на ухвалугосподарського суду Львівської області від 14.07.2015 та постанову у справі Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 № 914/2064/15 господарського суду Львівської області за заявою до Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр", ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей і Ел Консалтинг", Дочірнього підприємства "Джей і Ел Консалтинг" Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна" про банкрутство за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна" - Худзій Д.М.; від Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" - Майстришин С.Р.

26.05.2015 до господарського суду Львівської області за вх. № 2132 від Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр", ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей і Ел Консалтинг", Дочірнього підприємства "Джей і Ел Консалтинг" надійшла заява про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна" (далі - ТОВ "П.Г.С. - Україна").

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.06.2015, зокрема, прийнято заяву Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" (далі - ПП "Торгівельно-логістичний центр"), ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей і Ел Консалтинг" (далі - ТОВ "Джей і Ел Консалтинг"), Дочірнього підприємства "Джей і Ел Консалтинг" (далі - ДП "Джей і Ел Консалтинг") до розгляду.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.07.2015 (суддя Цікало А.І.) за заявою ПП "Торгівельно-логістичний центр", ОСОБА_4, ТОВ "Джей і Ел Консалтинг", ДП "Джей і Ел Консалтинг" порушено провадження у справі № 914/2064/15 про банкрутство ТОВ "П.Г.С. - Україна"; визнано безспірні вимоги ПП "Торгівельно-логістичний центр" в розмірі 222 483,18 грн, ОСОБА_4 в розмірі 94 267,76 грн, ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" в розмірі 43 012,79 грн; ДП "Джей і Ел Консалтинг" в розмірі 218 990,84 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича; виконання обов'язків керівника ТОВ "П.Г.С. - Україна" покладено на розпорядника майна ТОВ "П.Г.С. - Україна" арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції про порушення провадження у справі, ТОВ "П.Г.С.-Україна" звернулось із апеляційною скаргою до Львівського апеляційного господарського суду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 у справі № 914/2064/15 апеляційну скаргу ТОВ "П.Г.С.-Україна" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Львівської області від 14.07.2015 у справі № 914/2064/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2016 у справі № 914/2064/15 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.10.2015 у справі № 914/2064/15 скасовано, справу № 914/2064/15 передано на новий апеляційний розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

постанова суду касаційної інстанції від 19.01.2016 мотивована тим, що в порушення вимог ст. 43 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд в мотивувальній частині постанови не надав правової оцінки доводам апеляційної скарги про те, що на момент винесення оскаржуваної ухвали ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" та ДП "Джей і Ел Консалтинг" не були кредиторами боржника, оскільки 13.07.2015 між вказаними підприємствами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дану Ассетс" було укладено договори про купівлю права вимоги, відтак, на думку скаржника, на момент порушення провадження у справі про банкрутство у ініціюючих кредиторів безспірні вимоги становили менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, та не навів правового обґрунтування та мотивів за якими апеляційна інстанція не прийняла до уваги доводи скаржника.

Також, судом апеляційної інстанції в порушення вимог ст.ст. 43, 99, 101 ГПК України, в постанові не надано правової оцінки доводам апеляційної скарги - ТОВ "П.Г.С. - Україна" щодо несвоєчасного повідомлення заявника апеляційної скарги - боржника про час та місце підготовчого засідання суду - 14.07.2015.

Крім того, в порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд також не звернув уваги та не надав в постанові правової оцінки доводам та обставинам, що зазначені у відзиві ініціюючого кредитора - ПП "Торгівельно-логістичний центр" та розпорядника майна боржника на апеляційну скаргу ТОВ "П.Г.С. - Україна" на ухвалу суду першої інстанції від 14.07.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "П.Г.С. - Україна" щодо підписання апеляційної скарги неповноважною особою.

За результатами нового апеляційного розгляду постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі № 914/2064/15 (головуючий суддя: Желік М.Б., суддя Костів Т.С., суддя Марко Р.І.) в задоволенні вимог апеляційної скарги ТОВ "П.Г.С.-Україна" відмовлено, ухвалу господарського суду Львівської області від 14.07.2015 у справі № 914/2064/15 залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "П.Г.С.-Україна" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просило скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 та ухвалу господарського суду Львівської області від 14.07.2015 повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 3 ст. 10, ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 514 ЦК України, ст.ст. 4-2, 87 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у даній справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно статті 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 зазначеного Закону встановлено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

На підставі вимог ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, зокрема, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду

Згідно з ч. 3 ст. 10 вказаного Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Згідно з частиною 7 вказаної статті, до заяви кредитора додаються також, зокрема, копія виконавчого документа.

