Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство "Заріччя" в особі ліквідатора Гавловича Юрія Петровича на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року у справі Господарського суду № 902/880/15 Вінницької області за заявою Фермерського господарства "Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство "Заріччя" про визнання банкрутом ліквідатор Гавлович Ю.П. у судовому засіданні взяли участь представники :

Фермерського господарства "Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство "Заріччя": Кубряк О.В. (довіреність від 07.04.2016 року).

ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.06.2015 року прийнято до розгляду в підготовчому засіданні заяву голови ліквідаційної комісії Фермерського господарства "Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство "Заріччя" (далі - боржника) Гавловича Ю.П. про порушення справи про банкрутство боржника з урахуванням особливостей, передбачених статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 року (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.07.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 67 - 69).

Постановою Господарського суду Вінницької області від 08.07.2015 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; припинено повноваження власників майна банкрута; призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Гавловича Ю.П.; постановлено здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури на веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет (том 1, а.с. 70 - 71).

Повідомлення про визнання Фермерського господарства "Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство "Заріччя" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено місцевим господарським судом на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 13.07.2015 року (том 1, а.с. 73).

13.08.2015 року шляхом направлення поштового відправлення до господарського суду звернулося Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") зі заявою за вих. № 50702/1168/2015 від 12.08.2015 року з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 942 684, 49 грн., з яких 545 216, 54 грн. заборгованості за процентами (485 455, 29 грн., нарахованих за період користування кредитом з 28.04.2007 року по 15.03.2015 року, та 59 761, 25 грн., стягнених за судовим рішенням), 376 839, 63 грн. пені за кредитом та 10 343, 28 грн. пені за відсотками, 19 285, 04 грн. судових витрат, стягнених за рішенням суду (вх. № 06-54/219/15 від 18.08.2015 року) (том 1, а.с. 102-128).

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 09.12.2015 року (суддя Тісецький С.С.) визнано грошові вимоги ОСОБА_6 до боржника на суму 368 000 грн. та на суму 1 218 грн. судового збору (пункт 1 резолютивної частини ухвали); визнано грошові вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" до боржника на суму 942 684, 49 грн. та на суму 1 218 грн. судового збору (пункт 2 резолютивної частини ухвали) (том 1, а.с. 171 - 173).

Не погоджуючись з результатом розгляду місцевим господарським судом кредиторських вимог ПАТ АБ "Укргазбанк", боржник в особі ліквідатора Гавловича Ю.П. (далі - скаржник) звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням письмових пояснень до неї), в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 09.12.2015 року в частині визнання грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 485 455, 29 грн. процентів та відмовити ПАТ АБ "Укргазбанк" у визнанні кредитором на спірну суму, обґрунтовуючи порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповнотою з'ясування обставин, що мають значення для справи (том 1, а.с. 183 - 192, 196 - 197).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Саврій В.А., судді: Павлюк І.Ю., Дужич С.П.) апеляційну скаргу боржника залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 09.12.2015 року у даній справі - без змін (том 1, а.с. 204 - 206).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 27.01.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у визнанні вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 485 455, 29 грн. заборгованості по процентах, нарахованих за період користування кредитом з 28.04.2007 року по 15.03.2015 року, аргументуючи порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 267, 526, 530, 610, 612, 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), що полягало у незастосуванні до спірних правовідносин наслідків спливу позовної давності за вимогами банку до боржника щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з моменту відкриття кредитної лінії за кредитним договором № 11-Ю/2007 від 28.04.2007 року і до дня повного погашення боржником заборгованості за кредитом.

Ухвалою Вищого господарського суду України відновлено скаржнику строк для подання касаційної скарги, прийнято касаційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 12.04.2016 року о 10 год. 40 хв., в якому оголошено перерву до 19.04.2016 року 11 год. 55 хв.; ухвалою касаційного суду від 19.04.2016 року строк розгляду касаційної скарги продовжено до 24.05.2016 року та відкладено її розгляд на 24.05.2016 року о 10 год. 10 хв. із зазначених в ухвалі підстав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року в частині вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника боржника - Кубряка О.В., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, за Законом про банкрутство в редакції Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011 року (4212-17) передбачені статтею 95.

