головуючого судді Поліщука В.Ю. (доповідач), суддів: Погребняка В.Я., Куровського В.С., розглянувши касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 (вх. № 5889/2016 від 20.04.2016 року), на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 року, у справі № 6/90-09 Господарського суду Харківської області, за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Ромни та Роменському районі Сумської області (м. Ромни, Сумська область), до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" (м. Ромни, Сумська область), про визнання банкрутом, - за участю представників: від гр. ОСОБА_4: ОСОБА_5 - представник (довіреність НАР № 599105 від 03.09.2015 року); представники інших учасників судового провадження не з'явились;

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.04.2009 року, за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Ромни та Роменському районі Сумської області (далі за текстом - УПФ України в м. Ромни та Роменському районі), порушено провадження у справі № 6/90-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька" (далі за текстом - ТзОВ "Агрофірма Федька"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.11.2015 року у справі № 6/90-09 (суддя - Соп'яненко О.Ю.) задоволено Заяву арбітражного керуючого Бірюліна В.О. № 5-2/15-01 від 06.01.2015 року про припинення його повноважень ліквідатора у цій справі; припинено обов'язки арбітражного керуючого Бірюліна В.О. як ліквідатора у справі № 6/90-09 про банкрутство ТзОВ "Агрофірма Федька"; задоволено Заяву арбітражного керуючого Кошовського С.В. від 12.11.2015 року про призначення ліквідатором у цій справі; призначено ліквідатором банкрута ТзОВ "Агрофірма Федька" арбітражного керуючого Кошовського С.В., інше.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року у справі № 6/90-09 (головуючий суддя - Білоусова Я.О., судді: Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.) на підставі п. 1) ст. 80 ГПК України, припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою засновника ТзОВ "Агрофірма Федька" гр. ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.11.2015 року у справі № 6/90-09; повернуто гр. ОСОБА_4 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп. (сплачений за подання апеляційної скарги, згідно Квитанцій № 3562/з32 від 10.02.2016 року у розмірі 38 грн. 20 коп. та № 3561/з25 від 25.01.2016 року у розмірі 1 339 грн. 80 коп.). При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що скаржник не має статусу учасника провадження у цій справі, а оскаржувана ухвала ніяким чином не зачіпає права скаржника.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.04.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

Представник гр. ОСОБА_4, в засіданні суду касаційної інстанції, касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року у справі № 6/90-09 та передати справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. При цьому, представник скаржника просив долучити до матеріалів справи копію Витягу з кримінального провадження №12015200440005841 (за Заявою ОСОБА_5 про повторні шахрайські дії з боку колишнього ліквідатора ТзОВ "Агрофірма Федька" - арбітражного керуючого Линова В.М.).

Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарським судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, за таких підстав.

Господарським судом апеляційної інстанції, під час розгляду справи, встановлено наступне.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.04.2009 року, за Заявою УПФ України в м. Ромни та Роменському районі, порушено провадження у справі № 6/90-09 про банкрутство ТзОВ "Агрофірма Федька"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Сумської області від 27.04.2009 року ТзОВ "Агрофірма Федька" визнано банкрутом, на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.11.2015 року у справі № 6/90-09 задоволено Заяву арбітражного керуючого Бірюліна В.О. № 5-2/15-01 від 06.01.2015 року про припинення його повноважень ліквідатора у цій справі; припинено обов'язки арбітражного керуючого Бірюліна В.О. як ліквідатора у справі № 6/90-09 про банкрутство ТзОВ "Агрофірма Федька"; задоволено Заяву арбітражного керуючого Кошовського С.В. від 12.11.2015 року про призначення ліквідатором у цій справі; призначено ліквідатором банкрута ТзОВ "Агрофірма Федька" арбітражного керуючого Кошовського С.В., інше.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Сумської області від 12.11.2015 року у справі № 6/90-09, гр. ОСОБА_4 звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржену ухвалу господарського суду першої інстанції в частині задоволення Заяви арбітражного керуючого Кошовського С.В. (свідоцтво № 923 від 14.05.2013 року) про призначення його ліквідатором у цій справі та покладення на нього виконання обов'язків з ліквідації ТзОВ "Агрофірма Федька". В обґрунтування заявлених вимог, скаржник послалася на те, що місцевий господарський суд, в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , призначив ліквідатором ТзОВ "Агрофірма Федька" - арбітражного керуючого Кошовського С.В. на підставі його Заяви, без дотримання визначеної вказаним Законом процедури.

Під час апеляційного провадження, апеляційним господарським судом встановлено, що, відповідно до Статуту ТзОВ "Агрофірма Федька" та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, засновниками ТзОВ "Агрофірма Федька" є ОСОБА_9 з часткою у статутному капіталі товариства 182667 грн. 64 коп. та ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі товариства 825 грн. 00 коп.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року у справі № 6/90-09 на підставі п. 1) ст. 80 ГПК України, припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою засновника ТзОВ "Агрофірма Федька" гр. ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.11.2015 року у справі № 6/90-09; повернуто гр. ОСОБА_4 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп.