Частиною 8 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги до боржника.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 6 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: - порушення провадження у справі про банкрутство; - відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Частиною 7 вказаної статті визначено, що суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що питання про порушення провадження у справі про банкрутство вирішується господарським судом виключно у підготовчому засіданні.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій в оскаржуваних ухвалі та постанові, 26.05.2015 до господарського суду Львівської області за вх. № 2132 від ПП "Торгівельно-логістичний центр", ОСОБА_4, ТОВ "Джей і Ел Консалтинг", ДП "Джей і Ел Консалтинг" надійшла заява про порушення справи про банкрутство ТОВ "П.Г.С. - Україна".

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 14.07.2015 про порушення провадження у справі мотивована тим, що безспірні вимоги ПП "Торгівельно-логістичний центр" до ТОВ "П.Г.С.-Україна" становлять 222 483,18 грн; безспірні вимоги ОСОБА_4 до ТОВ "П.Г.С.-Україна" становлять 94 267,76 грн; безспірні вимоги ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" до ТОВ "П.Г.С.-Україна" становлять 43 012,79 грн; безспірні вимоги ДП "Джей і Ел Консалтинг" до ТОВ "П.Г.С.-Україна" становлять 218 990,84 грн.

Враховуючи те, що безспірні вимоги кредиторів становлять більше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати та такі вимоги не були задоволені боржником протягом строку, що перевищує три місяці з моменту відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредиторів, суд першої інстанції, керуючись вимогами ст.ст. 10, 16 Закону про банкрутство, дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С.-Україна".

Згідно вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При новому розгляді суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 24.02.2016 встановив, що рішенням господарського суду Львівської області від 08.04.2014 у справі № 914/726/14 стягнуто з ТОВ "П.Г.С.-Україна" на користь ПП "Торгівельно-логістичний центр" 222 483,18 грн основного боргу та 4 449,66 грн судового збору (копію рішення долучено до матеріалів справи).

На виконання зазначеного рішення, 25.04.2014 господарським судом Львівської області був виданий наказ (копію наказу долучено до матеріалів справи).

08.05.2014 постановою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання даного наказу (копію постанови долучено до матеріалів справи).

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.09.2014 у справі № 914/2646/14 стягнуто з ТОВ "П.Г.С.-Україна" на користь ПП "Торгівельно-логістичний центр" 16 783,35 грн пені, 23 097,85 грн інфляційних втрат, 2 769,66 грн 3% річних та 1 827,00 грн судового збору (копію рішення долучено до матеріалів справи).

23.09.2014, на виконання зазначеного рішення, господарським судом Львівської області був виданий наказ (копію наказу долучено до матеріалів справи), а 05.11.2014 постановою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання даного наказу (копію постанови долучено до матеріалів справи).

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази повного або часткового погашення ТОВ "П.Г.С.-Україна" заборгованості перед ПП "Торгівельно-логістичний центр" згідно вищезазначених рішень господарського суду Львівської області.

Також, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що рішенням господарського суду Львівської області від 23.05.2014 у справі № 914/1421/14 стягнуто з ТОВ "П.Г.С.-Україна" на користь ДП "Джей і Ел Консалтинг" 214 696,90 грн основного боргу та 4 293,94 грн судового збору (копію рішення долучено до матеріалів справи).

На виконання зазначеного рішення, 10.06.2014 господарським судом Львівської області був виданий наказ (копію наказу долучено до матеріалів справи).

Постановою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ від 07.07.2014 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області від 10.06.2014 у справі № 914/1421/14 (копію постанови долучено до матеріалів справи).

Але, в матеріалах справи відсутні докази повного або часткового погашення ТОВ "П.Г.С.-Україна" заборгованості перед ДП "Джей і Ел Консалтинг" згідно зазначеного рішення господарського суду Львівської області.

Крім зазначеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 04.06.2014 у справі № 914/1422/14 стягнуто з ТОВ "П.Г.С.-Україна" на користь ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" 41 185,79 грн заборгованості та 1 827,00 грн судового збору (копію рішення долучено до матеріалів справи).

23.06.2014, на виконання зазначеного рішення, господарським судом Львівської області був виданий наказ (копію наказу долучено до матеріалів справи).