Відповідно до частини 3 статті 95 Закону про банкрутство, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником (ліквідатором боржника) чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Положеннями статті 45 Закону про банкрутство визначено черговість задоволення вимог кредиторів. Так, у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі витрати на оплату судового збору; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном чи в процедурі санації; у шосту чергу задовольняються інші вимоги, зокрема, вимоги щодо сплати неустойки (штрафу, пені), що передбачено частиною 4 статті 25 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13.08.2015 року шляхом направлення поштового відправлення ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося до місцевого господарського суду зі заявою за вих. № 50702/1168/2015 від 12.08.2015 року з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 942 684, 49 грн., з яких 545 216, 54 грн. заборгованості за процентами (485 455, 29 грн., нарахованих за період користування кредитом з 28.04.2007 року по 15.03.2015 року, та 59 761, 25 грн., стягнених за судовим рішенням), 376 839, 63 грн. пені за кредитом та 10 343, 28 грн. пені за відсотками, 19 285, 04 грн. судових витрат, стягнених за рішенням суду (вх. № 06-54/219/15 від 18.08.2015 року) (том 1, а.с. 102 - 128).

В обґрунтування кредиторських вимог банк зазначив про укладення 28.04.2007 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", (далі - банк) та підприємством-боржником, як позичальником, кредитного договору № 15-Ю/2007, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на суму 1 500 000 грн. з 03.05.2007 року строком на 24 місяці, а також кредитного договору № 11-Ю/2007, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит на суму 1 500 000 грн. з 27.04.2007 року строком на 12 місяців; 18.04.2008 року до кредитного договору № 11-Ю/2007 від 28.04.2007 року внесені зміни та продовжено строк дії кредитної лінії до 25.04.2009 року (том 1, а.с. 22 - 26, 116 - 123).

Судами встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням боржником кредитних зобов'язань банк звертався до суду з позовами про стягнення заборгованості.

Так, суди встановили обставини прийняття Господарським судом Вінницької області у справі № 2/36-10 рішення від 16.04.2010 року про стягнення з боржника-позичальника на користь банку-кредитодавця 921 960, 30 грн., з яких 759 836, 56 грн. заборгованості по кредиту, 28 974 грн. заборгованості по відсотках, 132 804, 02 грн. пені по кредиту, 345, 75 грн. пені по відсотках та 9 455, 60 грн. судових витрат, на виконання якого видано наказ від 27.04.2010 року (том 1, а.с. 114).

Судами встановлено, що зазначене рішення суду не виконане в частині стягнення пені по кредиту та відсотках, а також судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 13.04.2011 року у справі № 13/24/2011/5003 з боржника стягнено на користь банку 518 345, 81 грн. заборгованості по кредиту, 24 234, 94 грн. заборгованості по процентах, 235 035, 61 грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 9 997, 53 грн. пені за порушення строків сплати процентів та 8 108, 94 грн. судових витрат, на виконання якого видано наказ від 27.04.2011 року (том 1, а.с. 115).

Суди встановили, що зазначене рішення суду не виконане в частині стягнення пені по кредиту та відсотках, а також судових витрат.

Судами встановлено обставини прийняття Господарським судом Вінницької області у справі № 902/1058/13 рішення від 27.08.2013 року про стягнення з боржника на користь банку 59 761, 25 грн. відсотків за користування кредитом та 1 720, 50 грн. витрат зі сплати судового збору, на виконання якого видано наказ від 10.09.2013 року; однак, зазначене судове рішення боржником виконане не було (том 1, а.с. 111 - 113).

