Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

позивача - Литвиненко В.О.,

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фірми "Юнона" Товариства з обмеженою відповідальністю

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2015

у справі № 920/1225/15 господарського суду Сумської області

за позовом Фірми "Юнона" Товариства з обмеженою відповідальністю

до Виконавчого комітету Конотопської міської ради

про визнання протиправним та скасування пункту 3, абзацу 2, 3 пункту 4 рішення Виконавчого комітету Конотопської міської ради № 25 від 26.01.2015

У серпні 2015 року Фірма "Юнона" Товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до Виконавчого комітету Конотопської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 3, абзацу 2, 3 пункту 4 рішення Виконавчого комітету Конотопської міської ради № 25 від 26.01.2015

Рішенням господарського суду Сумської області від 01.10.2015 (суддя Заєць С.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 (колегія суддів у складі: суддя Могилєвкін Ю.О. - головуючий, судді Потапенко В.І., Плужник О.В.), у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи рішення, господарські суди виходили з того, що в матеріалах справи відсутні докази укладення додаткової угоди про продовження договору після закінчення терміну його дії з 28.02.2015, а також докази згоди комісії Конотопської міської ради з питань розгляду заяв на оренду та проведення конкурсів та наявності позитивного рішення Виконавчого комітету Конотопської міської ради на продовження договору, тобто відсутні передбачені договором та Положенням про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Конотоп необхідні умови для продовження договору.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст. 19 Конституції України, ст. 629 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Так, на думку позивача, господарськими судами не було досліджено обставин щодо автоматичного продовження до 29.02.2016 договору оренди нежитлового приміщення від 02.04.2007 № ф-2007/02-47 на підставі п. 10. 6 договору та положень ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи належних доказів про направленням відповідачем на адресу позивача повідомлення про непродовження договору оренди. Крім цього позивач зазначає, що господарськими судами не надано оцінку тому факту, що орендодавцем за договором оренди нежитлового приміщення від 02.04.2007 № ф-2007/02-47 є Управління комунального майна Конотопської міської ради, а оспорюване рішення про відмову у продовженні цього договору було прийнято Виконавчим комітетом Конотопської міської ради, що суперечить вимогам закону та договору.

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду першої інстанції від 01.10.2015 та постанову апеляційної інстанції від 01.12.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку відповідача, приймаючи оскаржуване рішення Виконавчий комітет Конотопської міської ради діяв у межах наданих йому повноважень та з урахуванням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) .

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 02.04.2007 Управлінням комунального майна Конотопської міської ради (відповідач) та Фірмою "Юнона" Товариством з обмеженою відповідальністю (позивач) був укладений договір оренди нежитлового приміщення № ф-2007/02-47, згідно з п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (майно), площею 22,2 м2, яке розташоване на 1-му поверсі 4-х поверхової будівлі поліклініки за адресою: м. Конотоп, вул. Семашка, 3, та перебуває на балансі Центральної районної лікарні;

- п. 10.6 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

- додатковою угодою від 01.09.2008 № ф-2008/02-127 в п. 10.6 договору оренди внесені зміни, і він викладений у такій редакції: "У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору за наявності згоди комісії міської ради з питань розгляду заяв на оренду та проведення конкурсів та прийняття рішення виконкому";

- керуючись ст. 25, ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Конотопська міська рада прийняла рішення від 26.06.2013 (6 скликання, 34 сесія) "Про порядок надання в оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Конотоп", яким затвердила Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Конотоп (далі - Положення);

- відповідно до п. 6.1 Положення підставою для укладання договору оренди комунального майна (додаткової угоди до договору) є рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради;

- згідно з п. 6.10 Положення зміни та доповнення до договорів оренди вносяться на підставі рішень виконавчого комітету шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємною частиною договорів оренди;

- відповідно до п. 6.13 Положення у разі продовження терміну дії договору оренди зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору за наявності згоди комісії міської ради з питань розгляду заяв на оренду та проведення конкурсів та прийняття рішення виконкому;

- п. 10.1. додаткової угоди № 2012/02-40 від 30.03.2012 до договору оренди нежитлового приміщення від 02.04.2007 № ф-2007/02-47 сторони погодили, що договір діє до 29.02.2015 включно;

- листом від 19.01.2015 позивач звернувся до міського голови міста Конотоп Сумської області із заявою, в якій просив продовжити договір оренди нежитлового приміщення № ф-2007/02-47 на 2 роки 11 місяців;

