ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2016 року Справа № 927/132/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика А.В.К. м. Дніпропетровськ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 927/132/15 Господарського суду Чернігівської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика А.В.К. м. Дніпропетровськ" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного підприємства Фірма "Голд Транс"; - Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" - Бутенко Дмитро Володимирович про стягнення 224065 грн. за участю представників: позивача Скок В.С. - предст. дов. від 28.10.2015 відповідачів третьої особи Підгорний К.Є. - предст. дов. від 31.03.2013; не з'явився не з'явився
ВСТАНОВИВ:
30.01.2015 Публічне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика А.В.К. м. Дніпропетровськ" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідачів 197065 грн. шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме з вимогами: стягнути з Приватного підприємства Фірма "Голд Транс" 140065 грн. витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом гілки газогону та з Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" - 50000 грн суми страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовано доводами про відповідальність підприємства за шкоду, заподіяну його працівником, та належним підприємству джерелом підвищеної небезпеки, а також про відповідальність страхової компанії, яка застрахували транспортний засіб, відповідно до полісу страхування, та приписами статей 15, 16, 22, 1172, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, статей 22, 26-1, 29, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". У позові позивач просив також стягнути з відповідачів штраф у відповідності до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах, за порушення строків розгляду претензії
Приватне підприємство Фірма "Голд Транс" відхилило позовні вимоги з тих підстав, що позивач не довів належними доказами своє право на пошкоджене майно, а також розмір заподіяної шкоди саме на час її заподіяння.
В зв'язку з добровільною сплатою Приватним акціонерним товариством "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" 49000 грн позивач подав заяву від 16.02.2016, в якій відмовився від позовних вимог до страхової компанії та просив припинити провадження в цій частині позовних вимог; одночасно позивач збільшив позовні вимоги до Приватного підприємства Фірма "Голд Транс" до 148065 грн. у зв'язку з виявленою арифметичною помилкою також просив стягнути 25000 грн. витрат на проведення експертного дослідження та 1000 грн франшизи, яку не сплатила страхова компанія. 23.02.2016 позивач подав заяву про відмову від вимог про стягнення з відповідачів штрафу.
Приватне акціонерне товариство "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" відхилило позовні вимоги, як безпідставні.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2015 (суддя Фетисова І.А.) позовні вимоги задоволено частково; з Приватного підприємства Фірма "Голд Транс" стягнуто на користь позивача 1000 грн. франшизи та 20,46 грн судового збору; в решті позовних вимог до Приватного підприємства Фірма "Голд Транс" відмовлено; прийнято відмову позивача від позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", провадження в цій частині припинено; з позивача стягнуто на користь Приватного підприємства Фірма "Голд Транс" 9186,92 грн судових витрат по проведенню судової експертизи.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 (судді: Іоннікова І.А. - головуючий, Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм процесуального права, оскільки всупереч приписам статей 41, 42, 84, 86 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про призначення експертизи не обґрунтовано доцільність її проведення, мотивів визначення експертної установи за межами території (зони) обслуговування, на якій розташовано об'єкт дослідження, що ставить під сумнів правомірність висновку судової експертизи; приймаючи рішення, господарські суди не перевірили та не надали належної оцінки висновку та не навели мотивів в обґрунтування причин надання цьому висновку переважної сили над іншими доказами у справі, наданими позивачем; експерт, який проводив дослідження, вийшов за межі спеціальних знань, оскільки з його кваліфікаційного класу не вбачається права проводити дослідження ділянки газопроводу, а документи, додані до висновку експерта, не підписані експертом та не засвідчені відбитком печатки експертної установи, що суперечить пунктам 2.3 та 4.17 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (z0705-98) ; оголосивши одночасно рішення, прийняте за наслідками розгляду клопотання позивача про призначення експертизи та вступну та резолютивну частину постанови, апеляційний господарський суд порушив процесуальні права позивача, як учасника процесу, позбавивши його можливості повторно заявити клопотання про призначення експертизи з інших підстав, не врахував право позивача бути ознайомленим з відзивом на апеляційну скаргу та позбавив його можливості надати відповідні заперечення; висновок апеляційного суду про неможливість проведення експертизи, позаяк пошкоджена ділянка відремонтована, суперечить пунктам 3.5, 3.6 зазначеної вище Інструкції; суд несвоєчасно поновив провадження у справі, вплинувши тим самим на склад суду під час розгляду даної справи.
