головуючого Бакуліної С.В. (головуючий), суддів: Грейц К.В., Поляк О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову від 09.02.2016 Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/19814/15 господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий дім" про стягнення 56 942,03 грн в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: від відповідача: Шевченко О.М. (довіреність № 20 від 12.04.2016) Лисенко М.А. - керівник, Товстенко Н.А. (довіреність № 124 від 16.05.2016)

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Балац С.В.) від 30.09.2015 у справі № 910/19814/15 позов задоволено повністю; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий дім" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" основну заборгованість в сумі 48 615,84 грн, пеню в сумі 1 404,48 грн, штраф в сумі 2 430,80 грн, 3 % річних в сумі 1 355,22 грн, інфляційні втрати в сумі 3 135,69 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.) від 09.02.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2015 у справі № 910/19814/15 змінено та викладено у наступній редакції: "І. Позов задовольнити частково. ІІ. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий дім" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал": заборгованість за стоки гарячої води в період з 01.07.2012 по 30.06.2014 в сумі 21 280,90 грн; ·пеню в сумі 614,79 грн; ·штраф в сумі 1 064,05 грн; ·3 % річних в сумі 593,23 грн; інфляційні втрати в сумі 2 259,31 грн; ·витрати по сплаті судового збору в сумі 828,18 грн. ІІІ. В решті позовних вимог відмовити."; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий дім" судового збору за розгляд справи в апеляційній інстанції у сумі 1 098,70 грн.

В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2015 у справі № 910/19814/15 залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ), ст.ст. 193, 275 Господарського кодексу України (далі ГК України (436-15) ), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України (1798-12) ).

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представників відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (ПАТ "АК "Київводоканал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Білий дім" (ОСББ "Білий дім") про стягнення 56 942,03 грн, посилаючись на порушення відповідачем умов договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд правомірно виходив із такого.

Між ВАТ "АК "Київводоканал", найменування якого змінено на ПАТ "АК "Київводоканал", як постачальником та ОСББ "Білий дім", як абонентом, укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 11.11.2004 № 05244/4-02 (Договір) (а.с.10-11).

Відповідно до пункту 1.1 Договору цей договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду і питне водопостачання" (2918-14) . За цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абоненту дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва, приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (далі - Місцеві правила), а Абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах Договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України (далі МЮ України) 22.07.1994 № 165/374 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 (z0402-02) , зареєстрованих в МЮ України 26.04.2002 за № 403/6691 (далі - Правила приймання № 37), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за Договором.

Правила користування, втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку з набуттям чинності Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 27.06.2008 № 190 (z0936-08) (надалі - Правила № 190).

Згідно п.2.1.1. Договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами № 190 (z0936-08) . У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Пунктом 2.1.2. Договору визначено, що зняття показань з лічильника (-ків) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Як визначено п.2.1.3. Договору якщо лічильник не працює не з вини абонента кількість поставленої води визначається, виходячи із середньодобової витрати абонента, яка визначається за показаннями працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці. У випадку, коли лічильник працював менше двох місяців, кількість води визначається за її середньодобовою витратою не менше 10-ти днів. Облік води за таким порядком здійснюється до встановлення працюючого (повіреного) лічильника, перерахунки за відповідний період не проводяться.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил № 190 (z0936-08) та Місцевих правил (п.2.1.4 Договору).

Облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10 числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою позивача) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою позивачем формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до позивача із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акта звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту Договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими відповідачем (п.2.1.6. Договору).

Постачальник щомісячно направляє банківській установі абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії Договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до Договору стосовно строків їх введення та розмірів (п. 2.2.1. Договору).

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акта. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (п.2.2.5. Договору).

Постачальник зобов'язується забезпечувати абоненту постачання питної води, якість якої відповідає ГОСТ 2874-82 "Вода питна" до його водопровідного вводу (п.3.1.1. Договору).

Відповідно до п.3.1.2. постачальник приймає від абонента стічні води на умовах цього договору, визначає у строки, встановлені графіком обслуговування лічильників абонента, кількість наданої абоненту води та прийнятих від нього стоків у міську каналізаційну мережу.

