ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2016 року Справа № 916/3302/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Акулової Н.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2015 року у справі № 916/3302/13 Господарського суду Одеської області за позовом Публічного акціонерного товариства "БГ Банк", м. Київ, до Адвокатського об'єднання "Соломон", м. Одеса, про стягнення 102 795,04 грн.,
за участю представників:
позивача - Завойко Д.І. (дов. № 3 від 25.02.16);
відповідача - не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2013 року позивач ПАТ "БГ Банк" пред'явив у господарському суді позовом до відповідача Адвокатського об'єднання "Соломон" про стягнення 102 795,04 грн.
Вказував, що 15.04.13 між ПАТ "БГ Банк" (орендодавцем) та Адвокатським об'єднанням "Соломон" (орендарем) був укладений договір оренди б/н, згідно якого він зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення № 263 загальною площею 257 кв.м., що розташоване під № 19б по вул. Середньофонтанській в м. Одеса, а орендар - сплачувати орендну плату та комунальні послуги на умовах та в строки, визначені договором.
Посилаючись на порушення орендарем умов договору в частині сплати орендної плати та комунальних послуг, позивач, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 22.06.15, просив стягнути з відповідача 47 330,83 грн. заборгованості по орендній платі, 10 445,70 грн. заборгованість по сплаті комунальних послуг, 20 862,38 грн. пені, 21 435,09 грн. інфляційних втрат та 2 721,04 грн. 3 % річних, а всього - 102 795,04 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12 серпня 2015 року (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково.
Вирішено стягнути з Адвокатського об'єднання "Соломон" на користь ПАТ "БГ Банк" 47 330,83 грн. заборгованості з орендної плати, 10 445,70 грн. заборгованості по сплаті комунальних послуг, 3 128,63 грн. пені, 2 709,16 грн. 3 % річних, 21 435,09 грн. інфляційних втрат та 1 700,99 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення мотивоване посиланнями на порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині сплати орендної плати та комунальних послуг, що є підставою для покладення на нього обов'язку по їх сплаті разом з інфляційними втратами, 3 % річних та пенею, з врахуванням їх правильного розрахунку.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2015 року (колегія суддів у складі: Філінюка І.Г. - головуючого, Богатиря К.В., Пироговського В.Т.) рішення змінено.
Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з Адвокатського об'єднання "Соломон" на користь Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" 4 228,06 грн. заборгованості з орендної плати; 4 970,95 грн. заборгованості по сплаті комунальних послуг; 281,25 грн. пені; 468,76 грн. 3 % річних, 4 672,91 грн. інфляційних втрат.
В іншій частині рішення залишити без змін".
постанова обґрунтована посиланнями на помилковість та на невідповідність ч. 6 ст. 762 ЦК України та п. 12.4.4 договору оренди висновків суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати, комунальних послуг, інфляційних втрат, 3 % річних та пені за весь період до дати підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення, тобто за час протягом якого відповідач не мав можливості використовувати орендоване майно за цільовим призначенням через обставини, які від орендаря не залежали.
У касаційній скарзі ПАТ "БГ Банк", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 6 ст. 762, ч. 2 ст. 795 ЦК України та ст. 38 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.04.13 між ПАТ "БГ Банк" (орендодавцем) та Адвокатським об'єднанням "Соломон" (орендарем) був укладений договір оренди б/н, згідно якого він зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення № 263 загальною площею 257 кв.м., що розташоване під № 19б по вул. Середньофонтанській в м. Одеса, а орендар - використовувати приміщення для розміщення офісу та сплачувати орендну плату та комунальні послуги на умовах та в строки, визначені договором.
Пунктом 5.1 договору сторони погодили розмір орендної плати за 1 кв.м. приміщення в сумі 85 грн., в тому числі ПДВ. Всього розмір місячної орендної плати за всю займану площу складає 18 04,17 грн., крім цього ПДВ 3 640,83 грн., всього 21 845 грн.
Плата за перший місяць оренди сплачується орендарем згідно виставленого орендодавцем рахунку до кінця поточного місяця, а плата за останній місяць оренди сплачується орендарем не пізніше 5 банківських днів після підписання сторонам акту приймання-передачі (п.5.2 договору).
Витрати по сплаті комунальних послуг: водопостачання, водовідведення, електропостачання, опалення, послуг з утримання будівлі і прибудинкової території та інших спожитих орендарем комунальних послуг сплачуються орендарем самостійно шляхом укладання відповідних договорів. Після підписання цих договорів орендодавець не несе відповідальності у випадку ненадання вищевказаних комунальних послуг із вини організацій, постачальників цих послуг, у випадку, якщо це не пов'язано із неналежним виконанням зобов'язань орендодавця (п. 5.4 договору).
Орендар зобов'язується перераховувати орендну плату за поточний місяць, встановлену у п.п. 5.1, 5.4 договору у безготівковій формі в національній валюті - гривні на поточний рахунок орендодавця, вказаний в виставлених рахунках, якщо орендодавець окремо у письмовій формі не повідомить орендарю інший рахунок для здійснення розрахунків за договором, щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, якщо інше не передбачено договором на підставі цього договору. При цьому сторони домовилися після здійснення оплати оформлювати щомісяця Акт наданих послуг (п. 5.5 договору).
