Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Погребняка В.Я., суддів: Білошкап О.В., Панової І.Ю., розглянувши касаційну скаргу Арбітражного керуючого Ноговського Ігоря Леонідовича на ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.08.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року у справі № 10/2180 господарського суду Черкаської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та Смілянському районі до Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон" про банкрутство, за участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Збарих С.М., посвідчення 028728,

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.08.2015 року у справі № 10/2180 (суддя - Хабазня Ю.А.) установлено строк завершення ліквідаційної процедури до 23.10.2015 року; усунуто арбітражного керуючого Ноговського І.Л., призначеного ухвалою суду від 13.05.2014 року ліквідатором банкрута, від виконання обов'язків останнього, та зобов'язано його виконувати ці обов'язки до призначення судом іншого ліквідатора банкрута; зобов'язано голову комітету кредиторів у триденний термін скликати збори комітету кредиторів за місцезнаходженням боржника, на розгляд яких внести питання про кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута у цій справі; зобов'язано комітет кредиторів до 21.08.2015 року надати суду пропозицію про кандидатуру арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута. Звернуто увагу комітету кредиторів, що у разі ненадання такої кандидатури до установленого строку, суд визначить особу арбітражного керуючого самостійно; зобов'язано арбітражного керуючого Ноговського І.Л. підготувати документи та матеріальні цінності для передачі в установленому порядку новому ліквідатору банкрута.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року у справі № 10/2180 (головуючий суддя - Разіна Т.І., суддя - Доманська М.Л., суддя - Пантелієнко В.О.) ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.08.2015 року у справі № 10/2180 залишено без змін, а апеляційну скаргу арбітражного керуючого Ноговського І.Л. - без задоволення.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.08.2015 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року у справі № 10/2180, арбітражний керуючий Ноговський І.Л. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року у справі № 10/2180 повністю. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.08.2015 року у справі № 10/2180 скасувати в частині усунення арбітражного керуючого Ноговського І.Л. від виконання обов'язків ліквідатора у зв'язку з неналежним виконанням покладених на нього обов'язків.

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Провадження у даній справі про банкрутство здійснюється у відповідності до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI (4212-17) ) (далі - Закон про банкрутство).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Черкаської області від 31.08.2009 року за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла порушено провадження у справі № 10/2180 про визнання банкрутом Державного підприємства "Машинобудівний завод "Оризон" (далі - ДП "Машинобудівний завод "Оризон").

Постановою господарського суду Черкаської області від 23.10.2012 року у справі № 10/2180 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Хоменка О.А.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 року у справі № 10/2180, зокрема, припинено повноваження арбітражного керуючого Хоменка О.А., ліквідатором банкрута призначено Ноговського І.Л.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 13.05.2014 року у справі № 10/2180 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 06.08.2015 року у справі № 10/2180 усунуто арбітражного керуючого Ноговського І.Л. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута, та зобов'язано останнього виконувати обов'язки ліквідатора до призначення судом іншого ліквідатора банкрута.

Голову комітету кредиторів зобов'язано у триденний термін скликати збори комітету кредиторів за місцезнаходженням боржника на розгляд яких внести питання про кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута у цій справі.

Комітету кредиторів встановлено строк до 21.08.2015 року надати суду пропозицію про кандидатуру арбітражного керуючого на посаду ліквідатора банкрута. Звернуто увагу комітету кредиторів, що у разі ненадання такої кандидатури до установленого строку суд визначить особу арбітражного керуючого самостійно.

Дана ухвала мотивована неналежним виконанням арбітражним керуючим Ноговським І.Л. обов'язків ліквідатора боржника.

Переглянувши вказану ухвалу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції та залишив її без змін, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Ч. 5 зазначеної статті встановлює, що арбітражний керуючий зобов'язаний: здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках; в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ліквідаційна процедура ДП "Машинобудівний завод Оризон" відкрита постановою від 23.10.2012 року, при цьому, арбітражного керуючого Ноговського І.Л. призначено ліквідатором банкрута 13.05.2014 року, тобто він виконує свої повноваження протягом 1 року, в той час, як сама процедура ліквідації триває - 3 роки.