- 26.01.2015 п. 3 рішення виконавчого комітету Конотопської міської ради № 25 від 26.01.2015 "Про оренду комунального майна територіальної громади м. Конотоп" вирішено відмовити фірмі "Юнона" Товариству з обмеженою відповідальністю у продовжені терміну дії договору оренди нежитлового приміщення від 02.04.2007 № ф-2007/02-47, у зв'язку із закінченням строку, на якій його було укладено;

- абзацами 2, 3 п. 4 вказаного рішення зобов'язано Відділ комунального майна Конотопської міської ради підготувати акт приймання-передачі майна по договору оренди нежитлового приміщення від 02.04.2007 № ф-2007/02-47 та розпочати процедуру передачі в оренду нежитлового приміщення, яке є об'єктом цього договору.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відсутність протягом місяця після закінчення 29.02.2015 строку дії договору оренди заяви однієї зі сторін про його припинення або зміну його умов відповідно до положень п. 10.6. договору та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" свідчить про те, що договір автоматично продовжився на той самий строк (до 29.02.2016) та на тих самих умовах, які були ним передбачені. При цьому позивач посилається на те, що додатковим підтвердженням продовження договору на той самий строк та на тих самих умовах, які ним були передбачені є сплата ним після закінчення строку дії договору передбаченої ним орендної плати за доданими до позовної заяви платіжними дорученнями.

Сукупності встановлених у справі обставин господарські суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1, ч. 10 ст. 59, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Конотоп та умов укладеного договору оренди, дійшли правильного висновку про необґрунтованість поданого позову.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Виходячи з наведених норм, підставами для скасування рішення органу місцевого самоврядування є прийняття його з порушенням чинного законодавства, або визначеній законом компетенції цього органу та порушення у зв'язку з цим прав або охоронюваних законом інтересів позивача.

Пунктом 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Ч. 1 ст. 52 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

При цьому, ч. 3 ст. 10 вказаного Закону передбачено, що за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Так, господарськими судами враховано, що сторони в п. 10.6 договору в редакції додаткової угоди від 01.09.2008 № ф-2008/02-127 окрім передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" умов продовження договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором - відсутність протягом місяця після закінчення строку договору заяви однієї із сторін про його припинення або зміну умов договору, передбачили додаткові умови - прийняття виконавчим комітетом рішення, укладення сторонами на його підставі додаткової угоди сторін, яка є невід'ємною частиною договору, а також наявність згоди комісії міської ради з питань розгляду заяв на оренду та проведення конкурсів.

Отже, встановивши додаткові до передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" умови продовження договору, сторони у відповідності до ст. 6 ЦК України врегулювали вказані відносини на власний розсуд.

Враховуючи викладені обставини, господарські суди правильно зазначили про те, що Конотопська міська рада уповноважила свій виконавчий орган, яким є відповідач, розглядати заяви орендарів щодо продовження дій договору. При цьому відсутність у відповідача статусу сторони договору не позбавляє його наведених повноважень.

Вищий господарський суд України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що Виконавчий комітет Конотопської міської ради, приймаючи оспорюване рішення в частині відмови в задоволенні заяви позивача про продовження терміну дії договору діяв у межах своїх повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) та Положенням про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Конотоп. Розгляд саме Виконавчим комітетом Конотопської міської ради (відповідачем) заяви орендаря (позивача) про продовження строку дії договору із прийняттям рішення як підстави укладення сторонами відповідної додаткової угоди передбачено п. 10.6 договору в редакції додаткової угоди від 01.09.2008 № ф-2008/02-127 та п. 6.13 Положення.

Статтею 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди припиняється у тому числі в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Так, господарськими судами зазначено, що в порушення вимог ст. 33 ГПК України позивач не довів, що внаслідок прийняття оспорюваного рішення відповідачем порушено права та охоронювані інтереси позивача, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що останній на час подання позову мав право оренди на спірне приміщення. Так, в матеріалах справи відсутні докази укладення додаткової угоди про продовження договору після закінчення терміну його дії з 28.02.2015, а також докази згоди комісії Конотопської міської ради з питань розгляду заяв на оренду та проведення конкурсів та наявності позитивного рішення Виконавчого комітету Конотопської міської ради на продовження договору, тобто відсутні передбачені договором та Положенням необхідні умови для продовження договору.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно з ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки господарських судів попередніх інстанцій ґрунтуються на доказах, наведених в оскаржуваних рішенні та постанові, і відповідають положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене, правові підстави для зміни або скасування прийнятої у справі постанови апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Фірми "Юнона" Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі № 920/1225/15 залишити без змін.