Приймаючи таке рішення, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник апеляційної скарги - гр. ОСОБА_4 не має статусу учасника провадження у справі № 6/90-09 про банкрутство ТзОВ "Агрофірма Федька", а оскаржувана ухвала Господарського суду Сумської області від 12.11.2015 року ніяким чином не зачіпає її права, у зв'язку з чим, гр. ОСОБА_4 не має права на апеляційне оскарження такої ухвали у цій справі. При цьому, апеляційний господарський суд встановив, що гр. ОСОБА_4, звертаючись з апеляційної скаргою на ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.11.2015 року у справі № 6/90-09 (в частині задоволення Заяви арбітражного керуючого Кошовського С.В. про призначення його ліквідатором у цій справі та покладення на нього виконання повноважень з ліквідації боржника), не вказала, чим саме така ухвала порушує її права, або зачіпає її інтереси, саме як засновника боржника.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, гр. ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року у справі № 6/90-09 та передати справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції ст.ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 12 ГПК України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Крім того, гр. ОСОБА_4 посилається на судову практику Верховного суду України у справах №3-207гс17, №3-327гс15 від 01.07.2015 року.

Задовольняючи частково подану гр. ОСОБА_4 касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Враховуючи, що провадження у цій справі було порушено 13.04.2009 року, застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) в редакції чинній до 19.01.2013 року.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

За приписами статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", учасниками у справі про банкрутство є учасниками провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю; заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Як встановлено апеляційним господарським судом, під час прийняття оскарженої ухвали, ОСОБА_4, відповідно до Статуту ТзОВ "Агрофірма Федька" та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, є засновником ТзОВ "Агрофірма Федька" з часткою у статутному капіталі товариства 825 грн. 00 коп.

Проте, припиняючи апеляційне провадження у цій справі, з посиланням на те, що гр. ОСОБА_4 не має статусу учасника провадження у справі № 6/90-09 про банкрутство ТзОВ "Агрофірма Федька", а оскаржувана ухвала Господарського суду Сумської області від 12.11.2015 року ніяким чином не зачіпає її права, апеляційна інстанція не звернула уваги на, встановлені у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2016 року, фактичні обставини цієї справи, зокрема щодо звернення 25.05.2010 року ліквідатора ТзОВ "Агрофірма Федька" - арбітражного керуючого ОСОБА_10 (Звіт № 32 від 19.05.2010 року (том 1, арк. справи 58)) до місцевого господарського суду з вимогою припинити провадження у справі № 6/90-09, на підставі п.7 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.7 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.

Так, як вбачається з вказаного вище Звіту ліквідатора ТзОВ "Агрофірма Федька"- арбітражного керуючого ОСОБА_10, під час ліквідаційної процедури, засновником ТзОВ "Агрофірма Федька" ОСОБА_4 надано фінансову допомогу для сплати визнаних в судовому порядку кредиторських вимог у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами.

В цьому випадку скаржник, своє право на звернення обґрунтовувала тим, що вона є засновником ТзОВ "Агрофірма Федька", та вказувала на порушення її корпоративних прав як учасника боржника.

За приписами ч.ч.1, 2, 3 ст. 3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника. Власником майна боржника державного чи приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація). Надання фінансової допомоги боржнику зобов'язує його взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку, встановленому законом.

Таким чином, право і обов'язок учасника (засновника) товариства, довідавшись про наявність ознак банкрутства, в межах своїх повноважень вжити своєчасних заходів для запобігання банкрутству боржника. Такими заходами може бути фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами.

Правова позиція щодо права учасника товариства на звернення до суду за захистом своїх корпоративних прав висловлена у постановах Верховного Суду України від 21.01.2015 року у справі № 911/2089/14, від 01.07.2015 року у справі №911/2435/14.

На підставі наведеного, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що гр. ОСОБА_4 є учасником справи про банкрутство ТзОВ "Агрофірма Федька" та особою, питання про права та обов'язки якої вирішив Господарський суд Сумської області в ухвалі від 12.11.2015 року, відтак, має право на апеляційне оскарження вказаної ухвали відповідно до ст. 91 ГПК України.

Відповідно до ст. 111-13 ГПК України, ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

У випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство, справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи наведені вище приписи процесуального закону, колегія суддів вважає необхідним вказати, що касаційна скарга гр. ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року у справі № 6/90-09 підлягає частковому задоволенню, оскільки ст. 111-13 ГПК України, не передбачає направлення справи на новий розгляд у випадку скасування ухвали про припинення провадження (в нашому випадку - припинення апеляційного провадження).

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2016 року у справі № 6/90-09 підлягає скасуванню, а справа № 6/90-09 - передачі до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги гр. ОСОБА_4 на ухвалу Господарський суд Сумської області від 12.11.2015 року у цій справі.