головуючий суддя: судді: Дроботова Т.Б., Алєєва І.В. (доповідач), Рогач Л.І. за участю представників: від прокуратури: Романов Р.О., посв. № 014714 від 21.01.2013 р.; від позивача: Козак А.Л., дов. № 225-КМГ-800 від 14.03.2016 р. від відповідача: Грибков М.Є., дов. № 104 від 16.11.2015 р.; від третьої особи: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "НАУКА-СПОРТ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 р. у справі господарського суду № 910/6828/15-г міста Києва за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного акціонерного товариства "НАУКА-СПОРТ" третя особа Державна податкова інспекція у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2015 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 р. у справі № 910/6828/15-г, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Внесені зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.03.2005 р., зареєстрованого 11.04.2005 р. за № 75-6-00193, а саме: викладено пункт 4.2 договору в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "НАУКА-СПОРТ", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 р. задоволено клопотання відповідача про поновлення строку на подання касаційної скарги, відновлено строк на її подання, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 16.02.2016 р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання відповідача про продовження строку розгляду касаційної скарги по даній справі, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

Заявлені скаржником клопотання в порядку приписів ст. 121-1 ГПК України судовою колегією касаційної інстанції відхиляються, оскільки у відповідності до ст. 121-1 ГПК України зупинення виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 15.03.2016 р. були присутні прокурор та представники позивача та відповідача. Третя особа уповноваженого представника не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі та додаткових поясненнях до неї, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "НАУКА-СПОРТ".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.03.2005 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 812, та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.04.2005 р. за № 75-6-00193 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Відповідно до п. 4.2 договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 % від її нормативної грошової оцінки.

Пунктом 4.3 договору визначено, що розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідно рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

28.02.2013 р. Київська міська рада прийняла рішення № 89/9146 (ra0089023-13) "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України (2755-17) ", відповідно до якого орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки.

Зазначеним рішенням було покладено обов'язок на орендарів земельних ділянок, зокрема, відповідача, забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок (п. 2 рішення), а Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) - проінформувати про прийняття цього рішення: орендарів земельних ділянок, зазначених у додатку до цього рішення (п. 3.1).

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради листом № 05704-10123 звернувся до відповідача, в якому повідомив про прийняте позивачем рішення № 89/9146 (ra0089023-13) та необхідність внесення змін до договору оренди щодо розміру орендної плати.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 144 Конституції України та ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення органу місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За приписами ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

Приписами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) ).

01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України (2755-17) , статтею 288 якого (в редакції, чинній на момент прийняття Київською міською радою рішення № 89/9146 (ra0089023-13) ) встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Статтею 288.5.1 Податкового кодексу України (2755-17) (в редакції, чинній на момент прийняття Київською міською радою рішення № 89/9146 (ra0089023-13) ) визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Як вже зазначалось вище, сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору (п. 4.3 договору).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки нормами законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а також те, що рішення Київської міської ради від 28.02.2013 р. № 89/9146 (ra0089023-13) є чинним та підлягає виконанню, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Крім того, судова колегія касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 (v015p710-02) (справа про досудове врегулювання спорів) було визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Посилання заявника касаційної скарги на відсутність спору, оскільки він не заперечує проти внесення змін в договір оренди, судовою колегією касаційної інстанції не приймаються до уваги з огляду на те, що на момент прийняття місцевим господарським судом рішення у даній справі зміни в договір внесені не були.

В силу приписів ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015 р. у справі № 910/6828/15-г відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2015р. у справі № 910/6828/15-г - залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "НАУКА-СПОРТ" - без задоволення.