Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Євсікова О.О., суддів Кролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анод" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 (головуючий суддя Березкіна О.В., судді Дармін М.О., Чус О.В.) у справі № 904/4453/15 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄТ" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Анод" про стягнення заборгованості за участю представників позивача не з'явились, відповідачів не з'явились,

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 апеляційну скаргу № 888 від 01.01.2016 Товариства з обмеженою відповідальністю "Анод" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 у справі №904/4453/15 повернуто заявнику без розгляду. Копію апеляційної скарги приєднано до матеріалів справи.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного господарського суду скасувати та направити справу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що апеляційним судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду, невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 44, 97 ГПК України, ст.ст. 3, 4 Закону України "Про судовий збір". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що скаржник уже звертався до суду апеляційної інстанції з вказаною апеляційної скаргою (яка була повернута йому без розгляду в зв'язку з неподання доказів її направлення сторонам), а тому скаржник вважає, що у нього не було підстав при повторній подачі апеляційної скарги знову сплачувати судовий збір.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 справу №904/4453/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄТ" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анод" про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 2.254.656,87 грн., процентів у сумі 417.061,60 доларів США та пені у сумі 385.606,75 грн. передано для розгляду за територіальною підсудністю до Господарського суду Харківської області.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Анод" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати ухвалу місцевого суду від 26.05.2015 та направити справу до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011 (3674-17) (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону станом на час подання апеляційної скарги) за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Скаржник звернувся з апеляційною скаргою, датованою 01.01.2016, до Господарського суду Харківської області 01.02.2016, про що свідчить реєстраційний штамп суду. Оригінал зазначеної скарги з додатками долучений відповідачем до матеріалів касаційної скарги (т. с. 2 а. с. 178-188).

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 01.01.2016 встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 1.378,00 грн.

Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015 у даній справі скаржник мав сплатити 1.378,00 грн.

Однак згідно з квитанцією № 0.0.494031781.1 від 21.01.2016 (т. с. 2 а. с. 184) скаржником сплачено судовий збір у розмірі 609,00 грн., що є менше розміру, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у 2016 році.

Як зазначив скаржник у касаційній скарзі, він уже звертався до суду апеляційної інстанції з вказаною апеляційної скаргою, яка була повернута йому без розгляду у зв'язку з неподанням доказів її направлення сторонам, а тому скаржник вважає, що у нього не було підстав при повторній подачі апеляційної скарги знову сплачувати судовий збір.

Разом з тим вказані твердження скаржника не підтверджуються матеріалами справи. Як вбачається з копії квитанції № 0.0.494031781.1 від 21.01.2016, долученої судом апеляційної інстанції до матеріалів справи, скаржником все ж таки сплачено судовий збір (609,00 грн.), однак у розмірі меншому, ніж підлягає сплаті за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів також відзначає, що матеріали справи не містять документів щодо сплати скаржником судового збору при подачі попередньої апеляційної скарги від 08.06.2015, оскільки вказана апеляційна скарга з доданими до неї документами була повернута скаржнику в порядку ст. 97 ГПК України.

Також скаржником не враховано, що розмір ставок судового збору з часу подання ним первісної апеляційної скарги (08.06.2015) було змінено, а тому згідно з положеннями ст.ст. 94, 97 ГПК України та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (враховуючи, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду) скаржник мав сплатити судовий сбір у розмірі, встановленому на час повторного подання апеляційної скарги, а саме 01.02.2016, у розмірі 1.378,00 грн.

Враховуючи, що відповідачем-2 до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, апеляційний суд правомірно виходив з наявності правових підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

При цьому, як зазначено у ч. 4 вказаної статті, повернення апеляційної скарги не позбавляє її заявника права повторного звернення до суду після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згідно зі ст. 111-13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність фактичних та правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України, суд

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анод" залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 у справі № 904/4453/15 - без змін.