ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2016 року Справа № 910/30577/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Кравчука Г.А.,
суддів: Сибіги О.М., Мачульського Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 у справі Господарського суду № 910/30577/15 м. Києва за позовом Міністерства оборони України до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" про стягнення штрафних санкцій на суму 263 417,16 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились; відповідача: Халік М.О., директор;
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року Міністерство оборони України (далі - Міністерство) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (далі - Підприємство) 263 417,16 грн. пені за порушення термінів використання попередньої оплати за договором від 21.05.2015 № 342/2/4-Д.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.12.2015 (суддя Пасько М.В.) позовну заяву Міністерства повернуто без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).
Ухвалу суду обґрунтовано відсутністю в матеріалах позовної заяви належних та допустимих доказів направлення її копії іншій стороні у справі. При цьому, долучені Міністерством до позовної заяви фіскальний чек № 9150 від 01.12.2015 з описом вкладення у цінний лист визнано такими, що не можуть підтверджувати факт такого направлення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 (колегія суддів: Отрюх Б.В., Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) ухвалу Господарського суду м. Києва від 07.12.2015 скасовано, матеріали справи направлено на розгляд до місцевого господарського суду.
На підставі дослідження витребуваного у Міністерства оригіналу позовної заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами позовної заяви у їх сукупності підтверджується направлення Міністерством копії позовної заяви Підприємству.
Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 та залишити позов Міністерства без розгляду. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує порушенням судом апеляційної інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв'язку з позбавленням його можливості взяти участь у судовому засіданні, в якому відбувався розгляд апеляційної скарги. За твердженнями скаржника дані обставини унеможливили надання заперечень на апеляційну скаргу, які підтверджуються рядом доказів.
Міністерство не скористалось правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Повертаючи позовну заяву Міністерства без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, місцевий господарський суд виходив з того, що долучені Міністерством до позовної заяви фіскальний чек № 9150 від 01.12.2015 з описом вкладення у цінний лист не можуть підтверджувати факт направлення копії позовної заяви іншій стороні у справі.
Відповідно до частини першої статті 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Стаття 57 ГПК України встановлює перелік документів, які додаються до позовної заяви. Зокрема, відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Недотримання скаржником зазначених вимог ГПК України (1798-12) має наслідком повернення позовної заяви та доданих до неї документи судом без розгляду відповідно до положень пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України.
Як було з'ясовано судами попередніх інстанцій, Міністерством до матеріалів позовної заяви було долучено докази направлення її копії Підприємству, зокрема, фіскальний чек № 9150 від 01.12.2015 з описом вкладення у цінний лист.
За висновками місцевого господарського суду дані докази не можуть підтверджувати направлення копії позовної заяви Підприємству, оскільки вони містять відмітку відділу поштового зв'язку про відправлення 01.12.2015, тоді як сама позовна заява датована наступним днем - 02.12.2015.
В силу вимог частини першої статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).
Як вірно наголошено господарським судом апеляційної інстанції, самі лише обставини невідповідності дати складання позовної заяви відмітці відділу поштового зв'язку на поштових документах про її відправлення, не можуть свідчити про неналежність таких документів. З урахуванням інших матеріалів позовної заяви такі документи підлягають дослідженню судом на предмет їх доказової сили.
За результатами дослідження витребуваного у Міністерства оригіналу позовної заяви, судом апеляційної інстанції було з'ясовано, що зміст опису вкладення у цінний лист підтверджує направлення Міністерством копії позовної заяви з додатками на адресу Підприємства. Так, з опису вкладення у цінний лист чітко видно який саме перелік документів та на яку адресу якого підприємства було відправлено. Опис вкладення у цінний лист оформлений у відповідності до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (270-2009-п) .
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставне повернення місцевим господарським судом позовної заяви Міністерства. Вважає скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 07.12.2015 законним, а направлення матеріалів справи на розгляд до місцевого господарського суду обґрунтованим.
Доводи касаційної скарги Підприємства наведених висновків не спростовують.
В порушення вимог статті 33 ГПК України, скаржником до касаційної скарги не долучено доказів, які б підтверджували позбавленням судом апеляційної інстанції скаржника можливості взяти участь у судовому засіданні, в якому відбувався розгляд апеляційної скарги. Натомість належне повідомлення Підприємства про час та місце розгляду апеляційної скарги підтверджується матеріалами справи, у зв'язку із чим колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі посилання скаржника необґрунтованими.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції та не впливають на них, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 у справі № 910/30577/15 Господарського суду м. Києва - без змін.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя
Г.А. Кравчук
О.М. Сибіга
Г.М. Мачульський