У судовому засіданні позивач підтримав доводи касаційної скарги, надавши також клопотання про залучення до матеріалів справи листа Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Приватне підприємство Фірма "Голд Транс" відзив на касаційну скаргу не надав; усно відхилив її доводи, вказавши, що суди належно дослідили всі обставини справи та прийняли законні та обґрунтовані рішення.
Інші учасники справи не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні, не надіслали відзив по суті касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 29.08.2014 о 17 год. 20 хв. автомобіль SKANIA R113НA4X2L, номерний знак НОМЕР_1 (причіп SCHMITZ SPR 24 номерний знак НОМЕР_2) під керівництвом водія ОСОБА_5, який є працівником Приватного підприємства "Фірма "Голд Транс", було скоєно ДТП за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7В (залишив автомобіль на підйомі, не вживши заходів проти самовільного руху автомобіля, в результаті чого автомобіль скотився заднім ходом та скоїв наїзд на газову трубу та розподільчий газовий пункт, що спричинило матеріальну шкоду власнику газової труби - ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ"). Вина водія ОСОБА_5 в скоєнні даної ДТП встановлена постановою Ніжинського міськрайонного суду від 26.09.2014 по справі 740/4137/14.
Ті обставини справи, що, автомобіль яким вчинено ДТП, належить Приватному підприємству "Голд Транс", а пошкоджений газогін належить позивачу, сторони не спростовують.
Автомобіль SKANIA R113НA4X2L, номерний знак НОМЕР_1 та транспортний засіб - причіп SCHMITZ SPR 24 номерний знак НОМЕР_2 застраховані полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/8158525 від 24.02.2014 та АС/8152747 від 24.02.2014, страховик - Приватне акціонерне товариство "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", страхувальник - Приватне підприємство "Фірма "Голд Транс". Відповідно до полісів страхова сума за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн.
17.10.2014 позивач та фізична особа - підприємець ОСОБА_10 (судовий експерт МЮУ) уклали договір № 00297 про надання послуг, а саме здійснення будівельно-технічного експертного дослідження з метою встановлення вартості матеріального збитку, завданого ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" після дорожньо-транспортної пригоди від 29.08.2014, в результаті якої отримали пошкодження 54 м газопроводу і вузол комерційного обліку газу за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7В. Відповідно до пункту 2.2 договору загальна сума договору складає 25000 грн. без ПДВ. Позивач оплатив надані послуги платіжним дорученням № 846 від 18.12.2014 на суму 12500 грн. та платіжним дорученням № 3747 від 20.10.2014 на суму 12500 грн.
За змістом висновку будівельно-технічного експертного дослідження № 1041-09 від 20.11.2014, проведеного судовим експертом МЮУ ОСОБА_10 на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого позивачу за наслідками ДТП від 29.08.2014, в результаті якої зазнала пошкодження гілка газогону за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 7В, становить 197065 грн.
Приватне акціонерне товариство "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" направило позивачу та Приватному підприємству Фірма "Голд Транс" лист № 511 від 30.01.2015, яким повідомило про здійснення розгляду матеріалів дорожньо-транспортної, за наслідками якого позивачу підлягає виплаті сума страхового відшкодування 49000 грн за винятком 1000 грн франшизи згідно з полісом АС/8158525. Платіжним дорученням № ЗР004986 від 02.02.2015 страхова компанія перерахувала позивачу 49000 грн. страхового відшкодування.
З огляду на незгоду відповідача з розміром збитків та доказами на підтвердження розміру збитків, місцевий господарський суд дійшов висновку про існування між сторонами у справі суперечливих позиції щодо розміру матеріального збитку завданого внаслідок ДТП, та вказав, що оскільки наданий позивачем висновок будівельно-технічного експертного дослідження № 1041-09 від 20.11.2014 виконаний на замовлення позивача та заперечується відповідачем як доказ реального розміру матеріального збитку завданого внаслідок ДТП, необхідно здійснити оцінку вартості завданого матеріального збитку, для чого призначити судову експертизу.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2015 призначено будівельно-технічну судову експертизу та на вирішення експертів поставлено наступні питання:
" 1. Якою є вартість газогону довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів 7-В, в тому числі з урахуванням зносу?
2. Визначити обсяг та види ремонтних робіт які необхідно здійснити для відновлення експлуатації газогону довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів 7-В станом на 23.10.2014. Якою є вартість таких відновлювальних ремонтних робіт станом на 23.10.2014?
3. Чи підтверджується документально фактичне виконання, кількість, обсяг та вартість проведених робіт ПП "Теплоенергоефект" по договору підряду № 00304 від 23.10.2014 на суму 206824,80 грн. з ПДВ по ремонту газогону довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів 7-В, обсягам кількості та вартості необхідним відновлювальним роботам газогону довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів 7-В після ДТП яке сталось 29.08.2014?
Якщо ні, то на яку суму та в яких обсягах не підтверджується?
4. Чи підтверджується документально фактичне виконання, кількість, обсяг та вартість проведених робіт ПП "Теплоенергоефект" по договору підряду № 00191 від 28.05.2014 на суму 522166 грн. по реконструкції вузлів комерційного обліку споживання природного газу в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів 11, 7-В, обсягам, кількості та вартості необхідним відновлювальним роботам газогону довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів 7-В після ДТП яке сталось 29.08.2014?
Якщо ні, то на яку суму та в яких обсягах не підтверджується?
5. Чи є можливим використання встановленого обладнання та матеріалів, наявних на газогоні довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів 7-В на момент вчинення ДТП 29.08.2014, при здійсненні відновлювальних робіт, визначених експертних шляхом по пункту 2.2 ?
Якщо так, то визначити таке обладнання, матеріали та їх вартість.
6. В якій сумі обчислюється розмір матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою 29.08.2014 газогону довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів 7-В? Чи відповідає заявлений позивачем розмір матеріальної шкоди в сумі 197065 грн. вартості відновлювального ремонту газогону довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів 7-В, з урахуванням зносу ?
7. Чи відповідає дійсному розміру шкоди, визначений у висновку будівельно-технічного експертного дослідження № 1041-09 від 20.11.2014 розмір найбільш ймовірної вартості матеріального збитку в сумі 197065 грн., завданого позивачу, після ДТП 29.08.2014 в результаті якої зазнала пошкодження гілка газогону за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів 7-В ?"
За змістом висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10.07.2015 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса визначено:
- По першому питанню: розмір матеріальної шкоди завданої ДТП, яка сталася 29.08.2014, ділянці газогону довжиною 54 м, що належить ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" і розташованої по вул. Журналістів, 7В м. Дніпропетровськ, на час складання цього висновку, дорівнює 23018,00 грн.;
- По другому питанню: газопровід довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів, 7-В не потребує ремонтних робіт з відновлення його експлуатації. Відшкодування полягає у відновленні попереднього становища в натурі;
- По третьому питанню: відповісти на поставлене питання не надається можливим;
- По четвертому питанню: інвентаризаційна вартість газогону довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів, 7В складає 440544 грн. З урахуванням зносу його вартість складає 431366,02 грн.