Також, суди встановили, що за період з 28.04.2007 року по 15.03.2015 року банк нараховував боржнику проценти за користування кредитом на загальну суму 485 455, 29 грн., що підтверджується розрахунком банку-кредитора, долученим до матеріалів справи (том 1, а.с. 109 - 110).

Судами встановлено обставини часткового визнання ліквідатором боржника Гавловичем Ю.П. кредиторських вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 457 229, 20 грн. та відхилення його грошових вимог на суму 485 455, 29 грн. заборгованості по процентах за кредитом як такої, що її нараховано поза межами строку позовної давності, який закінчився 25.04.2013 року (том 1, а.с. 145).

Розглянувши заявлені ПАТ АБ "Укргазбанк" грошові вимоги до боржника в засіданні від 09.12.2015 року, суд першої інстанції дійшов висновку про їх обґрунтованість та підтвердження належними та достатніми доказами, у зв'язку з чим визнав ПАТ АБ "Укргазбанк" кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 942 684, 49 грн., з яких 545 216, 54 грн. процентів, 378 182, 91 грн. пені по кредиту та відсотках та 19 285, 04 грн. судових витрат, стягнених за судовими рішеннями, а також на суму 1 218 грн. судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив про допущену банком описку в поданій ним заяві з грошовими вимогами до боржника щодо зазначення суми пені по кредиту в розмірі 376 839, 63 грн. та, здійснивши її власний арифметичний перерахунок, визначив, що загальна сума пені по кредиту, нарахована боржнику, становить 367 839, 63 грн. (235 035, 61 грн. + 132 804, 02 грн.).

Перевіряючи обґрунтованість нарахування банком процентів за користування боржником-позичальником грошовими коштами за кредитним договором № 11-Ю/2007 від 28.04.2007 року з період з 28.04.2007 року по 15.03.2015 року на суму 485 455, 29 грн., суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 1.4.3. зазначеного договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту) до дня повного погашення заборгованості за кредитом із врахуванням першого дня та без врахування останнього дня користування кредитом; пунктом 3 договору № 1 від 18.04.2008 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 11-Ю/2007 від 28.04.2007 року сторони узгодили, що основний договір діє до 25.04.2010 року, а закінчення цього строку не звільняє сторін від виконання тих зобов'язань, які залишилися невиконаними з будь-яких причин, та не має наслідком припинення зобов'язань, що виникають з кредитного договору (том 1, а.с. 116, 121).

Встановивши обставини повного погашення боржником заборгованості за кредитним договором № 11-Ю/2007 від 28.04.2007 року, строк виконання зобов'язань за яким настав 25.04.2010 року, лише 16.03.2015 року, місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування банком процентів за користування боржником грошовими коштами з дня укладення спірного договору і до 15.03.2015 року включно.

При цьому, суди не прийняли до уваги заперечень боржника про те, що розрахунок відсотків за період з 28.04.2007 року по 15.03.2015 року є невірним як такий, що проведений з виходом за межі строків позовної давності, та заперечував щодо визнання грошових вимог, які розраховані з виходом за межі позовної давності стягнення процентів за кредитним договором.

Положеннями статей 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, в тому числі щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, до заяви з кредиторськими вимогами ПАТ АБ "Укргазбанк" додано розрахунок заборгованості боржника за кредитним договором № 11-Ю/2007 від 28.04.2007 року, з якого вбачається, що загальна сума заборгованості позичальника перед банком за період з серпня 2012 року по 15.03.2015 року (в межах строків позовної давності, по день фактичного погашення заборгованості за тілом кредиту) становить 83 628, 14 грн.

Також, судами встановлено обставини прийняття Господарським судом Вінницької області у справі № 902/1058/13 рішення від 27.08.2013 року про стягнення з боржника на користь банку 59 761, 25 грн. відсотків за користування кредитом та 1 720, 50 грн. витрат зі сплати судового збору, на виконання якого видано наказ від 10.09.2013 року; однак, зазначене судове рішення боржником виконане не було (том 1, а.с. 111 - 113).