Абонент зобов'язується сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах Договору (п.3.3.5. Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє один рік. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються Договором (п.7.1. Договору).

Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Положеннями ч.1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Підприємства питного водопостачання зобов'язані, зокрема, забезпечити виробництво та постачання споживачам питної води відповідно до умов договору, а споживачі питної води, у свою чергу, зобов'язані, у тому числі, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення; виробництво питної води - забір води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог на питну воду; централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом (ч.2 ст. 23, ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання").

Відповідно до п.3.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Отже, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг житлово-комунальних послуг, де позивач є виробником/виконавцем житлово-комунальної послуги з виробництва і постачання питної води та водовідведення, а відповідач її споживачем.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2.2. Договору встановлено, що у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір чинних тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

На підтвердження надання послуг на суму 48 615,84 грн, позивачем надано зведені тристоронні акті за спожитий обсяг холодної води на підігрів та теплової енергії для потреб гарячого водопостачання (а.с.63-65), а також реєстри дебетових повідомлень (розшифровки рахунків абонентів та платіжні вимоги доручення), що підтверджують виставлення рахунків до банківської установи відповідача (а.с.33-62).

У платіжних вимогах-дорученнях зазначено, що призначення платежу за кодом абонента 2-50671 визначено за воду та каналізацію за договором № 05244/4-02 від 11.11.2014.

Апеляційним судом встановлено, що

- відповідачу було відкрито код абонента 2-50671 для здійснення розрахунків за питну воду (для потреб гарячого водопостачання) та відповідний об'єм стоків (а.с.117);

- з розшифровок рахунків абонента ОСББ "Білий дім" вбачається, що вказані рахунки виставлені за кодом абонента 2-50671, тобто за послуги з постачання питної води для підігріву та відведення її стоків;

- відповідачем позивачу не було сплачено за послуги з постачання питної води для підігріву та відведення її стоків.

Пунктом 3.7. Правил № 190, зареєстрованих в МЮ України 07.10.2008 за № 936/15627 (z0936-08) , передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно із п.3.1. Правил № 190 (z0936-08) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Частиною четвертою ст.26 наведеного Закону встановлено, що у разі, якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Позивачем заявлено до стягнення суму боргу за договором за період з 01.07.2012 по 30.06.2014 у розмірі 48 615,84 грн та при цьому, відповідно до розрахунку заборгованості позивача, вказана заборгованість включає у себе заборгованості за поставку питної води, яка йде на підігрів на суму 27 334,94 грн та стоків на суму 21 280,90 грн (а.с.12-14).

У відповідності до пункту 3.13. Правил № 190 (z0936-08) суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, відповідно до пункту 3.13. Правил № 190 (z0936-08) розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру, який є виконавцем послуг з постачання гарячої води.

Касаційна інстанція погоджується із висновком апеляційного суду, що чинне законодавство України не розділяє послугу з постачання споживачам гарячої води (гарячого водопостачання) на окремі частини з постачання окремо теплової енергії та окремо холодної води, а встановлює, що енерговиробник та/або енергопостачальник виробляє та постачає гарячу воду (яку законодавець також називає енергією).

Тобто, саме гаряча вода є товаром, продуктом енерговиробника та/або енергопостачальника, яку отримує споживач, при цьому саме енерговиробник та/або енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води. При цьому, споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише у тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

Апеляційним судом встановлено, що відповідач не має в повному господарському віданні, оперативному управлінні, користуванні, концесії чи на балансі бойлери, теплові пункти, котельні. А, відтак, відповідач не є балансоутримувачем зазначених бойлерів. Зворотного позивачем суду доведено не було. При цьому, умови укладеного між сторонами Договору (п.2.1.1.) передбачають здійснення обліку поставленої води та кількості прийнятих стоків за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами № 190 (z0936-08) . Правила ж № 190 (z0936-08) унормовують, що розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру, який є виконавцем послуг з постачання гарячої води. Оскільки Договір з боку ПАТ "АК "Київводоканал" укладений в статусі виконавця комунальних послуг, проте він не є виконавцем послуг з постачання гарячої води, відсутні законні підстави для стягнення ним на свою користь вартості відповідних послуг за спірний період. Таким чином, у задоволенні вимог позивача в частині стягнення з відповідача вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву в сумі 27 334,94 грн судом апеляційної інстанції відмовлено правомірно.

