ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2016 року Справа № 908/163/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів: Грейц К.В., Поляк О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову від 02.03.2016 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 908/163/15-г господарського суду Запорізької області за позовом Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про визнання договору частково недійсним в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача: Калініченко В.В. (довіреність № 3/40-19юр від 04.01.2016) Мунтян О.Л. (довіреність № 3573 від 29.12.2015)
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду Запорізької області (суддя Кагітіна Л.П.) від 22.12.2015 у справі № 908/163/15-г в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя Колядко Т.М., судді - Татенко В.М., Скакун О.А.) від 02.03.2016 рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2015 по справі № 908/163/15-г скасовано; задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт", м. Бердянськ Запорізької області, про визнання недійсними пунктів 3.6 та 3.7 Договору на надання послуг плавзасобам Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" і надання місця біля причалів Бердянського порту та на Бердянській косі № 26/135/13 від 03.09.2013; визнано недійсними пункти 3.6 та 3.7 Договору на надання послуг плавзасобам Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" і надання місця біля причалів Бердянського порту та на Бердянській косі № 26/135/13 від 03.09.2013; стягнуто з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Київ, в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", м. Бердянськ Запорізької області на користь Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт", м. Бердянськ Запорізької області судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 218, 00 грн та судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 1 339, 80 грн.
В касаційній скарзі Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі №908/163/15-г та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: Наказу № 316 від 27.05.2013 "Про портові збори" (z0930-13) , ч.1 ст. 16, ч.3 ст. 21 Закону України "Про морські порти України", ст.ст. 626- 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ). В засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача усно уточнив, що просить скасувати судові акти і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У січні 2015 до Господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" (далі ДП "БМТП") з позовною заявою, в якій просило визнати недійсним пункт 3.6. та пункт 3.7. договору №26/135/13 від 03.09.2013 про надання послуг плавзасобам ДП "БМТП" і надання місця біля причалів Бердянського порту та на Бердянській косі, укладеного між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (далі АМПУ) та ДП "БМТП". Позовні вимоги вмотивовані посиланням на обставини, відповідно до яких умовами п.3.3. договору судна позивача звільняються від сплати портових зборів, проте в подальшому за ініціативою відповідача були укладені додаткові угоди до договору та договір було доповнено п.3.6. та п.3.7., якими встановлено вартість стоянки та відстою суден підприємства позивача та тарифи на послуги АМПУ з прийому забруднених вод, що на думку, позивача суперечить умовам п.3.3. договору. В обґрунтування таких доводів позивач також посилається на те, що послуга щодо стоянки та відстою суден ДП "БМТП" за своєю суттю є нічим іншим, ніж причальним збором, який справляється суднами за стоянку біля причалів відповідача, а послуга з прийняття із судна забруднених вод, безпосередньо входить до складу санітарного збору, обов'язок по наданню якого покладений на відповідача. В свою чергу, пунктом 3.3. договору та нормами пунктів 8.1., 8.3. Порядку, судна ДП "БМТП" звільнені від сплати як причального, так і санітарного збору. Міністерство інфраструктури України, як уповноважений на це орган, певні категорії суден звільнило від сплати портових зборів, тоді як відповідач, в порушення вимог Порядку та п.3.3. договору, фактично намагається встановити плату за послуги, які за своєю суттю є нічим іншим як портовим збором.
Судами встановлено таке.
03.09.2013 між ДП "БМТП" та ДП "АМПУ" було укладено договір №26/135/13 про надання послуг (далі - Договір), який визначає взаємні зобов'язання, відповідальність і порядок розрахунків Сторін під час надання АМПУ послуг плавзасобам Підприємства і надання місця біля причалів порту та на Бердянській косі (п.1.1. Договору).
Відповідно до п.п.2.1.1. п.2.1. Договору ДП АМПУ зобов'язується своєчасно, згідно заявки Підприємства якісно і в повному обсязі надавати послуги суднам Підприємства, а саме: надавати місце стоянки біля причалів порту та на Бердянській косі на строк, обумовлений даним Договором; надавати можливість підключення до берегової електромережі необхідного напруження та потужності; надавати послуги суднам для забезпечення їхньої експлуатаційної діяльності (зняття стоків, відходів), по заявці капітана та по узгодженню з відповідними особами Підприємства.
Згідно з п.1.2. Договору Сторони визначили такі причали для стоянки суден Підприємства:
1.2.1. Плавпричал "ПРП 52 МС-1": б/к "Лейтенант Шмидт"; б/к "Ласточка"; б/к "Антон Мазин"; т/х "Бирск"; м/б "Левант".