- По п'ятому питанню: на питання з документального підтвердження кількості, обсягу та вартості робіт, проведених ПП "Теплоенергоефект" по договору підряду № 00304 від 23.10.2014 на суму 177278 грн. з ПДВ по ремонту газогону довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів, 7В, відповісти на надається можливим. Виходом на місце встановлено, що розгляданий газопровід експлуатується після ДТП, яке сталося 29.08.2014, без проведення його ремонту;
- По шостому питанню: на питання з документального підтвердження кількості, обсягу та вартість робіт, проведених ПП "Теплоенергоефект" по договору підряду № 00191 від 28.05.2014 р. на суму 447570,86 грн. з ПДВ по реконструкції вузлів комерційного обліку газу ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Дніпропетровськ" по вул. Журналістів, 7В, м. Дніпропетровська, відповісти не надається можливим. Виходом на місце встановлено, що розгляданий газопровід експлуатується після ДТП, яке сталося 29.08.2014 р., без проведення його ремонту;
- По сьомому питанню: відповісти на частину питання з оцінки висновків експерта не надається можливим.
Використання обладнання та матеріалів, наявних на газопроводі довжиною 54 м в м. Дніпропетровськ по вул. Журналістів, 7В після ДТП, яке сталося 29.08.2014 можливе, бо здійснюється без виправлення його деформованої частини.
Також зі змісту висновку експерта вбачається, що фактичний огляд ділянки газопроводу при здійсненні експертного дослідження здійснювався в присутності представників позивача та Приватного підприємства Фірма "Голд Транс", у висновку зафіксовано перебування газопроводу у стані експлуатації та відсутності ремонту після ДТП, а також ту обставину, що ДТП не призвела до неможливості експлуатації газопроводу й газопровід довжиною 54 м не потребує ремонтних робіт з відновлення саме його експлуатації, відшкодування полягає у відновленні попереднього становища в натурі.
Відповідно суд першої інстанції відхилив обставини, зазначені в описовій частині дослідження висновку № 1041-09, складеного 20.11.2014 експертом ОСОБА_10, щодо аварійного стану газопроводу і неможливості його використання у господарській діяльності, необхідності виконання ремонтно-будівельних і пусконалагоджуваних робіт, на об'єкті дослідження влітку 2014 року, в обсягах та розмірах, визначених в сумі 197065 грн.; також суд вказав, що за висновком № 1041-09 вартість матеріального збитку в сумі 197065,00 грн. визначена як найбільш ймовірна, тобто, зазначений висновок містить лише припущення щодо розміру матеріального збитку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд вказав, що доведений матеріалами справи розмір шкоди є меншим, ніж ліміт відповідальності страхової компанії та виплачена страховою компанією сума, а стягненню з Приватного підприємства Фірма "Голд Транс" підлягає сума невиплаченої страховою компанією франшизи; в частині стягнення 1000 грн касаційна скарга не містить жодних доводів щодо незаконності судових рішень.
Також місцевий господарський суд відмовив у прийнятті відмови позивача від вимог про стягнення з відповідачів штрафу, вказавши, що наведене в пункту 6 прохальної частини позовної заяви розцінюється судом як процесуальне клопотання.
Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з обставинами справи, встановленими місцевим судом, та застосуванням ним норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія зазначає, що за приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до частин першої та другої статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1192 Цивільного кодексу України визначено способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, шляхом зобов'язання особи, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір завданих збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом статей 32- 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, належними і допустимими доказами; при цьому доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, та встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.
Господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають у судовому процесі і потребують спеціальних знань (частина перша статті 41 Господарського процесуального кодексу України). Вимоги до висновку судового експерта та наслідки недостатньої ясності чи неповноти висновку викладено в статті 42 Господарського процесуального кодексу України, а за приписами частини четвертої цієї статті висновок судового експерта для суду не є обов'язковим та оцінюється за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Місцевий господарський суд вірно відніс розмір заподіяної шкоди до істотних обставин справи, які належить встановити для правильного вирішення спору, та у зв'язку з потребою спеціальних знань для роз'яснення питання щодо витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом гілки газогону, призначив судову експертизу; зміст заперечень відповідача щодо обґрунтованості наданого позивачем висновку та мотиви призначення експертизи викладені в ухвалі від 10.03.2015; оцінка висновку судової експертизи поряд з іншими доказами містяться у рішенні суду від 15.09.2015.