Отже, в позовному провадженні до боржника заявлялись та не були задоволені вимоги на суму 59 761, 25 грн. відсотків, а в решті грошові вимоги по відсотках за період 2007 - 2012 років є необґрунтованими як такі, що є спірними, та за якими не відбулося їх стягнення в позовному провадженні з поновленням строків позовної давності на задоволення таких вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правильним провести власний арифметичний розрахунок грошових вимог за відсотками за період з серпня 2012 року по серпень 2015 року в межах трьох років до моменту подання грошових вимог у справі про банкрутство, які відповідно до наданого банком розрахунку за цей період складають 83 628, 14 грн. (том 1, а.с. 109 - 110). Зазначені грошові вимоги по відсотках за наданий кредит є такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів, тоді як у задоволенні вимог на суму 401 827, 15 грн. слід відмовити, оскільки їх заявлено поза межами строку позовної давності та не підтверджено судовими рішеннями у позовному провадженні з поновленням строків позовної давності стягнення спірної заборгованості.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що розглянувши заявлені ПАТ АБ "Укргазбанк" кредиторські вимоги та прийнявши рішення про їх визнання, суди попередніх інстанцій не визначили черговості задоволення грошових вимог згідно реєстру вимог кредиторів боржника, що не узгоджується з вимогами частини 1 статті 45 Закону про банкрутство.

Отже, виходячи з положень частини 4 статті 25 та частини 1 статті 45 Закону про банкрутство, грошові вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" на суму 542 075, 34 грн., які підтверджені належними та достатніми доказами у справі, підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника у такій черговості: 1 218 грн. судового збору, сплаченого кредитором за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, - у першу чергу задоволення; 162 674, 43 грн. відсотків за користування кредитом та витрат за судовими рішеннями у позовних провадженнях - у четверту чергу задоволення; 378 182, 91 грн. пені за кредитом та відсотками - у шосту чергу задоволення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що рішення суду про стягнення з боржника на користь банку певної грошової суми на виконання кредитного договору, а також закінчення строку дії кредитного договору не припиняє кредитного зобов'язання і не виключає стягнення процентів, пені та інших штрафних санкцій до повного розрахунку за цим договором, тобто його виконання, проведеного належним чином.

Така правова позиція з узгоджується з висновками Верховного Суду України відповідно до Ухвали від 18.05.2011 року у справі № 6-27640св08 та його Узагальнень судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин від 01.12.2011 року.

З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень касаційного суду відповідно до статей 111-5, 111-7 ГПК України, дійшла висновку про те, що постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року у справі № 902/880/15 слід змінити шляхом викладення її резолютивної частини у такій редакції:

"Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство "Заріччя" в особі ліквідатора Гавловича Юрія Петровича задовольнити частково.

Пункт 2 ухвали Господарського суду Вінницької області від 09.12.2015 року у справі № 902/880/15 змінити, виклавши його в такій редакції:

"2. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" до Фермерського господарства "Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство "Заріччя" на суму 542 075, 34 грн., з яких 1 218 грн. судового збору - у першу чергу задоволення; 162 674, 43 грн. відсотків за користування кредитом та витрат за судовими рішеннями у позовних провадженнях - у четверту чергу задоволення; 378 182, 91 грн. пені за кредитом та відсотками - у шосту чергу задоволення.

У визнанні грошових вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Вінницької обласної дирекції АБ "Укргазбанк" до Фермерського господарства "Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство "Заріччя" на суму 401 827, 15 грн. відмовити.".

В решті ухвалу Господарського суду Вінницької області від 09.12.2015 року залишити без змін.".

На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Сільськогосподарське науково-виробниче підприємство "Заріччя" в особі ліквідатора Гавловича Юрія Петровича задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.01.2016 року у справі № 902/880/15 змінити та викласти її резолютивну частину в такій редакції: