Чернова Є.В. - головуючого, Корнілова Ж.О. Овечкіна В.Е. розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Креатив" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 січня 2016 року у справі № 912/2740/15 господарського суду Кіровоградської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА - Агросвіт" до Приватного акціонерного товариства "Креатив" про стягнення 455252,62 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.08.2015 р. (суддя Поліщук Г.Б.) позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Креатив" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА - Агросвіт" 455252,62 грн., з яких 443491,00 грн. - основна заборгованість, 9756,80 грн. - втрати від інфляції, 2004,82 грн. - три проценти річних та 9105,05 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 р. (судді Подобєд І.М, Виноградник О.М., Іванов О.Г.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.01.2016 р. залишено без зміни.

Відповідач в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, винести нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник доводить, що не настав момент сплати 20% за поставлений товар, оскільки позивачем в порушення умов договору не надано документів визначени у п.3.8 договору.

Приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулося до суду з клопотанням відкласти розгляд справи, оскільки представник та керівник підприємства братимуть участь в судових засіданнях Дніпропетровського апеляційного господарського суду, що призначені на 15.03.2016 р.

Суд касаційної інстанції розглянувши відповідне клопотання не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням в тому числі підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи.

Касаційна інстанція враховує право заявника взяти участь в судовому засіданні іншого суду, однак зважає також на те, що обгрунтовуючи необхідність участі в засіданні апеляційного суду заявник наводить ухвали суду апеляційної інстанції про два судових засідання, що призначені на 15.03.2016 р. на 10 год. 00 хв. та 10 год. 15 хв., тобто з різницею в засіданнях в 15 хв.

Будучи заздалегідь обізнаним з такою кількістю судових проваджень, заявник, діючи розумно, добросовісно та передбачливо, міг припустити, що представництво його інтересів в різних судових засіданнях може бути ускладнено, а, відтак, визначити для представництва кілька представників. Доводів, що ускладнюють або роблять неможливою участь в своїх інтересах кількох представників заявник не наводить та не доводить.

Визначення можливостей для оптимальної реалізації належних особі прав, зокрема, що стосується участі в судових провадженнях, належить самій особі, яка самостійно визначає власну поведінку та обирає способи та засоби для досягнення необхіного їй результату.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що обєктивних обставин, які б вказували на існування перешкод у заявника для вжиття необхідних заходів, пов'язаних із забезпеченням участі в судовому засіданні для представництва своїх інтересів, не наведено, тому суд касаційної інстанції клопотання про відкладення визнає необґрунтованим.

Товариства з обмеженою відповідальністю "УБА - Агросвіт" надіслав суду клопотання від 09.03.2016 р. про розгляд справи без участі свого предстанвика.

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи, об'єктивних обставин, що унеможливлюють здійснення касаційного перегляду оскаржених судових рішень не встановлено.

Вищий господарський суд України, розглянувши доводи касаційної скарги, приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "УБА - Агросвіт" (Продавець) та Приватним акціонерним товариством "Креатив" (Покупець) укладений договір поставки № С14-02639 (Договір) від 07.04.2015р., за умовами якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити насіння соняшнику урожаю 2014 року (товар) на умовах даного договору (п.п. 1.1. Договору).

Відповыдно до п. 3.1. Договору, товар поставляється на умовах FCA франко-автомобіль (Правила Інкотермс 2010), за винятком застережень, прямо встановлених умовами Договору, за адресою с.Волошинівка, Баришівський район, Київська область (склад Продавця).

Термін поставки товару - протягом 3 днів після здійснення оплати Покупцем. Продавець зобов'язаний у письмовій формі за 3 календарних дні повідомити Покупця про готовність поставки товару із зазначенням дати та місця поставки. Після закінчення терміну поставки Продавець не звільняється від обов'язку поставити товар на суму отриманої передплати. Покупець має право в односторонньому порядку відмовитись від отримання непоставленого товару, письмово попередивши про це Продавця (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що обов'язок Продавця щодо поставки товару є виконаним у повному обсязі з моменту отримання Покупцем товару та документів, визначених в п. п. 3.8., 3.9. Договору. Право власності на товар виникає у покупця з моменту завантаження товару в автотранспортний засіб, наданий покупцем на склад продавця.

Датою поставки товару є дата фактичного отримання товару покупцем в місці поставки відповідно до п. 3.1. даного Договору, що зазначається в товарно-транспортній накладній (п.3.6 Договору).

