Кривди Д.С. - головуючого (доповідача), Мамонтової О.М., Могил С.К., за участю представників: позивача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідача Яхнівська Г.С., представник, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 у справі № 910/26160/15 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суперщітка" до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення 249 709,50 грн,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суперщітка" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" 222206,22 грн основного боргу, 24167,69 грн пені, 2446,77 грн 3% річних, 888,82 грн інфляційних нарахувань.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 (суддя Селівон А.М.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суперщітка 222206,22 грн основного боргу, 0,01 грн пені, 2400,38 грн процентів річних, 888,82 грн інфляційних втрат та 3382,75 грн витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 (судді: Жук Г.А. - головуючий, Суховий В.Г., Мальченко А.О.) відмовлено Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/26160/15; апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі №910/26160/15 повернуто скаржнику без розгляду.

Ухвала апеляційної інстанції обґрунтована приписами статей 53, 93 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України (1798-12) ) з огляду на недоведення відповідачем поважності причин пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу у справі скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції. Скаржник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно з статтею 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Статтею 87 ГПК України встановлено, що повне рішення надсилається сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

З матеріалів справи вбачається, що рішення місцевого господарського суду прийняте 17.11.2015, повний текст рішення складено 03.12.2015 і вручено представнику відповідача за його зверненням 07.12.2015 безпосередньо у суді. Отже останнім днем строку на подання апеляційної скарги є 14.12.2015 (з урахуванням вихідного дня 13.12.2015).

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана відповідачем 23.12.2015, тобто після закінчення встановленого статтею 93 ГПК України процесуального строку, що не заперечується скаржником. Звертаючись із клопотанням про відновлення пропущеного строку, скаржник зазначав, що оскаржуване рішення ним отримано лише 07.12.2015.

У відповідності до частини 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин пропуску відповідного строку.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Суд у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску.

Відхиляючи заявлене скаржником клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, та залишаючи без розгляду апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції не визнав поважною причину пропуску процесуального строку для її подання. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що отримавши рішення суду 07.12.2015, тобто в межах строку на його апеляційне оскарження, відповідач мав можливість подати апеляційну скаргу до 14.12.2015 - до закінчення встановленого законом десятиденного строку на подання скарги. При цьому відповідачем не надано доказів, що підтверджували б існування обставин, які перешкоджали б йому вчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду.

Доводи Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" щодо несвоєчасного отримання копії повного тексту рішення колегія відхиляє з огляду на те, що представник відповідача був присутній у судовому засіданні 17.11.2015, в якому було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, тобто був вчасно обізнаний про результат вирішення спору, а статтею 87 ГПК України надіслання повних текстів рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, як було зазначено вище, не передбачено.

Що стосується доводів відповідача про порушення його права на оскарження судового рішення, колегія зазначає наступне. Дійсно, за змістом положень статті 91 ГПК України, сторона наділена правом апеляційного оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист. Однак, наявність права на апеляційне оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, поданої з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом.

Основними засадами судочинства, закріпленими у статті 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Принцип законності визначається й тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен неухильно додержуватись норм процесуального права.

Враховуючи викладене вище, прийнята судом апеляційної інстанції ухвала відповідає нормам процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення.