Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Борденюк Є.М. Могил С.К., за участю представників: позивача Пихтін К.В., представник, відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі № 915/1988/15 Господарського суду Миколаївської області за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсаж" про стягнення 39898,90 грн,

Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсаж" безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 38680,90 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2015 (суддя Фролов В.Д.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 (судді: Гладишева Т.Я. - головуючий, Головей В.М., Колоколов С.І.), в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Скаргу мотивовано доводами про порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 19.11.2012 між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" (замовник) та ТОВ "Форсаж" (підрядник) укладено Договір №СД/ТХ-286 (підряд на виконання робіт) (далі за текстом - Договір), за умовами п.1.1 якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього Договору за завданням замовника роботи з капітального ремонту караульного приміщення ДП "МТП "Южний", а замовник зобов'язаний прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, викладених у цьому Договорі.

Згідно з п.4.1 Договору загальна ціна робіт за цим Договором становить 813481,20 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 135580,20 грн та включає в себе плату за використані матеріали, виконану роботу та відшкодування усіх обґрунтованих витрат підрядника, які пов'язані з цим Договором. Загальна ціна робіт за цим Договором визначена на основі Договірної ціни, яка є додатком № 1 та невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.6.1 Договору строк виконання робіт за цим Договором становить 120 календарних днів від дати отримання авансу.

Датою закінчення робіт вважається дата прийняття замовником за актом здавання-приймання виконаних робіт (п.6.2 Договору).

В п.7.1. Договору сторони передбачили, що здавання підрядником результатів виконаних робіт (предмета підряду) та приймання їх замовником оформлюється актами здавання-приймання виконаних робіт, які надаються підрядником замовнику протягом 5 календарних днів з моменту закінчення виконання робіт за Договором поетапно.

Згідно з п.7.2 Договору у разі виявлення недоліків під час приймання результатів робіт (предмета підряду) замовник має право відмовитися від підписання акта здавання-приймання виконаних робіт та скласти акт із вказівкою недоліків і строків їх усунення. Зазначений акт складається у двох примірниках та надається на погодження підряднику, який у разі згоди із змістом цього акта підписує його, скріплює печаткою та усуває всі недоліки у визначений цим актом строк. У разі незгоди підрядника із змістом цього акта спір вирішується в порядку, встановленому Договором.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 01.07.2013, але у будь-якому випадку не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.12.1 Договору).

Додатковою угодою №1 до Договору, зареєстрованою позивачем 05.02.2013 за №13435/42, сторони досягли згоди про зміну обсягів робіт та загальної ціни робіт за Договором шляхом внесення змін до п. 4.1. Договору, встановивши загальну ціну робіт за цим Договором 887652,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 147942,00 грн, яка включає в себе плату за використані матеріали, виконану роботу та відшкодування усіх обґрунтованих витрат підрядника, які пов'язані з цим Договором. Загальна ціна робіт за цим Договором визначена на основі договірної ціни, яка є додатком №1 та невід'ємною частиною Договору.

Крім того, додатковою угодою №2 до Договору сторони досягли згоди про продовження строків виконання робіт за Договором, який (строк) склав 151 робочий день з дати отримання передплати.

З 11.11.2013 по 31.01.2014 Державною фіскальною інспекцією в Одеській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "МТП "Южний" за період з 01.04.2012 по 30.09.2013, за результатами якої складено акт від 07.02.2014 №05-11/9, в якому було зазначено про завищення вартості виконаних ТОВ "Форсаж" робіт за Договором підряду №СД/ТХ-286 від 19.11.2012 з ремонту караульного приміщення, чим завдано збитків ДП "МТП "Южний" на зазначену суму.

17.03.2014 позивач отримав від Державної фіскальної інспекції в Одеській області вимоги від 13.03.2014 №15-05-23-14/2722 щодо усунення виявлених в ході ревізії порушень, в тому числі щодо стягнення з ТОВ "Форсаж" зайво сплачених коштів у розмірі 38680,90 грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2014 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ДП "МТП "Южний" до Державної фіскальної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування п.п.1, 2, 3, 4, 6 письмової вимоги від 13.03.2014 № 15-05-23-14/2722 відмовлено. При цьому у даній постанові стосовно п.п.3, 4, 6 вимоги зазначено: "Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування".

Замовник направив на адресу підрядника лист-вимогу від 27.10.2015 вих. №6146/01/102/15 про повернення на рахунок ДП "МТП "Южний" у строк до 09.11.2015 зайво сплачених коштів в розмірі 38680,90 грн, який залишено відповідачем без задоволення.

За таких обставин позивач звернувся з позовом у даній справі, вимоги за яким обґрунтовуються обставинами завищення вартості виконаних робіт, встановленими у акті ревізії, складеному Державною фіскальною інспекцією в Одеській області №05-11/9 від 07.02.2014. При цьому правовою підставою для стягнення цих коштів позивач визначив положення статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до приписів статей 837, 843 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що у даному випадку правовідносини між Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" та ТОВ "Форсаж" виникли на підставі Договору та додаткових угод до нього, в яких сторони вільно на власний розсуд визначили об'єм робіт, що підлягають виконанню, та їх вартість, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства ці умови є обов'язковими для сторін.

Судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку тій обставині, що зобов'язання за Договором сторонами виконані, приймання виконаних будівельних робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій відповідними актами, які підписано та скріплено печатками сторін.

При цьому з матеріалів справи не вбачається, що укладений між сторонами Договір чи додаткова угода до нього в частині визначення ціни було визнано в установленому порядку недійсними повністю або частково з підстав її завищення, чи до них були внесені відповідні зміни.

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із правовою позицією господарського суду апеляційної інстанції про те, що зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Висновок господарських судів попередніх інстанцій про те, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім як оплата за виконані на підставі Договору роботи, тобто за наявності правової підстави, що виключає можливість застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним та обґрунтованим.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у своїї постановах від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012, від 17.06.2014 у справі №13/096-12, від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14.

З огляду на наведене, у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача 39898,90 грн, як безпідставно отриманих коштів, господарськими судами попередніх інстанцій відмовлено правомірно.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, вищенаведених висновків судів попередніх інстанції не спростовують та по суті зводяться до заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів у справі та намагання довести інші обставини, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, в той час як згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги відсутні.