залежить законність рішення, є підставою для скасування оскаржуваних судових актів в частині задоволених позовних вимог та скерування в цій частині справи до суду першої інстанції для нового розгляду. При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 у справі Господарського суду Харківської області №922/2807/15 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.08.2015 у цій справі скасувати в частині позовних вимог про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" усунути перешкоди в реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юкос" права доступу до Єдиної газотранспортної системи України шляхом здійснення закачування позитивного дисбалансу газу видобутку вересня 2012 року в загальному обсязі 549,101 тис.м3 до підземних сховищ газу та в цій частині справу направити на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.10.2015 у справі Господарського суду Харківської області № 922/2807/15 залишити без змін.