Таким чином, місцевий господарський суд на підставі належних доказів, безпосередньо досліджених в судовому засіданні та відображених у судовому рішенні, повно та достовірно встановив обставини справи щодо обсягу відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки за заподіяну шкоду відповідно до обраного позивачем способу її відшкодування, навів мотиви, з яких відхилено докази та доводи позивача, правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Зі змісту постанови апеляційної інстанції також вбачається, що ним за наявними у справі доказами повторно розглянуто справу; надане до апеляційного суду клопотання позивача про призначення судової комісійної будівельно-технічної експертизи відхилено, зокрема, у зв'язку з відсутністю підстав для призначення комісійної експертизи, про що зазначено в постанові.
Перевіривши доводи касаційної скарги щодо порушень процесуального права, допущених господарськими судами попередніх інстанцій при призначенні та проведенні експертизи, оцінці доказів, надання позивачу можливості належної реалізації своїх прав судова колегія відзначає таке.
За статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а за статтею 4-3 цього Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення обставин справи і правильного застосування законодавства; натомість, сторони за частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів іншої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Добросовісність використання процесуальних прав передбачає також здійснення їх стороною в межах розумного строку, необхідного для визначення певної процесуальної дії, та в межах законодавчо встановленого строку для розгляду справи чи скарги.
Сторони здійснюють свої процесуальні права особисто чи через представників, що діють в межах наданих ним повноважень.
Наявні в матеріалах справи документи (процесуальні документи суду, докази здійснення поштових відправлень) підтверджують, що позивач через свого належно уповноваженого представника брав участь у судових засіданнях, був обізнаний з процесуальними діями суду, в тому числі, з призначенням експертизи, мотивами призначення, переліком питань, поставлених для вирішення експерту, надходженням експертного висновку. Приймаючи рішення після поновлення провадження у справі, суд пересвідчився у повідомленні позивача про призначення судового засідання у спосіб, достовірний для визначення цієї обставини, про що вказав у своєму рішенні.
В свою чергу суд апеляційної інстанції надав позивачу можливість апеляційного перегляду справи, поновивши строк на апеляційне оскарження з наведених позивачем підстав, здійснював апеляційне провадження з листопада 2015 року по лютий 2016 року.
Натомість позивач під час розгляду справи місцевим господарським судом не надав жодних заперечень щодо призначення експертизи, експертної установи, кваліфікації експерта, змісту поставлених на його вирішення питань, як і будь-яких заперечень щодо змісту одержаного експертного висновку; протягом тривалого строку розгляду апеляційної скарги апеляційним судом не визначився зі змістом необхідної йому процесуальної дії відповідно до положень чинного законодавства.
Доводи щодо недобросовісності працівника позивача як уповноваженого в процесі представника та неналежності здійснення його посадових обов'язків не можуть бути підставою для висновку щодо порушення судами вимог щодо створення сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідних умов для встановлення обставин справи і правильного застосування законодавства.
Таким чином, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наявних у матеріалах справи, та обставин справи, встановлених на їх підставі господарськими судами, що виходить за межі повноважень суду першої інстанції.
Також скаржник безпідставно вказав на порушення при формуванні складу суду, який вирішив спір, оскільки суддю для розгляду справи визначено в порядку, встановленому статтею 2-1 Господарського процесуального кодексу України, а обставин, що об'єктивно унеможливлювали розгляд справи визначеним суддею, у скарзі не наведено.
Відповідно до частини першої статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Як наслідок, прийняті судами рішення та постанова відповідають статтям 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстав для їх скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика А.В.К. м. Дніпропетровськ" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2016 у справі № 927/132/15 Господарського суду Чернігівської області та рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.09.2015 залишити без змін.
Головуючий
Судді
Л. Рогач
І. Алєєва
Т. Дроботова