Постановою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ від 11.09.2014 відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області від 23.06.2014 у справі № 914/1422/14 (копію постанови долучено до матеріалів справи).

Як встановлено колегією суддів суду апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази повного або часткового погашення ТОВ "П.Г.С.-Україна" заборгованості перед ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" згідно зазначеного рішення господарського суду Львівської області.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 30.12.2014 у справі № 465/3457/13-ц стягнуто з ТОВ "П.Г.С.-Україна" на користь ОСОБА_4 93 121,62 грн основного боргу, 9 312,16 грн штрафу, 1 146,14 гр. понесених витрат на оплату судового збору, а всього разом 103 579,92 грн (копію рішення долучено до матеріалів справи).

На виконання зазначеного рішення, 27.01.2015 Франківським районним судом м. Львова був виданий виконавчий лист (копію виконавчого листа долучено до матеріалів справи).

Постановою державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ від 24.02.2015 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа Франківського районного суду м. Львова від 27.01.2015 № 2/465/212/14 (копію постанови долучено до матеріалів справи).

Судом апеляційної інстанції, із матеріалах справи, встановлено, що також відсутні докази повного або часткового погашення ТОВ "П.Г.С.-Україна" заборгованості перед ОСОБА_4 згідно зазначеного рішення Франківського районного суду м. Львова.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції, керуючись вимогами статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", дійшла правомірного висновку, про те що безспірні вимоги ПП "Торгівельно-логістичний центр" до ТОВ "П.Г.С.-Україна" становлять 222 483,18 грн; безспірні вимоги ОСОБА_4 до ТОВ "П.Г.С.-Україна" становлять 94 267,76 грн; безспірні вимоги ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" до ТОВ "П.Г.С.-Україна" становлять 43 012,79 грн.; безспірні вимоги ДП "Джей і Ел Консалтинг" до ТОВ "П.Г.С.-Україна" становлять 218 990,84 грн, що є більше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати та такі вимоги не були задоволені боржником протягом строку, що перевищує три місяці з моменту відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредиторів.

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розглянувши заяву про порушення справи про банкрутство, перевіривши правові підстави виникнення грошових вимог заявників, їх безспірність, вжиття заявниками заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність достатніх підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "П.Г.С.-Україна".

Щодо тверджень заявника апеляційної скарги - ТОВ "П.Г.С.-України" про те, що на момент винесення оскаржуваної ухвали від 14.07.2015 ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" та ДП "Джей і Ел Консалтинг" не були кредиторами боржника, оскільки 13.07.2015 між вказаними підприємствами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дану Ассетс" було укладено договори про купівлю-продаж права вимоги від 13.07.2015, що в свою чергу вплинуло на розмір безспірних вимог кредиторів, колегія суддів апеляційної інстанції в постанові зазначила, що згідно договору про уступку права вимоги, який укладений на стадії виконання судового рішення, не відбувається автоматична заміна стягувача на стадії виконавчого провадження, оскільки така може відбуватися лише на підставі та у порядку, передбаченому, ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 25 ГПК України, яка регулює питання процесуального правонаступництва.

Суд апеляційної інстанції, керуючись вимогами ст. 25, 115 ГПК України та ст.ст. 8, 11 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов в постанові висновку, що долучені представником ТОВ "П.Г.С.-Україна" в судовому засіданні, яке відбулося 15.09.2015, договори про купівлю-продаж права вимоги від 13.07.2015, які укладені на стадії виконання судового рішення, не відповідають вимогам закону, оскільки уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена, адже заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.

Щодо повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу ТОВ "П.Г.С.-Україна", суд другої інстанції за результатами нового розгляду встановив, що представництво Худзія Д.М. ґрунтується на Договорі про надання правової допомоги від 16.06.2015, яке від імені ТОВ "П.Г.С.-Україна" підписане Закалюжним В.М., який діяв на підставі Рішення загальних зборів учасників ТОВ "П.Г.С.-Україна" від 12.11.2014 № 12/10-14, тобто уповноваженим представником боржника до моменту порушення справи про банкрутство, а відкликання довіреностей та договорів про представництво Худзія Д.М. здійснені на підставі ухвали суду, яка на час розгляду справи судом апеляційної інстанції оскаржується, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Худзій Д.М. мав право на подання апеляційної скарги від імені ТОВ "П.Г.С.-Україна" і така прийнята до розгляду Львівським апеляційним господарським судом правомірно.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги, що господарський суд Львівської області не повідомив його про час та місце судового засідання - 14.07.2015, колегія суддів апеляційної інстанції, керуючись вимогами ст. 64 ГПК України, із матеріалів справи в постанові встановила, що ухвала господарського суду Львівської області від 30.06.2015 надіслана учасникам судового процесу, що підтверджується відповідною відміткою суду, тобто, з дотриманням вимог вищевказаної норми.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції дотримано вимог ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом".