1.2.2. Причал на Бердянській косі: т/х "Генерал Кунгурцев"; т/х "СПК-1"; т/х "СРП-19".
1.2.3. Грузові причали порту: н/б "Лихтер-1".
Відповідно до п.7.1. Договору він набирає силу з моменту підписання і діє до 31.12.2013, а в частині виконання зобов'язань, які виникли в процесі виконання даного договору - до повного їх виконання сторонами.
Договором передбачено, що відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316 "Про портові збори" (z0930-13) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.06.2013 за № 930/23462 (z0930-13) , судна Підприємства звільняються від сплати портових зборів (п.3.3. Договору).
Додатковою угодою №1 від 25.11.2013 до Договору Сторони доповнили Договір пунктом 3.6. наступного змісту: "3.6. Вартість стоянки та відстою суден Підприємства біля допоміжних причалів АМПУ становить: - біля плавпричалу ПРП-52 МС-1 - 13, 30 грн. за 1 пог. метр на добу; - біля причалу на Бердянській косі - 4, 96 грн. за 1 пог. метр на добу".
ДП "АМПУ" та ДП "БМТП" 08.01.2014 підписали Додаткову угоду №2 до Договору, за умовами п.2. якої у зв'язку з введенням з 01.01.2014 в дію наказами по Бердянській філії ДП "Адміністрація морських портів України" від 25.11.2013 №201 та від 02.12.2013 №212 нових тарифів на послуги, що надаються АМПУ, Сторони Договору дійшли згоди внести зміни до Договору та викласти пункти 3.1., 3.2., 3.6. Договору в наступній редакції, зокрема: "3.6. Вартість стоянки та відстою суден Підприємства біля допоміжних причалів АМПУ становить: - біля плавпричалу ПРП-52 МС-1 - 14, 60 грн за 1 пог.метр на добу; - біля причалу на Бердянській косі - 8,80 грн за 1 пог.метр на добу".
06.05.2014 сторони Додатковою угодою №3 до Договору доповнили його пунктом 3.7. наступного змісту: "3.7. Тарифи на послуги АМПУ з прийому забруднених вод (нафтовмісних, стічних та інших) із суден, з яких не утримується санітарний збір, становлять: вартість прийому 1 куб.м забруднених вод у разі самостійного підходу судна, що обслуговується, до борту т/х "Сборщик-401" - 514, 13 грн./куб.м; вартість одного підходу т/х "Сборщик-401" до борту судна, що обслуговується - 636, 80 грн".
Суд першої інстанції відмовив в позові через безпідставність і необґрунтованість позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що спірні пункти Договору не суперечать чинному законодавству України та не входять до обов'язкових платежів, від яких позивач звільнений.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і задовольнив позов, правомірно виходячи із такого.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про морські порти України" тарифи на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, та послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
Перелік спеціалізованих послуг, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначає Кабінет Міністрів України. Тарифи та інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.
Згідно зі ст. 22 Закону України "Про морські порти України" у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річного транспорту.
Так, Міністерством інфраструктури України видано наказ від 27.05.2013 № 316 "Про портові збори" (z0930-13) , яким у тому числі затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів (далі - Порядок).
Пунктом 1.3. Порядку встановлено, що портові зборі (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до зазначеного додатку 1 судна позивача належать до групи "Е".
Згідно з п.5.1. Порядку причальний збір справляється із суден, що стоять біля причалу.
Для суден груп А, Б, В (буксири), Г, Д і Е (спортивні судна, приватні яхти, парусні судна та риболовні судна, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій) застосовуються ставки, наведені у додатку 5 цього Порядку (п.5.2. Порядку).
Судна групи Е (крім спортивних суден, приватних яхт, парусних суден та риболовних суден, що заходять у морські порти без виконання вантажних операцій) звільняються від сплати причального збору (п.5.3. Порядку).
За доводам позивача, умови пункту 3.6. Договору (який встановлює плату за стоянку та відстій суден портового флоту біля допоміжних причалів АМПУ) суперечать пункту 5.3. Порядку (яким передбачено звільнення суден групи "Е", до яких відносяться судна позивача, від сплати причального збору).
Апеляційний суд правомірно не погодився з запереченнями відповідача, що послуга, передбачена у спірному пункті 3.6 Договору, щодо стоянки та відстою суден ДП "БМТП" біля допоміжних причалів ДП "АМПУ": біля плавпричалу ПРП-52 МС-1 та біля причалу на Бердянській косі, є послугою комерційного характеру та не надається суднам у складі причального збору.
