Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" на постанову та на рішення Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року господарського суду Київської області від 17.11.2015 року у справі господарського суду Київської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про визнання договору недійсним, за участю представників сторін:

позивача: не з"явився, відповідача: не з"явився,

У вересні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (далі - ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", позивач) звернулось з позовом до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (далі - ДП "Регіональні електричні мережі", відповідач) про визнання недійсним договору про постачання електричної енергії № 5/к від 28.12.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 07.10.2014 року, у ДП "Регіональні електричні мережі" відсутні законні підстави для здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" за укладеним договором про постачання електричної енергії № 5/к від 28.12.2011 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.11.2015 року (суддя Карпечкін Т.П.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року (колегія суддів у складі: Буравльова С.І. - головуючого, суддів: Шапран В.В., Андрієнко В.В.) рішення місцевого господарського суду від 17.11.2015 року залишено без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року та рішення господарського суду Київської області від 17.11.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" у повному обсязі - визнати договір №5/к від 28.12.2011 року, укладений між ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" та ДП "Регіональні електричні мережі" на поставку електричної енергії - недійсним.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 28.12.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (далі - споживач) та Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" (далі - постачальник) було укладено договір № 5/К (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 217558 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 9.4. Договір набирає чинності з 30.12.2011 року і укладається на термін до 31.03.2012 року та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не заявить про його припинення чи перегляд умов.

При укладенні договору Державному підприємству "Регіональні електричні мережі" надано ліцензію № 469966 на постачання електроенергії за регульованим тарифом зі строком дії з 08.10.2009 року по 07.10.2014 року.

07.10.2014 року строк дії вищевказаної ліцензії на постачання електричної енергії за регульованим тарифом закінчився.

02.10.2014 року на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 61 (v0061874-14) "Про видачу ліцензій на розподіл електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами) та постачання електричної енергії за регульованим тарифом ДП "Регіональні електричні мережі" була видана ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом терміном дії з 08.10.2014 року по 07.10.2017 року. Та затверджено територію здійснення Державним підприємством "Регіональні електричні мережі" ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" до 09.04.2015 року зареєстровано за адресою: 94801, м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1 і відповідно до зазначеної Постанови Національної комісії Свердловський район не входить до території здійснення ліцензованої діяльності відповідача з постачання електричної енергії.

Скаржник вважає, що з 07.10.2014 року у ДП "РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ" відсутні законні підстави для здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії ТОВ "ДТЕК СВЕРДЛОВ АНТРАЦИТ" за Договором №5/к від 28.11.2011 року та даний договір слід визнати недійсним.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судами попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" про визнання договору №5/к від 28.11.2011 року недійсним, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсність укладеного Договору від № 5/к від 28.12.2011 року позивач мотивував відсутністю у Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" законних підстав для здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії за укладеним договором, у зв'язку з закінченням строку дії ліцензії на постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент укладення договору № 5К від 28.12.2011 року, у відповідача була наявна діюча ліцензія на постачання електроенергії за регульованим тарифом № 469966 зі строком дії з 08.10.2009 року по 07.10.2014 року.

Колегія суддів, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що сторонами в момент укладення спірного Договору не було допущено порушень ст. 203 Цивільного кодексу України чи ст. 227 Цивільного кодексу України, тому відсутні підстави вважати Договір незаконним та визнавати його недійсним.

Крім того, якщо під час дії договору змінились обставини, які унеможливлюють його подальше виконання, сторони можуть ініціювати припинення такого договору шляхом його розірвання в порядку ст. 651 ЦК України за наявності достатніх підстав.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків суду, покладених в основу оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до приписів ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи зазначене, оскаржувані судові рішення є такими, що прийняті на підставі повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року та рішення господарського суду Київської області від 17.11.2015 року у справі №911/4358/15 залишити без змін.