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність в даному випадку достатніх підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "П.Г.С.-Україна" за загальною процедурою, та вважає такі висновки судів правомірними і обґрунтованими, такими, що зроблені із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , зокрема, ст.ст. 10 та 16 вказаного Закону.

Щодо тверджень заявника касаційної скарги - ТОВ "П.Г.С.-України" про те, що на момент винесення оскаржуваної ухвали від 14.07.2015 ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" та ДП "Джей і Ел Консалтинг" не були кредиторами боржника, оскільки 13.07.2015 між вказаними підприємствами та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дану Ассетс" було укладено договори про купівлю-продаж права вимоги від 13.07.2015, отже, безспірні вимоги кредиторів складали менше ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" та ДП "Джей і Ел Консалтинг" підтверджені судовими рішеннями господарського суду Львівської області від 23.05.2014 у справі № 914/1421/14 та від 04.06.2014 у справі № 914/1422/14, на виконання яких господарським судом Львівської області було видано відповідні накази, та постановами державного виконавця Франківського ВДВС Львівського МУЮ від 11.09.2014 та від 07.07.2014 про відкриття виконавчих проваджень з виконання наказів господарського суду Львівської області від 23.06.2014 у справі № 914/1422/14 та від 10.06.2014 у справі № 914/1421/14.

13.07.2015 ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" та ДП "Джей і Ел Консалтинг" укладено договори про купівлю-продаж права вимоги від 13.07.2015 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дану Ассетс".

Отже, як правомірно встановлено в оскаржуваної постанові судом апеляційної інстанції, договори уступки права вимоги укладені на стадії виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Суд касаційної інстанції зазначає, що оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватись не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України (1798-12) та Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При цьому питання зміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішуються виключно судом у порядку, передбаченому ст. 25 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції правомірно зазначено, що згідного договору про уступку права вимоги, який укладений на стадії виконання судового рішення, не відбувається автоматична заміна стягувача на стадії виконавчого провадження, оскільки така може відбуватися лише на підставі та у порядку, передбаченому, ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 25 ГПК України, яка регулює питання процесуального правонаступництва.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла обґрунтованого висновку, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.

Аналогічної правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 3-56гс14.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що враховуючи вимоги ч. 3 ст. 10, ч. ч. 2, 7 ст. 11 та ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на момент звернення ініціюючого кредитора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, безспірність його вимог має бути обов'язково підтверджена судовим рішенням, копією виконавчого документа та постановою про відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом, тобто ініціюючий кредитор при порушенні господарським судом провадження у справі про банкрутство за загальною процедурою обов'язково повинен мати статус стягувача у виконавчому провадженні.

Згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, заявником касаційної скарги - боржником - ТОВ "П.Г.С.-України" в даному випадку не надано, в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, належних та допустимих доказів наявності факту заміни у виконавчому провадженні стягувачів на момент порушення провадження у справі про банкрутство боржника, а саме - ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" та ДП "Джей і Ел Консалтинг" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дану Ассетс", з виконання рішень господарського суду Львівської області від 23.05.2014 у справі № 914/1421/14 та від 04.06.2014 у справі № 914/1422/14, у встановленому законом порядку, тому доводи ТОВ "П.Г.С.- Україна" стосовно відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, що передбачені ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути взяті до уваги.

Щодо доводів заявника касаційної скарги - ТОВ "П.Г.С.-України", про те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце підготовчого судового засідання - 14.07.2015, суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій зазначаються: дата проведення підготовчого засідання суду; прізвище, ім'я та по батькові арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Ухвала про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство надсилається сторонам та органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника, органу, уповноваженому управляти державним майном боржника, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків, арбітражному керуючому, визначеному автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно положень ст. 1 вказаного Закону, сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Згідно з ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) передбачають на стадії порушення провадження у справі про банкрутство винесення господарським судом двох окремих ухвал, зокрема, ухвали про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство до розгляду в порядку ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст. 16 вказаного Закону, які є невід'ємними одна від одної та послідовними.

В даному випадку, колегія суддів апеляційної інстанції, правомірно, керуючись вимогами ст. 64 ГПК України, з урахуванням стадії провадження у процедурі банкрутства із матеріалів справи встановила, що ухвала господарського суду Львівської області від 30.06.2015 про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство та про призначення підготовчого засідання на 14.07.2015 надіслана господарським судом сторонам у справі про банкрутство та іншим учасникам, що підтверджується відповідною відміткою суду, тобто, з дотриманням вимог вищевказаної норми.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

В даному випадку матеріали справи, а саме (а.с.19-20 т.3) містять завірену копію листа господарського суду Львівської області від 04.02.2016 на адресу ініціюючого кредитора ПП "Торгівельно-логістичний центр" до якої долучено засвідчений господарським судом список згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 01.07.2015 № 736, зокрема, про надсилання ухвали господарського суду Львівської області від 30.06.2015 у справі № 914/2064/15 на адресу боржника - ТОВ "П.Г.С.-України".

Тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції від 14.07.2015 та постанови суду апеляційної інстанції від 24.02.2016 у справі № 914/2064/15, в частині порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "П.Г.С.-Україна" та визнання безспірних вимог ПП "Торгівельно-логістичний центр" в розмірі 222 483,18 грн, ОСОБА_4 в розмірі 94 267,76 грн, ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" в розмірі 43 012,79 грн, ДП "Джей і Ел Консалтинг" в розмірі 218 990,84 грн - відсутні.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Суд касаційної інстанції зазначає, що наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку у справах про банкрутство, є вичерпним, ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства.

Аналогічної правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 3-957гс15, від 23.12.2015 у справі № 3-1095гс15, від 27.01.2016 у справі № 3-1158гс15.

Як вбачається із касаційної скарги ТОВ "П.Г.С.-України" та підтверджено представником заявника касаційної скарги в судовому засіданні 12.04.2016, скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 14.07.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 в повному обсязі.

Оскаржуваною ухвалою господарського суду Львівської області від 14.07.2015 (суддя Цікало А.І.) за заявою ПП "Торгівельно-логістичний центр", ОСОБА_4, ТОВ "Джей і Ел Консалтинг", ДП "Джей і Ел Консалтинг" порушено провадження у справі № 914/2064/15 про банкрутство ТОВ "П.Г.С. - Україна"; визнано безспірні вимоги ПП "Торгівельно-логістичний центр" в розмірі 222 483,18 грн., ОСОБА_4 в розмірі 94 267,76 грн., ТОВ "Джей і Ел Консалтинг" в розмірі 43 012,79 грн.; ДП "Джей і Ел Консалтинг" в розмірі 218 990,84 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича; виконання обов'язків керівника ТОВ "П.Г.С. - Україна" покладено на розпорядника майна ТОВ "П.Г.С. - Україна" арбітражного керуючого Череватого Любомира Богдановича.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі № 914/2064/15 (головуючий суддя: Желік М.Б., суддя Костів Т.С., суддя Марко Р.І.) ухвалу господарського суду Львівської області від 14.07.2015 у справі № 914/2064/15 залишено без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, виходячи з вимог ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", завершення розгляду питань про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Череватого Л.Б. та покладення на останнього виконання обов'язків керівника ТОВ "П.Г.С. - Україна" відбулось остаточно із завершенням постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 відповідного апеляційного провадження.

Відтак, касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "П.Г.С. - Україна" на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.07.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі № 914/2064/15, в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Череватого Л.Б. та покладення на останнього виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна" підлягає припиненню.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 14.07.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі № 914/2064/15, в частині порушення провадження у справі № 914/2064/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна" та визнання безспірних вимог Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр" в розмірі 222 483,18 грн, ОСОБА_4 в розмірі 94 267,76 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю "Джей і Ел Консалтинг" в розмірі 43 012,79 грн, Дочірнього підприємства "Джей і Ел Консалтинг" в розмірі 218 990,84 грн - залишити без змін.

Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна" на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.07.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі № 914/2064/15, в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Череватого Л.Б. та покладення на останнього виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "П.Г.С. - Україна" - припинити.