У вересні 2015 приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", виступаючи в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "УМІГ Мьюзік" і товариства з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС", звернулась до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного підприємства "Арабіка" 24 360,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, посилаючись на бездоговірне публічне виконання відповідачем музичних творів, майнові авторські права на які належать позивачам.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2015 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача організацію колективного управління "Українська ліга музичних прав".

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2015 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 (головуючий Верховець А.А., судді Сотніков С.В., Гарник Л.Л.) у задоволенні позову відмовлено.

Оскаржені судові акти мотивовано правомірністю використання відповідачем музичних творів.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просила оскаржені судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.03.2016 касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.03.2016.

У запереченнях на касаційну скаргу приватне підприємство "Арабіка" та організація колективного управління "Українська ліга музичних прав" заперечують проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і просять залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-XII (3792-12) (далі - Закон № 3792-XII (3792-12) ).

Згідно з ч. 1 ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є приватною організацією, яка здійснює управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на підставі свідоцтва про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

01.01.2014 між приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (організація) та товариством з обмеженою відповідальністю "УМІГ Мьюзік" (видавник) було укладено договір № АУ003К про управління майновими авторськими правами, відповідно до умов якого видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (об'єкти авторського права), що належать або протягом дії договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами відповідно до умов договору (п. 2.1 договору).

Пунктом 8.3 договору передбачено, що у разі виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень з управління цими правами.

На підставі вказаного договору приватній організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" від товариства з обмеженою відповідальністю "УМІГ Мьюзік" передано повноваження здійснювати колективне управління майновими правами, а саме, дозволяти або забороняти від імені видавника використання, а також збирати винагороди (роялті) за використання, зокрема, твору "Billie Jean" (автор тексту та виконавець Michael Jakson), на які позивач-1 отримав права за договором про передачу авторських і суміжних прав від 31.12.2014 № НЛВ - 138/15.

17.05.2012 між приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (організація) та товариством з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС" (видавник) було укладено договір № 17052012/01 про управління майновими авторськими правами, відповідно до умов якого видавник доручає організації здійснювати управління на колективній основі його майновими авторськими правами на твори, перелік яких додається до цього договору, а саме, дозволяти від імені видавника використання творів користувачами, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання.

Пунктом 3.2.7 договору № 17052012/01 передбачено, що у разі виявлення порушень майнових прав видавник надає організації необхідні повноваження для здійснення представництва інтересів правовласника в суді.

На підставі зазначеного договору приватній організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" від товариства з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС" передано повноваження здійснювати колективне управління майновими правами, а саме, дозволяти або забороняти від імені видавника використання, а також збирати винагороду (роялті) за використання, зокрема, твору "Вахтерам" (виконавець Бумбокс, автор тексту - А. Хливнюк, автори музики - А. Хливнюк, А. Самойлов, В. Мартинюк), на які позивач-2 отримав права за договором про передачу авторських і суміжних прав від 01.01.2013 № 901/01-01-13.

Судами також встановлено, що 15.01.2015, 19.01.2105 представником приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" були складені акти № 06/01/15, № 10/01/15 фіксації фактів використання музичних творів, в яких зазначено, що у приміщеннях закладу "Портер Паб" за адресами: м. Київ, Майдан Незалежності, б. 2-А та м. Київ, бульвар Шевченка, 61, в яких господарську діяльність здійснює приватне підприємство "Арабіка" публічно виконувались музичні твори за допомогою наявного в приміщеннях закладів обладнання, серед яких публічно виконувались музичні твори "Billie Jean" у виконані Michael Jackson та "Вахтерам" (виконавець Бумбокс, автор тексту - А.Хливнюк, автори музики - А.Хливнюк, А. Самойлов, В. Мартинюк).