Такий висновок суду не узгоджується з зі змістом п.3.6 Договору та п.п.1.2., 5.1 Порядку, якими передбачено, що причальний збір справляється на користь власника причалу із суден, що стоять біля причалу (без зазначення призначення причалу як допоміжного, чи такого, що має інше призначення). Отже від сплати причального збору судна позивача звільнені, а тому мають право безоплатної стоянки біля всіх причалів ДП "АМПУ".
Матеріали справи та пояснення сторін в судовому засіданні не містять інформації щодо надання ДП "АМПУ" позивачу інших комерційних послуг щодо стоянки біля причалу, ніж ті, які за своєю природою включаються в причальний збір і від оплати яких судна групи "Е" звільнені.
Правомірним є висновок суду апеляційної інстанції стосовно того, що правова природа та зміст послуги не визначаються лише способом встановлення плати за неї: шляхом затвердження центральним органом виконавчої влади чи шляхом погодження суб'єкта господарювання із замовником такої послуги.
З огляду на зазначене, плата за послуги, які надаються відповідачем відповідно до п.3.6. Договору, є ні чим іншим, як причальним збором. А оскільки судна позивача звільненні від його сплати, зазначений п.3.6. Договору, що встановлює плату за такі послуги, суперечить п.5.3. Порядку.
Щодо послуги ДП "АМПУ" з прийому забруднених вод із суден, з яких не утримується санітарний збір, колегія суддів апеляційного суду вірно зазначила таке.
Як зазначалось вище, відповідно до п.3.3. Договору судна позивача звільняються від сплати портових зборів.
Крім того, в п.8.3. Порядку встановлено, що судна груп Б, В, Г, Д та Е звільняються від сплати санітарного збору.
Проте, спірний п.3.7. Договору встановлює тарифи на послуги ДП "АМПУ" з прийому забруднених вод (нафтовмісних, стічних та інших) із суден, з яких не утримується санітарний збір.
Відповідно до п.8.1. Порядку справляння санітарного збору передбачає забезпечення АМПУ обов'язкового прийняття із судна всіх видів забруднень, а також сприяння виконанню операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень; обов'язкове здавання судном у морському порту всіх наявних на борту видів забруднень з метою запобігання їх скиданню в море.
Касаційна інстанція вважає, що судна позивача звільнені від сплати саме того єдиного санітарного збору, який справляється суднами інших груп, тому забезпечення ДП "АМПУ" обов'язкового прийняття всіх видів забруднень із суден позивача у законодавстві унормовано здійснювати безоплатно.
Проаналізувавши зміст розділу VIII Порядку "Санітарний збір", апеляційний суд дійшов вірного висновку щодо залежності справляння/сплати санітарного збору саме від групи судна та його об'єму, а не від кількості прийнятих забруднень та самого факту їх здавання.
З урахуванням викладеного прямо суперечить приписами законодавства і висновок суду першої інстанції, що віднесення суден до групи Е та звільнення їх від сплати санітарного збору вже є підставою для сплати послуги приймання адміністрацією порту забруднених вод в разі замовлення такої послуги на підставі договору.
Оскільки Порядком позивач звільнений від санітарного збору, договором не може бути встановлено плати за послуги, за які справляється санітарний збір.
Відповідач не довів, що "прийом забруднених вод (нафтовмісних, стічних та інших) із суден" (послуга, за яку п.3.7. Договору передбачена плата) відрізняється від "прийняття із судна всіх видів забруднень та операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень" (послуга від плати за яку позивач звільнений відповідно до п.8.3. Порядку), а відтак відсутні підстави встановлення плати за послугу, від сплати за яку позивач звільнений.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України
Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.
Оскільки наказ Міністерства інфраструктури України № 316 27.05.2013 "Про портові збори" (z0930-13) , яким затверджено Порядок справляння та розмірі ставок портових зборів", є частиною цивільного законодавства України, Договір не може йому суперечити.
З огляду на наведене апеляційним судом правомірно задоволені позовні вимоги та визнано недійсними спірні пункти Договору, оскільки Договір в цій частині не відповідає закону та порушує право позивача на отримання послуг з стоянки суден позивача біля причалів відповідача та послуг із забезпечення останнім прийняття із суден позивача всіх видів забруднень на безоплатній основі, оскільки такі послуги надаються та сплачуються в межах портових зборів, отже, не є іншими послугами про які йдеться в статті 21 Закону України "Про морські порти України". Звільнення позивача від сплати послуг, які надаються ДП "АМПУ" суднам портового флоту та справляються іншими групами суден в складі портових зборів, не є підставою для надання таких послуг відповідачем позивачу як спеціалізованих і за вільними комерційними тарифами.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування ухваленої у справі постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі № 908/163/15-г залишити без змін.
Головуючий-суддя
Судді
С. Бакуліна
К. Грейц
О. Поляк