При поставці товару Продавець зобов'язаний завантажити в автотранспортний засіб, наданий Покупцем, своїми засобами і за власний рахунок. Витрати по транспортуванню товару від складу Продавця до складу Покупця несе Покупець. При передачі товару Продавець зобов'язаний належним чином оформити товаросупровідні документи на товар. Продавець при завантаженні товару зобов'язаний надати покупцю товарно-транспортну накладну (три оригінальні примірники на кожен завантажений транспорт), якісне посвідчення (оригінал), документ про вміст токсичних елементів, пестицидів, мікротоксичних і радіонуклідів (оригінал або завірену копію): на вимогу покупця продавець зобов'язаний надати документ про проходження повірки ваг (завірену копію) (п.п.7., 3.8. Договору).

Згідно п. 3.9. Договору Продавець зобов'язаний надати оригінал видаткової накладної не пізніше наступного дня після отримання товару покупцем.

У розділі 4 Договору сторони погодили кількість, ціну товару та загальну суму договору.

У п. 4.1. Договору сторони визначили наступні умови договору, а саме: кількість товару -1700 тонн +/- 35 тонн (за вибором Покупця); ціна товару за одну тонну - 10100,00 грн.; орієнтовна сума договору - 1717000,00 грн.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару на умовах 80 % передоплати від розміру, вказаного в п. 4.1. цього Договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі рахунку-фактури.

Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що залишок коштів в розмірі 20 % Покупець сплачує на поточний рахунок Продавця на протязі 3-х робочих днів з дня отримання від Продавця товару та відомостей про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН (єдиному реєстрі податкових накладних) на суму, що дорівнює 20 % вартості поставленого товару, та документів, передбачених п. п. 3.7., 3.8., 3.9. даного Договору.

Строк дії Договору - з моменту його підписання сторонами та до повного виконання всіх умов, передбачених даним Договором (п. 9.1. Договору).

Як вірно встановлено господарськимими судами, на виконання умов Договору відповідачем здійснено передоплату за договором в сумі 1373600,00 грн. У звязку з чим, позивачем здійснено поставку 179,91 тон насіння соняшнику відповідачу на загальну суму 1817091,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000018 від 11.04.2015 р., оформленою належним чином та наявною в матеріалах справи, та відповідними товарно-транспортними накладними.

Зазначена видаткова накладна підписана без зауважень та засвідчена печаткою підприємства з боку постачальника та підписом уповноваженої особи на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей № 1044 від 08.04.2015 р.

Разом з тим, у порушення умов договору відповідачем залишок коштів в розмірі 20% позивачу сплачено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 і 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас, скаржник наполягає, що не настав момент виконання зобовязання щодо сплати 20% коштів, оскільки позивачем не надано якісного посвідчення, документу про вміст токсичних елементів, пестицидів, мікротоксинів і радіонуклідів, згідно з пунктом 3.8. Договору № С14-02639 від 07.04.2015 р.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В матеріалах справи не міститься доказів передання позивачем відповідачу посвідчення якості товару, документу про вміст токсичних елементів, пестицидів, мікротоксинів і радіонуклідів та доказів їх передання відповідачеві.

Однак, як вірно визначено господарськими судами, матеріалами справи підтверджено прийняття відповідачем від позивача товару, що є предметом договору поставки, без будь-яких заперечень та претензій щодо якості товару.

Відповідач з часу отримання товару не скористався правом відмовитися від товару та не надав суду доказів відмови та повернення позивачеві поставленого товару. Факт прийняття товару без будь-яких зауважень та претензій посвідчується підписом довіреної особи відповідача та відтиском печатки підприємства на видатковій накладній.

Відповідно до інформаційного листа Вищим господарським судом України від 17 липня 2012 року за № 01-06/928/2012 (v_928600-12) "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді окремих норм матеріального права", підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів, що момент виникнення у відповідача зобов'язання з оплати за поставлений товар, виник з моменту його поставки, а тому прострочення сплати слід обраховувати по закінченню строку, визначеного п. 5.2. договору, від дати, яка зазначена у реквізитах вказаної видаткової накладної, тобто з 14.04.2015 р.

З огляду на наведене, внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за вказаним договором поставки у відповідача утворилась основна заборгованість у розмірі 443491,00 грн., яка і була правомірно стягнена судами.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 2004,82 грн. за період з 14.05.2015 р. по 07.07.2015 р. та інфляційних втрат у сумі 9756,80 грн. за цей же період часу також є обґрунтованими.

Суд касаційної інстанції приходить до висновку, що доводи скаржника зводяться до заперечення висновків суду на підставі встановлення інших обставин, намагання переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, визначених ч. 2 ст. 111-7 ГПК України.

Неправильного застосування норм матеріального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи і наданим сторонами доказам, порушень норм процесуального права, які визначені як безумовні підстави для скасування судового рішення судом касаційної інстанції не встановлено.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.01.2016 р. та рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.08.2015 р. у справі № 912/2740/15 господарського суду Кіровоградської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.