В зв'язку з тривалістю ліквідаційної процедури у даній справі судом першої інстанції було зобов'язано арбітражного керуючого Ноговського І.Л. ухвалою від 30.12.2014 року № 1, подати суду повний звіт про проведення ліквідаційної процедури (із зазначенням вчинених ліквідаторами банкрута дій, фактів, доказів), хронологічний перелік вчинених арбітражним керуючим Ноговським І.Л. дій з дня свого призначення з посиланням на докази.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, поданий ліквідатором банкрута звіт є неповним, змістовним та таким, що містить інформацію стосовно дій здійснених впродовж всієї процедури банкрутства підприємства.

Зокрема, судами попередніх інстанцій встановлено, що арбітражним керуючим Ноговським І.Л. не надано інформації про інвентаризацію майна в установленому порядку і про його вартість (належний акт інвентаризації майна боржника, складений в установленому порядку, у справі відсутній). Проведена ліквідатором банкрута інвентаризація є частковою і стосується лише нерухомого майна, оскільки до дня винесення оскаржуваної ухвали матеріали справи містять акт інвентаризації лише нерухомого майна (станом на 15.01.2015 року). Відомості ж про інвентаризацію рухомого майна надані представником ліквідатора лише 11.06.2015 року, тобто до останнього судового засідання (станом на 28.05.2014 року).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором надано висновок (витяг) від 25.05.2015 року з оцінки майна, який стосується лише нерухомого майна.

Також, арбітражним керуючим Ноговським І.Л. не надано місцевому господарському суду інформацію: про рух коштів на рахунках боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та під час діяльності попередніх ліквідаторів банкрута; про наявну заборгованість по заробітній платі; про обставини, які стосуються надання боржнику землі, використання, отримання орендної плати за суборенду, сплати плати за землю, відчуження тощо; про наявність/відсутність, стягнення чи списання дебіторської заборгованості; про прийняття належним чином документів, передачу документів банкрута у архівні установи чи підготовку до їх передачі.

Так, в матеріалах справи міститься наданий арбітражним керуючим Ноговським І.Л. акт приймання передачі документів від 23.05.2015 року, однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, будь-яких висновків про те, чи усі документи прийняті, та про те, які причини відсутності решти документів, у поясненнях ліквідатора відсутні.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що арбітражним керуючим Ноговським І.Л. не надано відомостей про аналіз фінансово-господарської діяльності боржника (виходячи з обставин часу заснування, реорганізацій, поданої державним органам фінансової звітності, руху коштів на рахунках, вивчення первинної бухгалтерської документації, документів про права на активи, даних інвентаризації тощо) та причини виникнення неплатоспроможності.

У поясненнях і звітах арбітражного керуючого Ноговського І.Л відсутні відомості про направлення запитів та про отримання інформації від державних органів: державної виконавчої служби - про виконавчі провадження про стягнення з боржника чи на користь боржника; податкового органу - про рахунки боржника, про діяльність згідно з поданою звітністю; статистики - про подання фінансової звітності та відображені в них відомості щодо активів боржника; державного реєстратора - про наявність структурних підрозділів, про утворення, реорганізації боржника; ДП "Інформаційний центр" Мін'юсту України - стосовно отримання витягів з державних реєстрів щодо нерухомого та рухомого майна, обтяжень, прав власності, правочинів; органів земельних ресурсів - про наявність земельних ділянок у власності, про укладення та розірвання договорів оренди землі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалами місцевого господарського суду від 02.06.2015 року, від 11.06.2015 року було призначено судові засідання, на які явку арбітражного керуючого Ноговського І.Л. було визнано обов'язковою. Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, даних вимог суду арбітражний керуючий Ноговський І.Л. не виконав.

Встановивши вказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неналежне виконання покладених на арбітражного керуючого Ноговського І.Л. обов'язків ліквідатора боржника та необхідність усунення його від виконання вказаних обов'язків.

Викладені в касаційній скарзі доводи вказаних висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвла суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Арбітражного керуючого Ноговського Ігоря Леонідовича залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 06.08.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 року у справі № 10/2180 залишити без змін.