У зв'язку з незаконним використанням названих музичних творів приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" просить стягнути з відповідача на користь позивачів компенсацію у загальній сумі 24 360,00 грн. (по 12 180,00 грн. на користь кожного позивача).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що об'єднання підприємств "Українська ліга музичних прав" відповідно до виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України свідоцтва від 22.08.2003 № 5/2003 є організацією колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

05.12.2014 між приватним підприємством "Арабіка" (Компанія) та об'єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав" (Ліга) було укладено договір № Київ/02/12/14 про виплату винагороди (роялті), відповідно до умов якого предметом договору є умови використання приватним підприємством "Арабіка" способом публічного виконання фонограм (відеограм), їх примірників, зафіксованих у них музичних творів та їх виконань, передач (програм) організацій мовлення (далі разом - Фонограми), з каталогу об'єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав" та сплати Лізі як організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення винагороди (роялті) за таке використання Фонограм. Компанія зобов'язалася сплачувати Лізі узгоджену в додатках до договору винагороду (роялті) за публічне виконання Фонограм. Даний договір укладений з метою забезпечення здійснення єдиних виплат за використання об'єктів авторського права та суміжних прав, а також отримання єдиного дозволу на використання об'єктів авторського права та суміжних прав, що сприятиме поліпшенню захисту об'єктів авторського права та суміжних прав на території України, а також полегшенню організації виплати роялті суб'єктам авторського та суміжного права.

Відповідно до умов вказаного договору приватне підприємство "Арабіка" має право на використання Фонограм у приміщеннях закладу "Портер Паб" за адресою: м. Київ, Майдан Незалежності, б. 2-А та за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка, 61, в яких господарську діяльність здійснює приватне підприємство "Арабіка".

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах позивачів по 12 180,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

У відповідності до статті 45 Закону № 3792-XII суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 цього Закону можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами, організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону № 3792-XII, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

За наведених обставин судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на підставі договорів, які укладені з позивачами, управляє на території України майновими авторськими правами щодо спірних музичних творів.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до статті 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено статтею 1 Закону, виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону 3792-XII, виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (v0012600-12) , використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, статей 7, 15, 31-33 Закону 3792-XII: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до пункту 3 статті 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

У пункті 29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" (v0012600-12) , зокрема зазначено, що відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України (435-15) і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У пункті 49-1 вищенаведеної постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що згідно з приписами пункту "в" частини першої статті 49 Закону до функцій організацій колективного управління належить збір, розподіл і виплата зібраної винагороди за використання об'єктів авторського і (або) суміжних прав не лише суб'єктам авторського і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також й іншим суб'єктам прав відповідно до цього Закону.

Водночас згідно з положеннями частини другої тієї ж статті суб'єкти авторського права, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладення договорів з особами, які використовують ці об'єкти.

Отже, надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо). Такий підхід водночас забезпечує дотримання прав суб'єктів авторського права - як щодо дозволу на використання творів, так і стосовно отримання винагороди - та дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати використання необмеженого переліку творів без порушення майнових авторських прав, уклавши відповідний договір з однією організацією колективного управління.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Місцевий та апеляційний господарські суди повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надали необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права та з наведенням відповідного мотивування, встановивши, що приватне підприємство "Арабіка" здійснювало використання спірних музичних творів у приміщеннях закладу "Портер Паб" за адресами: м. Київ, Майдан Незалежності, б. 2-А та м. Київ, бульвар Шевченка, 61 правомірно, а саме, на підставі укладеного договору (який стосується використання як об'єктів авторського так і суміжних прав) з об'єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав" як з організацією колективного управління, зокрема, майновими правами суб'єктів авторського права і зі сплатою винагороди за використання об'єктів авторського права; враховуючи презумпцію правомірності правочину, дійшли заснованого на законі висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим цілком правомірно відмовили у задоволенні позову.

Дослідження обставин щодо здійснення об'єднанням підприємств "Українська ліга музичних прав" подальшого розподілу та виплати винагороди на користь відповідних правовласників (суб'єктів авторського права) знаходиться поза межами вирішення даного спору.

Частиною 2 ст. 111-7 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, якими не порушені норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи заявника касаційної скарги спростовуються висновками судів попередніх інстанцій та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Рішення господарського суду міста Києва від 01.12.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 у справі № 910/25104/15 залишити без змін, а касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" - без задоволення.