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив орендну плату за період з 01.07.13 по 05.09.13 в сумі 47 330,83 грн. та комунальні послуги з червня по 05.09.13 в сумі 10 445,70 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказує на неможливість виконання своїх договірних зобов'язань у зв'язку з неможливістю використання ним орендного майна за цільовим призначенням з не залежних від нього причин та посилається при цьому на пошкодження каналізаційної труби системи загального користування та залиття орендованого приміщення фекальними водами 13.05.15
Судами встановлено, що 13.05.13 відповідач листом повідомив начальника ОСББ про залиття приміщення № 54, що розташоване під № 19б по вул. Средньофонтанській в м. Одеса та просив здійснити огляд приміщення та скласти Акт залиття.
14.05.13 відповідач листом б/н повідомив позивача про залиття 13.05.13 орендованого приміщення.
03.07.13 відповідач надіслав позивачу заяву про розірвання договору оренди на підставі п. 12.6.2 договору, яка була отримана позивачем 05.07.13 (т. 1, а.с. 39-40).
Пунктами 12.6.2, 12.7 договору оренди сторони погодили, що цей договір може бути розірвано на вимогу орендаря у випадку недоцільності подальшого користування орендарем приміщення або за наявності інших суттєвих підстав. У випадках, передбачених пп. 12.6.2 даного договору, орендар надсилає орендодавцю повідомлення про розірвання цього договору за 60 календарних днів до дати фактичного розірвання.
Місцевим судом встановлено, що акт приймання-передачі об'єкта оренди сторонами підписано 07.10.13.
Надавши належну правову оцінку п. 12.6.2 договору, суд першої інстанції правильно виходив з того, що договір оренди є розірваним через 60 днів з дня отримання орендодавцем заяви орендаря про розірвання договору, тобто з 05.09.13.
Приписами ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Встановивши порушення відповідачем строків оплати наданих позивачем послуг, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про покладення на відповідача обов'язку по сплаті боргу, 3 % річних та інфляційних втрат, які є складовою частиною боргу, за весь період користування орендованим приміщенням, з врахуванням їх правильного розрахунку місцевим судом.
Крім того, п.п. 10.2, 10.3 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендодавець має право стягнути з орендаря пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня від несвоєчасно внесеної суми, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Положеннями ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив дані вимоги з врахуванням їх правильного розрахунку місцевим судом.
За таких обставин, судом першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Змінюючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції посилався на помилковість та на невідповідність ч. 6 ст. 762 ЦК України та п. 12.4.4 договору оренди висновків суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати, комунальних послуг, інфляційних втрат, 3 % річних та пені за весь період до дати підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення, тобто за час протягом якого відповідач не мав можливості використовувати орендоване майно за цільовим призначенням через обставини, які від орендаря не залежали.
При цьому, апеляційний суд виходив з того, що орендоване приміщення відповідач звільнив 06.07.13, тому у нього наявний обов'язок сплатити орендну плату лише за період з 01.07.13 по 06.07.13.
Проте, обставини звільнення відповідачем орендованого приміщення 06.07.13 належними та допустимими доказами не підтверджені.
Згідно ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути ним використано через обставини, за які він не відповідає.
Пунктом 12.4.4 договору оренди сторони погодили, що дія цього договору припиняється у разі загибелі (знищення) об'єкта оренди, його пошкодження, яке унеможливлює його подальше використання за призначенням.
Апеляційним судом встановлено, що 03.07.13 між Адвокатським об'єднанням "Соломон" (замовник) та КП "Центр екологічних проблем та ініціатив" (виконавець) був укладений договір № 0703/2013, згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання проведення роботи в галузі технічних випробувань та аналізу Код 74.30.1 згідно Державного класифікатора продукції та послуг "ДК 016-97" та підготувати протокол проведених замірів.
На виконання вказаного договору КП "Центр екологічних проблем та ініціатив" зробив дослідження повітря офісного приміщення та встановив, що вміст формальдегіду та сірководню в дослідженому повітрі перевищує санітарно-гігієнічні норми.
Разом з тим, місцевим судом встановлено та матеріалами справи підтверджено звільнення відповідачем орендованого приміщення лише 07.10.13. В акті приймання-передачі не зазначено про неможливість використання приміщення, натомість, вказано, що стан об'єкта оренди задовільний.
Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено неможливості використання ним орендованого приміщення за призначенням.
За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для часткового звільнення відповідача від сплати орендної плати та комунальних послуг, а також нарахованих інфляційних втрат, 3 % річних та пені, на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України та п. 12.4.4 договору, є помилковими.
Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" задовольнити.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2015 року у справі № 916/3302/13 скасувати.
3. Рішення Господарського суду Одеської області від 12 серпня 2015 року у справі № 916/3302/13 залишити в силі.
Головуючий суддя:
Судді:
Дунаєвська Н.Г.
Акулова Н.В.
Мележик H.I.