головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів: Грейц К.В., Ходаківської І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Харківської міської ради на постанову від 30.11.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі № 922/229/15 господарського суду Харківської області за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ" про відшкодування доходів у розмірі 925 605,28 грн в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача: від відповідача: Богомолов О.О. (довіреність № 08-11/7217-15 від 26.11.2015) Савченко Д.С. (довіреність від 14.03.2016)

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Добреля Н.С.) від 14.09.2015, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Могилєвкін Ю.О., судді - Барбашова С.В., Плужник О.В.) від 30.11.2015, у справі № 922/229/15 в позові про відшкодування доходів у розмірі 925 605,28 грн відмовлено.

В касаційній скарзі та заяві про уточнення касаційних вимог позивач просить скасувати ухвалені по справі судові акти щодо відмови в задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, в розмірі 925 605,28 грн та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 377, 1212- 1214 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 30 Земельного кодексу України 1990 року.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ" 925 605,28 грн, посилаючись на те, що нездійснення відповідачем у період з 01.12.2011 по 30.11.2014 плати за фактичне користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів в розмірі, визначеному земельними актами, тобто за регульованими державою цінами, які є фактично звичайною ціною, призвело до одержання останнім доходів у спірній сумі, які він має відшкодувати на користь позивача.

Судами встановлено таке.

27.04.2001 між ТОВ "Харківхолодмаш" (продавець) та відповідачем (покупець) укладено Договори купівлі-продажу №№ Н1-21, Н1-22, Н1-23, Н1-24 від 27.04.2001 став власником нежитлових будівель літ. "Ж-2", літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "З-2", літ. "К-1", літ. "Л-3" по вул. Єнакіївській, 6-А у м. Харкові (а.с.105-107).

Відповідач, як власник нерухомого майна, з метою подальшого укладення договору оренди спірної земельної ділянки, звертався до міського голови про надання дозволу на виконання проекту відведення спірних земельних ділянок, на яких таке майно розташоване.

Пунктом 21 Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1260/13 відповідачу надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель промисловості: ділянка №1 площею, орієнтовно 0,1570га, ділянка №2 площею, орієнтовно 1,2320га, ділянка №3 площею, орієнтовно 0,7510га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "Ж-2" - ділянка № 1, літ. "Л-3", літ. "К-1", літ. "З-2", літ. "Д-1" - ділянка № 2, літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1" - ділянка №3 по вул. Єнакіївській, 6-А (а.с.67).

На виконання рішення Харківської міської ради відповідач розробив проекти відведення земельних ділянок, отримав всі необхідні погодження проекту та надав їх до Харківської міської ради для затвердження.

На підставі рішення 35 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 29.10.2014 №1675/14 Товариству з обмеженою відповідальністю "РОСТ" надано в оренду до 01.10.2019 земельну ділянку №1 площею 0,1562га (кадастровий №6310138500:12:005:0058) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Ж-2", (адміністративно-побутовий корпус), земельну ділянку №2 площею 1,2014га (кадастровий № 6310138500:12:005:0059) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "Д-1", літ. "З-2", літ. "К-1", літ. "Л-3" (виробничі будівлі), земельну ділянку №3 площею 0,7563га (кадастровий №6310138500:12:005:0060) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1", літ. "Б-1", літ. "В-1", літ. "Г-1", літ. "Е-1" (виробничі будівлі) по вул. Єнакіївській, 6-А (а.с.69,70).

На виконання діючого законодавства та Рішення Харківської міської ради від 29.10.2014 №1675/14 відповідачем також встановлено межі земельної ділянки на місцевості, отримано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для визначення розміру орендної плати.

02.11.2014 головним спеціалістом відділу контролю за використанням земель Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради здійснено заходи самоврядного контролю за додержанням вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок, які розташовані по вул. Єнакіївській, 6-А в місті Харкові, за результатами яких складено Акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 6-А (а.с.20-21).

З Акта вбачається, що під час проведення вказаних заходів встановлено, що відповідач з 27.04.2001 та по теперішній час використовує земельну ділянку по вул. Єнакіївській, 6-А без виникнення права власності, користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди дійшли висновку, що позивачем не доведено наявність в діях відповідача складу цивільного правопорушення, що підтверджується вжиттям відповідачем заходів з оформлення права користування земельною ділянкою з 2002 року.

Касаційна інстанція не погоджується із висновком судів з огляду на таке.

Так, у главі 83 ЦК України (435-15) унормовано набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. При цьому як доходи, про які йдеться у статті 1214 ЦК України, так і шкода, про яку йдеться п.4 частини 3 ст. 1212 ЦК України, є безпідставно збереженими коштами за рахунок іншої особи.

Правову кваліфікацію матерально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин на які в обґрунтування вимог посилається позивач.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення з відповідача суми 925 605,28 грн, позивач посилався на неотримання у період з 01.12.2011 по 30.11.2014 орендної плати внаслідок використання відповідачем з 2001 (13 років) землі під придбаними об'єктами без оформлення правовстановлюючих документів, отже без достатніх правових підстав.

В силу приписів ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктам господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Згідно частин 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 01.07.2015 по справі № 916/3311/14.

Зазначаючи, що відповідач, як власник нерухомого майна, з метою подальшого укладення договору оренди спірної земельної ділянки, своєчасно, у передбаченому законом порядку: - звертався до міського голови про надання дозволу на виконання проекту відведення спірних земельних ділянок, на яких таке майно розташоване; - розробив проекти відведення земельних ділянок; - отримав всі необхідні погодження проекту та надав їх до Харківської міської ради для затвердження, суди не послалися на будь-які належні і допустимі докази, якими підтверджуються такі обставини, оскільки останні відсутні в матеріалах справи.

Судами встановлені обставини, які засвідчують, що ТОВ "Рост" починаючи з 2001 року і, зокрема, у період з 01.12.2011 по 06.04.2015 (а.с.235-248) використовувало земельну ділянку без правовстановлюючих документів; відповідачем не спростовано доводів позивача про бездіяльність відповідача починаючи з 2001 року і протягом спірного періоду у вчиненні передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташовані нежитлові будівлі і споруди, що належать ТОВ "Рост" на праві приватної власності, оскільки лише складання висновку №521 державної землевпорядної експертизи від 16.05.2002 (а.с.249), єдине що встановлено судами, таких заходів не підтверджує.

Оскільки відповідачем не надано котррозрахунку розрахованому позивачем розміру завданої шкоди в сумі 925 605,28 грн та враховуючи все вищевикладене, висновок судів першої та апеляційної інстанції про відсутність у діях ТОВ "Рост" складу цивільного правопорушення є необгрунтованим, оскільки товариство користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що позбавило Харківську міську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б отримувати в разі своєчасного укладення договору оренди, якби її право не було порушено.

Відповідно до ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Таким чином, враховуючи, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з'ясовані судами першої та апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак вказаним обставинам судами попередніх інстанцій була дана неправильна юридична оцінка, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Харківської міської ради, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати в сумі 79 602, 08 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п.2 ч.1 ст. 111-9, ч.1 ст. 111-10, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2015 та рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2015 у справі №922/229/15 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ" на користь Харківської міської ради 925 605,28 грн (дев'ятсот двадцять п'ять тисяч шістсот п'ять гривень двадцять вісім копійок) шкоди та 79 602,08 грн (сімдесят дев'ять тисяч шістсот дві гривні вісім копійок) судових витрат.