Також апеляційним судом встановлено, що: - код 2-05671 включає в себе як послугу з постачання питної води, що йде на підігрів, так і послугу з приймання стічних вод (стоки); - умовами укладеного сторонами Договору передбачено не лише надання послуг з постачання питної води, але і приймання каналізаційних стоків, які не перевищують граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин.

Пунктом 1.4. Правил № 190 (z0936-08) визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з п.1.2 Правил приймання № 37 (z0402-02) , останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Як визначено п.1.4 Правил приймання № 37 (z0402-02) , абонент Водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до п.2.4. Правил приймання № 37 (z0402-02) підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами Договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь Водоканалу (позивача).

Підтвердженням надання послуг по водовідведенню стоків гарячої води є підписані позивачем та відповідачем зведені тристоронні акти за спожитий обсяг холодної води на підігрів та теплової енергії для потреб гарячого водопостачання (а.с.63-65), згідно яких за період з 01.07.2012 по 30.06.2014 відповідачем використано 15 288 куб. м гарячої води, відповідно кількість стоків гарячої води складає 15 288 куб. м. Тариф на стоки за вказаний період складав 1,392 грн. Отже заборгованість відповідача за стоки гарячої води період з 01.07.2012 по 30.06.2014 складає 21 280,90 грн (із розрахунку 15 288 куб. м. х 1,392 грн).

Оскільки факт наявності заборгованості за приймання стічних вод, в тому числі і приймання стоків питної води, що використовується для приготування гарячої води у відповідача перед позивачем доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, апеляційний суд правомірно погодився з висновками суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані у період з 01.07.2012 по 30.06.2014 відповідачеві послуги загальною вартістю 21 280,90 грн за приймання стічних вод, в тому числі і приймання стоків питної води, що використовується для приготування гарячої підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені в сумі 1 404,48 грн та штрафу в сумі 2 430,80 грн, то апеляційний суд також правомірно виходив із такого.

Частина 1 статті 261 ГК України встановлює, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договорами.

Згідно з ч.2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 відсотків від суми, яку відмовився сплатити (п.4.6. Договору).

Оскільки позивачем розрахунки пені та штрафу здійснені з урахуванням суми боргу щодо оплати послуг з постачання питної води, що йде на підігрів, відносно яких у відповідача не існувало обов'язку з їх оплати, що було встановлено вище, колегія суддів апеляційного господарського суду, здійснивши додаткові розрахунки пені та штрафу, дійшла вірного висновку про задоволення вказаних вимог частково, а саме: пені у сумі 614, 79 грн, штраф - 1 064,05 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, то за приписами ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем розрахунки штрафних санкцій також здійснені з урахуванням суми боргу щодо оплати послуг з постачання питної води, що йде на підігрів, відносно яких у відповідача не існувало обов'язку з їх оплати, колегія суддів апеляційного господарського суду, здійснивши додаткові розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних, дійшла вірного висновку про задоволення вказаних вимог частково, а саме: інфляційних втрат у сумі 2 259,31 грн, трьох процентів - 593,23 грн.

З урахуванням вищевикладеного касаційна інстанція вважає, що доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень ст. 629 ЦК України не знайшли свого підтвердження, оскільки встановлені апеляційним судом обставини засвідчують, що відповідачем не було порушено умов Договору, оскільки виконавець за договором - ПАТ "АК "Київводоканал", не є виробником та виконавцем житлово-комунальної послуги з постачання гарячої води, і в цому випадку Правила № 190 (z0936-08) і умови Договору передбачають відступ від обов'язку щодо розрахунку за цю послугу на підставі здійснення обліку поставленої води за показаннями лічильника, ще і тому, що по постачанню води на підігрів сторонами спору підписані зведені тристоронні акти за участі теплопостачальної організації Київенерго (а.с.63-65), яка за законодавством є виробником і виконавцем послуг з постачання гарячої води.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування Київським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування ухваленої у справі постанови колегія суддів не вбачає.