головуючого судді Данилової М.В. суддів Данилової Т.Б., Корсака В.А. за участю представників: позивача, відповідача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 р. у справі № 903/1118/15 господарського суду Волинської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-БУД" про визнання договору недійсним

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-БУД" про визнання недійсним договору підряду № 33.3.М від 13.05.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.ст. 11, 203, 207, 215, 631, 638 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, та тим, що у спірному договорі підряду відсутній підпис позивача, в той час як в преамбулі договору зазначено, що від імені позивача право підпису доручено заступнику генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг", який діє на підставі доручення від 02.01.2013 р.

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.11.2015 р. у даній справі (суддя Кравчук А.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 р. (колегія у складі суддів: головуючий суддя Крейбух О.Г., судді Дужич С.П., Демянчук Ю.Г.), у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 р. та рішення господарського суду Волинської області від 11.11.2015 р. скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неналежне дослідження всіх доказів в їх сукупності та встановлення всіх обставин, необхідних для правильного вирішення спору, що призвело, на думку скаржника, до невідповідності висновків судів обставинам справи та порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.03.2016 р. касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте, не скористались правом присутності своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції 16.03.2016 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг", в особі заступника генерального директора ОСОБА_4 (генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МР-БУД" в особі директора ОСОБА_5 (підрядник) укладено договір підряду № 33.3М., відповідно до п.1.1 якого генеральний підрядник доручає, а підрядник зобов'язується за завданням генерального підрядника та згідно з будівельними нормами виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально - технічними засобами комплекс робіт по оздобленню на об'єкті будівництва "Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул. Гевлогів, буд. № 12, літера "А" в м. Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області", відповідно до умов цього договору, додатків та додаткових угод до нього, котрі являються невід'ємною частиною договору, ліквідувати недоробки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт, приймання робіт генеральним підрядником або протягом гарантійного строку та передати закінчені роботи генеральному підряднику, який зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 договору, перелік (об'єм та кількість) робіт зазначено у додатку № 1 до договору - "Договірна ціна". За цим договором комплекс робіт (Додаток № 1) виконується підрядником "під ключ" з власних матеріалів, власними силами, із залученням власних машин, механізмів, транспорту в кількості, необхідній для своєчасного і якісного виконання робіт, а у необхідних випадках із залученням субпідрядних організацій.

Пунктами 2.1, 2.2 договору сторони обумовили, що загальна вартість виконання повного комплексу робіт визначається, виходячи з договірної вартості окремих видів робіт, узгодженої сторонами, в установленому договором порядку та вказується в "Договірній ціні" (Додаток № 1), що являється невід'ємною частиною даного договору. Договірна ціна є твердою та становить: 427 770,92 грн., крім того ПДВ 20 % - 85 554,19 грн., всього з ПДВ 20 % - 513 325 грн. 11 коп.

Терміни виконання робіт підрядником узгоджені сторонами в графіку виконання робіт (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною даного договору (п.3.1 договору).

Згідно п. 7.1 договору, роботи, виконані за даним договором, приймаються генеральним підрядником за актом приймання виконаних будівельних робіт, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, форми яких встановлені згідно додатків № 3, № 4 до даного договору.

Сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання на дату, зазначену на початку договору та скріплення печатками сторін, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.13.1 договору).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що договір підписано від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "МР-БУД" директором ОСОБА_5 та скріплений печаткою товариства, від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг"- скріплений печаткою, при цьому підпис заступника генерального директора ОСОБА_4 відсутній.

13.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг" в особі заступника генерального директора ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "МР-БУД" в особі директора ОСОБА_5 підписано та скріплено печатками додатки до договору, а саме: № 1, у якому передбачено перелік робіт, їх об'єми та договірну ціну робіт, загальна вартість будівельних робіт складає 513 325,11 грн.; № 2, у якому встановлено графік виконання робіт; № 3 (типова форма № КБ-2) акту приймання виконання будівельних робіт (типова форма № КБ-2); № 4 (типова форма № КБ-3) довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

З огляду на матеріали справи, за умовами договору підряду відповідач виконав підрядні роботи на загальну суму 513 325,13 грн., що підтверджується актами прийняття виконаних підрядних робіт № 1 за липень 2013 року, № 2 та № 3 за лютий 2014 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за лютий 2014 року, які підписано та скріплено печатками сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг" протягом 2013-2014 років здійснило частково оплату виконаних робіт у сумі 487 658,87 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку відповідача від 21.05.2013 р., 23.05.2013 р., 16.07.2013 р., 08.08.2013 р., 15.08.2013 р., 05.09.2013 р., 01.10.2013 р., 03.10.2013 р., 05.11.2013 р., 07.11.2013 р., 12.11.2013 р., 15.04.2014 р., у яких призначення платежу вказано "згідно договору № 33.3.М від 13.05.2013 р.".

Судами встановлено, що об'єкт будівництва, на якому відповідачем виконувались роботи, введено в експлуатацію (підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 24.02.2014 р. за № ЛВ 143140520592, замовником якого було ПрАТ "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар", а генеральним підрядником ТОВ "КЕС-УА Холдинг").

Відсутність в спірному договорі підряду підпису Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг" та необхідного обсягу дієздатності у заступника генерального директора ОСОБА_4 слугувало підставою для звернення позивача з позовом до суду про визнання договору підряду № 33.3.М від 13.05.2013 р. недійсним.

Приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій правомірно виходили з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою недійсності правочину, як встановлено частиною 1 статті 215 Цивільного Кодексу України, є зокрема вчинення правочину особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Частинами 1, 3 статті 92 Цивільного Кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Правочин, вчинений представником із перевищенням повноважень, відповідно до положень частини 1 статті 241 Цивільного Кодексу України створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2011 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (v0011600-13) , наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

З огляду на матеріали справи, доказом схвалення оспорюваного правочину Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг" при укладені спірного договору підряду № 33.3.М від 13.05.2013 р. є наявність його печатки на вказаному договорі.

Крім того, наступне схвалення позивачем правочину підтверджується здійснення ним відповідних проплат з призначенням платежу "згідно договору № 33.3.М від 13.05.2013 р." та прийняття його виконання відповідно до актів прийняття виконаних підрядних робіт № 1 за липень 2013 року, № 2 і № 3 за лютий 2014 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за лютий 2014 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг" про визнання недійсним договору підряду № 33.3.М від 13.05.2013 р.

Стосовно доводів, які викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕС-УА Холдинг" в своїй касаційній скарзі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає наступне.

В касаційній скарзі скаржник фактично просить надати нову оцінку доказам у справі, які на його думку неправильно були оцінені судами під час розгляду справи.

З цього приводу колегія суддів вказує, що відповідно до приписів 1117 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій, відповідають встановленим обставинам справи і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції і не є такими, що тягнуть за собою скасування оскаржуваних рішень.